Ухвала

від 01.10.2013 по справі 2а/2570/1872/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1872/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Руфь" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Руфь" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року позивач - Державна податкова інспекція у місті Чернігові Державної податкової служби звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Руфь" (далі - ТОВ "Руфь"), в якому просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 190,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року даний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Юридична фірма «Руфь» (ідентифікаційний код 37095077) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13043928) та з 18.06.2010 взято на облік до ДПІ у м. Чернігові за № 10408 (довідка про взяття на облік платника податків від 18.06.2010 № 453/10/29-017).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13998127, основним видом діяльності ТОВ «Юридична фірма «Руфь» є (за КВЕД): 74.11.1 - Адвокатська діяльність.

У відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України службовими особами позивача 09.12.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Юридична фірма «Руфь» з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 190,00 грн.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 09.12.2011 року № 1525/15-124, на підставі якого прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 18.02.2011 № 0000301510/0, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (вручено - 18.10.2011);

- від 12.12.2011 № 0024701510, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (вручено - 27.12.2011).

На виконання вимог п.59.3 ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача було направлено корінець податкової вимоги форми «Ю» від 24.01.2011 року про визначення ТОВ «Юридична фірма «Руфь» суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн. (а.с. 14).

Відповідач заперечує правомірність податкових повідомлень-рішень відповідача та вказує на відсутність підстав для застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, у зв'язку із наявністю податкового боргу, з метою його погашення відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» від 24.01.2011 року про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністратративного суду України, що викладена в інформаційному листі від 05.07.2012 року № 18223/7/19/5017, діючим законодавством не передбачено повторного направлення податкових вимог на збільшену суму податкового боргу.

Оскільки за даними витягу з картки обліку платника податку станом на 05.04.2012 року за відповідача рахується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 190,00 грн., а існуючий податковий борг ТОВ "Юридична Фірма "Руфь" з моменту надіслання податкової вимоги в повному обсязі підприємством не погашався, то підстав для винесення другої посдатковї вимоги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення органом державної податкової служби відповідачем податковий борг не сплачений, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична Фірма "Руфь" - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.