Постанова

від 19.09.2013 по справі 2а-12095/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. (16:34 год.) Справа №2а-12095/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача: Крішталь О.І., довіреність № 19 від 01.09.13р., паспорт НОМЕР_5;

від відповідача: Григор'єв І.О., довіреність № 10/10 від 09.08.13р.,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Триліум» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2012р. № 0000622206 з ПДВ у сумі 136 799,50 грн.; від 17.10.2012р. № 0000632206 з податку на прибуток у сумі 118 333,00 грн. в повному обсязі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.10.12р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.01.13р. призначено по справі судову економічну експертизу документів та матеріали адміністративної справи направлені до експертної установи.

05.08.13р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшли матеріали адміністративної справи з висновком експерта № 11/13 від 05.08.13р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.08.13р. поновлено провадження по справі.

В судовому засіданні 19.09.13р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що наказ відповідача від 04.09.2012р. № 1919 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум» оформлений з порушенням вимог ст.ст. 75, 78, 79 Податкового кодексу України та не містить визначення виду перевірки, а проведена податковим органом перевірка не могла бути ані камеральною, ані документальною, ані фактичною.

Представник позивача посилався на незаконність проведення на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені актом № 6616/22-6/33267376 від 28.09.2012р., оскільки на обов'язковий письмовий запит ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 18867/10/22-6 від 04.09.2012р., позивачем у 10-денний строк направлені завірені копії документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.10р. по 30.09.11р., проте, незважаючи на це відповідачем був виданий наказ № 1919 про проведення спірної перевірки, тобто у відсутність підстав для проведення перевірки, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та з перевищенням повноважень.

Представник позивача зазначив, що твердження ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС про направлення на адресу ТОВ «Триліум» направлення на перевірку від 04.09.13р. № 554/22-6 не відповідає дійсності, так як вказаною датою рекомендованим листом позивачу направлені наказ від 04.09.13р. № 1919 та запит про надання інформації та її документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.10р. по 30.09.11р. від 04.09.13р. № 18867/10/22-6. У податкового органу відсутнє документальне підтвердження направлення позивачу направлення на перевірку, а саме: опис поштового відправлення.

Також представник позивача зазначив, що наказ ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 04.09.12р. № 1919 про проведення перевірки позивача не містить інформації про доручення проведення перевірки старшому державному податковому ревізору - інспектору, інспектору податкової служби 1 рангу відділу перевірок фінансових установ і контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Івановій Марині Анатоліївні, якою проведена позапланова невиїзна перевірка позивача. Таким чином, позивачем зроблений висновок, що старший державний податковий ревізор - інспектор, інспектор податкової служби 1 рангу відділу перевірок фінансових установ і контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Іванова Марина Анатоліївна провела вказану перевірку самовільно без офіційного направлення її керівництвом ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС.

Крім того, представник позивача зазначив, що фактичний зміст перевірки не відповідає завданню, вказаному у наказі від 04.09.12р. № 1919, оскільки перевірка проведена з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.10р. по 30.09.11р., тоді як наказом від 04.09.12р. № 1919 призначено забезпечити проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум» з питань взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.10р. по 30.09.11р.

З урахуванням вищезазначеного позивач дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні обставини, які могли бути підставою для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Триліум», чим порушено норми ст. 4 Податкового кодексу України про рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Як зазначив представник позивача, оперативно-розшукові заходи у відношенні контрагента позивача - ТОВ «ВСК Геос», на які посилається податковий орган, як на підставу проведення перевірки позивача, не є рішенням суб'єкта власних повноважень та не породжують правових наслідків для ТОВ «Триліум», а акт перевірки ТОВ «ВСК Геос» не є документом, який може використовуватися під час перевірки позивача.

До того ж, позивач зауважив, що в основу висновків акту перевірки покладені дані ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС у відношенні ТОВ «ВСК Геос» станом на 18.09.2012р., тоді як фінансово-господарські відносини між ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос» відбувались у період з 01.10.2010р. по 04.01.2011р.

Також позивач вважає, що висновки акту перевірки № 6616/22-6/33267376 від 28.09.2012р. про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», а також Податкового кодексу України в частині неправильного оподаткування операцій по нікчемним угодам, укладеним у перевіреному періоді позивачем з ТОВ «ВСК Геос», що були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Зокрема, стверджує, що реальність та дійсність угод з ТОВ «ВСК Геос» підтверджені даними податкового обліку, первинними бухгалтерськими документами, які складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій, спірні господарські операції призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача, що підтверджується бухгалтерськими документами, а придбання товарів та послуг здійснювалося з метою використання в господарській діяльності, а отже, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що операції, які стали об'єктом вивчення, є безтоварними.

Позивач зазначив, що для проведення перевірки ним були надані податковому органу усі необхідні первинні бухгалтерські документи, які відповідають нормам чинного законодавства.

Позивач також вважає, що висновки акту перевірки позивача основані на припущеннях податкового органу, не вказано на чому ґрунтуються та чим підтверджуються висновки посадової особи контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 6616/22-6/33267376 від 28.09.2012р., відносно неотримання позивачем робіт та послуг від контрагентів при наявності всієї необхідної первинної документації бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ВСК Геос», на підставі ст. 228 ЦК України, представник позивача зазначив, що такі висновки зроблено відповідачем з перевищенням повноважень, оскільки відповідність угоди вимогам законодавства повинне оцінюватися судом.

Позивач зазначив, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву (том 2 а.с.112-113).

Зокрема, пояснив, що при проведенні перевірки позивача використані наявні дані інформаційних баз ДІІС України по контрагенту позивача - ТОВ «ВСК Геос», а також матеріали оперативно - розшукової справи. Згідно з спецповідомленням від 27.05.11р. №8/26-12 у ході реалізації матеріалів оперативно - розшукової справи співробітниками відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі спільно з співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АРК та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим, припинена діяльність «конвертаційного» центру, створеного на базі ТОВ «Комерційна компанія «Федератів», ТОВ «ВСК Геос», ТОВ «Юкрейнєксчендж», ТОВ «Спільне інвестування», ПП «Проізводственно - комерційна фірма «Сельпроммаш».

В ході проведення заходів встановлено злочинну групу, яка спеціалізувалась на конвертації грошових коштів у готівку та наданні послуг підприємствам по формуванню фіктивного податкового кредиту та фіктивних валових витрат.

На дату початку перевірки ТОВ «ВСК Геос» має стан платника податків - «7» - підприємство не встановлено за місцезнаходженням (відповідно вказаній адресі у наданих до перевірки ТОВ «Триліум» податкових накладних, отриманих від ТОВ «ВСК Геос» - підприємство знаходиться за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 8Б, за даними інформаційних баз ДПС України фактична та юридична адреса підприємства - м. Бориспіль, вул. Сєрова, 14. Засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «ВСК Геос» є одна особа - ОСОБА_4, основним видом діяльності підприємства є «інші роботи з завершення будівництва».

Відповідно наданим до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковим деклараціям з податку на прибуток, розрахунків з комунального податку, та іншої звітності, підприємство не мало працівників, не мало основних фондів І та ІІ групи; у додатку К1/1 до Декларації з податку на прибуток за 2010 рік (№725931 від 09.02.2011) відсутня інформація про залишки та рух товарних запасів на початок та кінець 2010 року; податкова звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва надавалась не регулярно, за 2011 рік декларації з податку на прибуток підприємства не надавались.

Свідоцтво платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Печерському районі у м. Києві за № 100258593 09.12.2009 анульовано 25.05.2011р. у зв'язку з наданням підприємством заяви на ліквідацію за власним бажанням засновника.

З урахуванням викладеного представник відповідача зазначив, що ТОВ «ВСК Геос» здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

У наданих до перевірки договорах підряду передбачено виконання ТОВ «ВСК Геос» обсягів будівельних робіт «власними силами, приладдям та механізмами», надані до перевірки документи не пояснюють, яким чином, чиїми робітниками здійснювались будівельні роботи у різних місцях АР Крим підприємством, що знаходиться ум. Києві, та не має філій, власних робітників, виробничих приладь та механізмів.

На підставі вищевказаного, перевіркою не встановлено фактичного здійснення будівельних робіт у періоді з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., що свідчить, на погляд податкового органу, про те, що правочини між ТОВ «ВСК Геос» та ТОВ «Триліум» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215. ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Представник відповідача пояснив, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. в розумінні ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Надані до перевірки акти виконаних робіт та інші первинні документи не мають дати, місця підписання сторонами актів виконаних робіт, на актах відсутні підписи відповідальних посадових осіб за виконання робіт та складання вказаних актів, відсутня інформація про ліцензії та інші документи на право здійснювати відповідні роботи.

На порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством до складу валових витрат включені витрати, не підтверджені іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

В силу відсутності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), на погляд контролюючого органу, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

З урахуванням зазначеного представник відповідача пояснив, що контролюючим органом зроблені висновки про те, що зазначені операції не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «ВСК Геос» є виключно надання податкової вигоди контрагентам щодо формування валових витрат та податкового кредиту. Операції з придбання будівельних послуг у ТОВ «ВСК Геос» порушують ч. ч.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

У зв'язку з вищевикладеним представник відповідача зазначив, що у ТОВ «Триліум» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «ВСК Геос» в розумінні ст. 5 Закону № 334, в результаті порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, що призвело до завищення валових витрат ТОВ «Триліум» у р.04.1 декларацій з податку на прибуток на загальну суму 415229 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010р. у сумі 306501,00 грн., за 1 квартал 2011р. у сумі 108728,00 грн. У порушення пп. п.14.1.185, пп. 14.1.191 ст. 14, пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138. пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток встановлено в 2-3 кварталах 2011 року на суму 153583,00 грн., в т.ч. 3 кварталі 2011 на суму 153583,00 грн., в результаті перевірки зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на 20823,00 грн., за 1 квартал 2011р. на 42490,00 грн., за 2-3 квартали 2011р. на 117246,00 грн. та встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 96338,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 рік на суму 71420,00 грн., за 1 квартал 2011р. на суму 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 на суму 8358,00 грн.

ТОВ «Триліум» у періоді з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. сформовано податковий кредит за рахунок контрагента зі станом, що відрізняється від «0», має ознаку ризикового контрагента.

Вищевикладене, на погляд податкового органу, свідчить про те, що правочини між ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Триліум» має статус юридичної особи з 23.11.2004р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 432113, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, довідкою АА № 234721 ГУ статистики в АР Крим з ЄДРПОУ від 01.09.2010р. (том 1 а.с. 10-11).

Позивач взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 01.12.2001р. під № 302-ГР та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00961506 від 09.12.2004р. (т.1 а.с. 12, 13).

Судом встановлено, що у періоді з 18.09.12р. по 21.09.12р. посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі повідомлення від 04.09.2012р. № 554/22-6 та наказу від 04.09.2012р. № 1919, виданих ДПІ у м. Сімферополі, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Триліум» з питань взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 6616/22-06/33267376 від 28.09.2012р. (том 1 а.с. 24-39).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, пп. 14.1.185, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зі змінами і доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на 20823,00 грн., за 1 квартал 2011р. на 42490,000 грн., за 2-3 квартали 2011р. - 117246,00 грн. та встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 96338,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 71420,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 8358,00 грн.;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., зі змінами та доповненнями, п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено значення р. 27 Декларації з податку на додану вартість - сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду всього на суму 113764,00 грн., в т.ч. за листопад 2010 року на суму 27743,00 грн., за грудень 2010 року на суму 33558,00 грн., за січень 2011 року 21746,00 грн., за серпень 2011 року на суму 30717,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС заперечення на акт перевірки № 6616/22-06/33267376 від 28.09.2012р. (т. 1 а.с.42-45).

Листом від 12.10.2012р. № 22626/10/22-6 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС за результатами розгляду заперечень повідомила про обґрунтованість та правомірність висновків акту перевірки № 6616/22-06/33267376 від 28.09.2012р. (том 1 а.с.46-48).

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0000632206 від 17.10.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 118333,00 грн., у т.ч. 96338,00 грн. за основним платежем та 21995,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000622206 від 17.10.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 136799,50 грн., у т.ч. 113794,00 грн. за основним платежем та 23005,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (том 1 а.с. 20, 21).

Перевіряючи дотримання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС порядку, підстав та строків проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, суд зазначає наступне.

Листом від 04.09.12р. за № 18867/10/22-6 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС повідомила позивача про те, що на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за наслідками перевірки інших платників податків виявлені факти, що свідчать про можливе порушення податкового, валютного та іншого законодавства та просила протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ ВСК Геос» ЄДРПОУ 36756148 у періоді з 01.10.10р. по 30.09.11р. (том 1 а.с.50).

На вимогу податкового орану ТОВ «Триліум» із супровідним листом від 21.09.12р. за вих. № 28 відповідачу надані документи, які отримані податковим органом 21.09.12р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі (том 1 а.с.51).

Судом встановлено, що 04.09.12р. ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС у відповідності зі ст. 20, розділу І пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України видано наказ № 1919 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум», яким наказано начальнику управління податкового контролю Стружинській Н.В., заступнику начальника відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Олійник Л.Г. забезпечити проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум» (ЄДРПОУ 33267376) з питань взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» (ЄДРПОУ 36756148) за період з 01.10.10р. по 30.09.11р. (том 1 а.с.40).

Вказаний наказ був направлений податковим органом на зареєстровану адресу місцезнаходження ТОВ «Триліум»: м. Сімферополь, вул. Руська, 38 А, кв. 51, але повернувся відправнику за перебігом строку зберігання, про що поштою зроблено відмітку на конверті (том 2 зворотній бік а.с.116).

Суд зазначає, що позивачем в позовній заяві зазначено, що наказ від 04.09.12р. № 1919 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум» отриманий ним 07.09.12р.

Стосовно посилання позивача на те, що в наказі не вказано, яка саме перевірка позивача була проведена податковим органом (камеральна, документальна або фактична), суд зазначає, що в обґрунтування призначення перевірки ТОВ «Триліум» податковий орган посилається на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наказом № 1919 від 04.09.2012р. призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум».

Згідно зі ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виключний перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, наведено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, документальна невиїзна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Обов'язковою передумовою законності призначення перевірки за вказаною в наказі №1919 від 04.09.12 обставиною - пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень та ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень.

В силу п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Таким чином, зазначеними приписами податкового законодавства встановлені наступні умови законності призначення перевірки:

- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,

- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,

- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

- ненадання платником податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження, тобто не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання запиту,

- після спливу зазначеного строку - видання наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Як свідчать матеріали справи, в запиті відповідача від 04.09.12р. за № 18867/10/22-6 про надання інформації та її документального підтвердження, копій первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.01.10р. по 30.09.11р., позивачу для надання документів був встановлений десятиденний строк з дня отримання запиту.

При цьому, не зважаючи вимоги зазначених норм Податкового кодексу України, ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС тією ж датою, що й оформлено та зареєстровано запит про надання інформації - 04.09.12р. видано наказ № 1919 від 04.09.2012р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум».

Суд зазначає, що зважаючи на те, що підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триліум» зазначено саме пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, якими передбачено, що необхідною умовою призначення перевірки є надіслання платнику податків письмового запиту, суд зазначає, що у податкового органу право на призначення перевірки позивача виникає при дотриманні певних умов, визначених цими нормами Податкового кодексу, зокрема:

1) встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,

2) ненадання платником податків протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган передчасно видав наказ від 04.09.2012р. №1919, оскільки станом на 04.09.2012р. у відповідача ще не виникло право на призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Триілум».

При цьому суд зазначає, що позивачем не заявлені позовні вимоги про визнання протиправним наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 1919 від 04.09.12р.

Перевіряючи правомірність прийнятих ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкових повідомлень-рішень від 17.10.2012р. № 0000622206 та № 0000632206, суд зазначає наступне.

В пункті 3.1.2 розділу 3 акту перевірки податковим органом зазначено (том 1 а.с. 28-29), що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.10.10р. по 31.03.11р. у загальній сумі 1614068,00 грн. встановлено завищення задекларованих ТОВ «Триліум» показників у рядку 04.1 Декларації на загальну суму 415229,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року у сумі 306501,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 108728,00 грн.

На письмовий запит ДПІ у м. Сімферополі від 04.09.12р. № 18867/10/22-6 до перевірки ТОВ «Триліум» надані копії наступних первинних документів з господарських взаємовідносин з ТОВ «ВСК Геос» вх. № 28212/10 від 21.09.12р.:

- Договір підряду б/н від 10.11.2010р. на виконання робіт з демонтажу 6 поверху будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева,2/79;

- Договір підряду б/н від 11.11.2010р. на виконання робіт по переплануванню кабінету у будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Куйбишева,2/79;

- Договір підряду б/н рід 15.11.2010р. на виконання робіт по налагодженню покриття з гранітних плит 4 поверху будівлі за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1 (ПАТ КБ «Приватбанк»);

- Договір підряду б/н від 16.11.2010р. на виконання поточного ремонту будівлі за адресою м. Красноперекопськ, вул. Спортивна,8 (ПАТ КБ «Приватбанк»);

- Договір підряду б/н від 18.11.2010р. на виконання поточного ремонту будівлі за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, 5 (ПАТ КБ «Приватбанк»);

- Договір підряду б/н від 02.12.2010р. на виконання робіт по ремонту приміщення для індивідуального обслуговування VІР- клієнтів за адресою м. Сімферополь, вул. Гоголя, 15 (ПАТ КБ «Приватбанк»);

- Договір підряду б/н від 03.12.2010р. на виконання робіт по ремонту приміщення відділення ПАТ «А-Банк» за адресою м. Сімферополь, вул. Балаклавська,53;

- Договір підряду б/н від 04.01.2011р. на виконання робіт по ремонту фасаду приміщення за адресою смт. Партеніт, ЦВС «Європа»;

- Договір підряду №23 від 10.01.2011р. на виконання робіт по налагодженню покриття з гранітних плит 4 поверху будівлі за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая,1 (ПАТ КБ «Приватбанк»);

- Договір підряду б/н від 04.01.2011р. на виконання робіт по ремонту фасаду та внутрішніх приміщень адміністративного та виробничого корпусів ТОВ «Салта ЛТД» за адресою м. Сімферополь, вул. Комунальна/пров. Проміжний, 24/3;

- Договір б/н від 25.10.2010р. на виконання робіт по ремонту фасаду гімназії № 9 у м. Сімферополі.

При проведенні даної перевірки використані наявні дані інформаційних баз ДПС України по контрагенту перевіряємого підприємства ТОВ «ВСК Геос», а також матеріали оперативно - розшукової справи. Згідно з спецповідомленням від 27.0511р. № 8/26-12 у ході реалізації матеріалів оперативно - розшукової справи співробітниками відділу податкової міліції ДПІ в м. Сімферополі спільно з співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України в АРК та співробітниками МУОД ДПА в АР Крим припинена діяльність «конвертаційного» центру, створеного на базі ТОВ «Комерційна компанія «Федератів» (36844775, м. Київ), ТОВ «ВСК Геос» (365756148), ТОВ «Юкрейнєксчендж» (34578168, м. Київ), ТОВ «Спільне інвестування» (34730515, м. Китї), ПП «Проізводственно - комерційна фірма «Сельпроммаш» (32809234, м. Херсон). У ході проведення заходів встановлено злочинну групу, яка спеціалізувалась на конвертації грошових коштів у готівку та наданні послуг підприємствам по формуванню фіктивного податкового кредиту та фіктивних валових витрат.

В акті перевірки зазначено (том 1 а.с.30), що на дату початку перевірки ТОВ «ВСК Геос» має стан платника податків - «7» - підприємство, по якому проводяться заходи по встановленню місцезнаходження (відповідно вказаній адресі у наданих до перевірки ТОВ «Триліум» податкових накладних, отриманих від ТОВ «ВСК Геос» - підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 8Б, за даними інформаційних баз ДПС України фактична та юридична адреса підприємства - м. Бориспіль, вул. Сєрова, 14), та стан «30» - підприємство в стані переходу до іншої ДПІ (підприємство з ДПІ у Печерському районі м. Києва переходить до Бориспільської ОДПІ);

- засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «ВСК Геос» є одна особа - ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_4, адреса: 22722, м. Красненьке.

- відповідно наданим до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковим деклараціям з податку на прибуток, розрахунків з комунального податку підприємство не мало працівників та не мало основних фондів І та II групи;

- основним видом діяльності підприємства є «інші роботи з завершення будівництва»;

- податкова звітність до ДПІ у Печерському районі м. Києва надавалась не регулярно, так за 2011 рік декларації з податку на прибуток підприємства не надавались;

- Свідоцтво платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Печерському районі у м. Києві за № 100258593 09.12.2009р. анульовано 25.05.2011р. у зв'язку з наданням підприємством заяви на ліквідацію за власним бажанням засновника.

Посадовою особою податкового органу в акті перевірки зазначено, що у наданих до перевірки Договорах підряду передбачено виконання ТОВ «ВСК Геос» обсягів будівельних робіт «власними силами, приладдям та механізмами», надані до перевірки документи не пояснюють, яким чином, чиїми робітниками здійснювались будівельні роботи у різних місцях Криму підприємством, що знаходиться у Києві та не має філій, власних робітників, виробничих приладь та механізмів.

На підставі вищевказаного, контролюючим органом зазначено, що перевіркою не встановлено фактичного здійснення будівельних робіт у періоді з 01.10.2010р. по 31.08.2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ «ВСК Геос» та ТОВ «Триліум» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст. 215 ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з вищевикладеним, посадовою особою податкового органу зроблений висновок про те, що у ТОВ «Триліум» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ТОВ «ВСК Геос» в розумінні ст. 5 Закону №334, в результаті порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку Підприємств» від 28.12.94р. за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення валових витрат ТОВ «Триліум» у р.04.1 декларацій з податку на прибуток на загальну суму 415229,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010р. у сумі 306501,00 грн., за 1 квартал 2011р. - в сумі 108728,00 грн.

У періоді з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток в 2-3 кварталах 2011 року на суму 153583,00 грн., в т.ч. 3 кварталі 2011р. на суму 153583,00 грн., чим порушено пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п.14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями).

В пункті 3.1.3 акту перевірки (том 1 а.с.32) перевіряючою особою податкового органу зазначено, що перевіркою з питань взаємовідносин ТОВ «Триліум» з ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.10р. по 30.09.11р. в результаті допущених порушень податкового та іншого законодавства, які відображені в п.3.1.2 розділу 3 акту перевірки, зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік на суму 20823,000 грн., за 1 квартал 2011 року на 42490,00 грн., за 2-3 квартал 2011 року на 117246,00 грн. та встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 96338,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 71420,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 8358,00 грн.

В підпункті 3.1.2 пункту 3.2 «Податок на додану вартість» акту перевірки відображені результати перевірки правильності визначення позивачем податкового кредиту з ПДВ у періоді з 01.10.2010р. по 31.08.2011р. (том 1 а.с.34-37), перевіркою повноти визначення якого по взаємовідносинам з ТОВ «ВСК Геос» встановлено його завищення всього на суму 113764,00 грн., в т.ч. у листопаді 2010 року на суму 27743,00 грн., у грудні 2010 року на суму 33558,00 грн., у січні 2011 року на суму 21746,00 грн., у серпні 2011 року на суму 30717,00 грн.

Згідно даних бази «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у періодах, по яких встановлені взаємовідносини між підприємствами ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос» встановлені розбіжності: ТОВ «ВСК Геос» по контрагенту ТОВ «Триліум» були завищені податкові зобов'язання у листопаді 2010 року на суму 11109,00 грн., у грудні 2010 року на суму 33557,00 грн., у січні 2011 року на суму 21744,00 грн., у серпні 2011 року занижені на суму 30717,00 грн.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності та ураховуючи дані, викладені у п. 3.1.2 розділу 3 акту перевірки ТОВ «Триліум», посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС зроблені висновки про те, що ТОВ «Триліум» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «ВСК Геос» за виконані будівельні роботи.

В силу відсутності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів при зазначених обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На погляд податкового органу, зазначені операції не містять у сумі своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бут наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «ВСК Геос» є виключно надання податкової вигоди контрагентам щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

На підтвердження зазначених висновків, відповідачем до матеріалів справи наданий вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 08.05.2012р. по кримінальній справі № 1/0109/50/2012 (том 2 а.с.229-234), яким ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнано винними у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч. 3 та ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3 та ст. 358 ч. 2, ст. 28 ч. 3 та ст. 358 ч. 3, ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 та ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України, на підставі яких призначено покарання кожному;

- за ст. 28 ч. 3 та ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 69 ч. 1 та ст. 53 ч. 4 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 38250,00 грн. з розстрочкою виплати шарфу визначеними частинами протягом року;

- за ст. 28 ч. 3 та ст. 358 ч. 2 Кримінального кодексу України, в редакції станом на 25 травня 2011 року, із застосуванням ст. 69 ч. 1 та ст. 53 ч. 4 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.;

- за ст. 28 ч. 3 та ст. 358 ч. 3 Кримінального кодексу України, в редакції станом на 25 травня 2011 року, із застосуванням ст. 69 ч. 1 та ст. 53 ч. 4 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.;

- за ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч. 3 та ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України, в редакції станом на 25 травня 2011 року, у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - розпорядчими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 2 роки;

У відповідності до ст. 70 Кримінального кодексу України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кінцеве призначено покарання, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначив його у вигляді штрафу в розмірі 2250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 38250,00 грн. з розстрочкою виплати шарфу визначеними частинами протягом року, з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - розпорядчими функціями на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності на строк 2 роки кожному.

ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано винними у скоєнні злочину, визначеного ст. 366 ч. 1 Кримінального кодексу України, в редакції станом на 25 травня 2011 року, на підставі якої призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 820,00 грн.

На підставі ст. 69 ч. 2 Кримінального кодексу України ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не призначено додаткове покарання, передбачене санкцією ст. 366 ч.1 Кримінального кодексу України. Вирок набрав законної сили 23.08.2012 року.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 08.05.2012р. по кримінальній справі № 1/0109/50/2012 встановлено, що ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, будучи керівниками легальних приватних підприємств (контрагентів фіктивних підприємств), складали та подавали до органів ДПІ за місцем реєстрації підприємств декларації з податку на додану вартість із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями про податкові зобов'язання, а саме дані про завищений податковий кредит, сформований на підприємствах на підставі неправдивих бухгалтерських та податкових документів, виданих їм членами злочинної групи по фіктивним угодам.

Внаслідок вказаних злочинів, державні нанесений збиток у вигляді недоданого до спеціального фонду державного бюджету України податку на додану вартість на загальну суму 169469,36 грн.

Вказані злочини скоєні при наступних обставинах. ОСОБА_8 в один з днів початку січня 2011 року в м. Сімферополі зустрілися з невстановленою слідством особою, яку вони знали як «ОСОБА_17». Останній запропонував їм сумісно здійснювати діяльність з фіктивного підприємництва, на що вони погодились. В цей же день ними був затверджений загальний план дій, розподілені ролі та оговорена фінансова винагорода кожного.

На виконання цього плану не встановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності, при невстановлених обставинах були придбані ряд підприємств, що оформлені на підставних осіб, а саме: ПП «Виробничо - комерційна фірма «Сельпроммаш» (ЄДРПОУ 32809234), зареєстроване у виконавчому комітету Херсонської міської ради 11.02.2004р.; ТОВ «Укрейнексчейндж» (ЄДРПОУ 34578168), зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 13.09.2004р.; ТОВ «Спільне інвестування» (ЄДРПОУК 34730512), зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 30.11.2006р.; ТОВ «ВСК Геос» (ЄДРПОУ 36756148), зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 09.11.2009р.; ТОВ «Укрдрим» (ЄДРПОУ 356925), зареєстроване в Печерській районній в м. Києві державній адміністрації 16.01.2009р. Цими ж особами від імені номінальних керівників даних підприємств були відкриті поточні рахунки в банку ПАТ КБ «Приватбанк».

Вказаний вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 08.05.2012р. по кримінальній справі № 1/0109/50/2012 наданий відповідачем на підтвердження фіктивності господарських угод, кладених між ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос» за перевіряємий період.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 6616/22-06/33267376 від 28.09.2012р., судом встановлено наступне.

10.11.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.61-63), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт з демонтажу 6 поверху будівлі за адресою м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 2/79. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 41501,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

11.11.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.64-66), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт з перепланування кабінету у будівлі за адресою м. Сімферополь, вул. Куйбишева. 2/79. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 8394,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

15.11.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.67-69), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по налагодженню покриття з гранітних пліт 4 поверху будівлі за адресою м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1 та проміжного майданчика 5-го поверху, інші ремонтні роботи в будівлі Кримського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 1. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 83885,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

16.11.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.70-72), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт з виконання поточного ремонту будівлі за адресою м. Красноперекопськ, вул. Спортивна, 8. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 73885,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

18.11.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.73-75), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником поточного ремонту будівлі за адресою м. Севастополь, вул. Велика Морська, 5. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 25837,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

02.12.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.79-81), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по ремонту приміщення для індивідуального обслуговування VIP - клієнтів за адресою м. Сімферополь, вул. Гоголя, 15. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 7828,80 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

03.12.2010р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.76-78), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по ремонту приміщення відділення ПАТ «А-Банк» за адресою м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 53. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 12097,20 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

04.01.2011р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.88-90), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по ремонту фасаду приміщення за адресою с. Партеніт ЦВС «Європа». Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 20000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

04.01.2011р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.85-87), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по обробці фасадів та внутрішніх приміщень адміністративного та виробничого корпусів ТОВ «Салта ЛТД» за адресою: м. Сімферополь, вул. Комунальна/провул. Проміжуточний, 24/3. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 623941,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

10.01.2011р. між ТОВ «Триліум» (Замовник) та ТОВ «ВСК Геос» (Підрядник) укладено Договір підряду б/н (том 1 а.с.82-84), предметом якого згідно розділу 1 Договору є доручення Замовником та виконання Підрядником робіт по ремонту фасаду гімназії №9 у м. Сімферополі. Вартість робіт за даним договором визначена договірною ціною в сумі 53959,00 грн. в т.ч. ПДВ. Згідно п. 9.1 Договору строк дії Договору - строк виконання робіт складає 45 днів починаючи з дати оплати.

Виконання робіт за вказаними договорами підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року від 24.11.2010р. на загальну суму 8394,05 грн., в т.ч. 1399,01 грн. ПДВ, який підписаний обома сторонами за Договором; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року на суму 168336,00 грн. (том 1 а.с. 91-94).

В бухгалтерському обліку ТОВ «Триліум» акт виконаних робіт, отриманий від ТОВ «ВСК Геос», відображено по дебету рахунка 93 та кредиту рахунка 631 у сумі 8394,05 грн., ПДВ відображено по дебету рахунка 64 у сумі 1399,01 грн.

Виконання робіт за вказаними договорами підтверджується:

- актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за листопад 2010 року на суму 8394,05 грн.; за листопад 2010 року на суму 16833,60 грн.; за листопад 2010 року на суму 73885,20 грн.; за листопад 2010 року на суму 25837,20 грн., № 1 за листопад 2010 року на суму 41500,00 грн.; № 2 за грудень 2010 року на суму 48478,19 грн.; за грудень 2010 року на суму 81380,86 грн.; № 1 за грудень 2010 року на суму 51561,10 грн.; № 1 за грудень 2010 року на суму 12097,20 грн.; за грудень 2010 року на суму 7828,80 грн.; за січень 2011 року на суму 53959,00 грн.; № 1 за січень 2011 року на суму 56514,00 грн.; № 1 за січень 2011 року на суму 20000,00 грн. (том 1 а.с. 91-94, 96-98, 100-103, 105-108, 109-114, 116-122, 124-129, 131-136,138-141,143-146, 148-150,152-154, 156-159) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року на загальну суму 168336,00 грн., за листопад 2010 року на суму 738852,00 грн., за листопад 2010 року на суму 258372,00 грн., за рудень 2010 року на суму 4847819,00 грн., за грудень 2010 року на суму 8138086,00 грн., за грудень 2010 року на суму 5156110,00 грн., за грудень 2010 року на суму 120972,00 грн., за грудень 2010 року на суму 78288,00 грн., за січень 2011 року на суму 53959,00 грн., за січень 2011 року на суму 56514,00 грн., за січень 2011 року на суму 200004,00 грн. (том 1 а.с. 95, 99, 104, 115, 123, 130, 137, 142, 147, 151, 155).

В бухгалтерському обліку ТОВ «Триліум» акти виконаних робіт отримані від ТОВ «ВСК Геос», відображено по дебету рахунка 93 та кредиту рахунка 631 у сумі 415225,34 грн., ПДВ відображено по дебету рахунка 64 у сумі 83041,06 грн.

Отримані будівельні роботи сплачено через розрахунковий рахунок наступними платіжними дорученнями: № 612 від 24.11.2010р. на суму 20000,00 грн., № 158 від 29.11.2010р. на суму 9900,00 грн., № 218 від 29.11.2010р. на суму 9400,00 грн., № 622 від 29.11.2010р. на суму 10600,00 грн., № 628 від 06.12.2010р. на суму 20000,00 грн., № 633 від 07.12.2010р. на суму 21000,00 грн., № 636 від 08.12.2010р. на суму 19000,00 грн., № 637 від 09.12.2010р. на суму 20000,00 грн., № 639 від 14.12.2010р. на суму 6600,00 грн., № 125 від 15.12.2010р. на суму 30000,00 грн., № 649 від 21.12.2010р. на суму 30000,00 грн., № 651 від 23.12.2010р. на суму 18200,00 грн., № 658 від 28.12.2010р. на суму 5000,00 грн., № 128 від 28.12.2010р. на суму 20000,00 грн., № 255 від 29.11.2010р. на суму 48000,00 грн., № 131 від 17.01.2010р. на суму 24600,00 грн., № 135 від 20.01.2011р. на суму 15000,00 грн., № 667 від 25.01.2011р. на суму 26900,00 грн., № 672 від 31.01.2011р. на суму 13500,00 грн., № 171 від 31.01.2011р. на суму 11300,00 грн., № 673 від 02.02.2011р. на суму 29900,00 грн. № 181 від 03.02.2011р. на суму 12000,00 грн., № 674 від 03.02.2011р. на суму 7800,00 грн., № 185 від 14.02.2011р. на суму 7200,00 грн. № 678 від 14.02.2011р. на суму 11600,00 грн. № 682 від 17.02.2011р. на суму 25770,40 грн.

Оплата в повному обсязі в сумі 498270,40 грн., враховуючи ПДВ 83045,06 грн. відображена в журналі ордері по рахунку 631 по взаєминам з ТОВ «ВСК Геос».

Господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «ВСК Геос» відображено в податковому обліку ТОВ «Триліум».

Судом встановлено, що ТОВ «ВСК Геос» за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. видані податкові накладні: № 241108 від 24.11.2010р. на суму 8394,05 грн. у т.ч. 1399,01 грн. ПДВ; № 241107 від 24.11.2010р. на суму 11605,94 грн. у т.ч. 1934,32 грн. ПДВ; № 291113 від 29.11.2010р. на суму 29900,00 грн. у т.ч. 4983,33 грн. ПДВ; № 011119 від 30.11.2010р. на суму 25837,20 грн. у т.ч. 4306,20 грн. ПДВ; № 3011120 від 30.11.2010р. на суму 73885,20 грн. у т.ч. 12314,20 грн. ПДВ; № 3011121 від 30.11.2010р. на суму 16833,60 грн. у т.ч. 2805,60 грн. ПДВ; № 301260 від 30.12.2010р. на суму 48478,19 грн. у т.ч. 8079,70 грн. ПДВ; № 301259 від 30.12.2010р. на суму 81380,86 грн. у т.ч. 13563,48 грн. ПДВ; № 301263 від 30.12.2010р. на суму 51561,10 грн. у т.ч. 8593,50 грн. ПДВ; № 301261 від 30.12.2010р. на суму 7828,80 грн. у т.ч. 1304,80 грн. ПДВ; № 301262 від 30.12.2010р. на суму 12097,20 грн. у т.ч. 2016,20 грн. ПДВ; № 9 від 04.01.2011р. на суму 56514,00 грн. у т.ч. 9419,00 грн. ПДВ; № 10 від 04.01.2011р. на суму 20000,40 грн. у т.ч. 3333,40 грн. ПДВ; № 28 від 10.01.2011р. на суму 53959,00 грн. у т.ч. 8993,17 грн. ПДВ (том 1 а.с.160-173).

Податкові накладні, отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» на загальну суму 498275,54 грн., у т.ч. ПДВ - 83045,91 грн. відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у відповідних періодах (том 1 а.с.196-229).

ТОВ «Триліум» по взаємовідносинам з ТОВ «ВСК Геос» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень 2010 року - серпень 2011 року відображено податкового кредиту у загальній сумі 83046 грн.

Суд зазначає, що сума відхилення між даними ТОВ «Триліум» та актом перевірки складає 113764 грн. В акті перевірки не враховано зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ВСК Геос» за серпень 2011 року у розмірі 30717 грн., шляхом коригування податкового кредиту в декларації за вересень 2012 року.

Використання придбаних робіт у власній господарський діяльності позивача підтверджується наступним.

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані підприємству «Укртранснафтогаз» (ЄДРПОУ 30327975) на підставі договору підряду на проведення обробних робіт ЦВС «Європа», виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт № 25 за січень 2011 року на суму 35799,60 грн., у т.ч. 5966,60 грн. ПДВ (том 2 а.с.100-105).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані Філії «Аеробуд-Юг» (ЄДРПОУ 35222786) ЗАТ «Аеробуд» (ЄДРПОУ 21598792) на підставі договору підряду на проведення ремонтних робіт відділення № 15, виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт № 21 за листопад 2010 року на суму 35444,52 грн., у т.ч. 5907,42 грн. ПДВ (том 2 а.с.97-99).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані ТОВ СК «Портал-ПБ» (ЄДРПОУ 35174036) на підставі договору підряду на проведення робіт з відкриття холу 5-го поверху КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт б/н за листопад 2010 року на суму 81049,20 грн., у т.ч. 13508,20 грн. ПДВ (том 2 а.с.88-90).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані ТОВ СК «Портал-ПБ» (ЄДРПОУ 35174036) на підставі договору підряду на проведення робіт з покриття холу 5-го поверху КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт б/н за січень 2011 року на суму 77379,60 грн., у т.ч. 12896,60 грн. ПДВ (том 2 а.с.88-90).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані ТОВ СК «Портал-ПБ» (ЄДРПОУ 35174036) на підставі договору підряду на проведення ремонтних робіт відділення КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Севастополь, вул. В. Морська, 5, виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт б/н за листопад 2010 року на суму 34644,00 грн., у т.ч. 5774,00 грн. ПДВ (том 2 а.с.94-96).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані Філії «Аеробуд-Юг» (ЄДРПОУ 35222786) ЗАТ «Аеробуд» (ЄДРПОУ 21598792) на підставі договору підряду на проведення ремонтних робіт відділення індивідуального обслуговування КРУ ПАТ КБ «Приватбанк», виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 за грудень 2010 року на суму 7909,20 грн., у т.ч. 1318,20 грн. ПДВ (том 2 а.с.97-99).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані ТОВ Фірма «Салта» (ЄДРПОУ 22277848) на підставі договору підряду на проведення реконструкції приміщень виробничої бази, виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 за січень 2011 року на суму 70299,60 грн., у т.ч. 11716,60 грн. ПДВ (том 2 а.с.106-108).

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані ТОВ «Юнісевр» (ЄДРПОУ 32749720) на підставі договору підряду на проведення робіт з устрою стяжок 6-го поверху будівлі, виконання якого підтверджується актами приймання виконаних робіт № 2 за листопад 2010 року на суму 44032,80 грн., 7338,80 грн. ПДВ та № 1 за грудень 2010 року на суму 70165,20 грн., у т.ч. 11694,20 грн. ПДВ.

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані підприємству «СіЕнЖиІнженерінг» (ЄДРПОУ 20755545) на підставі договору підряду на проведення робіт з устрою перепланування каб. № 24, виконання якого підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1 за листопад 2010 року на суму 13575,34 грн., у т.ч. 2262,56 грн. ПДВ.

Отримані ТОВ «Триліум» від ТОВ «ВСК Геос» субпідрядні роботи використані позивачем в господарській діяльності - реалізовані Управлінню Сімферопольської міської ради АРК на підставі договору підряду на проведення робіт з капітального ремонту фасаду гімназії № 9, виконання якого підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 за листопад 2010 року на суму 90450,17 грн., у т.ч. 15075,03 грн. ПДВ та № 2 за грудень 2010 року на суму 51954,59 грн., у т.ч. 8659,10 грн. ПДВ.

Суд не погоджується з висновками ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, викладеними в акті перевірки № 6616/22-06/33267376 від 28.09.2012р., про порушення позивачем норм чинного податкового законодавства з наступних підстав.

Передусім, слід зазначити, що інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПС, матеріали оперативно - розшукової справи не можуть бути покладені в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (який був чинний до 22.12.2010р.), затвердженого наказом ДПА від 10.08.2005р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 (далі - Порядок № 327), та п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.2 Порядку № 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

П. 5.2. Порядку № 984 також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, матеріали оперативно - розшукової справи, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІVзі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 996 Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону № 996 визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду первинні документи бухгалтерського та податкового обліку суд зазначає, що вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996, а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Суд зазначає, що відображення даних господарських операцій призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача. Для здійснення даних операцій позивач має необхідні ресурси та вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Щодо висновків податкового органу про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість усього у сумі 113764,00 грн., суд зазначає наступне.

Оскільки податковим органом перевірявся період з 01.10.10р. по 30.09.11р., суд вважає необхідним застосовувати норми податкового законодавства, що діяли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.11р.) та під час набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями на час виникнення спірних відносин (далі - Закон № 168) встановлено: платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. (п.1.3).

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (п.1.4).

Пунктами 1.6, 1.7 ст.1 Закону № 168 встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. (п.1.6) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з приписами пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 якого продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (який діяв до набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969) податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010р. № 969, «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696 (який діяв до набрання чинності наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року), податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ «ВСК Геос» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначених норм, а отже висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту всього на суму 113764,00 грн., в т.ч. за листопад 2010 року на суму 27743,00 грн., за грудень 2010 року на суму 33558,00 грн., за січень 2011 року 21746,00 грн., за серпень 2011 року на суму 30717,00 грн. суд вважає необґрунтованими та помилковими та, як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 17.10.2012 року № 0000622206 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 136899,50 грн., у тому числі 113794,00 грн. за основним платежем та 23005,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «ВСК Геос» господарських договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність даних договорів відповідачем не наведено.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «ВСК Геос» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Приписом частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Посилання податкового органу на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.05.2012 року у кримінальній справі № 1/0109/50/2012 суд вважає неспроможним, зважаючи на те, що зазначеним вироком встановлено фіктивність певних угод ТОВ «ВСК Геос» з переліченими у вироку підприємствами, однак ТОВ «Триліум» до цих підприємств не входить, тобто вироком не встановлена фіктивність угод, укладених саме між ТОВ «Триліум» та ТОВ «ВСК Геос».

Таким чином, відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «ВСК Геос» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Крім того, ч.2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Крім того, суд зазначає, що контрагент позивача - ТОВ «ВСК Геос» на момент складання та видачі податкових накладних по спірним господарським угодам був зареєстрований в якості платників податку на додану вартість у встановленому чинним податковим законодавством України порядку та мав відповідне свідоцтво. Належних доказів протилежного відповідачем не надано.

Що стосується висновків податкового органу про заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. на загальну суму 96338,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 71420,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 8358,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 20823,00 грн., за 1 квартал 2011р. на 42490,000 грн., за 2-3 квартали 2011р. - 117246,00 грн., суд зазначає наступне.

Так відповідно до абз. 1 ч. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Перехідних положень Податкового кодексу України Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2011 року, суд застосовує норми Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не дозволяється.

Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено належне оформлення та виконання господарських угод, суд приходить до висновку про дотримання позивачем порядку віднесення до 01 квітня 2011 року витрат до валових витрат позивача.

Згідно ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

П. 151.1 ст.151 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;

з 1 січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ВСК Геос» були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. на загальну суму 96338,00 грн., у т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 71420,00 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 16560,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 8358,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на 20823,00 грн., за 1 квартал 2011р. на 42490,000 грн., за 2-3 квартали 2011р. - 117246,00 грн. та як наслідок, протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС № 0000632206 від 17.10.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 118333,00 грн., у т.ч. 96338,00 грн. за основним платежем та 21995,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд зазначає, що для з'ясування всіх обставин у даній справі судом була призначена у справі судова економічна експертиза документів, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» відображені в Акті ДПІ у м. Сімферополі від 28.09.2012 року № 6616/22-6/33267376 висновки акту перевірки і правомірність донарахування органом державної податкової служби податкового зобов'язання з ПДВ всього в сумі 136799,50 грн., в тому числі податку в сумі 113794,00 грн., штрафних санкцій в сумі 23005,50 грн. ?

- Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» відображені в Акті ДПІ у м. Сімферополі від 28.09.2012 року № 6616/22-6/33267376 висновки акту перевірки і правомірність донарахування органом державної податкової служби податкового зобов'язання з податку на прибуток всього в сумі 118333,00 грн., в тому числі податку в сумі 96338,00 грн., штрафних санкцій в сумі 21995,00 грн.?

- Чи підтверджується первинними документами Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» використання в його господарській діяльності отриманих від контрагентів у періоді, що перевірявся, товарів та послуг ?

За результатами проведеної судової економічної експертизи наданий висновок № 11/13 від 05.08.13р. (том 2 а.с.240-247).

За результатами дослідження першого питання експерт дійшов висновку про те, що висновки, відображені в Акті ДПІ у м. Сімферополі від 28.09.2012р. № 6616/22-6/33267376 щодо правомірності донарахування органом державної податкової служби податкового зобов`язання з ПДВ всього в сумі 136799,50 грн., в тому числі податку в сумі 113794,00 грн., штрафних санкцій в сумі 23005,50 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» не підтверджено.

Досліджуючи друге питання, поставлене судом на вирішення експерту, експерт зазначив, що висновки, відображені в Акті ДПІ у м. Сімферополі від 28.09.2012р. №6616/22-6/33267376, щодо правомірності донарахування органом державної податкової служби податкового зобов`язання з податку на прибуток всього в сумі 118333,00 грн., в тому числі податку в сумі 96338,00 грн., штрафних санкцій в сумі 21995,00 грн. документами первинного бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» не підтверджено.

З третього питання експертом наданий висновок про підтвердженість первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» використання у господарській діяльності - подальшої реалізації будівельних робіт, отриманих від ТОВ «ВСК Геос» на загальну суму 498270,40 грн., в тому числі ПДВ 83041,06 грн.

Суд погоджується з висновками експерта, викладеними у висновку № 11/13 від 05.08.13р., як з такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято всупереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.10.2012р. № 0000622206 з ПДВ у сумі 136 799,50 грн.; від 17.10.2012р. № 0000632206 з податку на прибуток у сумі 118 333,00 грн., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 2146,00 грн., який сплачено при подачі позову у належному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням № 1307 від 22.10.2012р. на суму 2146 грн. (том 1 а.с.2).

Суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Триліум» судових витрат за проведення судової економічної експертизи в розмірі 19162,00 грн.

Відповідно до пункту третього частини третьої 3 статті 87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною п'ятою статті 92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України «Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році» №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжними дорученнями № 1372 від 21.02.2013р. підтверджується оплата ТОВ «Триліум» Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» витрат за проведення судової економічної експертизи в розмірі 10000,00 грн. та № 494 від 06.03.2013р. в розмірі 9162,00 грн., загалом в розмірі 19162,00 грн. (том 3 а.с.10, 20).

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи в загальному розмірі 19162,00 грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 19.09.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови, а 24.09.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби від 17.10.2012р. № 0000622206 та № 0000632206.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Триліум» (код ЄДРПОУ 33267376) витрати зі сплати судового збору у сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) та 19162,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат за проведення судової економічної експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова