Постанова

від 13.11.2013 по справі 910/7321/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 910/7321/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Край-2" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у справі за позовомТОВ "Край-2" доДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у квітні 2013 року ТОВ "Край-2" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" 1 053 656,73 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № 27 від 28.02.2011 року та 36 014,13 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 353 222,72 грн. боргу та 6 985,15 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, від 28.02.2011 року сторони уклали договір № 27, за умовами якого ТОВ "Край-2" (постачальник) зобов'язалось поставити ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" товар, а останній прийняти цей товар та оплатити його вартість протягом 90 календарних днів з дати отримання (п. 2.4 договору з урахуванням додатку).

За видатковими накладними № 2564 від 03.03.2011 р., № 2779 від 09.03.2011р., № 2890 від 11.03.2011р., № 3287 від 17.03.2011р., № 3416 від 18.03.2011р., № 3597 від 22.03.2011 р., № 3693 від 24.03.2011р., 3 3825 від 25.03.2011р., № 4138 від 31.03.2011р., № 4456 від 06.04.2011р., № 4639 від 08.04.2011 р., № 4942 від14.04.2011р., № 5263 від 19.04.2011р., № 5414 від 21.04.2011р., № 8466 від 05.05.2011р., № 6555 від 13.05.2011р., № 6753 від 17.05.2011р., № 6819 від 18.05.2011р., № 6951 від 20.05.2011р., № 7197 від 25.05.2011р., № 7201 від 25.05.2011р., № 7323 від 27.05.2011 р., № 7501 від 01.06.2011 р., № 7591 від 03.06.2011р., № 7748 від 06.06.2011р., № 7873 від 09.06.2011р., № 8043 від 14.06.2011р., № 8215 від 17.06.2011р., № 8396 від 21.06.2011р., № 8556 від 24.06.2011р., № 8744 від 30.06.2011р., № 8929 від 05.07.2011р., № 8466 від 07.07.2011р., № 9266 від 12.07.2011р., № 9345 від 14.07.2011р., № 9475 від 18.07.2011р., № 9587 від 20.07.2011 р., № 9661 від 22.07.2011р., № 9788 від 26.07.2011р., № 9947 від 29.07.2011р., № 10008 від 01.08.2011р., № 10099 від 03.08.2011р., № 10134 від 04.08.2011р., № 10307 від 09.08.2011р., № 10315 від 09.08.2011р., № 10456 від 12.08.2011р., № 10587 від 16.08.2011р., № 10675 від 18.08.2011р., № 10838 від 23.08.2011р., № 10992 від 26.08.2011р., № 11205 від 01.09.2011р., № 11496 від 07.09.2011р., № 11785 від 12.09.2011р., № 11926 від 15.09.2011р., № 12209 від 20.09.2011р., № 12542 від 27.09.2011р., № 12617 від 29.09.2011р., № 12976 від 06.10.2011р., № 13319 від 13.10.2011р., № 13540 від 17.10.2011р., 3 13591 від 18.10.2011р., № 13685 від 20.10.2011р., № 13753 від 21.10.2011р., № 13922 від 25.10.2011р., № 13996 від 27.10.2011р., № 14005 від 27.10.2011р., № 14251 від 01.11.2011р., № 14399 від 03.11.2011р., № 15223 від 17.11.2011 р., № 16309 від 01.12.2011р., № 16537 від 05.12.2011р., № 16630 від 06.12.2011р., № 1632 від 06.12.2011р., № 17876 від 22.12.2011р., № 18190 від 27.12.2011р., № 18355 від 29.12.2011 р., № 9 від 03.01.2012р., № 75 від 04.01.2012р., № 166 від 05.01.2012р., № 216 від 06.01.2012р., № 435 від 11.01.2012р., № 628 від 16.01.2012р., №945 від 19.01.2012 р.; №1266 від 24.01.2012 р.; №1367 від 26.01.2012 р.; №1489 від 27.01.2012 р.; №1659 від 31.01.2012 р.; №1777 від 02.02.2012 р.; №1834 від 03.02.2012 р.; №2043 від 08.02.2012 р.; №2178 від 10.02.2012 р.; №2389 від 14.02.2012 р.; №2536 від 17.02.2012 р.; №2800 від 21.02.2012 р.; №3012 від 24.02.2012 р.; №3222 від 28.02.2012 р.; №3326 від 01.03.2012 р.; №3684 від 07.03.2012 р.; №3930 від 13.03.2012 р.; №3981 від 14.03.2012 р.; №4186 від 16.03.2012 р.; №4550 від 22.03.2012 р.; №4784 від 26.03.2012 р.; №4812 від 27.03.2012 р.; №5091 від 30.03.2012 р.; №5093 від 30.03.2012 р.; №5448 від 05.04.2012 р.; №5550 від 06.04.2012 р.; №6319 від 19.04.2012 р.; №6618 від 24.04.2012 р.; №6741 від 26.04.2012 р.; №6742 від 26.04.2012 р.; №7014 від 03.05.2012 р.; №7051 від 04.05.2012 р.; №7357 від 08.05.2012 р.; №7566 від 11.05.2012 р.; №7870 від 16.05.2012 р.; №8050 від 18.05.2012 р..; №8205 від 21.05.2012 р.; №8878 від 30.05.2012 р.; №9012 від 01.06.2012 р.; №9319 від 07.06.2012 р.; №9601 від 12.06.2012 р.; №9695 від 14.06.2012 р.; №9964 від 19.06.2012 р.; №10192 від 22.06.2012 р.; №10407 від 26.06.2012 р.; №10481 від 27.06.2012 р.; №10805 від 05.07.2012 р., які підписані та скріплені печатками сторін, позивач поставив, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень товар на загальну суму 1 053 656,73 грн., за який він не розрахувався, що підтверджується належними доказами та ним не заперечується.

