Ухвала

від 30.10.2013 по справі 820/5267/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р.Справа № 820/5267/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/5267/13-а

за позовом Приватного підприємства "Камертон"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.06.2013 року позивач - Приватне підприємство "Камертон" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000192202 від 13.06.2013 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року позов Приватного підприємства "Камертон" задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000192202 від 13.06.2013 року - скасовано.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Приватне підприємство "Камертон", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Камертон" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.1998 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 23.04.1998 за № 10019, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28307219 від 03.12.2002 року.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області в період з 16.05.2012 року по 22.05.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Камертон" (податковий номер 25467532) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством "Арсенал-Оптторг" (податковий номер 35699388) за період березень 2011 року, за результатами якої складено акт "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Камертон" (податковий номер 25467532) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю виробничим підприємством "Арсенал-Оптторг" (податковий номер 35699388) за період березень 2011 року" № 1960/22.2-09/25467532 від 22.05.2013 року (надалі - Акт перевірки). ( а.с.9-20).

Актом перевірки встановлено, що Приватним підприємством "Камертон" в порушення вимог п.п. 44.1 ст. 44, ст. 185, ст. 189, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року зайво включено суму ПДВ до складу податкового кредиту на суму 1320,00 грн. за період березень 2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення - рішення № 0000192202 від 13.06.2013 року, яким Приватному підприємству "Камертон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1321,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1320,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн. ( а.с.8).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача № 0000192202 від 13.06.2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за березень 2011 року суму податку на додану вартість, сплачену позивачем в ціні отриманих товарів від ТОВ "Арсенал-Оптторг".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість став висновок податкового органу про те, що по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ "Арсенал-Оптторг" за період березень 2011 року відсутні ознаки реальності вчинення господарських операцій за перевіряємий період.

Так, у березні 2011 року ПП "Камертон" придбало у ТОВ "Арсенал-Оптторг" кондиціонери за видатковою накладною № 11/03 від 14.03.2011 року на загальну суму 7920,00 грн., в тому числі ПДВ-1320,00 грн. ТОВ "Арсенал-Оптторг" видало позивачу податкову накладну № 47 від 14.03.2011 року на загальну суму 7920,00 грн., в тому числі ПДВ- 1320,00 грн. Транспортування здійснювалось за товарно-транспортною накладною № 3-00000691 від 14.03.2011 року (а.с. 39,41,43).

Поставка товару та його монтаж здійснювались за адресою: м. Харків, вул. Кримська, 6. Приймання товару з боку ПП "Камертон" було здійснено по довіреності № 55 від 07.02.2011 року (а.с. 87).

Зобов'язання по оплаті товару виконані ПП "Камертон" шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Арсенал-Оптторг", що підтверджується рахунком № 11/03 від 11.03.2013 року на загальну суму 7920,00 грн., в тому числі ПДВ 1320,00 грн., платіжним дорученням № 208 від 11.03.2011 року на суму 7920,00 грн. Заборгованість між сторонами відсутня (а.с. 38,42).

Отримана від ТОВ "Арсенал-Оптторг" податкова накладна від 14.03.2011 року № 47 була відображена у реєстрі податкових накладних, сума податку була включена до податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2011 року (а.с. 40).

Оприбуткування отриманого товару відображено у бухгалтерському обліку на рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" та на рахунку 106 "Інструменти, прилади та інвентар" (а.с. 45,46).

Придбані кондиціонери визнані активом, зараховані на баланс підприємства та віднесені до 4 групи основних засобів, що підтверджується наказом від 14.03.2011 року №14.03/11 (а.с. 47).

Сума податку на додану вартість сплачена позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданої ТОВ "Арсенал-Оптторг" податкової накладної, включена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за березень 2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що на проведення господарських операцій з ТОВ "Арсенал-Оптторг", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які виписані ТОВ "Арсенал-Оптторг", не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Сума податку на додану вартість сплачена позивачем в ціні отриманих товарів, на підставі виданої ТОВ "Арсенал-Оптторг" податкової накладної, була включена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за березень 2011 року.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивач виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від ТОВ "Арсенал-Оптторг", який в свою чергу, виконав вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу - видав ПП "Камертон" належним чином оформлену податкову накладну на сплачені ним суми податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 року ПДВ в розмірі 1320 грн. за господарськими операціями з ТОВ "Арсенал-Оптторг",

Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000192202 від 13.06.2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2013р. по справі № 820/5267/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.