Рішення

від 20.11.2013 по справі 913/2442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 листопада 2013 року Справа № 913/2442/13

Провадження №8/913/2442/13

За позовом Комунального підприємства "Ювілейне", смт Ювілейне, м. Луганськ,

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, -

про стягнення 35344 грн. 67 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Рухадзе І.В. - юрисконсульт, - довіреність №2/02-01 від 02.01.2013;

від відповідача - Стариков А.С. - юрисконсульт, - довіреність №27-д від 08.02.2013, - розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 35344,67 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання останнім умов договору №632-У/11-11 на технічне обслуговування котелень, укладеного між сторонами 20.10.2011.

У зв'язку з надходженням позову 16.09.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/2442/13.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 30.09.2013 до 14.10.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог суду про надання документів та доказів; з 14.10.2013 до 20.11.2013 - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

14.10.2013 позивач, посилаючись на ч.3 ст. 69 ГПК України, звернувся до суду з заявою про продовження терміну розгляду справи на 15 днів (а.с.66), яку суд задовольнив та продовжив термін розгляду справи до 01.12.2013 (а.с.70-71).

До початку судового засідання 20.11.2013 від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що з вини позивача він був позбавлений можливості укласти договір на постачання електричної енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО"), оскільки позивач не розірвав з останнім укладений між ними договір на електропостачання (відзив на позовну заяву без дати та без номера, - до справи надано 14.10.2013) (а.с.54).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

07.02.2007 між ТОВ "ЛЕО" (постачальник) та позивачем - Комунальним підприємством "Ювілейне" (далі - КП "Ювілейне", споживач) у простій письмовій формі був укладений договір №4359 на постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача загальною приєднаною потужністю 120,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно з додатками до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до нього (п.1.1).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (п.2.1).

У розділі другому договору сторони визначили перелік своїх прав та обов'язків, при цьому до числа обов'язків споживача, зокрема, віднесено: виконання умов договору (п.2.3.1); щомісячно до 7-го числа згідно з Додатком "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" знімати покази розрахункових засобів та складати відповідні акти про зняття показів розрахункових засобів обліку, після чого спрямовувати їх до відділу збуту ТОВ "ЛЕО" (п.2.3.3); оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно додатку "Порядок розрахунків" (п.2.3.4).

До числа прав споживача договором віднесено право на передачу функцій експлуатації своїх електроустановок на підставі окремого договору іншій спеціалізованій організації, яка несе відповідальність за дотримання чинного законодавства України щодо експлуатації електроустановок (п.3.2.6).

У п.8.1.1 договору зазначено, що якщо до електричних мереж споживача приєднані у встановленому порядку електричні установки інших споживачів, відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Споживач має право приєднувати в установленому порядку нових субспоживачів до власних електричних мереж (п.8.1.5).

Зі змісту договору вбачається, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших істотних його умов.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 07.03.2007. Він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.9.3) (а.с.45-49).

20.10.2011 між КП "Ювілейне" (замовник) та Луганським міським комунальним підприємством Теплокомуненерго" (далі - ЛМКП "ТКЕ", виконавець) у простій письмовій формі укладено договір №632-У/11-11 на технічне обслуговування котельних, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по технічному обслуговуванню обладнання котельних УКТМ-1600 та УКТМ-1000, які знаходяться на балансі замовника та розташовані за адресами: селище Ювілейне, вул. Котовського та вул. Леніна (п.1.1).

Згідно пункту 1.2 договору сторони домовилися, що за дорученням замовника виконавець здійснює облік нарахувань, збір платежів за надання послуг з опалення, вчиняє юридичні дії щодо стягнення заборгованості, у т.ч. у судовому порядку.

Розділом другим договору сторони визначили обов'язки сторін, при цьому до числа обов'язків виконавця , зокрема, віднесли: необхідність самостійно укладати договори з відповідними організаціями на постачання природного газу, електричної енергії , а також на водопостачання та водовідведення котельних (п.2.1.2); здійснення експлуатації технічно справного обладнання котельної впродовж опалювального періоду (п.2.1.3); до числа прав виконавця сторони, між іншим, віднесли право самостійно експлуатувати обладнання котельних, здійснювати господарську діяльність у межах чинного законодавства України, умов цього договору та статуту підприємства (п.2.2.2).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.3.1).

Відповідно п.5.4 договору сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана у встановлений законом термін письмово повідомити іншу сторону про початок, можливий кінець дії та закінчення дії таких обставин, - при цьому судом звернуто увагу на те, що у договорі не визначено перелік обставин непереборної сили.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 01.08.2012. У разі, якщо за 1 місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить у письмовому вигляді про його розірвання, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.6.1) (а.с.11-12).

(Станом на час розгляду цього спору цей договір розірвано на підставі додаткової угоди №1 від 30.08.2013, наданої відповідачем до справи).

20.10.2011, після підписання цього договору, сторони склали акт зняття показань приладів обліку по модульних котельнях селища Ювілейне, а саме: УКТМ-1000 та УКТМ-1600, - який було підписано ними без будь-яких застережень (а.с.12).

У зв'язку з укладенням договору №632-У/11-11 від 20.10.2011, керуючись пунктом 2.1.2 останнього, а також наступними пунктами Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (далі - ПКЕЕ):

абзацами 2 та 3 п.4.2, у яких визначено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання;

абзацом 2 п.4.3, у якому зазначено, що гранична величина споживання електричної потужності визначається окремо для кожного об'єкта споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50 000 кВт.год та більше (за підсумком минулого року);

та підпунктом 4 пункту 5.6 ПКЕЕ, де сказано, що невід'ємною частиною договору на постачання електроенергії є повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми, - 25.11.2011 за вих. №1/2511-01 спрямував на адресу електропостачальної організації - ТОВ "ЛЕО" листа з проханням зменшити ліміт електроспоживання у грудні 2001року на 35 тис КВт.

На підтвердження факту виконання договору №632-У/11-11 від 20.10.2011 зі свого боку позивач надав до справи наступні документальні докази:

1)акт приймання-передачі нормативно-технічної документації по модульних котельнях сел. Ювілейне - УКТМ-1600 (район музичної школи) та УКТМ-1000 (район селищної ради) від 20.10.2011, підписаний обома сторонами (а.с.50);

2)перелік обладнання, встановленого на котельні УКТМ-1600 (а.с.51-52).

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач неналежним чином поставився до виконання умов пункту 2.1.2 договору - про необхідність самостійно укласти договір з відповідною організацією на постачання електричної енергії.

Так, всупереч умовам зазначеного пункту договору, - що також підтвердив і сам відповідач, - він не уклав з ТОВ "ЛЕО" окремий договір на постачання електричної енергії для експлуатації електрообладнання котельних УКТМ-1000 та УКТМ-1600.

Заперечуючи проти позову, він у судовому засіданні пояснив, що з метою укладення такого договору звернувся до ТОВ "ЛЕО", але останнє, як стверджує відповідач, відмовило в його укладенні, посилаючись на те, що КП "Ювілейне" на той час не розірвало договір №4359 про постачання електричної енергії, укладений між ним та ТОВ "ЛЕО" 07.02.2007, - але на підтвердження цих доводів відповідач не надав до справи будь-яких документальних доказів, посилаючись на те, що зберігання таких доказів (проектів договорів) не передбачено ані наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 "Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів", ані внутрішніми наказами підприємства-відповідача (лист без дати та без вихідного номера, - до справи надано 20.11.2013).

Дослідивши доводи відповідача у цій частині, суд оцінює їх критично та не погоджується з ними з огляду на наступне.

Договір на електропостачання, який укладається між юридичними особами, належить до числа господарських договорів.

Порядок укладення останніх врегульовано статтею 181 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Цей порядок, крім того, деталізовано пунктом 5.4 ПКЕЕ, у якому зазначено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації перелік документів, визначений у цьому ж пункті Правил.

Відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів суду факт вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору з ТОВ "ЛЕО".

Він же не надав доказів вжиття заходів до укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) (пункт 5.17 ПКЕЕ).

Суд не вважає належним та допустимим доказом у справі посилання відповідача на приписи вищезгаданого наказу Мін'юсту України, по-перше, з огляду на те, що згаданий наказ станом на 20.10.2011 ще не був прийнятий; по-друге, відповідач зобов'язаний був вести облік вихідної кореспонденції та здійснити реєстрацію факту спрямування ним на адресу ТОВ "ЛЕО" проекту договору на електропостачання для потреб котельних УКТМ-1000 та УКТМ-1600, - але такі докази до справи ним не надано.

Крім того, відповідач в силу приписів чинного законодавства також був зобов'язаний вжити заходів до належного виконання зобов'язань за договором №632-У/11-11 від 20.10.2011, у т.ч. і зобов'язання, передбаченого пунктом 2.1.2 договору.

Так, згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладеного відповідач, дізнавшись про неможливість укладення окремого договору на електропостачання для потреб котелень УКТМ-1000 та УКТМ-1600, був зобов'язаний повідомити про це КП "Ювілейне" відповідно до умов договору №632-У/11-11 від 20.10.2011, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, але припустився порушення договірних зобов'язань.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач стверджує, що про неналежне ви конання умов договору №632-У/11-11 від 20.10.2011 дізнався "на початку 2013 року" (а.с.24).

З наявних у справі доказів видно, що відповідач про неможливість укладення такого договору ще у 2011 році (рік укладення договору №632-У/11-11 від 20.10.2011) повідомив позивача листом від 26.04.2013 (а.с. 65), - у відповідь на письмове звернення останнього від 12.04.2013 за вих. №215 (а.с.23), надіслане ним після складення ТОВ "ЛЕО" 21.03.2013 акту №6212 перевірки розрахункових засобів обліку в електроустановках до 1000 В на котельній УКТМ-1600, розташованій за адресою: селище Ювілейне, вул. Котовського (район музичної школи) (а.с.14).

На підставі цього акту було встановлено, що позивач має наступну заборгованість за електроенергію, спожиту електроустановками котельної УКТМ-1600 за період з 20.11.2011 по 21.03.2013:

активна електроенергія - 15250,76 кВт/год;

реактивна електроенергія - 9667,46 кВт/год;

технічні втрати електроенергії у мережах - 771,24 кВт/год.

Загальне споживання електроенергії по названій котельній становить 16022 кВт/год (15250,76 кВт/год + 771,24 кВт/год).

Згідно розрахунку, складеному позивачем (а.с.34-35), вартість спожитої електричної енергії становить:

активної - 19080,28 грн. (16022 кВт/год х 1,19088 грн.);

реактивної - 364,25 грн. (9667 кВт/год х 0,03768 грн.);

плата за перевищення ліміту - 15900,23 грн. (16022 кВт/год х 0,9924 грн.), - а разом 35344,76 грн.

Відповідач не оспорив та не спростував цей розрахунок.

За результатами вищезгаданої перевірки ТОВ "ЛЕО" виставило позивачеві за квітень 2013 року наступні рахунки:

№4359/4/3 - за надання послуг з перетікань активної електроенергії - на суму 2056,75 грн. (а.с.15);

№4359/4/1 - за надання послуг з поставки активної електроенергії - на суму 38075,02 грн. (а.с.16);

№4359/4/4 - за перевищення договірної величини споживання електричної енергії - на суму 15900,23 грн. (а.с.17), - а разом на суму 56032,00 грн.

Позивач у період з 15.05.2013 по 17.06.2013, з посиланням на вищезгадані рахунки, сплатив на користь ТОВ "ЛЕО" грошові кошти у загальній сумі 37034,26 грн. (а.с.18-22).

На вимогу суду позивач пояснив, що до сплаченої ним суми (37034,26 грн.) частково - у розмірі 1689,59 грн. (37034,26 грн. - 35344,67 грн.) - входить також оплата вартості спожитої електроенергії по інших об'єктах, - а тому саме платіжні доручення №1009 від 15.05.2013 на суму 2056,75 грн.; №788 від 13.06.2013 на суму 15900,23 грн.; №605 від 17.06.2013 на суму 1080,28 грн.; №792 від 17.06.2013 на суму 12000,00 грн. та №1054 від 17.06.2013 на суму 6000,00 грн. (а.с.18-22) - є доказами сплати заявленої ним до стягнення суми коштів у розмірі 35344,67 грн.

Зазначену суму позивач вважає для себе збитками, оскільки вказану вартість спожитої електроенергії повинен був сплатити відповідач.

Підставами для звернення позивача з цим позовом до суду став факт відмови відповідача відшкодувати збитки у зазначеній вище сумі.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 26 Закону України від 16.10.1997 №97-ВР "Про електроенергетику" встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

З нею кореспондується пункт 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених наказом Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442, у якому сказано, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам пункту 2.1.2 договору №632-У/11-11 від 20.10.2011, укладеного між ним та позивачем, не уклав зазначений договір.

Він також не вжив заходів до дотримання приписів пункту 1.5 ПКЕЕ, яким встановлено, що у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Суд вважає, що доводи відповідача проти позову спростовуються, крім вищенаведених доказів, ще, зокрема, і пунктом 1.6 ПКЕЕ, у якому зазначено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до ст. 26 Закону "Про електроенергетику" споживання електроенергії в Україні є платним.

Позивач документально довів, що він:

1)у зв'язку з невиконанням відповідачем умов пункту 2.1.2 договору №632-У/11-11 від 20.10.2011;

2)відповідно до умов договору №4359 на постачання електричної енергії, укладеного між ним та ТОВ "ЛЕО" 07.02.2007 (а.с.45-49);

3)на підставі акту технічної перевірки розрахункових засобів обліку в електроустановках до 1000 В від 21.03.2013 (а.с.14);

4)рахунків, виставлених ТОВ "ЛЕО" у квітні 2013 року (а.с.15-17), -

впродовж травня-червня 2013року сплатив на користь названого товариства грошові кошти у сумі 35344,67 грн. - вартість електричної енергії, спожитої відповідачем за період з 20.10.2011 по 21.03.2013 року включно.

Зазначену суму позивач вважає збитками, спричиненими йому відповідачем.

Відповідно до приписів ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 11 ЦКУ встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

В силу частин 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач не спростував доводи позивача та у порядку і спосіб, встановлені чинним законодавством, не довів, що шкоду завдано не з його вини.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,22,1166 Цивільного кодексу України; ст. 26 Закону України від 16.10.1997 №97-ВР "Про електроенергетику", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,32-34,36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов Комунального підприємства "Ювілейне" до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" - про стягнення 35344 грн. 67 коп. - задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", ідентифікаційний код 24047779, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, - на користь Комунального підприємства "Ювілейне", ідентифікаційний код 34450313, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, селище Ювілейне, пров. Будівельний, 1-А, - збитки у сумі 35344 (тридцять п'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 67 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 20.11.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 22 листопада 2013 року.

Суддя А.П.Середа