Постанова

від 19.11.2013 по справі 810/5627/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2013 року 810/5627/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт» (надалі - позивач) з позовною заявою до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київські йобласті (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 14.06.2013 № 0003232202.

Ухвалами суду від 11.11.2013 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 19.11.2013.

У судове засідання 19.11.2013 сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились. Від представників сторін до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності та у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених сторін та у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в нього були в наявності всі первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, однак, момент перевірки оригінали фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з контрагентом були в нього відсутні, оскільки їх було вилучено правоохоронними органами, що підтверджується відповідними документами. У зв'язку з цим позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти позову, які містять витяг із акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення. Інших пояснень щодо предмету позову відповідач до суду не подав.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд встановив наступне.

За наслідками перевірки позивача, відповідач по справі склав Акт від 04.06.2013 № 471/222/37199618 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Укрспирт» (код за ЄДРПОУ 37199618) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Феррус» (код за ЄДРПОУ 36917497) за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 та ТОВ «Блейд Транс» (код за ЄДРПОУ 35621156) за період з 01.05.2011 по 31.05.2011» (надалі - Акт перевірки від від 04.06.2013 № 471/222/37199618).

Із Акта перевірки слідує, що відповідач встановив вчинення позивачем наступних порушень:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), у результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі - 89333 грн., в тому числі за лютий 2011 року у сумі 16000 грн. та за травень 2012 року в сумі 73333 грн.

В обґрунтування встановленого порушення позивачем податкового законодавства, відповідач зазначив наступне.

Із Акту перевірки від 04.06.2013 № 471/222/37199618 слідує, що Броварською ОДПІ на адресу ДП «Укрспирт» було направлено запит про надання завірених належним чином копії документів по взаємовідносинах з ТОВ «Феррус» та ТОВ «Блейд Транс».

У відповідь листом від 14.05.2013 ДП «Укрспирт» повідомило Броварську ОДПІ про неможливість надати відповідну інформацію, оскільки оригінали фінансово - господарських документів по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами були вилучені ОВС СУ ДПС у Київській області разом з іншими в ході розслдіувння кримінальної справи, що підтверджується актом приймання - передачі оригіналів фінансово - господарських документів від 28.09.2012.

Крім того, позивачем 11.06.2013 було видано наказ № 159 «Про отримання дублікатів документів від ТОВ «Блейд Транс» та наказ № 160 «Про отримання дублікатів документів від ТОВ «Феррус» та на адреси ТОВ «Блейд Транс» та ТОВ «Феррус» були направлені листи з проханням надати дублікати документів.

Однак, відповідачем не зважаючи на викладене та у зв'язку із висновками Актів перевірки від ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та Алчевської ОДПІ Луганської області було зроблено висновок, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс» не спричинили реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Натомість, в Акті перевірки від 04.06.2013 № 471/222/37199618 Броварською ОДПІ зазначено, що витрати ДП «Укрспирт» при проведенні перевірки не досліджено у зв'язку з передачею документів ОВС СУ ДПС Київської області.

За результатами перевірки, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 14.06.2013 № 0003232202 за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 89 334 грн., в т.ч. основний платіж - 89 333 грн., штраф - 1 грн.

Із наявних матеріалів справи встановлено, що фінансово-господарські документи по взаємовідносинах з ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс» були вилучені у позивача старшим слідчим з ОВС СУ ДПС у Київській області , про що свідчать Акт приймання передачі оригіналів фінансово - господарських документів за період з 2011 по 2012 роки (копія Акту наявна в матеріалах справи).

Таким чином, оригінали фінансово-господарських документів були відсутні у позивача на момент перевірки з об'єктивних причин, що не залежали від його волі.

Суд звертає увагу, що позивач, на день розгляду справи надав суду копії податкових накладних та інших фінансово-господарських документів, які підтверджують факт виконаних робіт за договорами та перерахування коштів, а також наявність підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс».

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які складають предмет спору у даній справі, суд виходить з наступного.

Відсутність належних доказів, які б вказували на порушення податкового законодавства, що має наслідком безумовне та чітко визначене застосування відповідних санкцій податкового законодавства, та за умов застосування презумпції правомірності рішень платника податку, передбаченого пп.4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), приводить суд до висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.181 статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема і з придбання товарів.

Зі змісту Акта перевірки, слідує, що договори, які укладено позивачем з ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс», за результатами господарських операцій по яких позивачем було сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, - відповідач вважає нікчемним, у зв'язку із відсутністю у позивача первинних бухгалтерських документів, які були вилучені слідчим у межах кримінальної справи.

Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про невизнання за позивачем права на податковий кредит та донарахування, у зв'язку з цим ПДВ та зазначає наступне.

Чинним законодавством не передбачено такого наслідку (санкції) встановлення факту нікчемності (недійсності) правочину, як донарахування податкових платежів за такими правочинами, зокрема і платежів з ПДВ.

Донарахування податкових зобов'язань, є за своїм змістом санкцією за допущене порушення платником податку у сфері виключно податкових правовідносин, а встановлення ознак недійсності чи правомірності правочину є суть цивільних правовідносин, в сфері дії яких податкові органи не наділені управлінськими повноваженнями. Тому, висновок відповідача про недійсність (нікчемність) договорів укладених позивачем з ТОВ «Феррус» і ТОВ «Блейд Транс» в Акті перевірки не може бути належною юридичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та має лише інформативний характер.

Оскаржуване рішення відповідача стосується виключно донарахування позивачу як платнику податків ПДВ та нарахування штрафу у зв'язку з несплатою ПДВ в належному розмірі.

Крім того, із Акту перевірки слідує, що у зв'язку з діями виключно контрагентів позивача, які відповідач вважає фіктивним підприємництвом, угода між цим підприємством та позивачем є нікчемною.

За умов відсутності доказів вчинення позивачем правопорушення у сфері саме податкових правовідносин, застосування санкцій податкового законодавства у вигляді донарахування податкових зобов'язань та штрафу є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Як слідує з матеріалів справи, відсутність у позивача на момент перевірки оригіналів первинних бухгалтерських документів за період 2011 - 2012 роки по взаємовідносинах з ТОВ «Феррус» та ТОВ «Блейд Транс», на підставі яких ним сформовано податковий кредит, пояснюється об'єктивними причинами, що не залежали від позивача.

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобов'язань за цими операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Під час судового розгляду відповідач не навів жодних інших обставин, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки відповідач не надав суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно зі статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки позивач вимог про стягнення судових вирита не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 № 0003232202, прийняте Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Терлецька О.О.