Постанова

від 18.11.2013 по справі 907/623/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 907/623/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Новосад Д.Ф.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"СпецАгроТехн" б/н від 25.07.2013р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013р.

у справі № 907/623/13 (суддя Швед С.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит - Агро", м. Корець

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СпецАгроТехн", с. Барбово

про стягнення 784 966, 88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Паламарчук О.А. (довіреність б/н від 30.04.2013 року)

від відповідача - не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2013р. у складі колегії: головуючого судді Марка Р.І., суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СпецАгроТехн" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Марка Р.І., згідно розпорядження в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 147 від 30.09.2013р. справу № 907/623/13 передано на повторний автоматичний розподіл. Після повторного автоматичного розподілу справу № 907/623/13 передано на розгляд судді - доповідачу Мельник Г.І. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р. у склад колегії для розгляду справи № 907/623/13 Господарського суду Закарпатської області введено суддів Краєвську М.В. та Михалюк О.В. У зв'язку із зайнятістю судді Краєвської М.В. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 907/623/13 Господарського суду Закарпатської області замість судді Краєвської М.В. введено - суддю Новосад Д.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 року у справі №907/623/13 (суддя Швед С.Б.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „СпецАгроТехн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фаворит - Агро" суму 392 434, 00 грн. (в т.ч. 381 600,00 грн. - основний борг; 10834,00 грн. - 3% річних), а також суму 7 849,00 грн. (сім тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 00 коп.) у відшкодування судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо поставки сільськогосподарської техніки, зобов'язання по яких відповідачем не виконані та не повернуто суму попередньої оплати за товар, на яку нараховано 3 % річних за період з 06.06.2012р. по 18.05.2013р.

При цьому, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі завдатку за порушення зобов'язання з вини кредитора які було заявлено на підставі п. 1 ст. 571 ЦК України, оскільки сторонами належним чином не доведено даних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "СпецАгроТехн" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 25.07.2013р., в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 року у справі № 907/623/13 і прийняти нове рішення, у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також допустив порушення норм процесуального і матеріального права.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги подані документи ТОВ «СпецАгроТехн», а використав тільки документи подані ТОВ «Фаворит-Агро». При цьому, скаржник звертає увагу на те, що сторонами подано до суду лише факсимільні примірники договорів, різниця яких полягає в тому, що поданий відповідачем примірник договору був укладений після проведених перемовин із представниками сторін, які знаходилися за кордоном та оглядали техніку, яка повинна була бути придбана для задоволення потреб ТОВ «Фаворит-Агро».

Також, скаржник покликається на те, що ТОВ «СпецАгроТехн» належним чином та в повному обсязі виконало всі вимоги договору № 3 від 16.05.2012 року, проте ТОВ «Фаворит-Агро» не виконало своїх зобов'язань, передбачених вищевказаним договором.

В дане судове засідання прибув представник позивача, який висловив свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання, відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача Стричинець Г.І. на повідомленні Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, приймав участь у попередніх судових засіданнях та надав пояснення, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у даному судовому засіданні та представника відповідача у попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013р. у справі №907/623/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «СпецАгроТехн» без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 16.05.2012 року між ТзОВ «СпецАгроТехн» (Продавець) та ТзОВ «Фаворит-Агро» (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 3 (надалі - Договір) (факсимільна копія якого знаходиться в матеріалах справи, а.с. 16-18), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати комбайн силосозбиральний CLAAS JAGUAR 870, 2003р.в., в комплекті з жаткою RU 600 та підбирачем PU 300, а Покупець купити (прийняти у власність) Товар та оплатити на умовах даного Договору.

Відповідно до розділу 2. Договору загальна вартість товару становить 1272000,00грн.

Згідно з п. 3.1. Договору після підписання даного Договору Покупець здійснює оплату Товару у вигляді попередньої оплати, що становить 30 % загальної вартості Товару, а саме - 381 600,00 грн. з ПДВ, що на підставі ст. 570 ЦК України, вважається завдатком. При цьому, наступну частину оплати вартості товару, що становить 70 % від загальної вартості, а саме 890 400,00 грн. з ПДВ, Покупець здійснює в термін не пізніше 3 (трьох) банківських днів після надходження Товару на склад Продавця (п. 3.2.).

Пунктом 4.1.1. Договору визначено, що продавець зобов'язується поставити Товар на склад Продавця на протязі 15 банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Продавця передбачених п. 3.1. даного Договору.

Як з'ясовано в ході розгляду справи, згідно документальних доказів на виконання умов Договору, ТзОВ «Фаворит-Агро» (Покупцем) було проведено попередню оплату (завдаток) у розмірі 381 600,00 грн. за товар, а саме: комбайн силосозбиральний CLAAS JAGUAR 870, 2003р.в., що підтверджується платіжним дорученням № 1544 від 16.05.2012р., у якому визначено призначення платежу - завдаток за комбайн силосозбиральний CLAAS JAGUAR 870, 2003р.в., згідно рахунку 4 від 16.05.2012р. (а.с. 20). При цьому, рахунок № 4 від 16.05.2012 року виставлений ТзОВ «СпецАгроТехн» згідно Договору купівлі-продажу № 3 від 16.05.2012р. (а.с. 19).

Таким чином, при дослідженні умов Договору, колегія суддів встановила, що сторони узгодили марку, модель та рік випуску комбайну силосозбирального.

Водночас встановлено, що в матеріалах справи знаходиться ще один Договір купівлі-продажу № 3 від 16.05.2012 року укладений між ТзОВ «СпецАгроТехн» (Продавець) та ТзОВ «Фаворит-Агро» (Покупець), факсимільна копія якого знаходиться в матеріалах справи на а.с. 32-34, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати комбайн силосозбиральний CLAAS JAGUAR 850, 2002р.в., в комплекті з жаткою RU 600 та підбирачем PU 300, а Покупець купити (прийняти у власність) Товар та оплатити на умовах даного Договору.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги поданого ТзОВ «СпецАгроТехн» Договору (а.с. 32-34). Перевіряючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що спростовані матеріалами справи, оскільки при укладенні Договору сторони узгодили марку, модель та рік випуску комбайну силосозбирального, крім цього ТзОВ «Фаворит-Агро» (Покупцем) було проведено попередню оплату (завдаток) за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 1544 від 16.05.2012р. в якому визначено призначення платежу - завдаток за комбайн силосозбиральний CLAAS JAGUAR 870, 2003р.в., згідно рахунку 4 від 16.05.2012р., який виставлений ТзОВ «СпецАгроТехн» згідно Договору купівлі-продажу № 3 від 16.05.2012р.

Документальними доказами у справі встановлено, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань не виконав, поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів вих. № 488/07.01 від 08.06.2012р. (а.с. 21), претензією вих. № 06-07/12 від 06.07.2012р. (а.с. 22-23) та листом вих. № 571/07-01 від 20.07.2012р. (а.с. 26-27), у яких вимагав поставити товар або повернути перераховані кошти.

Однак, матеріалами справи встановлено, що відповідач, незважаючи на письмові відповіді (а.с. 24, 25), на вимоги позивача належним чином не відреагував, поставку товару передбаченого умовами Договору не здійснив, перераховані кошти не повернув.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. ( ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТзОВ "Фаворит - Агро" про стягнення з ТзОВ «СпецАгроТехн» 784 966,88 грн. у повернення попередньої оплати за сільськогосподарську техніку по Договору від 16.05.2012 р. № 3 (в т.ч. 381 600,00 грн. - основний борг; 21766,88 грн. - річні (3%); 381 600,00 грн. - збитки згідно з ч.2 п.1 ст.571 ЦК України).

Перевіркою доводів позивача встановлено, що основними доказами невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору № 3 від 16.05.2012 року є не поставлення комбайну силосозбирального CLAAS JAGUAR 870, 2003р.в., в комплекті з жаткою RU 600 та підбирачем PU 300. При цьому, як вбачається з відповідей (а.с. 24, 25) відповідач пропонував позивачу купити комбайн силосозбиральний іншого типу та року випуску, а саме: CLAAS JAGUAR 850 з жаткою RU 600 та підбирачем PU 300, 2002 р.в.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 693 ЦК України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 381 600,00 грн. завдатку.

Одночасно, оцінюючи доводи позивача в частині стягнення з відповідача суми 381600,00грн. збитків у розмірі завдатку за порушення зобов'язання з вини кредитора на підставі п. 1 ч. 2 ст. 571 ЦК України, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки під час розгляду спору судом не встановлено та сторонами належним чином не доведено обставин на які вони покликаються як на підставу своїх вимог. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, як вже зазначалося вище та встановлено матеріалами справи, позивач виконав умови п. 3.1. Договору та провів попередню оплату (завдаток) за товар у розмірі 381 600,00 грн., водночас, враховуючи неналежне виконання умов Договору купівлі-продажу № 3 від 16.05.2012 року з боку відповідача позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 3% річних на сплачену ТзОВ «Фаворит-Агро» суму попередньої оплати за товар.

При цьому, колегія суддів розцінює неповернену суму попередньої оплати за товар у розмірі 381 600,00 грн., як користування ТзОВ «СпецАгроТехн» чужими грошовими коштами, а саме коштами ТзОВ «Фаворит-Агро».

Крім цього, судова колегія звертає увагу на те, що підставою для нарахування відсотків є визнане законом право кредитора на відшкодування йому збитків, отриманих внаслідок неправомірного утримання боржником грошових коштів, що належать кредитору, в тому числі в разі відмови від їх повернення, безпідставного отримання або збереження тощо.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на викладене та здійснивши перерахунок 3% річних за період з 06.06.2012 року (п. 4.1.1. Договору - 15 банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Продавця, кошти зараховано 16.05.2012 року відповідно до платіжного доручення № 1544) по 18.05.2013 року (моменту подання позовної заяви), колегія суддів встановила, що розмір 3% річних складає 10834,00 грн. При цьому, вимоги щодо стягнення 3% річних нарахованих позивачем відповідачу на суму подвійного розміру завдатку колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем не доведено факту отримання збитків у розмірі завдатку за порушення зобов'язання з вини кредитора на підставі п. 1 ч. 2 ст. 571 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2013р. у справі № 907/623/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СпецАгроТехн" б/н від 25.07.2013р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 20.11.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Новосад Д.Ф.