При цьому, як правильно встановлено судом, передача цінностей за накладними №945 від 19.01.2012 р.; №1266 від 24.01.2012 р.; №1367 від 26.01.2012 р.; №1489 від 27.01.2012 р.; №1659 від 31.01.2012 р.; №1777 від 02.02.2012 р.; №1834 від 03.02.2012 р.; №2043 від 08.02.2012 р.; №2178 від 10.02.2012 р.; №2389 від 14.02.2012 р.; №2536 від 17.02.2012 р.; №2800 від 21.02.2012 р.; №3012 від 24.02.2012 р.; №3222 від 28.02.2012 р.; №3326 від 01.03.2012 р.; №3684 від 07.03.2012 р.; №3930 від 13.03.2012 р.; №3981 від 14.03.2012 р.; №4186 від 16.03.2012 р.; №4550 від 22.03.2012 р.; №4784 від 26.03.2012 р.; №4812 від 27.03.2012 р.; №5091 від 30.03.2012 р.; №5093 від 30.03.2012 р.; №5448 від 05.04.2012 р.; №5550 від 06.04.2012 р.; №6319 від 19.04.2012 р.; №6618 від 24.04.2012 р.; №6741 від 26.04.2012 р.; №6742 від 26.04.2012 р.; №7014 від 03.05.2012 р.; №7051 від 04.05.2012 р.; №7357 від 08.05.2012 р.; №7566 від 11.05.2012 р.; №7870 від 16.05.2012 р.; №8050 від 18.05.2012 р..; №8205 від 21.05.2012 р.; №8878 від 30.05.2012 р.; №9012 від 01.06.2012 р.; №9319 від 07.06.2012 р.; №9601 від 12.06.2012 р.; №9695 від 14.06.2012 р.; №9964 від 19.06.2012 р.; №10192 від 22.06.2012 р.; №10407 від 26.06.2012 р.; №10481 від 27.06.2012 р.; №10805 від 05.07.2012 р. на загальну суму 353 222,72 грн., відбулась з дотриманням умов договору № 27 від 28.02.2011 року, а тому його висновок про правомірність вимог щодо стягнення цієї заборгованості з нарахуванням 3 % річних є обґрунтованим, і судове рішення у цій частині є правильним.

В той же час, відмовляючи у стягненні заборгованості за решту переданого відповідачу товару суд не звернув уваги на те, що зобов'язання, як правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають не лише з письмово узгоджених договорів, а і з інших підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема юридичних фактів, тобто обставин реальної дійсності, з якими норми цивільного права пов'язують виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, які підлягають правовому регулюванню і викликають передбачені законом правові наслідки.

Наведені вище дані щодо прийняття продукції відповідачем без яких-небудь заперечень, що було предметом спору у цій справі і визнано судом встановленим фактом свідчить про наявність між сторонами правовідносин, врегульованих нормами, які визначають поставку продукції з застосуванням загальних положень про купівлю-продаж товару, що передбачають обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого йому товару, а у разі неоплати товару продавець має право вимагати від боржника оплати товару у будь-який час.

При цьому відповідно до ст. 530 ЦК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на зазначені вище обставини, які підтверджують отримання продукції відповідачем і наявність у нього заборгованості у сумі 1 053 656,73 грн., відмову у стягненні заборгованості у повному обсязі лише з тих мотивів, що передача частини товару відбулась без посилань на спірний договір, та без урахування того, що зобов'язання з оплати виникають зі встановлення факту отримання товару, не можна визнати обґрунтованою, а тому судова колегія вважає можливим змінити рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій частині, збільшивши суми заборгованості яка підлягає стягненню з відповідача до 1 053 656,73 грн..

У решті судові рішення відповідають матеріалам справи, оскільки висновок про часткове задоволення позову в частині стягнення 3 % річних, нарахованих лише на суму заборгованості за товар, строк оплати якого визначався умовами спірного договору є обґрунтованим, і підстав для скасування чи зміни судових рішень у цій частині судова колегія не вбачає.

З огляду на наведене,керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року у частині стягнення основного боргу змінити, збільшивши суму основного боргу, який підлягає стягненню з ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (код ЄДРПОУ 05907147) на користь ТОВ "Край-2" (код ЄДРПОУ 35231874) з 353 222,72 грн. до 1 053 656,73 грн.

Стягнути з ДП "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (код ЄДРПОУ 05907147) на користь ТОВ "Край-2" (код ЄДРПОУ 35231874) 14 589,26 грн. судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

У решті рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року залишити без змін.

Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко