Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-56/07

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-56 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12.02.2007 р.                                                                                                             м.

Снятин

Снятинський районний суд

Івано-Франківської області в складі:

головуючий-суддя -

Потятинник Ю.Р.,

секретар - Ковальчук О.І.,

адвокат- ОСОБА_1 ,

представники - ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_5

про звільнення жилого приміщення та знесення незаконно побудованого гаражу та

зустрічний позов ОСОБА_5 до Снятинської міської Ради,  ОСОБА_4, 

ОСОБА_6,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , 

ОСОБА_9 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме

майно та встановлення права власності , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач звернувся до суду із позовом який

мотивує тим , що відповідачка по справі проживає у сусідньому будинку ,  їх будинки приватизовані , а подвір"я

знаходиться в спільному користуванні . У відповідності до свідоцтва про право

власності на нерухоме майно від ІНФОРМАЦІЯ_4р. йому та членам його сім'ї

належить на праві власності однокімнатна квартира загальною площею 46, 7 кв.м.

,  де вони проживають. Відповідачка

незаконно заволоділа частиною належної йому квартири ,  а саме кімнатою розміром 16, 7 кв.м.  і використовує її в якості підсобного

приміщення. На його неодноразові вимоги звільнити згадане приміщення не реагує

,  закрила його на ключ і не дає

можливості використовувати його за призначенням . Крім того,  відповідачка незаконно без передбаченого

законом дозволу міської Ради та органів архбудконтролю побудувала на спільному

подвір'ї перед вікнами його квартири дерев"яний гараж ,  який спотворює навколишній вигляд ,  призводить до затемнення квартири,  спричиняє появу грибка на стінах. На

неодноразові вимоги знести гараж не реагує.

В зустрічному позові відповідачка - позивачка просить

визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру позивача -

відповідача та визнати за нею право власності на кімнату 16, 7 кв.м яку вона

використовує як підсобне приміщення , 

мотивуючи тим,  що позивачем -

відповідачем та членами його сім'ї незаконно приватизовано спірне приміщення

всупереч виданому їм ордеруНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 p.,  де вказано

,  що надається одна кімната площею 17, 5

кв.м.  Спірне приміщення було їй надано в

користування згідно договору найму від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. як «ладову,  якою вона користується до цих пір.

Вважає,  що набула право власності за

давністю користування. В спірному приміщенні за власні кошти зробила

ремонт,  переобладнавши приміщення де

утримувались свині на кімнату,  провела

світло.

В судовому засіданні позивач-відповідач позов підтримав

повністю. Проти зустрічного позову заперечив. Пояснив,  що згідно ордеру від ІНФОРМАЦІЯ_2р. йому було

надано квартиру в якій проживає з сім"єю із 5 осіб по даний час.  В ордері вказано лише розмір жилої площі 16,

89 кв.м.  без вказання всієї площі.

Спірне приміщення не відносилось і не відноситься до жилих , а тому не було

вказано в ордері,  але є невід"ємною

частиною наданої йому квартири,  яку він

приватизував в 2006р.,  що

-2-

підтверджується технічною документацією. Договір найму

від ІНФОРМАЦІЯ_1р. укладався відповідачкою-позивачкою строком на 5 років. На

неодноразові вимоги звільнити спірне приміщення відповідачка-позивачка не

реагує. Раніше до суду не звертався, 

оскільки стояв на житловій черзі з метою покращення житлових умов.

Розбіжність у розмірах житлової площі яка вказана в ордері і в свідоцтві на

провал власності виникла через те,  що

під час користування квартирою ним було розвалено пічку за рахунок чого

збільшилась площа.

Представник відповідачки-позивачки в судовому засіданні

зустрічний позов підтримав повністю, 

проти позову заперечив. Пояснив, 

що відповідачка-позивачка тривалий час користується спірним приміщенням

, яке отримала на підставі договору найму від 1981 р. і за набувальною давністю

набула право власності на нього до приватизації її позивачем-відповідачем та

членами його сім"ї,  провела

капітальний ремонт,  світло. Дозволу чи

інших правовстановлюючих документів на встановлення гаража на подвір'ї'

спільного користування не має.

Представник відповідача Снятинської міської Ради проти позову. Відносно

вирішення зустрічного позову покладається на розсуд суду. Пояснив,  що до моменту приватизації спірного

приміщення в 2006р. воно перебувало на балансі міської Ради як комунальна

власність. Згідно поданої позивачем -відповідачем заяви на приватизацію та

виробленої технічної документації Коломийським МБТІ спірне приміщення належить

до квартири позивача-відповідача,  в

ордері на вселення якого від 1993р. вказана лише жила площа наданої йому квартири

16,  89 кв.м.  без вказання не житлових приміщень до яких

відноситься спірне приміщення.

Відповідачі ОСОБА_6, 

ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 , ОСОБА_9  в судове засідання не з'явились,  хоча повідомлялись про час і місце судового

розгляду.

Суд ,  вислухавши

сторони ,  аналізуючи обставини

встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази ,  вважає, 

що позов підставний і підлягає до задоволення,  а зустрічний позов безпідставний і в його

задоволенні слід відмовити з таких мотивів.

