Ухвала

від 15.11.2013 по справі 2а/0570/9286/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року справа №2а/0570/9286/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б., з участю представника позивача Стадника В.В., представника відповідача Кузьмичової Т.С., Краснопера Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 2а/0570/9286/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волот" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 4563/10/23-313 від 04.03.2011 року, № 0000652340 від 04.03.2011 року, № 11301/10/23-313 від 13.05.2011 року, № 11306/10/23-313 від 13.05.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волот" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 4563/10/23-313 від 04.03.2011 року, № 0000652340 від 04.03.2011 року, № 11301/10/23-313 від 13.05.2011 року, № 11306/10/23-313 від 13.05.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції, при ухваленні постанови, не застосовано п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Не враховано, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків на надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірки документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності. Зазначена норма Закону є спеціальною по відношенню до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами перевірки позивач не підтвердив факт здійснення господарських операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому могли б використовувати при здійсненні господарської діяльності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року підтверджено висновок про нікчемність операцій, укладених між ПП «СиББ» та підприємствами-контрагентами.

Таким чином, позивач не мав права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що придбання товарів не відбулося, а формально складені з недостовірними відомостями первинні документи не створюють правових наслідків у податковому обліку.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість з 17.10.2007 року згідно з свідоцтвом № 100325730.

Відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання правомірності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2009 року по 31.03.2010 року та податку на прибуток за період IV квартал 2009 року - І квартал 2010 року по взаємовідносинам з ПП «СиББ» (код за ЄДРПОУ 34129574), за результатами якої складено акт № 410/23-3/35420955 від 16.02.2011 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та документів, наданих до перевірки, встановлено укладення та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та податкових зобов'язань. Встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме транспортних засобів або транспортних витрат, пов'язаних з перевезенням реалізованих товарів, а також транспортних витрат, пов'язаних з придбанням даних товарів. Не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ПП «СиББ» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Наведене підтверджує відсутність фінансово-господарської діяльності. Діяльність ПП «СиББ» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди від осіб, які не виконували своїх податкових зобов'язань. У періоді, що перевірявся, ПП «СиББ» здійснювалися безтоварні операції без мети настання реальних наслідків. Відповідно до частин 1, 2 статті 215, частин 1, 5 статті 203 ЦК України зазначені операції є нікчемними правочинами і в силу статті 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідачем зроблено висновок про те, що з системного аналізу норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, наявність у покупця податкових накладних, видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним підтвердження того, що поставка товару мала місце.

В результаті виконання сторонами нікчемних угод не може виникати право на валові витрати у позивача. Угоди, які укладені між ТОВ «Волот» та ПП «СиББ», є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено:

1) порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 1712451 грн., у тому числі: за 2009 рік - 794405 грн.; за І квартал 2010 - 918046 грн.;

2) порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у березні 2010 року у розмірі 1369962 грн.;

3) укладення нікчемних правочинів з ПП «СиББ», які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) від 04.03.2011 року № 0000652340 за формою «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну сум 2140563,75 грн., у тому числі за основним платежем - 1712451,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 428112,75 грн.;

2) від 04.03.2011 року № 4563/10/23-313, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1369962 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачу були надіслані податкові повідомлення-рішення:

1) від 13.05.2011 року № 0001442340, вихідний № 11301/10/23-313 за формою «Р», яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1002382,50 грн., у тому числі за основним платежем - 801906,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 200476,50 грн.;

2) від 13.05.2011 року № 11306/10/23-313, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 816449,0 грн.

Предметом доказування в цій справі є обставина реальності господарських операцій позивача з ПП «СиББ», правильність їх відображення в податковому обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що постачальник позивача - ПП «СиББ» на час здійснення господарських операцій мав статус юридичної особи, а як наслідок мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів на поставку товарів, зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 85-09/М від 18.11.2009 року, відповідно до пункту 1.1 якого, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 150 тон +/-5 %, яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 6900,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 1035000 грн. +/-5 %, у тому числі ПДВ.

ПП «СиББ» виписані рахунки № 327 від 20.11.2009 року, № 328 від 24.11.2009 року, № 329 від 25.11.2009 року.

ПП «СиББ» видані накладні № 327 від 20.11. 2009 року, № 328 від 24.11.2009 року, № 329 від 25.11.2009 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 85-09/М від 18.11.2009 року: від 20.11.2009 року, від 25.11.2009 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні від 20.11.2009 року № 327, від 24.11.2009 року № 328, від 25.11.2009 року № 329.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 172885 від 18.11.2009 року, № 172892 від 22.11.2009 року, № 172891 від 22.11.2009 року, № 172894 від 23.11.2009 року, № 172893 від 23.11.2009 року.

На олію соняшникову нерафіновану не виморожену позивачем також надані посвідчення якості № 76/05 від 18.11.2009 року, № 76/08 від 22.11.2009 року, № 76/07 від 22.11.2009 року, № 76/10 від 22.11.2009 року, № 76/09 від 23.11.2009 року, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

Для підтвердження руху товарів від ПП «СиББ» позивачем надані акти переважування № 1106/11 від 20.11.2009 року, № 1134/11 від 23.11.2009 року, № 1138/11 від 24.11.2009 року, складені ТОВ «ОПВК».

Оплата за договором купівлі-продажу № 85-09/М від 18.11.2009 року підтверджується випискою з банківського рахунку.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного вантажу (приймальний акт) № 419 від 20.11.2009 року, № 430 від 23.11.2009 року, № 190 від 24.11.2009 року.

26.11.2009 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 11237/14/М до якого 27.11.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 120 тон +/-5 % (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.11.2009 року), яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7000,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 840000 грн. +/-5 %, у тому числі ПДВ (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27.11.2009 року).

ПП «СиББ» виписані рахунки № 330 від 26.11.2009 року, № 331 від 27.11.2009 року, № 332 від 28.11.2009 року.

ПП «СиББ» видані накладні № 330 від 26.11.2009 року, № 331 від 27.11.2009 року, № 332 від 28.11.2009 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 11237/14/М від 26.11.2009 року: від 26.11.2009 року, від 27.11.2009 року, від 28.11.2009 року.

ПП «СиББ» виписані податкові накладні від 26.11.2009 року № 330, від 27.11.2009 року № 331, від 28.11.2009 року № 332.

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні № 172896 від 25.11.2009 року, № 172895 від 25.11.2009 року, № 172887 від 26.11.2009 року, № 172886 від 26.11.2009 року, № 172888 від 27.11.2009 року.

Позивачем надані акти, складені ПП «Консмаркет-Сервісплюс» та СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

Позивачем також надані посвідчення якості № 76/12 від 25.11.2009 року, № 76/11 від 25.11.2009 року, № 76/14 від 26.11.2009 року, № 76/13 від 26.11.2009 року, № 76/14 від 27.11.2009 року на олію соняшникову нерафіновану невиморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

Для підтвердження руху товарів від ПП «СиББ» позивачем надані акти переважування № 1152/11 від 26.11.2009 року, № 1164/11 від 27.11.2009 року, № 1171/11 від 28.11.2009 року, складені ТОВ «ОПВК».

Для підтвердження здійснення сплати за договором позивачем надані виписки з банківського рахунку.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного вантажу (приймальний акт) № 445 від 26.11.2009 року, № 453 від 27.11.2009 року, № 459 від 28.11.2009 року.

10.12.2009 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 91-09/М від 10.12.2009 року, до якого 14.12.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 120 тон +/-5 % (з урахування додаткової угоди № 1 від 14.12.2009), яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7350,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 882000,0 грн. +/-5 %, у тому числі ПДВ (з урахування додаткової угоди № 1 від 14.12.2009).

ПП «СиББ» виписані рахунки № 335 від 10.12.2009 року, № 336 від 14.12.2009 року, № 337 від 15.12.2009 року.

ПП «СиББ» виписані накладні № 335 від 10.12.2009 року, № 336 від 14.12.2009 року, 337 від 15.12.2009 року,

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 91-09/М від 10.12.2009 року: від 10.12.2009 року, від 14.12.2009 року, 15.12.2009 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні № 335 від 10.12.2009 року, № 336 від 14.12.2009 року, № 337 від 15.12.2009 року.

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні № 172889 від 09.12.2009 року, № 165312 від 11.12.2009 року, № 165314 від 12.12.2009 року, № 165317 від 13.12.2009 року № 165313 від 12.12.2009 року.

Позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

Для підтвердження руху товарів від ПП «СиББ» позивачем надані акти переважування № 1228/12 від 10.12.2009 року, 1241/12 від 12.12.2009 року, № 1250/12 від 13.12.2009 року, № 1253/12 від 14.12.2009 року, складені ТОВ «ОПВК».

Позивачем також надані посвідчення якості № 76/17 від 09.12.2009 року, 76/18 від 11.12.2009 року, № 76/20 від 12.02.2009 року, № 76/19 від 12.12.2009 року, № 76/22 від 13.12.2009 року, на олію соняшникову нерафіновану невиморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

На підтвердження сплати за договором позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного вантажу (приймальний акт) № 492 від 10.12.2009 року, № 507 від 12.12.2009 року, № 514 від 13.12.2009 року, № 516 від 14.12.2009.

14.12.2009 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 93-09/М.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 100 тон +/-5 %, яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7200,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 720000,0 грн. +/-5 %, у тому числі ПДВ.

ПП «СиББ» виписані рахунки № 338 від 15.12.2009 року, № 339 від 21.12.2009 року, № 340 від 23.12.2009 року

ПП «СиББ» виписані накладні № 338 від 15.12.2009 року, № 339 від 21.12.2009 року, № 340 від 23.12.2009 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 93-09/М від 14.12.2009 року: від 15.12.2009 року, від 21.12.2009 року, від 23.12.2009 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні № 338 від 15.12.2009 року, № 339 від 21.12.2009 року, № 340 від 23.12.2009 року.

Для підтвердження руху товарів від ПП «СиББ» позивачем надані акти переважування № 1253/12 від 14.12.2009 року, № 1267/12 від 18.12.2009 року, від 1273/12 від 22.12.2009 року, складені ТОВ «ОПВК».

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні № 165310 від 13.12.2009 року, № 165318 від 15.12.2009 року, № 165319 від 19.12.2009 року, № 165320 від 19.12.2009 року.

Позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

Також позивачем надані посвідчення якості № 76/21 від 13.12.2009 року, № 76/20 від 15.12.2009 року, № 76/22 від 19.12.2009 року, № 76/23 від 19.12.2009 року на олію соняшникову нерафіновану не виморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

Для підтвердження сплати за договором позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного вантажу (приймальний акт) № 516 від 14.12.2009 року, № 522 від 18.12.2009 року, № 527 від 22.12.2009 року.

24.12.2009 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 96-09/М, до якого 05.01.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 250 тон +/-5 % (з урахування додаткової угоди № 1 від 05.01.2010 року), яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7200,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 1800000 грн. +/-10 %, у тому числі ПДВ (з урахування додаткової угоди № 1 від 05.01.2010 року).

В ході виконання договору купівлі-продажу № 96-09/М від 24.12.2009 року ПП «СиББ» виписані рахунки № 341 від 25.12.2009 року, № 342 від 28.12.2009 року, № 5 від 06.01.2010 року, № 6 від 11.01.10 року.

Також ПП «СиББ» видані накладні № 341 від 25.12.2009 року, № 342 від 28.12.2009 року, № 3 від 04.01.2010 року, № 5 від 06.01.2010 року, № 6 від 11.01.2010 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 96-09/М від 24.12.2009 року: від 25.12.2009 року, від 28.12.2009 року, від 04.01.2010 року, від 06.01.2010 року, від 11.10.2010 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні № 341 від 25.12.2009 року, № 342 від 28.12.2009 року, № 3 від 04.01.2010 року, № 5 від 06.01.2010 року, № 6 від 11.01.2010 року.

Для підтвердження обставини руху товару від ПП «СиББ» за договором позивачем надані акти переважування № 1281/12 від 24.12.2009 року, № 1283/12 від 25.12.2009 року, № 1284/12 від 26.12.2009 року, № 1288/12 від 26.12.2009 року, № 1305/12 від 29.12.2009 року, № 1297/12 від 28.12.2009 року, № 5/01 від 05.01.2010 року, № 7/01 від 06.01.2010 року, № 11/01 від 09.01.2010 року, № 14/01 від 10.01.2010 року, складені ТОВ «ОПВК».

Для підтвердження обставини транспортування товару позивачем надані товарно-транспортні накладні № 165321 від 22.12.2009 року, № 165322 від 24.12.2009 року, № 165323 від 24.12.2009 року, № 165324 від 25.12.2009 року, № 165452 від 28.12.2009 року, № 165325 від 27.12.2009 року, № 165453 від 04.01.2010 року, № 165454 від 05.01.2010 року, № 165455 від 08.01.2010 року, № 165456 від 09.01.2010 року.

Позивачем також надані посвідчення якості № 76/24 від 22.12.2009 року, № 76/26 від 24.12.2009 року, № 76/25 від 24.12.2009 року, № 76/27 від 24.12.2009 року, № 76/29 від 28.12.2009 року, № 76/28 від 27.12.2009 року, № 76/30 від 04.01.2010 року, № 76/30 від 05.01.2010 року, № 76/31 від 08.01.2010 року, № 76/32 від 09.01.2010 року на олію соняшникову нерафіновану невиморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

Крім того, позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової

На підтвердження здійснення оплати за договором купівлі-продажу № 96-09/М від 24.12.2009 року позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару за договором позивачем надані картки обліку експортного транзитного вантажу № 532 від 24.12.2009 року, № 534 від 25.12.2009 року, № 536 від 26.12.2009 року, 552 від 29.12.2009 року, № 546 від 28.12.2009, № 562 від 05.01.2010 року, № 564 від 06.01.2010 року, № 568 від 09.01.2010 року, № 569 від 10.01.2010 року.

11.01.2010 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 01-10/М від 11.01.2010 року, до якого 19.01.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 250 тон +/-10 % (з урахування додаткової угоди № 1 від 19.01.2010 року), яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7250,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 1812500 грн. +/-10 %, у тому числі ПДВ (з урахування додаткової угоди № 1 від 19.01.2010 року).

ПП «СиББ» виписані рахунки № 7 від 11.01.2010 року, № 8 від 14.01.2010 року, № 9 від 15.01.2010 року, № 10 від 18.01.2010 року, № 11 від 20.01.2010 року, № 12 від 22.01.2010 року, № 13 від 25.01.2010 року.

ПП «СиББ» видані накладні № 7 від 11.01.2010 року, № 8 від 14.01.2010 року, № 9 від 15.01.2010 року, № 10 від 18.01.2010 року, № 11 від 20.01.2010 року, № 12 від 22.01.2010 року, № 13 від 25.01.2010 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 01-10/М від 11.01.2010 року: від 11.01.2010 року, від 14.01.2010 року, від 15.01.2010 року, від 18.01.2010 року, від 20.01.2010 року, від 22.01.2010 року, від 25.01.2010 року.

Для підтвердження обставини руху товару від ПП «СиББ» за договором позивачем надані акти переважування № 20/01 від 11.01.2010 року, № 26/01 від 13.01.2010 року, № 30/01 від 14.01.2010 року, № 35/01 від 15.01.2010 року, № 53/01 від 19.01.2010 року, № 66/01 від 21.01.2010 року, № 73/01 від 22.01.2010 року, № 81/01 від 23.01.2010 року.

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні від 10.01.2010 року № 165457, від 12.01.2010 року № 165458, від 13.01.2010 року № 165459, від 14.01.2010 року № 165460, від 18.01.2010 року № 165461, від 20.01.2010 року № 165462, від 21.01.2010 року № 165463, від 21.01.2010 року № 165464.

Позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

ПП «СиББ» видані податкові накладні від 11.01.10 № 7, від 14.01.10 № 8, від 15.01.10 № 9, від 18.01.10 № 10, від 20.01.10 № 11, від 22.01.10 № 12, від 25.01.10 № 13.

Позивачем надані посвідчення якості № 76/33 від 10.01.2010 року, № 76/32 від 12.01.2010 року, № 76/33 від 13.01.2010 року № 76/34 від 14.01.2010 року на олію соняшникову нерафіновану не виморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія»; посвідчення про якість на олію від 18.01.2010 року № 78, № 79 від 20.01.10, № 80 від 21.01.2010 року, № 81 від 22.01.2010 року, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

Для підтвердження здійснення сплати за договором купівлі-продажу № 01-10/М від 11.01.2010 року позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного транзитного вантажу № 571 від 11.01.2010 року, № 575 від 13.01.2010 року, № 577 від 14.01.2010 року, № 582 від 15.01.2010 року, № 593 від 19.01.2010 року, № 598 від 21.01.2010 року, № 604 від 22.01.2010 року, № 609 від 23.01.2010 року.

26.01.2010 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 04-10/М від 26.01.2010 року, до якого 29.01.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 120 тон +/-10 % (з урахування додаткової угоди № 1 від 29.01.2010 року), яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7000,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 840000,0 грн. +/-10 %, у тому числі ПДВ (з урахування додаткової угоди № 1 від 29.01.2010 року).

ПП «СиББ» виписані рахунки № 14 від 27.01.2010 року, № 15 від 28.01.2010 року, № 17 від 01.02.2010 року.

ПП «СиББ» видані накладні № 14 від 27.01.2010 року, № 15 від 28.01.2010 року, № 17 від 01.02.2010 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 04-10/М від 26.01.2010 року: від 27.01.2010 року, 28.01.2010 року, від 01.02.2010 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні від 27.01.2010 року № 14, від 28.01.2010 року № 15, від 01.02.2010 року № 17.

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні № 165469 від 24.01.2010 року, № 165470 від 26.01.2010 року, № 165471 від 28.01.2010, № 165472 від 29.01.2010, № 165473 від 30.01.2010 року.

Позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

Також позивачем надані посвідчення про якість на олію № 82 від 24.01.2010 року, № 83 від 26.01.2010 року, № 87 від 28.01.2010 року, 84 від 29.01.2010 року, № 85 від 30.01.2010 року, видані ЗАТ «Слов»янськолія».

Для підтвердження обставини руху товару позивачем надані акти переважування № 95/01 від 26.01.2010 року, № 100/01 від 27.01.2010 року, № 107/01 від 29.01.2010 року, № 115/01 від 30.01.2010 року, № 118/01 від 31.01.2010 року.

Для підтвердження сплати за договором позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного транзитного вантажу № 617 від 26.01.2010 року, № 622 від 27.01.2010 року, № 625 від 29.01.2010 року, № 631 від 30.01.2010 року, № 633 від 31.01.2010 року.

