Рішення

від 15.11.2013 по справі 908/2497/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/75/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2013 Справа № 908/2497/13

За позовом: Прокурора Чернігівського району (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Радянська, буд. 57) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Набережна, буд. 16)

до відповідачів:

1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2) Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області (71200, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Радянська, буд. 57)

про визнання недійсним договору оренди № 3 від 01.02.2007р.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від прокуратури: Красних О.О., посвідчення № 013465 від 03.12.2012р.

Від позивача: Сивак А.В., довіреність № 186 від 22.10.2013р.

Відповідач-1: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 26.01.2002р.

Від відповідача-2: Солод Р.В., довіреність № 01-25/14 від 09.01.2013р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання недійсним договору оренди № 3 від 01.02.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.07.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2497/13, присвоєно справі номер провадження - 5/75/13, розгляд справи призначено на 21.08.2013р. У судовому засіданні 21.08.2013р. судом оголошено перерву до 16.09.2013р.

Ухвалою від 16.09.2013р. залучено до участі у справі № 908/2497/13 у якості відповідача-2: Чернігівську селищну раду Чернігівського району Запорізької області, розгляд справи розпочато спочатку, судове засідання призначено на 21.10.2013р. У судовому засіданні 21.10.2013р. судом оголошено перерву до 15.11.2013р. У судовому засіданні 15.11.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням прокурора та представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 15.11.2013р. прокурор надав суду додаткові пояснення № 82-2593вих-13 від 14.11.2013р. відповідно до яких просить суд позов задовольнити.

Розглянувши надані прокурором додаткові пояснення суд не приймає їх до розгляду, оскільки всупереч п. 4 ст. 22 ГПК України у вказаних поясненнях прокурор фактично змінив підстави позовних вимог після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі пояснивши, що 01.02.2007р. між Комунальним підприємством «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди приміщення у готелі «Степовий» № 3 загальною площею 13 м 2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Разом з тим, оцінку вказаного приміщення, в порушення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» при укладенні зазначеного договору та додаткової угоди не проведено, у зв'язку з чим вартість майна яке передано в оренду не відповідає дійсності, та відповідно сума орендної плати, яка сплачується, є заниженою, що не відповідає економічним інтересам орендодавця.

В обґрунтування позову прокурор посилається ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. ст. 1, 2 ГПК України. Просить суд позов задовольнити.

Представник позивача письмових пояснень по суті спору суду не надав. Зазначив, що позовні вимоги прокурора Чернігівського району підтримує у повному обсязі. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі. Надав суду належним чином засвідчений Висновок експерта - оцінювача про вартість переданого в оренду майна - чотирьох вбудованих нежитлових приміщень від 31.07.2013р., відповідно до якого просить суд провадження у справ припинити.

Представник відповідача-2 надав суду письмовий відзив на позовну заяву № б/н від 17.10.2013р. в якому зазначив, що доводи викладені у позовній заяві визнає у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.01.2006р. у комунальній власності територіальної громади смт. Чернігівка в особі Чернігівської селищної ради перебуває нежитлова будівля готелю «Степовий», яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням другої сесії Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області п'ятого скликання від 21.06.2006р. № 9 вищевказана будівля передана в оперативне управління Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства».

01.02.2007р. між Комунальним підприємством «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» (далі - КП «Чернігівське ВУЖКГ») та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) був укладений договір оренди приміщення у будівлі готелю «Степовий» № 3 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого КП «Чернігівське ВУЖКГ» передало, а Орендар прийняв в орендне користування приміщення - кімнату № 15 загальною площею 19,30 м 2 .

Пунктом 4 договору передбачено, що строк договору оренди встановлюється з 01.02.2007р. по 31.12.2007р.

Відповідно до п. 5 договору, орендна плата визначається на основі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та складається без врахування ПДВ за перший місяць - лютий в сумі 106,93 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 6 договору, Орендар зобов'язаний перерахувати встановлену у п. 5 орендну плату на рахунок ЗОД «Райффайзен банк Аваль» Чернігівського відділення не пізніше 15 числа поточного місяця та одночасно повідомити КП «Чернігівське ВУЖКГ» про кожне внесення платежу.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, за використання нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності за напрямком провадження підприємницької діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг (крім послуг автосервісу), орендна ставка складає два відсотка до залишкової вартості нерухомого майна.

05.01.2011р. між КП «Чернігівське ВУЖКГ» та ФОП ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до договору, якою пункт 4 договору доповнено наступним змістом: «Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни, доповнення або розірвати» (а.с. 17).

Додатковою угодою № 3 від 02.01.2008р. сторони доповнили п. 4 договору наступним змістом: «Якщо жодна сторона не заявила о припиненні Договору, він вважається пролонгованим ще на один рік» (а.с. 16).

Прокурор вважає, що договір оренди приміщення у будівлі готелю «Степовий», укладений між сторонами є недійсним через непроведення сторонами оцінки вказаного приміщення при укладенні зазначеного договору та додаткової угоди.

Предметом розгляду є визнання недійсним договору оренди приміщення.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Згідно з положеннями п. 2. Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Частина 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.

Рішенням Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області № 08 від 08.10.2012р. затверджено перелік комунального майна Чернігівської територіальної громади Чернігівського району Запорізької області, згідно з яким будівля готелю «Степовий», яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, вул. Леніна, буд. 403 передана в оперативне управління на баланс комунального підприємства «Чернігівське ВУЖКГ».

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Рішенням Чернігівської селищної ради № 9 від 21.06.2006р. встановлені ставки орендної плати за орендоване майно, яке знаходиться у спільній власності територіальних громад Чернігівського району. Відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення річна орендна ставка за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад селищ, сіл Чернігівського району для провадження підприємницької діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг (крім послуг автотранспорту) встановлена у розмірі 2 % від вартості орендованого майна.

Відповідно до Рішення Чернігівської селищної ради № 9 від 21.06.2006р. та договору № 3 від 01.02.2007р., орендар справно сплачував орендну плату, заборгованості на час розгляду справи немає, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Згідно довідки КП «Чернігівське ВУЖКГ» від 30.04.2013р. за № 60, за користування майном по договору № 3 від 01.02.2007р. ФОП ОСОБА_1 за 2007р. сплачувала орендну плату у розмірі 1 176,93 грн., за 2008р. - 1 526,60 грн., за 2009р. - 1 602,24 грн., за 2010р. - 1 392,60 грн., за 2011р. - 1 399,56 грн., за 2012р. - 1 281,60 грн. та з 01.01.2013р. по 01.05.2013р. - 427,20 грн. (а.с. 22).

З інвентарної картки № 76 вбачається, що станом на 01.01.2007р. вартість будівлі готелю «Степовий» на момент здачі в оренду складала 26 148,68 грн. згідно індексації за 2006р. (а.с. 21).

Відповідно до п. 3.5. Статуту Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства», підприємство має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду підприємствам, організаціям, працівникам підприємства, громадянам України засоби виробництва, основні фонди та інше майно.

Пунктами 4.1 та 4.2 Статуту КП «Чернігівське ВУЖКГ» передбачено, що підприємство в веденні фінансово-господарської діяльності, використанні прибутку, що залишився після сплати податків та інших обов'язкових платежів. Підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність самостійно, силами трудового колективу по договорам, укладеним з громадянами та організаціями.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Разом з тим, прокурором на підтвердження передачі предмета оренди на баланс КП «Чернігівське ВУЖКГ» на праві оперативного управління надано довідку Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області від 23.05.2013р. за № 01-251571.

У вказаній довідці зазначено, що рішення про передачу приміщення готелю «Степовий» в оперативне управління на баланс КП «Чернігівське ВУЖКГ» перебуває на зберіганні в обласному архіві, у зв'язку з чим надати його немає можливості (а.с. 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, належним та допустимим доказом правового статусу володіння готелем «Степовий» є саме рішення Чернігівської селищної ради про передачу вказаного майна.

Оскільки прокурором та позивачем не надано рішення про передачу приміщення готелю «Степовий» в оперативне управління на баланс КП «Чернігівське ВУЖКГ», суд вважає що прокурор не довів належними та допустимими доказами факт перебування спірного приміщення КП «Чернігівське ВУЖКГ» саме на праві оперативного управління чи повного господарського віддання, чи з будь-яких інших підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2013р. незалежним експертом - оцінювачем ФОП ОСОБА_5 здійснено оцінку вартості майна - чотирьох вбудованих нежитлових приміщень, про що зроблений відповідний висновок (а.с. 89).

Згідно вказаного висновку, станом на 31.07.2013р. вартість майна, яке орендується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 становить 3 985,00 грн. без урахування ПДВ, тобто вказане свідчить що залишкова вартість, яка прийнята за основу розрахунку суми оренди у 2007 році в розмірі 26 148,68 грн. більше ніж у шість разів перевищує вартість майна за незалежною оцінкою.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази оскарження проведеної оцінки, в т. ч. у судовому порядку.

Прокурор та представник позивача не надали суду належних та допустимих доказів завдання збитків комунальному підприємству або державі внаслідок використання при розрахунку орендної плати комунального майна за остаточною балансовою вартістю, а не за експертною оцінкою, як про це безпідставно зазначено у позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, формальне недотримання сторонами вимог ст. 11 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» щодо проведення оцінки об'єкта оренди, само по собі не передбачає такого правового наслідку як визнання договору недійсним.

Невідповідність однієї частини правочину вимогам вказаного Закону не означає недійсність усіх інших частин правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду спору по суті сторонами договору фактично вжито заходів щодо усунення порушення, зокрема, проведено незалежну оцінку майна, а тому усунення вказаного порушення можливе шляхом укладення додаткової угоди до договору а не визнання його недійсним з підстав зазначених прокурором у позовній заяві.

Крім цього, прокурором не доведено порушення економічних інтересів держави, в т. ч. щодо наповнення дохідної частини бюджету, а також обставини, з якими закон пов'язує визнання спірного договору недійсним, зокрема, не надано розрахунок завданих територіальній громаді чи комунальному підприємству збитків.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з позивача в дохід державного бюджету, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Чернігівське виробниче управління житлово-комунального господарства» (71202, Запорізька область, смт. Чернігівка, вул. Набережна, буд. 16; р/р 26007000115553 у ПАТ «Укрсоцбанк» у м. Запоріжжя, МФО 300023, код ЄДРПОУ 03345320) в дохід Державного бюджету Орджонікідзевського району (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя К.В. ПроскуряковСуддяСуддя К.В. Проскуряк

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 20.11.2013.