Ухвала

від 22.05.2014 по справі 826/13323/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13323/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представників позивача Бухарєва С.В.

Марченка Р.В.

представника відповідача Мильнікової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геологічна компанія "Геомандри" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 0000641620 від 25.04.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № №0000641620 від 25.04.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача до суду з'явилися, проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Геологічна компанія «Геомандри» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні фінансово-господарських взаємостосунків із ТОВ «Грінгрейн» (ЄДРПОУ 38129578) за період з 01.04.12 по 30.09.12 рр., за результатами якої складено акт перевірки від 15.04.13 №37/16-20.

Згідно висновків даного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема пп. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 189552,0 грн., в т.ч. у липні 2012 року - 189552,00 грн.

Враховуючи встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем 25 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000641620.

За результатами адміністративного оскарження вказаного ППР, рішеннями ГУ Мін доходів у місті Києві та Міністерства доходів і зборів України його залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень п.198.1, п.198.3. ст.198, п.198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та наявні у матеріалах докази, дійшов висновку що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми витрат та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Грінгрейн» за період з 01.04.12 по 30.09.12 рр., в той же час доводи відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 198.3,198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України є таким, що не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивачем не надано інформації та документів щодо розрахунків між Позивачем та ТОВ «Грінгрейн», а також товарно-транспортних накладних, документів, що підтверджують навантаження, розвантаження товару, технічних паспортів що, на думку апелянта свідчить про відсутність здійснення поставки товару.

Крім того, відповідач звернув увагу апеляційного суду на те, що згідно бази «Пошуково-довідкова система ДПС України» за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 директорами TOB „Грінгрейн" значилися: гр. ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) - з 06.03.12 по 26.04.12 значився директором TOB „Грінгрейн"; гр. ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) - з 26.04.12 по 22.11.12 значився директором TOB „Грінгрейн". На дати підписання договору, податкових та видаткових накладних директором TOB «Грінгрейн» значився гр. ОСОБА_7 а не ОСОБА_5 Згідно пояснень гр. ОСОБА_6 від 15.11.2012р. (значився керівником TOB „Грінгрейн" з 26.04.2012р. по 22.11.2012р.) він став директором TOB „Грінгрейн" без мети ведення господарської діяльності. Фактично фінансово-господарську діяльність на зазначеному підприємстві не вів, договори, акти виконаних робіт не підписував, податкові накладні, звіти до податкової інспекції не подавав та не підписував, місцезнаходження установчих документів та печатки TOB „Грінгрейн" йому не відомо. Засновника TOB „Грінгрейн" гр. ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) не знає та ніколи не бачив. Жодних підприємств-контрагентів TOB „Грінгрейн" не знає, жодних документів фінансово-господарської діяльності з будь-якими підприємствами не підписував.

Вищенаведене, на переконання апелянта, дає підставу стверджувати, що директором TOB „Грінгрейн" була підставна особа, яка не підписувала жодного документа від імені TOB „Грінгрейн", не укладала від його імені договорів, не уповноважувала інших осіб на здійснення цих та інших юридично значимих дій від імені зазначеного підприємства та від імені якого невстановлені особи здійснювали фінансові операції.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведених законодавчих положень слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПП «Геологічна компанія «Геомандри» (Покупець) та ТОВ «Грінгрейн» (Постачальник) був укладений договір поставки №14 від 01.06.2012р., згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1).

Зі змісту пунктів 2.1 - 2.5 Договору слідує, що загальна кількість товару складається із обсягу окремих товарних партій. Товар поставляється в тарі виробника. Якість товару засвідчується постачальником шляхом надання відповідної технічної документації. Вартість товару, зазначена у рахунку постачальника, дійсна протягом 15 календарних днів з дати оформлення відповідного, рахунку. Рахунок надсилається покупцю засобами зв'язку (факс, E-mail) протягом 2-х робочих днів від дня одержання постачальником письмового запиту. Товар поставляється на склад покупця протягом 10 календарних днів від дня одержання відповідного запиту. Про дату і час прибуття товару постачальник повідомляє покупця засобами зв'язку, покупець зобов'язаний забезпечити розвантаження і прийом товару з 6 до 22 години в робочі дні. Покупець має право зазначити в запиті іншу адресу поставки, в цьому випадку умови доставки узгоджуються сторонами додатковою угодою. Оплата товару здійснюється згідно виставленого Постачальником рахунку протягом 5 банківських днів з дня прийому товару Покупцем. Форма оплати - безготівкова.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом поставки були металоконструкції, поставка товару підтверджується видатковими накладними №№686-691 від 19.07.2012р. Податковий кредит на сплачений у вартості товару ПДВ на загальну суму 189552,0 грн. підтверджений виданими Постачальником податковими накладними №№44-49 від 19.07.2012р. Суми податкового кредиту по цим накладним включено позивачем до звітних декларацій з ПДВ за липень 2012. Усі документи з боку Покупця підписані директором ПП «Геологічна компанія «Геомандри» Г.В.Сільченко, з боку Постачальника - директором ТОВ «Грінгрейн» ОСОБА_5 і скріплені печатками обох підприємств.

Щодо посилань апелянта на відсутність документів на підтвердження факту оплати, то в ході розгляду справи апеляційним судом, представниками позивача у судовому засіданні 22 травня 2014 року було надано копію повідомлення про відступлення права вимоги та копію договору про відступлення права вимоги від 02.07.2012 року № 48, укладеного між ТОВ «Грінгрейн» (первісний кредитор), ТОВ «Брауні (новий кредитор), згідно умов якого первісним кредитором передано, а новим кредитором прийнято право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кедитором за договором № 14 від 01 червня 2012 року, укладеним між первісним кредитором та ПП «Геологічна компанія «Геомандри». Директором ПП «Геологічна компанія «Геомандри» було надано згоду на переведення боргу.

Також в засідані до матеріалів справи було долучено виписку з рахунку ПП «Геологічна компанія «Геомандри», банківські виписки та розшифровка по рахунку 310, якими підтверджується здійснення оплати на підставі договору від 02.07.2012 року № 48 на рахунок нового кредитора.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції.

З цього приводу, судова колегія враховує доводи представника ПП «Геологічна компанія «Геомандри», який зазначив, що позивач надавав докази в тому обсязі, в якому їх витребовував суд першої інстанції, в той же час, доказів на підтвердження здійснення оплати за договором суд не вимагав, при цьому, в ході розгляду справи суду надавалися вказані докази для знайомлення. Враховуючи, що зазначені документи просив надати саме апеляційний суд під час судового засідання 17.04.2014 року для доручення їх до матеріалів, колегія суддів визнає поважною причину ненадання вказаних документів до суду першої інстанції.

Отже, за таких обставин, доводи апелянта відносно того, що не було здійснено оплату за Договором, спростовуються наявними у справі матеріалами.

На підтвердження наявності ділової мети та факту подальшого використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності, в матеріалах наявна копія договору № 14/12 від 01.03.2012 року з ТОВ НВП «Меридіан», на виконання якого і було укладено договір з ТОВ «Грінгрейн». При цьому, обставини щодо реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Меридіан», пов'язаних з виконанням договору № 14/12 від 01.03.2012 року, встановлені у судовому рішенні, яке набрало законної сили, а саме у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року (справа № 820/817/14, номер ЄДРСР - 38776791).

Судова колегія приймає до уваги вказане судове рішення, при цьому враховує практику Європейського суду з прав людини, який у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007 зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий кредит позивача по взаємовідносинам з контрагентом у перевіряємому періоді підтверджений виданими продавцем податковими накладними, оформленими у відповідності з вимогами ПК України та інших нормативних актів. На момент їх оформлення ТОВ "Грінгрейн" було юридичною особою, зареєстрованою платником ПДВ.

Зазначені податкові накладні підписані директором ТОВ "Грінгрейн" ОСОБА_5, повноваження якого були підтверджені копією витягу з ЄДР від 04.04.2012. Підпис ОСОБА_5 скріплений печаткою підприємства.

Стосовно посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних, то в ході розгулу справи апеляційним судом, позивач, у судовому засіданні 17.04.2014 року підтвердив ту обставину, що ТТН у нього відсутні.

В даному випадку, апеляційний суд враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 20 вересня 2012 року у справі «Федорченко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», звертає увагу відповідача, що в силу умов Договору, обов'язок здійснення постачання покладено саме на ТОВ «Грінгрейн», при цьому, транспортні витрати не декларувалися позивачем окремим рядком, за таких обставин сама лише відсутність ТТН не може беззаперечно свідчити про відсутність здійснення поставки товару.

Відповідачем, в тому числі під час розгляду справи апеляційним судом, не було надано будь-яких доказів, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах позивача, відсутність реальності постачання товару, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Також, в акті перевірки відповідачем жодним чином не заперечується фактичне постачання товару від постачальника покупцю (позивачу).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Крім іншого, в апеляційній скарзі відповідач звернув увагу апеляційного суду на те, що згідно бази «Пошуково-довідкова система ДПС України» за період з 01.04.2012 по 30.09.2012 директорами TOB „Грінгрейн" значилися: гр. ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) - з 06.03.12 по 26.04.12 значився директором TOB „Грінгрейн"; гр. ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) - з 26.04.12 по 22.11.12 значився директором TOB „Грінгрейн". На дати підписання договору, податкових та видаткових накладних директором TOB «Грінгрейн» значився гр. ОСОБА_7 а не ОСОБА_5

Крім того, апелянт посилається на пояснення гр. ОСОБА_6 від 15.11.2012р. (значився керівником TOB „Грінгрейн" з 26.04.2012р. по 22.11.2012р.), згідно яких, він став директором TOB „Грінгрейн" без мети ведення господарської діяльності. Фактично фінансово-господарську діяльність на зазначеному підприємстві не вів, договори, акти виконаних робіт не підписував, податкові накладні, звіти до податкової інспекції не подавав та не підписував, місцезнаходження установчих документів та печатки TOB „Грінгрейн" йому не відомо. Засновника TOB „Грінгрейн" гр. ОСОБА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) не знає та ніколи не бачив. Жодних підприємств-контрагентів TOB „Грінгрейн" не знає, жодних документів фінансово-господарської діяльності з будь-якими підприємствами не підписував.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, судова колегія виходить з того, що у матеріалах справи наявна копія довіреності № 36 від 01.06.2012 року, яку позивачу було надіслано разом із повідомленням про відступлення права вимоги, виписана директором ТОВ «Грінгрейн» ОСОБА_6, якою останній уповноважив ОСОБА_5, котрий в свою чергу є засновником Підприємства: представляти інтереси TOB «ГРІНГРЕЙН» від імені директора в усіх органах виконавчої влади з питань видачі, переоформлення дозвільної документації, видачі дублікату дозвільної документації та її копій; бути представником Довірителя в усіх організаціях, установах, підприємствах, органах влади, органах внутрішніх справ, прокуратурі, виконавчій службі, суді з питань захисту законних прав та інтересів Довірителя; укладати, підписувати договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг), пов'язані з діяльністю Підприємства з суб'єктами господарювання.

Для чого надано йому право подавати та підписувати від імені директора заяви, документи, отримувати документи та їх копії, опис, необхідні довідки та документи, розписуватися від мого імені, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням даної довіреності. Довіреність видана без права передоручення строком на один рік і дійсна до 01 червня 2013 року.

Також, в даному випадку, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у самому акті перевірки зазначено, що ТОВ «Грінгрейн» (із статутним капіталом 350000 грн.) було зареєстровано Голосіївською райдержадміністрацією м. Києва 06.03.2012р., а його засновником є гр. ОСОБА_5, який згідно відомостей з ЄДР і ДПСУ обіймав посаду директора товариства з 06.03.2012 по 26.04.2012рр., і потім знову повернувся на посаду директора з 22.11.2012, тобто працював до і після гр.ОСОБА_6 (і після надання останнім своїх «пояснень»).

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження обставин про порушені відносно посадових осіб ТОВ "Грінгрейн" кримінальні справи, факти ухилення від сплати податків, неподання податкової звітності, відповідачем у підтвердження власної позиції не надано. Відповідачем не наведено обставин, за яких зазначені «пояснення» гр.. ОСОБА_6 було отримано (коли, ким, в рамках якого процесу (провадження), на підставі яких документів тощо), тому такі доводи судовою колегією відхиляються. В акті відсутні відомості, чи декларувалися ТОВ Трінгрейн" зобов'язання з ПДВ по операціях з ПП «Геологічна компанія «Геомандри» за липень 2012.

В ході судового розгляду справи, в тому числі апеляційним судом, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах позивача, відсутність реальності постачання товару, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Крім того, в акті перевірки відповідачем жодним чином не заперечується фактичне постачання товару від постачальника покупцю (позивачу).

Висновки відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються лише на поясненнях гр.ОСОБА_6, які не є належним доказом.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми витрат та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Грінгрейн» за період з 01.04.12 по 30.09.12 рр., в той же час доводи відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 198.3,198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України є таким, що не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геологічна компанія "Геомандри" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 0000641620 від 25.04.201 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.