Ухвала

від 15.10.2013 по справі 820/3609/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 820/3609/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/3609/13-а

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.11.2012 р. № 0008861702.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.11.2012 р. № 0008861702.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ФОП ОСОБА_1 зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Відповідачем по справі, була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФО-П ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2011р..

За результатами проведеної перевірки було складений Акт перевірки 07.11.2012р. №2468/17-207/НОМЕР_2 року.(т.1.а.с.11-92). Відповідно до висновків Акту перевірки № 2468/17-207/НОМЕР_2 від 07.11.2012 р., відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем

- неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1,5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 2.1.1, 2.5.1 акту перевірки постачальникам;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання на загальну суму 72530,48грн., в т.ч.: липень 2010р.-23006,16грн., серпень 2010р. - 15675,50грн., жовтень 2010р. - 33847,82грн. - не є дійсними; та податковий кредит на загальну суму 72530, 48 грн., в т.ч. липень 2010р. - 23006, 16 грн., серпень 2010р. 15676,50 грн., жовтень 2010р. - 33847, 82 грн. не є дійсними.

- в порушення ст. 13, п.14.4. ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992р. із змінами та доповненнями, занижено чистого доходу за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. на суму 3626525,39грн., донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 54397,86грн.;

- в порушення ст.177 п.177.2. п. 177.4 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, занижено чистий дохід за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на суму 307747,95грн., занижено податок на доходи фізичних осіб на суму - 50058,75грн.

19.11.2012р. з посиланням на вказаний вище акт перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0008861702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 116971,61 грн., з яких 104456,61грн. - основний платіж, 12515,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с. 93).

Керуючись правилами, визначеними ст.55 та пп. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України, ФО-П ОСОБА_1 відносно прийнятого ДПІ у Київському районі ДПС податкового повідомлення-рішення, розпочав процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

За наслідками розгляду скарг підприємця від 05.12.2012р. та від 20.03.2013р. (т.1, а.с.94-100, 108-114), рішенням ДПС у Харківській області від 19.12.2012р. № 2451/Б/10.2-17 продовжено строк розгляду скарги, рішенням ДПС у Харківській області від 08.02.2013 року №199/Б/10.2-17 (т.1.а.с.102-107) та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.04.213 року №294/Б/99-99-10-01-03-14 (т.1.а.с.115-120), податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 19.11.2012р. № 0008861702 - залишено без змін, а скарги ФО-П ОСОБА_1 від 05.12.2012р. та від 20.03.2013р.- без задоволення.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 19.11.2012 р. № 0008861702 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 116971,61 грн. (за основним платежем -104456,61 грн., за штрафними санкціями - 12515 грн.) (а.с. 93, т. 1).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, покладених в основу спірного правового акту індивідуальної дії та відображених в акті перевірки суджень суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та рішення органу податкової служби встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 ч.1,5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, заниження чистого доходу за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. на суму 3626525,39грн., заниження чистого доходу за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. на суму 307747,95грн., заниження податку на доходи фізичних осіб на суму - 50058,75грн.

Так, аналізуючи характер спірних правовідносин та досліджуючи їх обставини, колегія суддів відзначає, що при вирішенні спору належить застосувати приписи пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України відповідно до якого право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. Визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ФО-П ОСОБА_1, мав господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками: ТОВ "ДОМОСТРОЙ", код ЄДРПОУ 32031160, ПП "Харківбудмонтаж", код ЄДРПОУ 32868548, ТОВ "Техцентр"Вектор", код ЄДРПОУ 36455381, ТОВ "Промспец Консалтинг", код ЄДРПОУ 37091549, ТОВ "Металург-2010", код ЄДРПОУ 37365818.

На виконання умов договорів купівлі-продажу від 02.08.2010р. року №1 (т.2.а.с.8), договорів купівлі-продажу від 03.06.2010р. (т.2, а.с.23), договорів купівлі-продажу від 01.10.2010р. №13 (т.1, а.с.245) було поставлено будівельні матеріали (дошка обрізна, кронштейн, фарба порошкова та інше), що підтверджується виписаними податковими та видатковими накладними (том " 1 а.с. 246-248, том № 2 а.с. 9-11, 16, 24-26).

На підставі отриманих податкових накладних ФО-П ОСОБА_1 сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту.

Оглянувши податкові накладні, виписані контрагентами позивача, для документального оформлення виконання умов договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги, стосовно відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності контрагента позивача, колегія суддів зазначає, що Щодо доводів апеляційної скарги, стосовно відсутності фактів реального здійснення господарської діяльності контрагента позивача, колегія суддів зазначає, що положення ч.2 ст.8 КАС України, зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "ДОМОСТРОЙ", ПП "Харківбудмонтаж", ТОВ "Техцентр"Вектор", ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Металург-2010" є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "ДОМОСТРОЙ", ПП "Харківбудмонтаж", ТОВ "Техцентр"Вектор", ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ "Металург-2010" є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Крім того, щодо висновку контролюючого органу про нікчемність укладених угод з контрагентами позивача ТОВ "Домострой" та ТОВ "Металург -2010", які зроблені на підставі висновків інших податкових органів, викладених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки: від 19.05.2012р. № 289/22-4/32031160 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Домострой" код ЄДРПОУ 32031160 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та відображення в обліку за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010р." (т. 2 а.с. 71- 96), від 29.02.2012р. № 344/23-30/37365818 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Металург -2010" код ЄДРПОУ 37365818 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011р." (т. 2 а.с. 185-206), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час такої звірки первинні документи підприємства ТОВ "Домострой" та ТОВ "Металург -2010" не вивчались, оскільки, як вбачається з назви самих актів зустрічні звірки ТОВ "Домострой" та ТОВ "Металург -2010" взагалі не були проведені.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2012 року у справі №2а-3961/12/2070, яка в силу ст. 254 КАС України набула законної сили (ухвалою ХААС від 07.03.2013р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за а/с) визнано незаконними дії Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-2010" (код 37365818) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 29.02.2012 року №344/23-30/37365818. (т.2, а.с.42-45), постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року у справі №2а-5091/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012р. (т.2, а.с.34-46), адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування рішення - задоволений. Скасоване в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №5141702 від 03.02.2012р., постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року у справі № 820/1144/13а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р. (т.2, а.с.47-52) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволений у повному обсязі. Скасовані податкові повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0007921702 від 17.08.2012 р. та №000831702 від 12.10.2012 р. Вказані судові рішення набули законної сили.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки викладена правова позиція не є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 820/3609/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.