Постанова

від 12.11.2013 по справі 811/3010/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року Справа № 811/3010/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

при секретарі - Дегтярьові Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Мілютіна О.С.

відповідача - Яковенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Л» до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування припису , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра Л» (далі-позивач, ТОВ «Деметра Л») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області (далі-відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області щодо усунення порушень земельного законодавства ТОВ «Деметра Л» від 07 серпня 2013 року №309.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вищевказаний припис не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що він винесений на підставі неправильного застосування норм діючого законодавства, з наданням невірної правової оцінки матеріалів та обставин справи. Спірними ділянками позивач користувався з 2007 року, термін договорів погоджувався на 5 років згідно до п.7 договорів. Після закінчення строку дії договорів оренди позивач мав переважне право поновлення дії договору оренди на новий строк. З дати закінчення терміну дії кожного договору позивач намагався поновити їх дію на новий термін шляхом неодноразового звернення з відповідними заявами в Олександрійську РДА. Позивач вважає, що відповідачем невірно застосовано поняття «самовільне зайняття земельної ділянки» та «використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів» (точніше з документами строк дії закінчився і не був поновлений), оскільки, як вважає позивач, законодавством не передбачена відповідальність за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів або з документами, строк дії яких не поновлений.

Позивач обґрунтовує позов нормою, визначеною ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно якої, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. також позивач посилається на лист Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 листопада 2008 р. N 14-17-4/12991 «Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", яким роз'яснено, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки". Вчинення таких дій, відповідно названого листа, є "використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа".

Позивач просив задовольнити позовні вимоги із зазначених вище підстав. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти заявленого позову заперечив та пояснив, що при проведенні позапланової перевірки з питань додержання вимог земельного законодавства ТОВ «Деметра Л» на території Новопразької сільської ради Олександрійського району виявлено самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 151,48 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, про що складено відповідний акт перевірки. В результаті актів обстеження земельних ділянок встановлено, що на земельних ділянках проведено посів сільськогосподарськими культурами: площа 30,0 га (акт від 29.05.2013 року № 34) соняшник; площа 70,28 га (акт від 29.05.2013 року № 35) соняшник; площа 20,15 га (акт від 29.05.2013 року № 36) соняшник; площа 31,05 га (акт від 29.05.2013 року № 37) пшениця.

Відповідач зазначив, що виконуючий обов'язки директора ТОВ «Деметра Л» Гейко О.М., який був присутній при перевірці, підписав вище зазначені акти обстеження та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Також, повідомив відповідач, Держсільгоспінспекцією отримана інформація від органу Держземагенства у Олександрійському районі про відсутність у позивача правовстановлюючих документів на використання вищеназваних земель.

Крім того, як повідомив відповідач, відносно директора ТОВ «Деметра Л» ОСОБА_4 складений протокол про адміністративне порушення від 07.08.2013 №231 за вчинене правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП та п. б частини першої ст. 211 Земельного кодексу України. Відповідно ч.1 ст.ст.5,6,10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» видано припис від 07.08.2013 №309 щодо усунення порушення у 30-ти денний. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 № 963) нараховано шкоду заподіяну самовільним зайняттям землі на загальну суму 147595,74 грн. У зв'язку з тим, що в діях керівника ТОВ «Деметра Л» ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального злочину, а саме ст. 197-1 КК У постановою від 07.08.2013 № 231 справу закрито.

У судових засіданнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 17 листопада 2013 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Деметра Л», код ЄДРПОУ 31008240 є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, відповідно довідки з ЄДРПОУ №563421, діє на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Л» та основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (а.с.55-68).

Відповідач діє відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 8037388), затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 року № 99 та, зокрема, відповідно до п.4 названого Положення здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (а.с.77-91).

Посадовими особами відповідача - державними інспекторами сільського господарства Кіровоградської області Поповим Г.М. та Мильніченко О.В. спільно з представником Олександрійської районної прокуратури у присутності представника ТОВ «Деметра Л» Гейко О.М., було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складений відповідний акт від 29 травня 2013 року, яким встановлено, що ТОВ «Деметра Л» самовільно використовуються земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 151,48 га на території Новопражської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Розміри земельних ділянок та їх розташування підтверджені Актами обстеження земельних ділянок від 29.05.2013 року: акт №36 - земельної ділянки площею 20,15 га; акт №37 - земельної ділянки площею 31,05 га; акт №34 - земельної ділянки площею 30 га; акт №35- земельної ділянки площею 70,28 га ( а.с. 99-103).

На підставі зазначених актів відповідачем складений протокол про адміністративне правопорушення від 07.08.2013 року № 231 (а.с.96); розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (а.с.93-96) та внесено припис №309 від 07.08.2013 року про необхідність усунення порушень земельного законодавства (а.с.92). Постановою №231 від 07.08.2013 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Деметра Л» ОСОБА_4 (а.с.98).

Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля. Ст.2 названого закону визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі-Закон №963-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст.2 Закону № 963-ІУ основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Згідно з приписами ст.9 Закону № 963-ІУ державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Указом Президента України від 13.04.2011 року №459/2011 "Про Державну інспекцію сільського господарства України" затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства України (далі - Положення №459-2011), п.1 якого визначено, що Держсільгоспінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

П.4 названого Положення №459-2011, зокрема, встановлено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: 1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах; 2)вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання, зокрема, щодо: припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону; 3)розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до н відшкодування в установленому законодавством порядку.

П.п. 5,6 Положення №459-2011, зокрема передбачено, що Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину, проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства; Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

Пунктами 1-3 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Держсільгоспінспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Держсільгоспінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва і Севастополя. Держсільгоспінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства, його першого заступника та заступника, наказами Державної інспекції сільського господарства України, дорученнями Голови Державної інспекції сільського господарства України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням. Основним завданням Держсільгоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України у межах відповідної території.

Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 року №99 затверджено Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області (а.с.77-91).

П.4 названого Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області передбачено, що Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів до її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що саме у межах повноважень, визначених вищеназваними нормами у частині здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля - державними інспекторами Держсільгоспінспекції у Кіровоградській області Поповим Г.М. та Мильніченко О.В. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складені вищеназвані акти обстеження земельних ділянок та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29 травня 2013 року.

При цьому, посадовими особами відповідача, названим актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29 травня 2013 року, констатовано самовільне використання ТОВ «Деметра Л» земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 151,48 га на території Новопражської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

І, виходячи зі встановлення самовільного, на думку відповідача, використання ТОВ «Деметра Л» земельних ділянок, було внесено оскаржуваний припис Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №309 від 07.08.2013 року про необхідність усунення порушень земельного законодавства (а.с.92).

Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою, відповідно ст.126 Земельного кодексу України, оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлені підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками відповідача при складені Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29 травня 2013 року та внесенні припису Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №309 від 07.08.2013 року, не дано оцінку тому факту, що всі спірні земельні ділянки надавались позивачу в користування на законних підставах, не вилучались у позивача орендодавцем шляхом складання актів приймання - передачі, а навпаки залишені у тимчасове користування протягом значного періоду часу.

Так, - земельна ділянка площею 20,15 га кадастровий номер 3520355400:02:000:9066 надавалась позивачу згідно до договору №24 від 16.03.2007 року строком на 5 років орендодавцем в особі Олександрійської районної державної адміністрації з реєстрацією договору у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 19 березня 2007 року за № 24 (а.с.17-19);

- земельна ділянка площею 32 га кадастровий №3520355400:02:000:9073 надавалась позивачу згідно до договору оренди від 30.05.2007 року строком на 5 років орендодавцем в особі Олександрійської районної державної адміністрації з реєстрацією договору у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 31 травня 2007 року (запис № 92) - (а.с.20-22);

- земельна ділянка площею 18,6515 га кадастровий №3520355400:02:000:9075 надавалась позивачу згідно до договору оренди від 22.08.2007 року строком на 5 років орендодавцем в особі Олександрійської районної державної адміністрації з реєстрацією договору у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.08. 2007 року (запис № 115) - (а.с.23-25);

- земельна ділянка площею 70,28 га кадастровий №3520355400:02:000:9065 надавалась позивачу згідно до договору №27 від 16.03.2007 року строком на 5 років орендодавцем в особі Олександрійської районної державної адміністрації з реєстрацією договору у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 19.03. 2007 року (запис № 27) - (а.с.26-28);

- земельна ділянка площею 34,8866 га кадастровий №3520355400:02:000:9074 надавалась позивачу згідно до договору №8 від 30.05.2007 року строком на 5 років орендодавцем в особі Олександрійської районної державної адміністрації з реєстрацією договору у Олександрійському районному відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 23.08. 2007 року (запис № 114) - (а.с.29-31).

Отже, спірні земельні ділянки передані позивачу на законних підставах, з вільним волевиявленням повноважних представників сторін та, відповідно до вимог чинного законодавства, проведено їх державну реєстрацію. Факт постійного користування спірними земельними ділянками саме позивачем підтверджено землевпорядником Новопразької селищної ради Кононенко А.О. , який залучався до проведення перевірки та дослідженими картографічними план-схемами розподілу земельних ділянок селищної ради (а.с.12).

У відповідності до приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Як вбачається з наданих до суду документів, позивач, у межах, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", листом №14 від 27.02.2012 року просив голову Олександрійської районної державної адміністрації продовжити дію договору №92 від 30 травня 2007 року щодо земельної ділянки площею 32 га (а.с.50); листами №01/01-02 від 12.01.2012 року і №01/01-03 від 14.02.2012 року продовжити дію договору №27 від 19 березня 2007 року щодо земельної ділянки площею 70,28 га (а.с.51-52); листами від 14.02.2012 року за №01/01-01 та №01/01-04 від 12.01.2012 року просив продовжити дію договору №24 від 19 березня 2007 року щодо земельної ділянки площею 20,15 га (а.с.53-54).

П."б" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за таке порушення, як самовільне зайняття земельних ділянок.

Ст.1 Закону №963-IV передбчено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач вчиняв дії по фактичному використанню земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Згідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців основним видом економічної діяльності підприємства позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.55). Аналогічні відомості також включено до Статуту підприємства (а.с.56- 64) та Довідки з ЄДРПОУ (а.с.65).

Проаналізувавши вказані обставини, суд приходить до переконання, що наявність саме земельних ділянок є основною умовою для забезпечення діяльності підприємства- позивача, а, натомість, позбавлення його законного права на поновлення договору оренди земельних ділянок призведе до фактичного банкрутства.

Таким чином, висновки відповідача про самовільне використання позивачем спірних земельних ділянок загальною площею 151 га та порушення статті 125 Земельного кодексу України нормативно та документально не підтверджуються.

Отже, враховуючи, що в межах спірних правовідносин судом не встановлено порушень вимог земельного законодавства, у томі числі Земельного кодексу України, з боку позивача, беручи до уваги помилковість висновків про наявність в діях позивача складу самовільного захвату спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку про відсутність у Державної інспекції правових підстав вимагати усунення неіснуючих порушень земельного законодавства та видавати оскаржуваний припис.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що не витребувавши спільні земельні ділянки з користування позивача орендодавець в особі Олександрійської РДА, без повідомлення орендаря (позивача), приймає розпорядження №651-р від 16.07.2012 року (а.с.138), №334-р від 10.04.2012 року (а.с.139), №883-р від 26.09.2012 року (а.с.140), №331-р від 10.04.2012 року (а.с.141) «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом продажу на аукціоні права оренди». При цьому судом критично оцінюються відповіді повноважних представників орендодавця щодо причин відмови позивачу в поновленні договору оренди земельних ділянок, оскільки на думку суду вони носять формальний, протирічний та поверховий характер. Так, згідно до наданої до суду інформації №01-10/470/2 від 28.10.2013 року (а.с.154) за час оренди порушень своїх обов'язків з боку орендаря не виявлялось. Однак, позивача було повідомлено про заперечення у поновленні договору оренди землі у зв'язку наявністю наміру виставити її на аукціоні з продажу права оренди землі (а.с.155). У відповіді №26-45/2 від 16.03.2012 року зроблено посилання на порушення позивачем п.1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» щодо встановлення орендної плати у розмірі 3 відсотків вартості земельної ділянки. Предметом договорів оренди не були земельні ділянки та частки (паї), а визначення орендної плати можливе за погодженням сторін у будь- який час здійснення оренди земельних ділянок. Отже, позивачем було виконано всі можливі та необхідні дії для поновлення (продовження) дії договору оренди спірних земельних ділянок, але укладання додаткових договорів оренди стало неможливим через відповідну позицію орендодавця - державного органу виконавчої влади. Однак, вказана обставина працівниками відповідача не була врахована.

Натомість, судом враховується, що орендовані підприємством позивача земельні ділянки перебувають в належному стані відповідно до сезонного обробітку, були засіяні пшеницею та соняшником, що посвідчувалось Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та Актами обстеження земельних ділянок (а.с.12-17). Вилучення земельних ділянок на невизначений термін та затягування з проведенням аукціону продажу права на оренду цих ділянок порушує головний принцип діяльності сільськогосподарського підприємства згідно до якого земля потребує постійної уваги. Залишення земельних ділянок без користувача навіть протягом одного року, призведе до їх забур'янення та втрати родючих властивостей.

Крім того, судом враховується, що згідно до повідомлення Олександрійської районної державної адміністрації №01-10/470/2 від 28.10.13 р. (а.с.155) в 2012 році аукціони з продажу права оренди по спірних ділянках не проводились, а з 01.01.2013 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» районна державна адміністрація не розпоряджається даною категорією земель.

Судом не приймається до уваги та розцінюється як безпідставне посилання представника відповідача на ту обставину, що доказом протиправних дій керівника підприємства - позивача є постанова про закриття адміністративної справи від 07 серпня 2013 року (а.с.11), оскільки належним доказом може бути лише вирок суду у кримінальній справі або постанова в адміністративній справі, які набрали чинності. За приписами ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного припису з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Деметра Л» підлягає задоволенню. Крім того, суд вважає, що визнання протиправним та скасування вказаного припису є достатнім способом захисту порушеного права, оскільки Розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, Протокол про адміністративне правопорушення та Постанова про закриття справи фактично базувались на зробленому в приписі висновку про порушення позивачем вимог ст.125 Земельного кодексу України.

Таким чином, припис Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області №309 від 07 серпня 2013 року перешкоджає реалізації позивачем права користування на земельні ділянки загальною площею 151,48 га, кадастрові номери земельних ділянок: 3520355400:02:000:9066, 3520355400:02:000:9073 ,3520355400:02:000:9075, 3520355400:02:000:9065, 3520355400:02:000:9074, є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Вбачається, що за подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1475 грн.96 коп. (а.с.2). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області в розмірі 1475 грн.96 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області щодо усунення порушень земельного законодавства ТОВ «Деметра Л» від 07 серпня 2013 року №309.

3.Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області судові витрати в розмірі 1475 грн.96 коп. на користь ТОВ «Деметра Л».

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько