Постанова

від 06.11.2013 по справі 826/13323/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року № 826/13323/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Бухарєв С.В. (дов. від 05.08.2013р. №1/1)

від відповідача: Мильнікова М.М. (дов. від 04.07.2013р. № 392/9)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Геологічна компанія «Геомандри» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Міндоходів про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.11.2013 року в 09 год. 48 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Геологічна компанія «Геомандри» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Міндоходів (надалі також - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № №0000641620 від 25.04.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірне податкове повідомлення рішення є безпідставним, не носять правового підґрунтя, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Геологічна компанія «Геомандри» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Грінгрейн» (ЄДРПОУ 38129578) за період з 01.04.12 по 30.09.12рр.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 15.04.13 №37/16-20.

В ході перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем пп. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у зв'язку з чим збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 189552,0 грн., застосовані штрафні санкції в розмірі 47388,0 грн., всього на 236940,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000641620 від 25.04.2013р.

За результатами адміністративного оскарження податкового спірного повідомлення рішення, Рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.06.2013р. №1231/10/12-1-03 та Міністерства доходів і зборів України від 29.07.2013 №7787/6/99-99-10-01-15 первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, а рішення відповідача без змін.

Не погоджуючись з висновками відповідача, викладеними у акті перевірки та правомірністю спірного податкового повідомлення рішення, позивач з метою захисту прав та законних інтересів звернувся з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, суд, керуючись податковим законодавством, а також частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва досліджуючи надані сторонами докази повинен встановити відповідність змісту спірного податкового повідомлення рішення чинному законодавству та законність процедури його прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПП «Геологічна компанія «Геомандри» (Покупець) та ТОВ «Грінгрейн» (Постачальник) був укладений договір поставки №14 від 01.06.2012р., предметом якого було постачання металоконструкцій. Поставка товару підтверджується видатковими накладними №№686-691 від 19.07.2012р. Податковий кредит на сплачений у вартості товару ПДВ на загальну суму 189552,0 грн. підтверджений виданими Постачальником податковими накладними №№44-49 від 19.07.2012р. Суми податкового кредиту по цим накладним включено позивачем до звітних декларацій з ПДВ за липень 2012. Усі документи з боку Покупця підписані директором ПП «Геологічна компанія «Геомандри» Г.В.Сільченко, з боку Постачальника - директором ТОВ «Грінгрейн» ОСОБА_4, і скріплені печатками обох підприємств.

Проте, в акті відповідач посилається на отриманий від Голосіївської районної держадміністрації витяг з ЄДР, згідно якого у період з 26.04.2012 по 30.09.2012рр. на посаді директора перебував гр. ОСОБА_5 Згідно пояснень останнього, жодних документів фінансово-господарської діяльності він не підписував.

На підставі таких відомостей відповідач прийшов до висновку про те, що видані постачальником податкові накладні підписані невстановленою особою, і не підлягають до врахування у податковому обліку позивача як такі, що складені з порушенням вимог чинного законодавства (не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

В той час, як у самому акті перевірки зазначено, що ТОВ «Грінгрейн» (із статутним капіталом 350000 грн.) було зареєстровано Голосіївською райдержадміністрацією м. Києва 06.03.2012р., а його засновником є гр. ОСОБА_4 (р.н.о.к.пп. НОМЕР_1), який згідно відомостей з ЄДР і ДПСУ обіймав посаду директора товариства з 06.03.2012 по 26.04.2012рр., і потім знову повернувся на посаду директора з 22.11.2012, тобто працював до і після гр.ОСОБА_5 (і після надання останнім своїх пояснень).

Проте, відомостей щодо змісту таких пояснень ОСОБА_4 з цього приводу відповідач не висвітлив. Відсутня інформація про обсяг повноважень ОСОБА_4 в період з 26.04.2012 по 30.09.2012 (наявність права підпису господарських документів). Відсутня інформація про порушені відносно посадових осіб ТОВ "Грінгрейн" кримінальні справи, факти ухилення від сплати податків, неподання податкової звітності. В акті відсутні відомості, чи декларувалися ТОВ Трінгрейн" зобов'язання з ПДВ по операціях з ПП «Геологічна компанія «Геомандри» за липень 2012.

В ході судового розгляду справи, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах позивача, відсутність реальності постачання товару, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Крім того, в акті перевірки відповідачем жодним чином не заперечується фактичне постачання товару від постачальника покупцю (позивачу).

Висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються лише на поясненнях гр.ОСОБА_5, які не є належним доказом.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.201.4.ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видасться покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг».

Відповідно до п.201.6.ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач придбав товар у контрагента по цінах не вище звичайних, сплатив у їх вартості ПДВ за ставкою 20%, і використав товари в господарській діяльності, продавши третім особам за ціною вище ціни придбання, задекларувавши відповідні податкові зобов'язання.

Згідно вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Платниками податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підстав; даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі - Закон №996 - XIV).

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 - XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно п.2.4, п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, визначено, що: первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону №996- XIV, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV (зі змінами та доповненнями).

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що податковий кредит позивача по взаємовідносинам з контрагентом у перевіряємому періоді підтверджений виданими продавцем податковими накладними, оформленими у відповідності з вимогами ПКУ та інших нормативних актів. На момент їх оформлення ТОВ "Грінгрейн" було юридичною особою, зареєстрованою платником ПДВ.

Зазначені податкові накладні підписані директором ТОВ "Грінгрейн" ОСОБА_4, повноваження якого були підтверджені копією витягу з ЄДР від 04.04.2012. Підпис ОСОБА_4 скріплений печаткою підприємства.

Пунктом 200.1. ст.200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті до Держбюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Позивач в звітних деклараціях з ПДВ за липень 2012 визначив (і сплатив) податкові зобов'язання з урахуванням податкового кредиту, сформованого в тому числі на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Грінгрейн", проте відповідачем на переконання суду необґрунтовано визнано вказані податкові накладні такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, у ході судового розгляду справи висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 198.3,198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПКУ є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, доводи викладені у письмових запереченнях на позов спростовані матеріалами справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0000641620 від 25.04.2013р.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2294, 00 грн. на користь Приватного підприємства «Геологічна компанія «Геомандри» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур