Постанова

від 30.09.2013 по справі 804/9135/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 р. Справа № 804/9135/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Хоруженко В.С. Буракова М.О. Хоміча Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства «ДІВ» ЛТД до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002072250 від 10.06.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю мале науково-виробниче підприємство "ДІВ" ЛТД 05 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002072250 від 10.06.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що висновки Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, викладені в акті №1231/22-6/13417641 від 14.05.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за період травень 2012р. про те, що ТОВ МНВП "ДІВ" ЛТД порушено п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за березень 2012 р., що призвело до заниження податку на додану вартість у травні 2012р. на суму ПДВ 21042,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України. В результаті чого, податкове повідомлення - рішення № 0002072250 від 10.06.2013р., прийняте Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, на підставі акту перевірки №1231/22-6/13417641 від 14.05.2013р. протиправне та підлягає скасуванню.

Від відповідача 09.08.2013р. надійшло заперечення (вх.. № 51865), в якого просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав:

Перевіркою встановлено, що ТОВ мале НВП «ДІВ» ЛТД здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету. За наведених обставин наявність у товариства належно оформлених документів, які відповідно до ПКУ необхідні для

віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки платником не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів. Отже, головною метою було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ в бюджет та, як наслідок, незаконно заволодівати державним майном. Згідно зі статті 228 ЦКУ правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1). Тобто, дані операції містять під собою ділової мети в отриманні прибутку, а спрямовані виключно на отримання доходу за рахунок заниження ПДВ до сплати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача провив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська № 392 від 23.04.2013р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за період травень 2012р.

Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товару та його подальшої реалізації за межами митної території України за період травень 2012р. ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська складено акт №1231/22-6/13417641 від 14.05.2013р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ МНВП "ДІВ" ЛТД:

п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за березень 2012 р., що призвело до заниження податку на додану вартість у травні 2012р. на суму ПДВ 21042,00 грн.

На підставі акту перевірки №1231/22-6/13417641 від 14.05.2013р. Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002072250 від 10.06.2013р. відносно ТОВ МНВП "ДІВ" ЛТД щодо збільшення суми заниженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 21042 грн., за штрафними санкціями у сумі 5260,50 грн.

З акту перевірки №1231/22-6/13417641 від 14.05.2013р. вбачається, що досліджувались взаємовідносини позивача зі спільною компанією по високим технологіям DESMAG (YINKOU IRON DESALFURATION HI-TECH, LTD) - сума експортної операції за травень 2012р. складає 154 295,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між відносно ТОВ МНВП "ДІВ" ЛТД (продавець) та DESMAG (YINKOU IRON DESALFURATION HI-TECH, LTD) (покупець) був укладений контракт купівлі -продажу № 0223 DIV від 10.02.2012р. Відповідно до даного контракту продавець зобов'язався продати покупцю полосу сталь марки 65Г в кількості 1 т на загальну суму 19305,00 грн. Умови оплати - передплата у сумі 19305,00 грн. Поставка товару - протягом 90 днів після одержання грошових коштів.

Експортні операції підтверджуються вантажно - митною декларацією з відміткою митниці про фактичне вивезення товарів з межі митної території України № ВМД 218214 від 25.05.2012р. у кількості 11 т на загальну суму 19305,00 грн.

Оплата товару підтверджується банківською випискою № б/н від 21.03.2012.

Згідно СMR №б/н від 25.05.2012р. місце вигризки вантажу: Порт - Одеса Україна. Місце і дата завантаження вантажу: м. Дніпропетровськ, 24.05.2012р. Перевізник ТОВ «Столес Лоджистік».

Між мале НВП «ДІВ» ЛТД (покупець) та ТОВ «СЕЛТ» (продавець) був укладений договір купівлі -продажу від 17.02.2012р. № 12/06, відповідно якого продавець продає, о покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар металопродукцію в кількості, за ціною, технічними характеристиками та строки, передбаченими додатком №1 (специфікацією), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до умов договору поставка товару здійснюється на умовах FCA - ТОВ «СЕЛТ» м. Запоріжжя для поставок автомобільним транспортом (ІНКОТЕРМС 2010р.). Датой поставки вважається дата, зазначена в накладній. Продавець може надавати послуг по поставці товару покупцю. Ціна послуг поставки товару визначається окремою угодою.

Відповідно до специфікації № 1 до договору товар - рулонг/к с роспуском сталь 61-70Г у кількості 12 т на загальну суму 137728,08 грн.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною № 19 від 24.05.2012 та податковою накладною № 15 від 28.03.2012 на загальну суму 126 250,74 грн., з урахуванням ПДВ 21 041,79 грн.

Розрахунки підтверджуються банківською випискою № 52 від 26.03.2012 на суму 126 250,74 грн.

Між мале НВП «ДІВ» ЛТД (замовник) та ПП ОСОБА_6 (експедитор) був укладений договір на транспорно- експедиторське обслуговування. Відповідно до акту виконаних робіт № 8/05 від 24.05.2012р. виконанні роботи по перевезенню вантажу : металопрокат в рулонах по маршруту м. Запоріжжя - м. Дніпропетровську. Розрахунки між сторонами договору проводились в безготівковій формі всього на суму 1400 грн., що підтверджується банківською випискою № 94 від 25.05.2012р.

Між мале НВП «ДІВ» ЛТД (замовник) та ПП ОСОБА_7 (експедитор) був укладений договір на транспорно - експедиторське обслуговування. Відповідно до акту виконаних робіт № б/н від 29.06.2012р. виконанні роботи: по організації доставки вантажу по маршруту м. Дніпропетровськ - морський порт м. Одеса, Україна - морський порт Дальян, Китай. Загальна вартість послуг складає 21 260,00 грн. без ПДВ. Розрахунки між сторонами договору проводились в безготівковій формі всього на суму 21260,00 грн., що підтверджується банківською випискою № 95 від 25.05.2012р.

В акті перевірки Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (сторінка акту 7) зазначила наступне:

«Відповідно до судової доктрини «Ділова мета» (business purpose) правочин, який спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, та не маючий під собою розумної, економічно - обґрунтованої мети, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, може бути недійсним. При цьому для запобігання ухиленню від сплати податків, одержана податкова вигода не визнається діловою метою правочину.

Отже, враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що ТОВ мале НВП «ДІВ» ЛТД здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету. За наведених обставин наявність у товариства належно оформлених документів, які відповідно до ПКУ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки платником не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів. Отже, головною метою було одержання доходу за рахунок не сплати відповідних сум ПДВ в бюджет та, як наслідок, незаконно заволодівати державним майном.»

В той же час, в акті перевірки зазначено: «Згідно даних «Розшифровки податкових зобов'язань податкового та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПД за березень 2012р., у рядку 10.1 декларації відображено суму податкового кредиту отриманого від ТОВ «СЕЛТ» у розмірі 21 041,79 грн.»

Як вбачається з матеріалів справи та поданих доказів, поставка товару підтверджується видатковою накладною № 19 від 24.05.2012 та податковою накладною № 15 від 28.03.2012 на загальну суму 126 250,74 грн., з урахуванням ПДВ 21 041,79 грн., саме така (округлена) сума завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість зазначена в податковому повідомленні - рішення форми "Р" № 0002072250 від 10.06.2013р.

Таким чином, суд вважає, що у позивача наявні всі необхідні належно оформлені документи, які відповідно до ПКУ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, в даному випадку суми ПДВ у розмірі 21 041,79 грн.

Щодо висновків відповідача про те, що позивачем не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів. Отже, головною метою було одержання доходу за рахунок не сплати відповідних сум ПДВ в бюджет та, як наслідок, незаконно заволодівати державним майном, суд вважає їх необґрунтованими та не доведеними належними доказами. Такі висновки базуються на припущеннях відповідача, а не на фактах.

Враховуючи, вищевикладене суд прийшов до наступних висновків.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Дослідуючи господарську діяльність та взаємовідносини ТОВ мале НВП «ДІВ» з ТОВ «СЕЛТ», які підтверджуються первинними документами: договором, податковою та видатковою накладними, на підставі яких ТОВ мале НВП «ДІВ» з ТОВ «СЕЛТ» були сформовані дані податкового обліку, можна зробити висновок, що в процесі здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відбувався рух активів, було отримання майнової вигоди, що свідчить про реальності здійснення господарських операцій платника податку ТОВ мале НВП «ДІВ».

Слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків (завищення податкового кредиту на суму 21042,00 грн. ТОВ мале НВП «ДІВ» у податковому обліку.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ мале НВП «ДІВ» правомірно визначило суму податку на прибуток, у зв'язку з чим повідомлення-рішення форми "Р" № 0002072250 від 10.06.2013р., яке винесене Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) основним платежем на суму 21042,00 грн. (дванадцять одна тисяча сорок дві гривні 00 коп.) та за штрафними санкціями у розмірі 5260,50 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 50 коп.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002072250 від 10.06.2013р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002072250 від 10.06.2013р., яке винесене Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) основним платежем на суму 21042,00 грн. (дванадцять одна тисяча сорок дві гривні 00 коп.) та за штрафними санкціями у розмірі 5260,50 грн. (п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 50 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю малого науково-виробничого підприємства "ДІВ" ЛТД (код ЄДРПОУ 13417641) судовий збір у розмірі 263,03 грн. (двісті шістдесят три гривні 03 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко