Постанова

від 20.11.2013 по справі 810/5594/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року 810/5594/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський центр скла» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський центр скла» (далі - ТОВ «Білоцерківський центр скла» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 №0001452203/1037 та №0001482203/1036.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» (далі - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») мали реальний характер, що підтверджується видатковими, податковими накладними, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) доказами оплати товарів, робіт (послуг) тощо.

Крім цього, позивач зазначив, що висновок податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ґрунтуються виключно на поясненнях директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та на результатах перевірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» без дослідження первинних документів позивача.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представники сторін у судове засідання 04.11.2013 не з'явилися. Разом з цим, звернулися до суду з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників). У зв'язку з цим, суд на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України постановив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Білоцерківський центр скла», ідентифікаційний код 36484716, місцезнаходження 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, буд. 16, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 08.05.2009, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13531020000003619. Як платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби з 12.05.2009 за №88.

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість № 100226985, виданого Білоцерківською ОДПІ 19.05.2009 (том І а.с.15).

Основними видами діяльності ТОВ «Білоцерківський центр скла» є формування й оброблення листового скла, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, малярні роботи та скління, інші роботи із завершення будівництва, інші спеціалізовані будівельні роботи, вантажний автомобільний транспорт.

У період з 11.04.2013 по 17.04.2013 на підставі наказу Білоцерківської ОДПІ від 11.04.2013 № 803, направлення на проведення перевірки від 11.04.2013 № 134 посадовою особою Білоцерківської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Білоцерківський центр скла» (код за ЄДРПОУ 36484716) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код за ЄДРПОУ 37817020) та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) за період з 01.01.2012 по 30.06.2012.

За результатами перевірки складений акт від 23.04.2013 №1742/22-3/36484716/62 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 29330,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року на суму 9144,00 грн. та за ІІ квартал 2012 року на суму 20186,00 грн.;

- абзаців 1 та 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27933,00 грн., у тому числі за січень 2012 року на суму 8708,00 грн. та за травень 2012 року на суму 19225,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів і робіт у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та безпідставне віднесення позивачем до витрат витрати на придбання товарів та робіт у вищевказаних контрагентів, що ґрунтується на даних протоколу допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» ОСОБА_1 та на висновках Акта перевірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД».

Так, відповідно до протоколу допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» ОСОБА_1, остання пояснила, що дізналася про те, що вона є засновником та головним бухгалтером підприємства від працівників податкової міліції. При цьому, жодних реєстраційних документів не підписувала, розрахункових рахунків підприємства не відкривала та фінансово-господарської діяльності від імені підприємства не здійснювала.

Крім цього, відповідач зазначив, що на його адресу від ДПС у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37889288) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012».

У зв'язку з неможливістю проведення перевірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», посадові особи ДПС у Солом'янському районі м. Києва на підставі аналізу даних АС Аудит, АРМ Бест Звіт, АІС Реєстр платників податків, АІС Облік податків та платежів, Пошуково-довідкової системи ЦБД ДПА України, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України дійшли висновку про відсутність первинних та інших документів у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», фізичних та технічних можливостей, кваліфікованого персоналу для здійснення задекларованих господарських операцій, а відтак і про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств - постачальників та по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям.

Зважаючи на зазначені обставини, посадова особа Білоцерківської ОДПІ дійшла висновку, що правочини щодо поставки товарів від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» до позивача, а також виконання робіт ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на користь позивача є безтоварними.

Тобто, єдиною підставою для висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань є матеріали перевірки контрагента позивача - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», а саме Акт про неможливість проведення зустрічної звірки та пояснення посадової особи ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», які на неодноразову вимогу суду не були надані відповідачем.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Білоцерківською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013: №0001482203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 36663,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 29330,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7333,00 грн.; №0001452203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34916,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 27933,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6983,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між покупцем - ТОВ «Білоцерківський центр скла» та постачальником - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» укладено усний договір поставки.

На підтвердження поставки товарів (стрейч плівка, картон пакувальний та скоч 48/66), на загальну суму 52250,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 8708,33 грн., позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткова накладна від 18.01.2012 №330 (том І а.с.131) та рахунок на оплату від 18.01.2012 №330 (том І а.с.201).

Крім цього, між покупцем (замовником) - ТОВ «Білоцерківський центр скла» та постачальником (підрядником) - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» укладено усний договір поставки ДСП прирізаний та договір на виконання робіт (прирізка скла).

На підтвердження поставки товарів (ДСП прирізаний ), на загальну суму 57210,21 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9535,04 грн. та виконання ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на користь позивача робіт (прирізка скла) на загальну суму 58140,20 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9690,03 грн., позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткова накладна від 18.05.2012 №797, акт здачі-приймання робіт від 30.05.2012 №947 (том І а.с.132, 133) та рахунки на оплату від 18.05.2012 №497 та від 30.05.2012 №947 (том І а.с.202, 203).

Відповідно до пояснень представника позивача, перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочину з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та дієздатності ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагентів документи про наявність державної реєстрації та стан контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платників податку на додану вартість.

Лише після отримання всіх документів та перевірки даних з доступних позивачеві джерел позивачем був укладений договір поставки.

У зв'язку з цим, судом встановлено, що позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» наявності дефектів у їх правовому статусі (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

За результатами господарських операцій ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» видано на користь ТОВ «Білоцерківський центр скла» податкові накладні від 18.01.2012 №330 на загальну суму 52250,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 8708,00 грн., від 18.05.2012 №497 на загальну суму 57210,21 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9535,04 та від 30.05.2012 №947 на загальну суму 58140,20 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9690,03 грн. (том І а.с.128-130).