02.02.2010 року позивачем з ПП «СиББ» укладено договір купівлі-продажу № 05-10/М від 02.02.2010 року.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець (ПП «СиББ») зобов'язується передати у власність покупця (позивач) олію нерафіновану в кількості 120 тон +/-5 %, яка відповідає ДСТУ 4492:2005: Олія соняшникова. Технічні умови, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити розрахунки за товар в строки, в розмірі та у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору покупець зобов'язується забезпечити розвантаження товару власними силами, не допускаючи простоїв транспортних засобів, на умовах базису поставки DDU ТОВ «Одеський портовий виробничо-перевалочний комплекс» м. Одеса.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що товар доставляється автотранспортом продавця або за його рахунок перевізником згідно з договірними відносинами між продавцем та перевізником.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна товару, що продається складає 7000,0 грн. з ПДВ за 1 метричну тону товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору загальна сума поставляємого товару визначається, виходячи із загальної кількості (залікової ваги) поставленого товару та його ціни и складає 840000,0 грн. +/-10 %, у тому числі ПДВ.

ПП «СиББ» виписані рахунки № 18 від 03.02.2010 року, № 19 від 04.02.2010 року, № 21 від 08.02.2010 року, № 22 від 09.02.2010 року, № 32 від 24.02.2010 року.

ПП «СиББ» видані накладні № 18 від 03.02.2010 року, № 19 від 04.02.2010 року, № 21 від 08.02.2010 року, № 22 від 09.02.2010 року, № 32 від 24.02.2010 року.

Позивачем та ПП «СиББ» складені акти приймання-передачі до договору № 05-10/М від 02.02.2010 року: від 03.02.2010 року, від 04.02.2010 року, від 08.02.2010 року, від 09.02.2010 року, від 24.02.2010 року.

ПП «СиББ» видані податкові накладні від 03.02.2010 року № 18, від 04.02.2010 року № 19, від 08.02.2010 року № 21, від 09.02.2010 року № 22, від 24.02.2010 року № 32.

Для підтвердження обставини руху товару від ПП «СиББ» за договором позивачем надані акти переважування № 125/02 від 02.02.2010 року, № 130/02 від 04.02.2010 року, № 142/02 від 06.02.2010 року, № 145/02 від 08.02.2010 року, № 180/02 від 23.02.2010 року.

Для підтвердження обставини транспортування позивачем надані товарно-транспортні накладні № 165474 від 01.02.2010 року, № 165475 від 02.02.2010 року, № 322174 від 05.02.2010 року, № 322173 від 06.02.2010 року, № 322151 від 09.02.2010 року.

Позивачем надані акти, складені СПД ОСОБА_5, про пропарювання автоцистерн, якими здійснювалося транспортування олії соняшникової.

Позивачем також надані посвідчення якості № 86 від 01.02.10, видане «Сватівське масло» (арк. справи 155, том 2), № 76/34 від 02.02.2010 року, № 76/35 від 05.02.2010 року, № 76/36 від 06.02.2010 року, № 76/37 від 09.02.2010 року на олію соняшникову нерафіновану невиморожену, видані ЗАТ «Слов'янськолія».

На підтвердження сплати за договором позивачем надані банківські виписки.

Для підтвердження обліку руху товару позивачем надані картки обліку експортного транзитного вантажу № 640 від 02.02.2010 року, № 642 від 04.02.2010 року, № 648 від 06.02.2010 року, № 651 від 08.02.2010 року, № 668 від 23.02.2010 року.

Вищенаведені докази підтверджують обставину транспортування олії соняшникової за договорами купівлі-продажу, яка доставлялася автомобільним транспортом із м. Славянська Донецької області та м. Сватова Луганської області до м. Одеси на ТОВ «Одеський Портовий Виробничо-перевалочний комплекс».

На транспортні засоби наявні санітарні паспорти автомобіля, які видані головним державним санітарним лікарем Біляївського району.

Олія соняшникова доставлялася на ТОВ «Одеський Портовий Виробничо-перевалочний комплекс», оскільки між позивачем та вказаним підприємством укладено договір № АТ 016/2008 від 10.11.2008 року, про надання послуг з перевалки соняшникової олії.

Обставини передачі для зберігання ТОВ «Одеський Портовий Виробничо-перевалочний комплекс» олії соняшникової, придбаної у ПП «СиББ», підтверджено відповідними актами.

Для підтвердження подальшої реалізації придбаної олії позивачем надана вантажно-митна декларація № 500060702/2010/001855, згідно з якою олія соняшникова була експортована позивачем за контрактом з Tradepoint International Corporation Inc, Канада.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 376/24 від 22.07.2013 року встановлене документальне підтвердження факту перевезення ТМЦ (олія соняшникова) від ПП «СиББ» до ТОВ «Волот». При цьому, найменування ТМЦ - олія соняшникова, що перевозилась, та кількість відповідають даним наданих первинних документів - накладних. Висновки акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька № 410/23-3/35420955 від 16.02.2011 року про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які відповідно до акту перевірки спричинили заниження узгодженого платником податку зобов'язання по сплаті податку на прибуток, документально не підтверджуються. ТОВ «Волот» з урахуванням чинного законодавства на підставі отриманих податкових накладних від ПП «СиББ» документально обґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку. Висновки акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька № 410/23-3/35420955 від 16.02.2011 року про порушення позивачем пункту 1.4 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які відповідно до акту перевірки спричинили заниження узгодженого платником податку зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за перевіряємий період, документально не підтверджуються.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надані як первинні документи, які фіксують реальне здійснення господарської діяльності, так і інші документи, які підтверджують фактичний рух товарів в межах господарської діяльності. Первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 4 статті 70 КАС України, які підтверджують обставину реальності виконання правочинів, укладених позивачем з ПП «СиББ». Наявні докази підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, за наслідками яких він сформував дані податкового обліку з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість.

Всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено, що договори, укладені позивачем з ПП «СиББ», є нікчемними.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи із змісту пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом не передбачено виключного переліку первинних розрахункових документів, які є необхідними для включення певних витрат до валових витрат підприємства. Отже, в кожному конкретному випадку слід з'ясовувати, перелік документів є достатні для встановлення реального змісту господарської операції та правильність її такої операції у податковому обліку платника податків. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, чинне законодавством висуває лише одну умову: вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

В свою чергу, пунктом 5.11 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Наявні у справи докази підтверджують реальність здійснених господарських операцій та спростовують висновок відповідача про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 1712451 грн., у тому числі: за 2009 рік - 794405 грн.; за І квартал 2010 - 918046 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положення Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставин залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Рух товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача підтверджується наявними доказами.

Зв'язок між фактом придбання товарів у ПП «СиББ» і господарською діяльністю позивача полягає у подальшому продажу олії соняшника в межах оптової торгової діяльності.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2009 року - березень 2010 року в загальній сумі 1369961 грн. внаслідок порушення 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним.

Неправомірність висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлює неправомірність висновку про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) у березні 2010 року, у розмірі 1369962 грн.

Інформація про те, що у ПП «СиББ» відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, які є економічно необхідними для здійснення господарських операцій, не може спростувати обставину реального здійснення поставки олії соняшникової позивачу, оскільки відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Інформація про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «СиББ» не може бути беззаперечним доказом сумнівності операцій між позивачем та ПП «СиББ», оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України доказом наявності злочину та вини в його скоєнні є обвинувальний вирок суду відносно фізичних осіб, які є службовими особами відповідних підприємств. Такий обвинувальний вирок відсутній.

Жодною нормою податкового законодавства не передбачена відповідальність інших платників податків за те, що платник податків - контрагент не виконує своїх обов'язків щодо сплати податків до бюджету, оскільки це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові надіслано відповідне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 2а/0570/9286/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волот" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 4563/10/23-313 від 04.03.2011 року, № 0000652340 від 04.03.2011 року, № 11301/10/23-313 від 13.05.2011 року, № 11306/10/23-313 від 13.05.2011 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 15 листопада 2013 року, в повному обсязі виготовлена 20 листопада 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок