Ухвала

від 21.11.2013 по справі 810/3653/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3653/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» до державного реєстратора реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київської області, Яготинського районного управління юстиції Київської області, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, Головного управління Держземагентства у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції у Київської області, Яготинського районного управління юстиції Київської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.05.2013 № 2292023.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року з задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2011 року між Яготинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Агрофірма Дружба» було укладено договір оренди землі (кадастровий номер: 3225582100:05:001:0001), згідно умов якого орендодавець передає згідно розпоряджень Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 23.05.2011 №337 та від 01.12.2011 №782, а орендар приймає у строкове користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 48,2318 га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Так, відповідно до пункту 8 договору оренди землі (кадастровий номер: 3225582100:05:001:0001), договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

02.03.2012 між Яготинською РДА та ТОВ "Агрофірма "Дружба" було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (кадастровий номер: 3225582100:05:002:0003) та зареєстровано вказаний договір у Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі.

15.05.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області Федоренко Р.С. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 2292023, яке стосується речового права оренди земельної ділянки площею 48,2318 га та яке виникло на підставі договору оренди від 13.05.2013, укладеного Головним управлінням Держземагентства у Київській області з ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 3225582100:05:002:0003) від 13 травня 2013 року, площею 48,2318 га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Вважаючи, що вказане рішення про реєстрацію договору оренди, укладеного Головним управлінням Держземагентства у Київській області з ОСОБА_2, порушує право користування земельною ділянкою, право користування ТОВ «Агрофірма «Дружба», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених Законом України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

У відповідності до ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Приписами частини другої статті 15 Закону № 1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Абзацом першим частини 3 статті 16 Закону № 1952-IV визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 17 Закону № 1952-IV визначено, що текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.

Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок № 703.

Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.

Згідно з п. 26 Порядку № 703для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Підпунктами 1 та 16 п. 27 Порядку № 703 передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, право оренди земельної ділянки спірним рішенням державного реєстратора було зареєстроване відповідачем на підставі договору оренди від 13.05.2013, укладеного Головним управлінням Держземагентства у Київській області з ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 3225582100:05:002:0003) від 13 травня 2013 року, площею 48,2318 га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Вказаний договір містить необхідні реквізити та недійсним у встановленому порядку не визнавався.

Посилання позивача на ту обставину, що акт прийому-передачі земельної ділянки, складений та підписаний Головним управлінням Держземагентства у Київській області та ОСОБА_2 не містить дати його складання спростовується матеріалами справи, в яких міститься копія вказаного акта із зазначенням дати його підписання.

Проаналізувавши перелік та зміст поданих державному реєстратору документів на підставі наведених норм законодавства, зазначаємо, що подані третьою особою документи відповідають вимогам Порядку № 703.

В п. 16 Порядку № 703 визначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п. 23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу зазначених вище норм Закону № 1952-IV та Порядку № 703 вбачається, що лише Законом № 1952-IV визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, про що безпосередньо зазначено і в п. 23 Порядку № 703.

Перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Заявлені до реєстрації права оренди земельної ділянки підтверджують документи, подані для реєстрації.

Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що право користування спірною земельною ділянкою ТОВ «Агрофірма «Дружба» не припинене на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Яготинською районною державною адміністрацією Київської області існує спір щодо користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 3225582100:05:002:0003) від 13 травня 2013 року, площею 48,2318 га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2013 було визнано незаконними та скасовано розпорядження Яготинської РДА № 457 від 28.12.2012 "Про розірвання договорів оренди землі з ТОВ "Агрофірма "Дружба".

Судом першої інстанції вірно встановлено, що строк дії договорів оренди укладених між ТОВ "Агрофірма "Дружба" та Яготинською РДА був встановлений до 02.03.2013.

Згідно з умовами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та орендодавець не досягли згоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки, поновлення договору не відбулося.

Договір оренди землі між Головним управлінням Держземагентством в Київській області та ОСОБА_2 був укладений 13.05.2013 (зареєстрований 15.05.2013).

Отже, договори оренди, рішення про реєстрацію яких оскаржується позивачем, були укладені через три місяці після закінчення терміну дії договорів, укладених з ТОВ "Агрофірма "Дружба", у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дружба» залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.