Як встановлено в судовому засіданні,  позивач-відповідач разом з сім"єю

вселився в однокімнатну квартиру в будинку АДРЕСА_1 на підставі ордераНОМЕР_1

від ІНФОРМАЦІЯ_2р. виданого згідно рішення виконкому Снятинської міської Ради

,  де проживає по даний час.  Згідно даного ордера вказано лише житлову

площу наданої квартири 16, 89 кв.м.  без

вказання загальної площі,  що

підтверджується довідкою виданою міським головою м.  Снятина. Тим самим ,  заперечується твердження відповідача-позивача

про те,  що спірне нежитлове приміщення

площею 16, 7 кв.м.  не було надано в

користування позивачу -відповідачу.

Продовжуючи викладене, 

згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від

ІНФОРМАЦІЯ_3р. власниками однокімнатної квартири загальною площею 46, 7

кв.м.  , 

житловою площею 17, 5 кв.м.  по

вул. АДРЕСА_1 є позивач - відповідач ОСОБА_4 та члени його сім'ї' -відповідачі

ОСОБА_6,  ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 

таОСОБА_9  У відповідності до

технічного паспорта на дану квартиру , 

який виготовлений Коломийським МБТІ на замовлення Снятинської міської

Ради,  розрахунку площі квартири ,  довідки про займані наймачами приміщення

спірне приміщення площею 16, 7 кв.м. 

рахується як кухня і є невід"ємною частиною приватизованої

позивачем -відповідачем та членами його сім'ї квартири.

Таким чином , 

відповідачка-позивачка неправомірно користується спірним приміщенням

,  чим порушує право власності

позивача-відповідача ,  а тому з метою

поновлення прав останнього слід зобов"язати її усунути перешкоди в користуванні

даним приміщенням шляхом його звільнення. При цьому,  посилання відповідачки-позивачки на договір

найму житлового приміщення від ІНФОРМАЦІЯ_1р. є безпідставним,  оскільки спірне приміщення було об"єктом

комунальної власності і п"ятирічний строк дії даного договору передбачений

п. 8 договору давно минув,  про що

свідчить передача спірного приміщення у власність позивача-відповідача та

членів його сім'ї згідно розпорядження органу приватизації від ІНФОРМАЦІЯ_4р.

Крім того,  відповідачкою -позивачкою не

представлено суду доказів того,  що

договір найму стосується зокрема спірного приміщення ,  оскільки в договорі вказано про передачу у

найм іншої двохкімнатної квартири з кухнею, 

санвузлом ,  коридором та ~

кладовкою площею 17 кв.м

-3-

Представлені відповідачкою -позивачкою акти перевірки

депутата міської Ради від 20.09.2006р. та Снятинського УЕГГ від 15.03.2005р.

видані на її ім"я підтверджують факт незаконного володіння

відповідачкою-позивачкою спірним приміщенням. 

Безпідставним є посилання відповідачки-позивачки на передбачену  ст. 

344 ЦК

України набувальну давність щодо володіння спірним

приміщенням ,  оскільки воно суперечить

п.8 Прикінцевих та перехідних положено ЦК України ,  де вказано,  що правила про набувальну давність

поширюються на випадки коли володіння майном почалось за три роки до набрання

чинності цим Кодексом.  До того ж,  позивач-відповідач вселився в квартиру

частиною якої,  як встановлено в судовому

засіданні,  є спірне приміщення на

підставі вищезгаданого ордера в 1993р. і в судовому засіданні пояснив,  що неодноразово звертався до

відповідачки-позивачки з вимогою звільнити спірне приміщення. Таким чином,  на основі викладеного підстав для визнання

недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивача-відповідача

та членів його сім'ї та встановлення права власності на спірне приміщення за

відповідачкою -позивачкою не має.

Як встановлено в судовому засіданні відповідачка-позивачка самовільно

побудувала на подвір'ї спільного користування гараж без передбаченого законом

дозволу органів архітектури та місцевого самоврядування та узгодження з

позивачем-відповідачем,  чим створює йому

як співкористувачу подвір"я певні незручності,  а тому слід зобов"язати її знести даний

гараж.

На підставі викладеного

та  ст. 16 ч.2 п.3, 4, 316, 317, 319 ч.1,

2, 321 ч.1, 2, 328 , 344 ч.3, 376 ЦК України,  керуючись  ст.  213-215

ЦПК України, -

РІШИВ:

Позов задоволити. Зобов'язати ОСОБА_5 звільнити

приміщення площею 16, 7 кв.м.  яке

належить до квартириАДРЕСА_1 співвласником якої є ОСОБА_4 та знести самовільно

побудований гараж на подвір'ї спільного користування.

В зустрічному позові ОСОБА_5 до Снятинської міської

Ради,  ОСОБА_4,  ОСОБА_6 , 

ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 про визнання недійсним свідоцтва про

право власності на нерухоме майно та встановлення права власності - відмовити.

. Стягнути з ОСОБА_5  в користь ОСОБА_48 грн. 50 коп. сплаченого

судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи.

Повернути ОСОБА_4 

22 грн. 50 коп.3айво сплачених витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду

Івано-Франківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження

протягом 10 днів з дня його проголошення , 

з подальшим поданням апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання

заяви про апеляційне оскарження через Снятинський райсуд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.