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за придбані товари та виконані роботи проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями від 28.02.2012 № 70 на суму 5747,50 грн. 04.07.2012 № 216, від 05.07.2013 №220, №222 та від 09.07.2013 №226 на загальну суму 115350,41 грн. (том І а.с.144, 145, 204).

На підтвердження переміщення товарів від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» позивачем надані суду товарно-транспортні накладні від 18.01.2012 №Р330, від 18.05.2012 №Р479.

Крім цього, позивачем надано суду товарно-транспортну накладну від 30.05.2012 №Р947, щодо підстав складання якої представник позивача пояснив, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» виконувались роботи по прирізці скла. Вказані роботи проводились із використанням виробничих потужностей ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» однак, із матеріалу позивача. Саме під час транспортування готової продукції від виконавця робіт до замовника і була складена товарно-транспортна накладна від 30.05.2012 №Р947.

Слід зазначити, що акт перевірки не містить жодних зауважень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу, що усі зазначені двосторонні документи підписані зі сторони покупця представником за дорученням Ткаченком В.В., зі сторони постачальників (виконавця робіт): ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» ОСОБА_1, ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» Гончаренком С.П., які відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є керівниками та підписантами ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», відповідно, та скріплені печатками підприємств.

Тобто, позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та виконання робіт ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та їх оплати.

Крім того, судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та його контрагентів - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Статус позивача та його контрагентів, як платників ПДВ, не заперечувався сторонами.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України 01.11.2011 № 1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

У силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» видано на користь ТОВ «Білоцерківський центр скла» належним чином оформлені податкові накладні.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акту перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

За змістом положень Податкового кодексу України, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних товарів та робіт, а також віднесення до складу витрат, витрати на їх придбання.

Оскільки, на думку податкового органу, товари фактично не поставлялись та роботи фактично не виконувались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, а тому, формування податкового кредиту та витрат за ними вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, які покладено в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Вивчивши надані документальні підтвердження, судом не встановлено відсутності мети у позивача щодо реального настання правових наслідків та укладення правочинів задля заниження об'єкту оподаткування і несплати податків.

Факт придбання позивачем товарів та робіт підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів та робіт, посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

Крім цього, згідно з даними Акта перевірки, суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Жодних доказів того, що контрагенти позивача не звітувалися до податкових органів, не відображали результати господарських операцій з позивачем, на неодноразову вимогу відповідач суду не надав.

У зв'язку з цим, у суду не виникає сумнівів щодо відображення результатів господарських операцій між позивачем та його контрагентами у податковій звітності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування висновків про безтоварність правочинів, на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, оскільки такі висновки не можливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, податковими органами не перевірялися ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на предмет наявності господарсько-правових відносин з іншими суб'єктами господарювання у зв'язку з укладанням договорів оренди основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; по перевезенню матеріальних цінностей із залученням сторонніх перевізників; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання, щодо надання послуг або виконання робіт.

Крім цього, на неодноразову вимогу суду відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентами зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені лише на підставі протоколу допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», які є недостатньою підставою для встановлення зазначених обставин.

Крім цього, факт відсутності підприємства у 2013 році за вказаним ним місцезнаходженням не свідчить про безтоварність господарських операцій, які були здійснені у 2012 році.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до Акта від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» перевіряючими зазначено, що зустрічну звірку провести неможливо з огляду наявність в автоматизованій інформаційній системі ДПС України запису про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД».

Разом з цим, як вбачається із наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, будь-які відомості про відсутність ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за вказаним ним місцезнаходженням як і запису про не підтвердження відомостей про юридичну особу відсутні (а.с.194).

Тобто дані, які зазначені у Акті перевірки від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», не відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а відтак, не приймаються судом до уваги.

Суд також не бере до уваги протокол допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», як беззаперечний доказ фіктивності діяльності підприємства з огляду на те, що даний документ на неодноразову вимогу суду не був наданий відповідачем.

У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості надати йому відповідну правову оцінку.

Разом з цим, правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, який відповідач вважає безтоварними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім цього, як встановлено судом, усі документи від імені ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» підписані ОСОБА_1, яка відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на дату виникнення спірних правовідносин, видання документів первинного бухгалтерського та податкового обліку та станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог є керівником ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Слід також зазначити, що дії фізичних осіб - представників, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У силу частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком безтоварності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

А відтак, суд вважає, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій є формальним і не об'єктивним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Суд звертає увагу також на те, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

Так, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик товарів та робіт (послуг), які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів та робіт (послуг) для використання в господарській діяльності платника податків та відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Як встановлено судом, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності.

Так, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем, придбання товарів у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та робіт у ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» було обумовлено здійсненням позивачем діяльності, зазначеної у КВЕД.

Суду не надано також жодних доказів того, що товари, які були придбані позивачем у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» придбавались у інших контрагентів або обліковувались на складах позивача до укладення правочинів, які, на думку відповідача, містять ознаки безтоварності.

Враховуючи вищезазначені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до її дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт придбання товарів та робіт. Надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій та використання придбаних товарів та робіт у власній господарській діяльності з урахуванням видів діяльності за КВЕД.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів та факту виконання робіт спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та витрат, не доведено його недобросовісності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 14.05.2013 №0001452203/1037 та №0001482203/1036.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський центр скла» понесені судові витрати у формі судового збору розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 79 коп. згідно платіжного доручення від 06.08.2013 №270.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 20.11.2013