Постанова

від 18.11.2013 по справі 813/7104/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року справа № 813/7104/13-а

зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Блавацького І.Я.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Жавель" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Приватне підприємство "Жавель" (далі - ПП «Жавель») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2012 р. №0004801520, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 29167,67 грн., в т.ч. за основним платежем на 26666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2501 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з платником податків ПП «Сьомий день» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. та ПП «Галтехцукор» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор» та про те, що господарські операції з вказаним контрагентом спрямовані лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат, що вплинуло на розмір сплачених позивачем податків до бюджету.

Позивач, вважає, що його правочини з контрагентом носять реальний характер, що підтверджується: 1) договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; 2) наявністю первинної документації по господарських операціях ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор»; 3) рухом активів в процесі здійснення господарських операцій, а саме позивач отримав маркетингово-інформаційні послуги, визначені в договорах, а також здійснив оплату в повному обсязі, про що свідчать регістри бухгалтерського обліку; 4) на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість; 5) послуги, отримані внаслідок здійснення даних господарських операцій, були використані позивачем у власній господарській діяльності. З урахуванням викладеного вважає винесене податкове повідомлення-рішення незаконним, таким, що порушує норми чинного податкового законодавства, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 04.11.2013 р., в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує відсутністю фактичного отримання послуг між позивачем та ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор», оскільки як вбачається з актів перевірки контрагентів з питань дотримання вимог податкового законодавства у них: 1) відсутні належні адміністративно-технічні можливості для здійснення господарської діяльності; 2) відсутні (неподані податковому органі під час перевірки) документи , які б засвідчували реальне проведення маркетингових послуг. Відповідач зазначив, що з наведених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, не підтверджується реальність здійснення господарських операцій.

На підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд допустив заміну відповідача у справі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Державної податкової служби, його правонаступником Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівської області).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач - Приватне підприємство «Жавель» зареєстроване 01.03.2006 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 34260312. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 01.03.2006 р. , перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівської області. Місцезнаходження позивача: 79018, м.Львів, вул.Хотинська, буд2, кв.9, фактичне місцезнаходження - 79018, м.Львів, вул.Хотинська, буд2, кв.9.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС від 27.03.2013 р. №282 та повідомлення від 27.03.2013 р. №76/15-20 проведене позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Жавель» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах з платником податку ПП «Сьомий день» за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р. та з платником податку ПП «Галтехцукор» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 16.04.2013 р. №1373/15-2-/34260312.

Перевіркою встановлені такі порушення:

1) порушення ведення податкового обліку;

2) не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ПП «Сьомий день» за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., ПП «Галтехцукор» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., у зв'язку з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. №88.

3) завищення суми податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за звітні (податкові) періоди: 1 квартал 2011 р. та 4 квартал 2011 р. в сумі 26666,67 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 26666,67 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 р. на суму 16666,67 грн., 4 квартал 2011 р. на суму 10000грн.; у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. №88.

На підставі Акту перевірки від 16.04.2013 р. №1373/15-2-/34260312 ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення 13.05.2012 р. №0004801520, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 29167,67 грн., в т.ч. за основним платежем на 26666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2501 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Галтехцукор» укладено договори №33 від 01.12.2011 р. та №28 від 01.11.2011 р., відповідно до умов яких замовник (позивач) доручає, а виконавець (ПП «Галтехцукор») зобов'язується надати замовнику маркетингово-інформаційні послуги з метою забезпечення гуртової торгівлі дизенфекційними засобами «Жавель» та «Жавель-хлорні таблетки» виробництва фірми «ОХЕNA» (Франція).

На підтвердження фактичного надання та отримання послуг за договорами, укладеними з ПП «Галтехцукор», позивачем надано копії вказаних договорів, податкових накладних від 01.12.2011 р. №2, від 01.11.2011 р. №1, акту №ГЦ-0000041 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.12.2011 р., акту №ГЦ-0000032 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.11.2011 р.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, позивачем на запит відповідача надано для перевірки, окрім зазначених, копії таких документів: реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2011 р., оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 за листопад-грудень 2011 р. , банківських виписок від 24.11.2011 р., від 27.11.2011 р., рахунків-фактури від 01.11.2011 р. №ГЦ-0000032, від 01.12.2011 р. №ГЦ-0000041, картки рахунку №31 за 4 квартал 2011 р.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Сьомий день» укладено договір №4а від 20.01.2011 р., відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ПП «Сьомий день») зобов'язується надати замовнику маркетингово-інформаційні послуги з метою забезпечення гуртової торгівлі дизинфекційними засобами «Жавель» та «Жавель-хлорні таблетки» виробництва фірми «ОХЕNA» (Франція).

На підтвердження фактичного надання та отримання послуг за договорами, укладеними з ПП «Сьомий день», позивачем надано копії вказаного договору, податкової накладної від 26.01.2011 р. №35, акту №СД-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.01.2011 р.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами позивачем на запит відповідача надано для перевірки, окрім зазначених, копії таких документів: реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2011 р., оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за січень 2011 р. , банківської виписки від 26.01.2011 р., рахунку-фактури від 26.01.2011 р. №467, картки рахунку №31 за 1 квартал 2011 р.

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, виходячи з такого.

З акта ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС від 26.10.2012 р. №2045/22-10/31144584 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Галтехцукор» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Наладка» за весь період їх здійснення» вбачається фіктивний характер діяльності зазначеного підприємства з огляду на відсутність у ПП «Галтехцукор» належних адміністративного-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності. Підставою для вказаного висновку стала наявна інформація та бази даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних під час проведення перевірки, які вказують на проведення безтоварних операцій,спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З акту ДПІ у Сихівському районі м.Львова Львівської області ДПС від 19.10.2012 р. №2012/22-10/32484508 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Сьомий день» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.» вбачається фіктивний характер діяльності зазначеного підприємства з огляду на відсутність у ПП «Сьомий день» належних адміністративного-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності. Вказаний висновок сформовано, зокрема, на підставі аналізу протоколів допиту свідків, представлених для перевірки слідчим ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБ України у Львівській області підполковника юстиції Дорош Т.С. Так, згідно показів ОСОБА_4, яка перебувала на посаді директора ПП «Сьомий день» за період з 08.11.2010 р. по 28.12.2011 р.: «Як директору очолюваної фірми ПП «Сьомий день» про фінансово-господарську діяльність підприємства нічого не відомо, оскільки вказану функцію виконував ОСОБА_5 - невстановлена слідством особа, податкову звітність жодного разу не подавала, договорів купівлі-продажу не укладала і не підписувала, накладних на придбання-продаж теж не підписувала, печатка перебувала у ОСОБА_5, невстановленої слідством особи». Згідно з показами ОСОБА_6, вона вела бухгалтерський облік ПП «Сьомий день», ПП «Симетрія», ПП «Накладка» та ряд інших фірм. Директори вказаних фірм їй невідомі. Згідно з показами ОСОБА_7, до її обов'язків входив комп'ютерний набір розхідних і податкових накладних, а також переписка по електронній пошті з клієнтами. За вказівкою певної особи набирала податкові і розхідні накладні для ПП «Сьомий день», ПП «Симетрія», ПП «Накладка». Директори вказаних фірм їй невідомі.

Таким чином, з огляду на наведене, податковим органом вставлена відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання маркетингово-інформаційних послуг в силу відсутності відповідного персоналу, приміщень та матеріальних ресурсів, необхідних для надання таких послуг позивачу.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії звіту «Про маркетингово-інформаційні послуги», проведені ПП «Галтехцукор» для ПП «Жавель» згідно з договорами №28 від 01.11.2011 р. та №33 від 01.12.2011 р. та звіту «Про маркетингово-інформаційні послуги», проведені ПП «Сьомий день» для ПП «Жавель» згідно з договором

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, вказані звіти позивачем посадовим особам органу державної податкової служби, які проводили позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Жавель», не надавались. Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 ПК України платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. З огляду на наведене, вважається, що на час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Жавель» у позивача були відсутні звіти про маркетингово-інформаційні послуги», проведені ПП «Галтехцукор» та ПП «Сьомий день» для ПП «Жавель». Поважні причини ненадання відповідачу для перевірки звітів про маркетингово-інформаційні послуги позивачем не наведені.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації від 13.09.2010 р. №18 «Про затвердження Методичних рекомендацій з комерціалізації розробок, створених в результаті науково-технічної діяльності» маркетингові дослідження - це систематизований процес визначення, збирання, накопичування, оброблення та аналізу інформації щодо поточного стану та прогнозу ринку товарів і послуг, попиту та пропозиції і поведінки споживачів, ринкової кон'юнктури, динаміки цін з метою кращого просування товарів на ринок, збільшення їх збуту, продажів.

З аналізу звітів про маркетингово-інформаційні послуги проведені ПП «Галтехцукор»

та ПП «Сьомий день», поданих позивачем, вбачається, що вказані звіти містять інформацію загального характеру, здобуту з загальнодоступних джерел. Крім того, вказані звіти від імені виконавця підписані особами без зазначення їх прізвища, імені та по батькові та посади, тобто невстановленими особами.

Позивач у додаткових обґрунтуваннях до позовної заяви зазначає, що маркетингово-інформаційні послуги, які надавались ПП «Жавель» відповідно до умов договорів №4а від 20.01.2011 р., №28 від 01.11.2011 р. та №33 від 01.12.2011 р. включили в себе, окрім складання звітів про маркетингово-інформаційні послуги, ще й організацію ділових зустрічей, надання інформації та консультації телефоном. Проте, позивачем не подано належних доказів реальності надання таких послуг ПП «Галтехцукор» та ПП «Сьомий день».

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів подальшого використання звітів про маркетингово-інформаційні послуги проведені ПП «Галтехцукор» та ПП «Сьомий день», в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП «Жавель».

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для надання послуг, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема доказів використання інформації, наданої ПП «Галтехцукор» та ПП «Сьомий день» у господарській діяльності позивача.

При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам. і

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції. Тобто такі, що пов'язані з рухом активів. Зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Щодо тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 п.198 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку .

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання; коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного надання та отримання послуг за договорами, укладеними з контрагентами ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор» не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд також зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП «Сьомий день» і ПП «Галтехцукор». При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС від 13.05.2012 р. №0004801520, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 29167,67 грн., в т.ч. за основним платежем на 26666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2501 грн. є правомірним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 22.11.2013 р.

Суддя А.Г.Гулик