Ухвала

від 19.11.2013 по справі 1570/2812/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 1570/2812/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Тайм-С» до державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03.05.2012 року приватне підприємство «Тайм-С» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012 року № 0000142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44055,86 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року адміністративний позов приватного підприємства «Тайм-С» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 17.04.2012 року № 0000142202.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 01.11.2012 року державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби посилалась на те, що за результатами проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення товариством вимог Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Податковою інспекцією встановлено, що господарські операції по ланцюгу постачання з ПП «Дана Даблью» є недійсними, у зв'язку з чим ПП «Тайм-С» безпідставно відображено в податковому обліку операції, які відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України суперечать інтересам держави і суспільства, та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків. ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС також посилалось на те, що ПП «Дана Даблью» було безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця - ПП «Тайм-С», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту позивача, оскільки не мають статусу юридично значимих. У зв'язку з відсутністю у ПП «Тайм-С» документального підтвердження сформованого за рахунок ПП «Дана Даблью» податкового кредиту, податковий орган дійшов висновку про заниження підприємством податку на додану вартість на суму 44055,86 грн.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Тайм-С».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.03.2012 року по 20.03.2012 року державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Тайм-С» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із контрагентом ПП «Дана Даблью» за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 196/22/34553803 від 27.02.2012 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 року № 0000142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44055,86 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення приватним підприємством «Тайм-С» п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся на загальну суму 44055,86 грн.

ДПІ у Біляївському районі Одеської області в акті перевірки посилалось на те, що відповідно до актів перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Дана Даблью» від 15.04.2011 року та 08.06.2011 року було встановлено, що основним видом діяльності вказаного підприємства є будівництво будівель, однак, дані про наявність або відсутність складських приміщень, відповідного обладнання для здійснення зазначеного виду діяльності відсутні. При цьому, відповідно до даних останньої податкової звітності, наданої підприємством загальна чисельність працюючих у ПП «Дана Даблью» становить 1 особа, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи відсутність у ПП «Дана Даблью» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також зважаючи на те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, податковий орган дійшов висновку про те, що угоди, укладені вказаним підприємством з контрагентом у період лютого та березня 2011 року згідно ч.ч 1, 5 ст. 203 ЦК України та п.п. 1, 2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України мають ознаки нікчемності.

Зважаючи на зазначене, ДПІ у Біляївському районі Одеської області посилалось на те, що операції між ПП «Дана Даблью» та ПП «Тайм-С» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, у зв'язку з чим ПП «Дана Даблью» було безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента-покупця - ПП «Тайм-С», які, на думку податкового органу, не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих.

У зв'язку з не підтвердженням позивачем на момент перевірки сум свого податкового кредиту, сформованого за рахунок операцій з ПП «Дана Даблью» належними документами, податковий орган дійшов висновку про завищення ПП «Тайм-С» податкового кредиту за лютий та березень 2011 року на суму 44055,86 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ПП «Тайм-С», зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

20.10.2006 року ПП «Тайм-С» зареєстровано в якості юридичної особи Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (т. 1 а.с. 47). 28.04.2007 року ПП «Тайм-С» отримало ліцензію на виконання будівельних робіт серії АВ № 331079, терміном дії з 27.04.2007 року по 27.04.2012 року (т. 2 а.с. 23-25).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 року ПП «Тайм-С» було укладено з ПП «Дана Даблью» договір постачання № 13, згідно якого ПП «Дана Даблью» (Постачальник) зобов'язувалось поставити та переждати, а ПП «Тайм-С» (Покупець) зобов'язувалось прийняти у власність та оплатити товар - будівельні матеріали, електротовари тощо (а.с. 25).

16.03.2011 року ПП «Тайм-С» також було укладено договір № 014, згідно якого ПП «Дана Даблью» (Підрядник) зобов'язувалось в порядку та на умовах, визначених вказаним договором виконати і здати ПП «Тайм-С» (замовник) комплекс загально-будівельних робіт внутрішніх приміщень абонентських відділів ВАТ «Одесагаз». Договірна ціна вказаного договору склала - 95 619,60 грн. (а.с. 48).

У підтвердження виконання ПП «Дана Даблью» умов укладених договорів ПП «Тайм-С» були надані первинні документи, зокрема, податкові накладні, накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, рахунки, платіжні доручення, виписки з банківського рахунку (т. 1 а.с. 59-77).

Позивачем також були надані договори, укладені з ВАТ «Одесагаз» про здійснення будівельно-ремонтних робіт абонентських відділів ВАТ «Одесагаз» та акти приймання

виконаних робіт, складені ВАТ «Одесагаз» та ПП «Тайм-С» акти списання будівельних матеріалів, в тому числі тих, що були отримані від ПП «Дана-Даблью» за договором постачання від 01.02.2011 р. № 13, плани приміщень, відомості ресурсів (а.с. 115-251 т. 1, а.с. 1-13 т. 2).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем в підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Дана Даблью» первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наявні в матеріалах справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та робіт за зазначеними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Зазначені документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами було підтверджено факт постачання товарів та виконання робіт ПП «Дана Даблью», тобто реальність здійснюваних між вказаними контрагентами господарських операцій.

Крім того, слід зазначити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що будь-які порушення в ланцюгу постачання, допущенні іншими контрагентами, не можуть впливати на податковий кредит ПП «Тайм-С» при наявності у товариства належних документальних підтверджень здійснених операцій та розміру свого податкового кредиту.

Що стосується посилань державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на нікчемність правочинів укладених в ланцюгу постачання та, відповідно, на те, що укладені між ПП «Тайм-С» та ПП «Дана-Даблью» договори не спричиняють реального настання правових наслідків, то колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Крім того, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

В даному випадку, товариством належними та допустимими доказами було підтверджено реальне здійснення господарських операцій з ПП «Дана-Даблью», що не викликає сумнівів у тому, що діяльність позивача була направлена на реальне настання економічних наслідків.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПП «Тайм-С» було дотримано вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 року № 0000142202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 44055,86 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн. прийнято державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв