Ухвала

від 19.11.2013 по справі 826/14331/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14331/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представників позивача Зачепи В.Б., Шевченка О.Ю., представника відповідача Братікової О.П., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 № 0001972203 та № 0001962203,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року у позові відмовлено повністю.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати зазначену постанову від 10.10.2013 року, оскільки вважає останню незаконною і необгрунтованою з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи; недоведеності судом обставин, що мають значення для справи; неправильного застосування норм матеріального права та порушення судом норм процессуального права.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 по взаємовідносинам із ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "ТПК "Техномашпостач", ТОВ "Компанія "Вайліс" , за результатами якої складено акт від 21.02.2013 № 634/22.3-17/34661973 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Внаслідок виявлених порушень відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 № 0001972203 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість: позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 38 771,00 грн. (за основним платежем - 32 591,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 180,00 грн.); від 12.03.2013 № 0001962203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 81 258,00 грн. (за основним платежем - 65 006,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 252,00 грн.).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, враховуючи, що належні докази поставки позивачу відповідного товару, обладнання та виконання монтажних робіт ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "ТПК "Техномашпостач" та ТОВ "Компанія "Вайліс" та використання позивачем отриманого товару та робіт у власній господарській діяльності відсутні, а також те, що податкові накладні не є належними в розумінні закону, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3 п.5.7 цієї статті.

Нормами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Окрім того, первинні документи, що є підставою для визнання витрат, повинні відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова виїзна перевірка позивача проводилася з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП "Клер Шато Фіорд", ТОВ "ТПК "Техномашпостач", ТОВ "Компанія "Вайліс".

Що стосується здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Клер Шато Фіорд", то в матеріалах справи містяться посилання на наступні документи, що підтверджують здійснення останнім господарських операцій, що не спрямовані на настання юридичних наслідків.

Зокрема, у протоколі допиту директор підприємства ПП "Клер Шато Фіорд" громадянин Росії ОСОБА_7 вказав про те, що жодного відношення до ПП "Клер Шато Фіорд" він не має.

Відповідно до інформації від 01.03.2012року за № 420/01/12-12 Київського обласного центру ПП «Клер Шато Фіорд» не отримувало дозволу на використання праці іноземних громадян. У відповіді Державної міграційної служби України від 17.05.2012року № 49/8-8331 зазначено, що ОСОБА_7 за обліками служби громадянства, імміграції та реєстрації осіб за період з 01.01.2008р. по 12.03.2012р. включно не значиться.

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби ОСОБА_7 кордон України за період з 2009 по 2011 роки не перетинав.

Відсутність права на рухоме та нерухоме майно у ПП «Клер Шато Фіорд» підтверджено довідками ДАІ 1317 від 28.03.2012року та БТІ № 8846 (И-2012) від 02.03.2012року.

Окрім того, згідно з висновком експерта НДБКЦ при УМВС України на Львівській залізниці № 871 від 10.09.2012року підписи від імені директора ПП «Клер Шато Фіорд» ОСОБА_7 на податкових накладних за період з 01.01.2007 по 31.03.2011 року визнано такими, що виконані іншою особою.

Водночас згідно з матеріалами справи, у протоколі допиту громадянка ОСОБА_8 дала свідчення, що вела чорнову бухгалтерію ПП «Клер Шато Фіорд», поставки матеріальних засобів від даного суб'єкта господарювання до інших фактично не здійснювалися, а виключно фіксувалися в підроблених документах.

Таким чином, рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні (Т. 2, арк. 12 - 23, 25 - 37, 40 - 41, 43 - 49, 52 - 54, 57), що видані ПП "Клер Шато Фіорд" не є належними та допустими доказами, що дають право на формування позивачем податкового кредиту.

Водночас як зазначив суд першої інстанції у постанові позивач не надав суду жодних доказів транспортування відповідних будівельних матеріалів та наявності складу, на якому зберігалися вказані будівельні матеріали, не надав довіреності, видані відповідним особам на отримання відповідних будівельних матеріалів, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити факт того, куди саме, звідки, ким конкретно та яким транспортним засобом здійснювалося перевезення відповідних будівельних матеріалів з виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт.

Не дивлячись на застереження про відсутність таких документів, позивач не долучив їх до апеляційної скарги.

Окрім того, в матеріалах справи містяться посилання на документи, що зібрані в межах кримінальної справи, що TOB "Компанія Вайліс" упродовж 2009-2011 років використовувалось в злочинних схемах з метою створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

В матеріалах справи наявна копія протоколу допиту свідка від 18.07.2012 (Т. 2, арк. 116 - 121), згідно з яким ОСОБА_9 (громадянин Російської Федерації), який начебто був засновником та директором ТОВ "Компанія "Вайліс", пояснив, що він ніколи не був засновником та директором ТОВ "Компанія "Вайліс", про ТОВ "Компанія "Вайліс" йому нічого не відомо, жодних документів даного підприємства він не підписував.

При цьому, з показань свідка ОСОБА_8 (а.с. 18) слідує, що в ноутбуці, вилученому у неї під час проведення обшуку встановлена 1-с бухгалтерія фіктивних підприємств, у тому числі TOB "Компанія Вайліс".

Окрім того, в матеріалах справи містяться наступні посилання щодо фіктивності ведення господарської діяльності ТОВ "ТПК "Техномашпостач".

В Акті перевірки вказано, що директором та головним бухгалтером ТОВ "ТПК "Техномашпостач" є ОСОБА_11.

В матеріалах справи міститься інформація, що згідно з повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України від 19.12.2011р. № 4539/5/07-6016 громадянка Російської Федерації ОСОБА_11 не перебуває на території України з 15.04.2010 року.

Згідно повідомлення Київського обласного центру зайнятості від 01.03.2012 року №420/01/12-12, інформація щодо прийнятого рішення комісії Київського обласного центру зайнятості з видачі, продовження та анулювання дозволів на працевлаштування іноземних громадян та осіб без громадянства щодо громадянки Російської Федерації ОСОБА_11 відсутня.

В Акті перевірки вказано, що згідно постанови від 24.01.2012 року про призначення перевірки з питань складання акту нікчемності правочину 19.01.2012р. СВ ПМ ДШ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "ТПК "Техномашпостач" з метою прикриття незаконної діяльності.

Окрім того, відповідно до висновку № 74 від 30.03.2011року старшого експерта сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Броварського МВ майора міліції Лавріненко Л.М. підписи від імені ОСОБА_11 в представлених на дослідження документах (договір № 570 від 12.05.2010 року) виконані не ОСОБА_11, а іншою особою.

Судом першої інстанції встановлено, що документів на підтвердження повноважень як директора ТОВ "ТПК "Техномашпостач" - ОСОБА_13, яким підписано рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні суду не надано. Таких документів не надано і під час апеляційного провадження.

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність доказів поставки відповідного товару та обладнання, надання монтажних послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманого товару, обладнання та монтажних робіт, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що додані апелянтом до апеляційної скарги документи не є достатніми доказами, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки вони не спростовують встановлених судом обставин.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2013 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.