Постанова

від 27.11.2006 по справі 15/363-06-9915а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/363-06-9915А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "27" листопада 2006 р. Справа  № 15/363-06-9915А

   17 год. 22 хв.                                                                            м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді                                              Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача –                            Соколянський Д.В.;

від відповідача –                        Михайлюченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Одеський коньячний завод” до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Одеський коньячний завод” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002631310/0 від 07.12.2005 р., посилаючись на те, що прийняте повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства з питань оподаткування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 вересня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/363-06-9915А та призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2006 р. закінчено підготовче провадження та справу № 15/363-06-9915А призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, стверджуючи про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002631310/0 від 07.12.2005 р. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п.п 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п 12.1.2 п. 12.1 ст. 12, п.18.3 ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

З 29 вересня 2005 р. по 23 листопада 2005 р. з перервою у роботі з 29.09.2005 р. по 10.10.2005 р. працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області (правонаступник –СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі) проводилась комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритим акціонерним товариством „Одеський коньячний завод” за період з 01.01.2004 р. по 01.07.2005 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 905/13-31.2/00412056/13 від 30.11.2005 р., на підставі якого СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 000263131/0 від 07.12.2005 р. на суму 30 600 грн. (у т.ч. 20 400 грн. основного платежу, 10 200,00 грн. штрафних санкцій) за порушення п. 5.1, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п.п 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п 12.1.2 п. 12.1 ст. 12, п. 18.3 ст. 18 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Як вбачається з акту про результати перевірки від 30.11.2005 р., в порушення п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не збільшено у 2 кварталі 2005 року валовий доход на суму заборгованості в розмірі 16 100 грн., віднесеної до складу валових витрат згідно п. 12.1.1 вказаного Закону, оскільки ухвалою господарського суду м. Києва № 38/556 від 24.10.2002 р. позов ЗАТ „Одеський коньячний завод” до ПП „Європейський двір” про стягнення заборгованості  в сумі 16 100 грн. залишено без розгляду. У зв'язку з цим відповідачем донараховано податок на прибуток в сумі 4 830 грн.

Проте, згідно п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку –продавець зобов'язаний збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту або відшкодованої за рахунок страхового резерву згідно із пунктом 12.3 цієї статті, у разі коли протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законодавством, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків, та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна..

Так, виходячи з вищевикладеного, продавець –платник податку не зобов'язаний збільшити валовий дохід на суму заборгованості у випадку залишення позову без розгляду.   

Також згідно акту перевірки в порушення п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1. ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем здійснено амортизаційні нарахування на орендоване майно цілісного майнового комплексу згідно договору оренди від 30.12.1992 р., укладеного Орендним підприємством „Одеський коньячний завод” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, на суму 980 200 грн. за даними перевірки, у т.ч. за 1 кв. 2004 року –171 600 грн., за 2 кв. 2004 року –163 400 грн., за 3 кв. 2004 року –155 400 грн., за 4 кв. 2004 року –148 300 грн., за 1 кв. 2005 року –174 500 грн., за 2 кв. 2005 року –167 000 грн.

Щодо вказаних порушень слід зазначити, що позивачем були нараховані амортизаційні нарахування на орендоване майно цілісного майнового комплексу згідно договору оренди від 30.12.1992 р. та додаткової угоди від 28.12.2002 р. до договору оренди.

Так, пунктом 4.1 вказаної додаткової угоди встановлено, що амортизаційні відрахування на орендоване державне майно залишаються у розпорядженні орендаря - ЗАТ „Одеський коньячний завод” і використовуються на відновлення орендованих основних фондів.

Згідно п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном „амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до п.п 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ст. 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” об'єктом оподаткування є прибуток підприємства, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.  

Так, ч. 3 ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що амортизаційні відрахування на основні фонди і нематеріальні активи у складі орендованих цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. Амортизаційні відрахування використовуються орендарем на відновлення орендованих основних фондів. Зазначеним пунктом також встановлено, що право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна (державі), якщо інше не передбачене договором оренди.

З урахуванням викладеного, ЗАТ „Одеський коньячний завод” правомірно здійснило амортизаційні відрахування на орендоване державне майно –цілісний майновий комплекс у періоді, який перевірявся податковою службою. Тому посилання відповідача на те, що позивачем зменшено об'єкт оподаткування, є безпідставними, оскільки амортизаційні відрахування на орендовану частину державного майна включаються до складу собівартості продукції, яка виготовляється позивачем, тобто включаються до складу валового доходу підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною  3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень, а також заявляти інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.    

Таким чином, господарський суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області № 0002631310/0 від 07.12.2005 р. прийнято в порушення вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню повністю.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов Закритого акціонерного товариства „Одеський коньячний завод” до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області № 0002631310/0 від 07.12.2005 р.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 29.12.2006 р.

              Суддя                                                                                 Петров В.С.