Ухвала від 31.10.2013 по справі 2а-4931/10/0870

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/20422/11

№ К/9991/20422/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011

у справі № 2а-4931/10/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «БІК»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування акту та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 26.05.2010 № 205 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК»; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя відновити дію свідоцтва від 20.11.2006 № 100000250 (серія НБ № 394889) про реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК». В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському м. Запоріжжі просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що фактичною підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БІК» згідно з актом від 26.05.2010 № 205 стало встановлення податковим органом факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, а саме: декларування податкових зобов'язань менше, ніж податного кредиту за період березень, квітень, травень 2010 року на загальну суму 1466209,22 грн. Як на правову підставу відповідач послався на підпункт «в» пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР, втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI).

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР передбачений вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 ст. 9 вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

При цьому пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість» від 09.09.2009 № 1120-р, на яке відповідач посилався в обґрунтування своєї правової позиції, встановлено, що органи державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".

У наведеній нормі підпункту «в» пункту 9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР інші причини стосуються виключно підстав, із яких платник податку може бути звільнений від сплати податку на додану вартість. Такими причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Буквальне тлумачення наведеної законодавчої норми не дає підстави для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР.

Суди попередніх інстанцій, зробили обґрунтований висновок, що порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не обумовлює право податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку, оскільки пунктом 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР передбачений вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.08.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош