Ухвала

від 13.11.2013 по справі 2а-11681/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Київ К/9991/41453/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011

у справі № 2а-11681/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шоколадниця-Україна" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним та скасування рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.01.2010 № 01122308, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1530 грн.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011, позов задоволено частково; оспорюваний акт індивідуальної дії скасовано в частині накладення на позивача 680 грн.; в решті позову відмовлено.

Посилаючись на неправильне застосування судами пункту 9 статті 3, пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено перевірку належного позивачеві кафе за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 24.11.2009.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, незабезпечення позивачем зберігання у вказаній господарській одиниці попередньо використаної Книги обліку розрахункових операцій від 27.05.2008 № 2655014258/1, а також невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 07.10.2009 № 491 та за 28.10.2009 № 512.

Наведені обставини стали підставою для застосування до Товариства 1020 грн. штрафу за оспорюваним рішенням. В частині накладення на позивача решту суми штрафу (510 грн.) зазначене рішення було скасовано податковим органом у процедурі адміністративного оскарження.

Приймаючи рішення про часткове задоволення даного позову, попередні судові інстанції послалися на те, що матеріалами справи лише частково підтверджується факт вчинення позивачем порушень правил здійснення розрахункових операцій, зафіксованих в акті перевірки.

Так, по епізоду щодо невиконання Товариством друку спірних фіскальних звітних чеків суди виходили з того, що згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Невиконання наведеного законодавчого припису тягне застосування до суб'єктів господарювання штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як це передбачено пунктом 4 статті 17 Закону.

При цьому судами за наслідками дослідження наявних у цій справі доказів встановлено, що фіскальні звітні чеки за 07.10.2009 № 491 та за 28.10.2009 № 512 були роздруковані Товариством у межах робочої зміни, яка 07.10.2009 була відкрита о 9 год. 30 хв. а закрита 08.10.2009 о 00 год. 05 хв., а 28.10.2009 - зміна була відкрита о 09 год. 25 хв., а закрита наступного дня о 00 год. 14 хв.

Таким чином, оскільки позивачем було роздруковано зазначені чеки у межах максимальної тривалості робочої зміни, то незважаючи на фактичний друк цих звітів наступного календарного дня підстави для кваліфікації зазначених дій Товариства як порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону відсутні.

В іншій частині судові акти зі спору учасниками провадження не оскаржуються. Суди цілком обґрунтовано зазначили, що незберігання у господарській одиниці Книги облікову розрахункових операцій тягне застосування до суб'єкта господарювання штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі пункту 3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Касаційним судом не виявлено порушень норм матеріального або процесуального права, на які відсутні посилання у поданій скарзі.

Доводи касаційної скарги підлягають відхиленню, позаяк спрямовані на переоцінку установлених судами обставин справи, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 у справі № 2а-11681/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько