Ухвала
від 27.05.2014 по справі 810/5594/13-а
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5594/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський центр скла" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року адміністративний позов ТОВ "Білоцерківський центр скла" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Білоцерківський центр скла» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 08 травня 2009 року. Позивач є платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість № 100226985, виданого Білоцерківською ОДПІ.

У період з 11 квітня 2013 року по 17 квітня 2013 року на підставі наказу Білоцерківської ОДПІ від 11 квітня 2013 року № 803, направлення на проведення перевірки від 11 квітня 2013 року № 134 Білоцерківською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Білоцерківський центр скла» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 23 квітня 2013 року №1742/22-3/36484716/62, яким встановлення порушення п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 29 330,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року на суму 9 144,00 грн. та за ІІ квартал 2012 року на суму 20 186,00 грн.; п. 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 933,00 грн., у тому числі за січень 2012 року на суму 8 708,00 грн. та за травень 2012 року на суму 19 225,00 грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2013 року №0001482203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 36 663,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 29 330,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 333,00 грн.; №0001452203, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34 916,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 27 933,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 6 983,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, що між покупцем - ТОВ «Білоцерківський центр скла» та постачальником - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» укладено усний договір поставки.

Крім того, між покупцем (замовником) - ТОВ «Білоцерківський центр скла» та постачальником (підрядником) - ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» укладено усний договір поставки ДСП прирізаний та договір на виконання робіт (прирізка скла).

Сума ПДВ за вказаними податковими накладними, була включена позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до п. 185.1 статті 185 ПК України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу положень п. 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

На підтвердження поставки товарів від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (стрейч плівка, картон пакувальний та скоч 48/66), на загальну суму 52 250,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 8 708,33 грн., позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткова накладна від 18 січня 2012 року №330 та рахунок на оплату від 18 січня 2012 року №330 № 330 .

На підтвердження поставки товарів (ДСП прирізаний), на загальну суму 57 210,21 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9 535,04 грн. та виконання ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на користь позивача робіт (прирізка скла) на загальну суму 58 140,20 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 9 690,03 грн., позивачем надані видаткова накладна від 18 травня 2012 року №797, акт здачі-приймання робіт від 30 травня 2012 року №947 та рахунки на оплату від 18 травня 2012 року №497 та від 30 травня 2012 року №947.

Крім того, на підтвердження переміщення товарів від ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» позивачем надані суду товарно-транспортні накладні від 18 січня 2012 року №Р330, від 18 травня 2012 року №Р479. Позивачем також надано суду товарно-транспортну накладну від 30 травня 2012 року №Р947, щодо підстав складання якої представник позивача пояснив, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» виконувались роботи по прирізці скла. Вказані роботи проводились із використанням виробничих потужностей ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» однак, із матеріалу позивача. Саме під час транспортування готової продукції від виконавця робіт до замовника і була складена товарно-транспортна накладна №Р947.

Дослідивши вказані вище документи, колегія суддів приходить до висновку про їх відповідність зазначеним вище вимогам законодавства та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Тобто, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, за якою ціною, між якими контрагентами та позивачем надано належні докази використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що відповідачем в Акті перевірки №1742/22-3/36484716/62 викладені висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені на підставі протоколу допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», згідно Акта від 01 березня 2013 року № 429/22.3-17/37889288 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД».

Однак, як вбачається із наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, будь-які відомості про відсутність ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за вказаним ним місцезнаходженням як і запису про не підтвердження відомостей про юридичну особу відсутні, тому такі доводи відповідача не беруться судом до уваги.

Також, в матеріалах справи не міститься протокол допиту засновника-директора ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», тому не розглядається як беззаперечний доказ фіктивності діяльності підприємства.

Судом на момент прийняття рішення у справі не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Так само як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» - якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від третьої особи податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчинених правочинів, реальність яких доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» в зазначений період, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні №0001482203 та податку на додану вартість та штрафних санкцій у податковому повідомленні-рішенні та №0001452203.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Старова Н.Е.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.05.2014
Оприлюднено04.06.2014
Номер документу39044552
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/5594/13-а

Ухвала від 17.06.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 27.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

Постанова від 20.11.2013

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 21.10.2013

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні