Ухвала

від 09.10.2013 по справі 820/5050/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 820/5050/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представників позивача - Іванцова Я.І., Гнатченка П.М.,

представників відповідача - Ліщук В.В., Бакумова О.С., Вінокурова В.І.,

прокурора - Вензель Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/5050/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростар-2012"

до Харківської митниці Міндоходів за участю Прокурора Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21.06.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростар-2012" - звернулось до суду з позовом до Харківської обласної митниці, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 27.05.2013 року № 61, винесене Харківською обласною митницею.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євростар-2012" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №61 від 27.05.2013 року, винесене Харківською обласною митницею.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Харківську митницю Міндоходів.

Прокурор Харківської області згідно заяви від 08.10.2013 року вступив у справу та приєднався до апеляційної скарги Харківської обласної митниці.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні суду апеляційної інстанції погодився з позицією відповідача та просив постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, прокурора, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростар 2012" ( код ЄДРПОУ 38001000) було зареєстровано як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності в Харківській обласній митниці ( облікова картка 080700/10/2012/0000660 від 27.04.2012 року.

Харківською обласною митницею на виконання наказу Харківської обласної митниці від 26.04.2013 року №329 проведено невиїзну документальну перевірку фактів митного оформлення ТОВ "Євростар-2012" ( код ЄДРПОУ 38001000) товарів "батьківське насіння соняшнику для сівби…" за період з 01.01.2012 по 31.03.2013р., за результатами якої складено акт від 13.05.2013 № 0023/13/807000000/38001000. ( т.1 а.с.88).

Згідно висновків акту від 13.05.2013 № 0023/13/807000000/38001000 встановлено порушення позивачем вимог митного законодавства України, а саме п.3 ч.1 ст.267 МК України (2002р.), у зв'язку з не включенням до митної вартості задекларованого товару "батьківське насіння соняшнику для сівби…" сум роялті, сплаченого на користь нерезидента, в результаті чого занижено податкові зобов'язання (без врахування штрафних санкцій) на суму 535 585,68 грн. в т.ч. ввізного мита - 0,00 грн., ПДВ - 535 585,68 грн.

На підставі акту від 13.05.2013 № 0023/13/807000000/38001000 Харківською обласною митницею винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 27.05.2013 року № 61, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 669 482,10 грн., в тому числі: 535 585,68 грн. - за основним платежем та 133 896,42 грн. - за штрафними санкціями.( т.1 а.с.7).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням відповідача №61 від 27.05.2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість висновку митного органу щодо необхідності включення сплаченого позивачем роялті до митної вартості задекларованого товару, тому податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для винесення митним органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугувало не включення ТОВ "Євростар -2012" при декларуванні ціни за оцінювані товари суми роялті, сплачених контрагенту, як умову продажу товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

06 квітня 2012 року між ТОВ "Євростар -2012" та "Піонер Хай-Бред (Світцерленд) С.А.) резидентом Швейцарії, укладено Угоду про виробництво насіння Піонер № РRUA 12/79 ( т.1 а.с. 29-43).

Відповідно до умов цієї угоди ТОВ "Євростар-2012" отримало ліцензію на виробництво насіння "Піонер" якою надано не ексклюзивне право на виробництво насіння соняшника на території України.

Позивачем за період з 01.03.2012р. по 31.03.2013р. ввезено на митну територію України товари "батьківське насіння соняшнику для сівби, гібрид ПР63А90" по ВМД №807100000/2012/417906 від 14.05.2012р.

При оформлені ВМД №807100000/2012/417906 від 14.05.2012р.позивачем подана декларація митної вартості ДМВ-1, відповідно до якої митна вартість товару, задекларована підприємством, визначено за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

В ДМВ-1 позивачем в п.9 "Чи передбачено роялті та ліцензійні платежі, які покупець повинен вносити прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів" зазначена позначка "ні", а у п.15 не зазначена сума роялті та ліцензійних платежів. Тобто в ДМВ роялті не зазначено.

Так, за умовами угоди про виробництво насіння піонер № РRUA 12/79 від 06.04.2012р. ТОВ "Євростар -2012" повинно сплатити роялті в сумі 2793,00 долари США за кожен гектар виробництва насіння соняшника (гібриду ПР63А90). Загальна сума роялті за угодою становить 1117200,00 доларів США.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №1 від 4 березня 2013 року до Угоди про виробництво насіння піонер № РRUA 12/79 9 сторони домовились про зменшення розміру роялті. ТОВ "Євростар - 2012" повинен сплатити ПХС роялті в сумі 1396,5 доларів США за один гектар виробництва насіння соняшника. Загальний розмір роялті по угоді становить 558600,00 доларів США. (т.1 а.с.42)

Згідно з п. 2 додаткової угоди №1 від 4 березня 2013 року ТОВ "Євростар - 2012" повинен сплатити ПХС роялті в сумі 335160,00 доларів США до 20 квітня 2012 року, а другий платіж роялті в сумі 223440,00 доларів США до 15 квітня 2013 року.

Відповідно до п. 2 розділу А Угоди про виробництво насіння піонер № РRUA 12/79 визначено, що ПХС приймають розумні міри по наданню Батьківського Насіння, яке є власністю ПХС, в кількості й асортименті, встановлених Додатком А. ПХС надає Батьківське Насіння безкоштовно й залишається їх власником.

Пункт 1 Додатку А до угоди про виробництво насіння піонер № РRUA 12/79 передбачає, що батьківське насіння не підлягає оплаті ТОВ "Євростар - 2012". Ціни і загальна вартість батьківського насіння вказані лише для митних цілей. Країна походження батьківського насіння - США.

Згідно п.п. 14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до ч.1 ст.267 Митного кодексу України (№ 92-IV від 11.07.2002р.) митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Пунктом 3 ч.2 ст.267 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що роялті враховуються при визначенні митної вартості оцінюваних товарів у тому випадку, коли покупець сплачує їх як умову продажу оцінюваних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.11.2011 р. по справі N 21-109а11, від 31.10.2011 по справі N 21-315а11, які відповідно до ст. 2442 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, Угодою про виробництво насіння піонер № РRUA 12/79 від 06.04.2012р. передбачено, що батьківське насіння не підлягає оплаті ТОВ "Євростар - 2012", а ціни і загальна вартість батьківського насіння вказані лише для митних цілей (пункт 1 Додатку А до угоди). За Угодою ТОВ "Євростар-2012" надано не ексклюзивне право на виробництво насіння соняшника на території України (п.1 розділу А Угоди). ТОВ "Євростар - 2012" повинно сплатити ПХС роялті за кожен гектар виробництва насіння соняшника (п.1 розділу В Угоди).

Таким чином, сплата позивачем на користь ПХС роялті відбулося за отримання права на виробництво та продаж насіння "піонер", а не як умову продажу оцінюваних товарів.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ч.1 ст.9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такою, зокрема, є Конвенцію між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, ратифікована Законом України від 10.01.2002р. № 2929-III.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 7 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частинами 1-3 ст.12 Конвенції передбачено, що роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми роялті у межах значення підпункту a) пункту 5 цієї статті. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, роялті, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки в другій Договірній Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті, та якщо роялті є виплатами в межах значення підпункту b) пункту 5 цієї статті. Пунктом b ч.5 вказаної статті визначено, що термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права на використання будь-якого авторського права на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

З платіжного доручення №2 від 26.04.2012 року вбачається, що ТОВ "Євростар-2012" сплатило ПХС роялті саме по угоді про виробництво насіння "піонер" № РRUA 12/79 від 06.04.2012р.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.03.2012р. №416 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок заповнення декларації митної вартості, який визначає загальні правила заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується для митних цілей: декларантами - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України; митними органами - при здійсненні контролю за правильністю визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Вказаним Порядком визначено, що в графі 15 ДМВ зазначається в гривнях сума роялті та ліцензійних платежів, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець сплачує прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Враховуючи, що ТОВ "Євростар-2012" згідно платіжного доручення №2 від 26.04.2012 року роялті сплатило Піонер Хай-Бред" (Світцерленд) С. А.) саме по угоді про виробництво насіння Піонер № PRUA 12/79 від 06.04.2012 року в сумі 335 160,00 доларів США, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних правових підстав для включення роялті до митної вартості задекларованого товару "батьківські насіння соняшнику для сівби...".

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2013 року № 61 Харківської обласної митниці.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 820/5050/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.