Постанова

від 19.11.2013 по справі 816/5503/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5503/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі судового засідання - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Єрченко З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2013 року Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представлений Лубенським міськрайонним центром зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 14 326,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на момент реєстрації відповідача у Лубенському міськрайонному центрі зайнятості як безробітного (14.11.2012) та на момент отримання статусу безробітного (14.11.2012) відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Лубенському міськрайонному центрі зайнятості у період з листопада 2012 року по серпень 2013 року відповідач незаконно отримав матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 14 326,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання засідання не з'явився хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2012 ОСОБА_2 звернувся до Лубенського МРЦЗ із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається.

Наказом Лубенського МРЦЗ від 14.11.2012 відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

12.08.2013 відповідач знятий з обліку у Лубенському МРЦЗ на підставі наказу № НТ130812 та припинено йому виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з поданням письмової заяви про зняття з реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533-ІІІ), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований як безробітний у Лубенському МРЦЗ 14.11.2012.

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 N 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 N 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 N 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за N 1523/11803.

Судом встановлено, що позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 20.08.2013 № 43, у якому зафіксовано порушення, а саме: ОСОБА_2 у період перебування на обліку в Лубенському МРЦЗ і отримання допомоги по безробіттю був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, чим порушив умови перебування на обліку в службі зайнятості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 25.10.2005 зареєстрований Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявною в матеріалах справи.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Із матеріалів справи вбачається, що реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача до цього часу не здійснена, 06.06.2011 до Єдиного державного реєстру внесено запис про судове рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості ОСОБА_2 залишався приватним підприємцем, незалежно від того, отримував він прибутки чи ні. Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, для набуття статусу безробітного ОСОБА_2 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.

Отже, при зверненні до Лубенського МРЦЗ ОСОБА_2 у заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю подані неправдиві відомості про те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі 14 326,20 грн.

Згідно пункту 6 Порядку № 60/62 у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

20.08.2013 Лубенським МРЦЗ видано наказ № 72 про повернення матеріальної допомоги по безробіттю.

Згідно довідки Лубенського МРЦЗ за період з листопада 2012 року по серпень 2013 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 14 326 грн. 20 коп.

На виконання вказаного наказу Лубенським МРЦЗ за вих. № 1494 від 21.08.2013 ОСОБА_2 надіслано повідомлення щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмір 14 326,20 грн., яке отримане відповідачем 27.08.2013, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, на момент розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_2 не надійшли.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості кошти в розмірі 14 326,20 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять шість гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 листопада 2013 року.

Суддя С.С. Бойко