Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/19747/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19747/13 20.11.13 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрліфтпром"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Міцуї Іст Технолоджіс"

про стягнення 195 743,96 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Храпійчук В. (дов. від 10.10.2013)

Киченко А.В. (директор)

Від відповідача: Розметов Р.Н. (дов. від 13.11.2013)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 20.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

11.10.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 11.10.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтпром" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцуї Іст Технолоджіс" (надалі - відповідач) про стягнення 195 743,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19747/13, розгляд справи призначено на 04.11.2013.

31.10.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013, представник відповідача, не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 04.11.2013 розгляд справи відкладено на 13.11.2013.

12.11.2013 через канцелярію суду представник позивача подав доповнення до позовної заяви.

В судове засідання, призначене на 13.11.2013, з'явився представник позивача та надав документи по справі.

В судове засідання, призначене на 13.11.2013, не з'явився, представник відповідача та надав пояснення по справі.

В судовому засіданні 13.11.2013 оголошено перерву на 20.11.2013.

В судове засідання, призначене на 13.11.2013, представники сторін з'явились та надали пояснення по суті справи.

Крім того, позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно, що належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представників сторін , суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.11.2011 позивачем (надалі за текстом - підрядник) та відповідачем (надалі за текстом - замовник) був укладений договір будівельного підряду №01-11/11 (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності з п.1.2. даного Договору роботи включали монтаж ліфтового обладнання (2 комплекти) та пусконалагоджувальні роботи (2 комплекти).

Згідно п.2.1. Договору вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт (ліфт в/п 1000 кг, 9 зупинок - 2 одиниці) складала 72 000,00 грн., в тому числі ПДВ - .12 000 грн.

На підставі п.8.1. Замовник оплачує Підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт на суму: 21 600,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 3600,00 грн. впродовж 5 банківських днів після підписання договору.

Подальші розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику вартість виконаних робіт, зазначених в актах ф.КБ-2в та в довідках ф.КБ-3, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника не пізніше 10 банківських днів з дати їх підписання (п.8.2.).

30.03.2012 сторонами було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 01.03.2012-30.03.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 30.03.2012 р. за період 01.03.2012 - 30.03.2012 р., яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становила 57 600,00 грн.

В цей же день було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з пусконалагоджувальних робіт змонтованого ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: с.Чайка, Петропавлівсько-Борщагівської селищної ради, вул.В.Чайки,16 за 01.03.2012-30.03.2012.

Згідно довідки про вартість будівельних робіт (та витрат) від 30.03.2012 р. за період 01.03.2012-30.03.2012, як є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена і підписана сторонами договору, вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання становила 14 400,00 грн.

30.03.2012 сторонами Договору від 01.11.2011 було складено та підписано Акт на установку обладнання ліфтів. У відповідності з цим актом сторони підтвердили, що ліфтове обладнання встановлено на об'єкт: с.Чайка, вул.В.ЧайкиДб згідно договору №01-11/11 від 01.11.2011.

За виконані роботи відповідачем було проведено часткову оплату 23.11.2011 в розмірі 21600,00 грн. та 04.01.2012. в розмірі 14 400,00 грн., а всього - 36 000,00 грн.

За твердженням позивача всього робіт за Договором було виконано на суму 72 000 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався, а саме на суму 36 000 грн., таким чином несплаченою залишилась заборгованість сумі 36 000 грн.

16.03.2012 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №08- 15 12 про виконання комплексу робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання на об'єкті за будівельною адресою: м. Київ, Позняки-2, буд. 11.

У відповідності з п.п.1.2., 2.1. Договору роботи включали в себе монтаж ліфтового обладнання (3 комплекти), пусконалагоджувальні роботи (3 комплекти). В цей перелік ліфтового обладнання входили:

ліфт в/п 1000 кг, 23 зуп. - вартість робіт - 121 900,00 грн. з ПДВ;

ліфт в/п 400 кг, 23 зуп. - вартість робіт -120 750,00 грн. з ПДВ.

Монтажні та пусконаладжувальні роботи проводились позивачем щодо двох перших, вказаних в договорі, комплектів ліфтового обладнання.

На підставі п.8.1. Замовник оплачує Підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт на суму: 116 145,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 19 357,00 грн. впродовж 5 банківських днів після підписання договору.

Подальші розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити Підряднику вартість виконання робіт, зазначених в актах ф.КБ-2в та в довідках ф.КБ-3, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника не пізніше 10 банківських днів з дати їх підписання (п.8.2.).

12.07.2012 сторонами було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 02.07.2012 - 12.07.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 12.07.2012 за період 02.07.2012 - 12.07.2012, яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становила 90 800,40 грн.

30.07.2012 сторонами було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 16.07.2012 -31.07.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 31.07.2012 р. за період 16.07.2012 - 31.07.2012 , яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, загальна вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становила 181 600,00 грн . Вся сума оплати за проведення монтажних робіт становила 181 600,00 грн.

21.11.2012 сторонами було складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з пусконалагоджування змонтованого ліфтового обладнання на об'єкті за будівельною адресою: м.Київ, Позняки-2, буд.11.

Згідно довідки про вартість будівельних робіт (та витрат) від 21 листопада 2012 р. за період 01.11.2012 - 21.11.2012, яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена і підписана сторонами договору, вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання становила 65 659,20 грн.

За виконані роботи відповідачем було проведено оплату 27.03.2012 р. в розмірі 30 000 грн., 06.08.2012 р. в розмірі 35 000,00 грн., 10.09.2012 р. - 20 000,00 грн., 17.09.2012 - 10 000 грн., 01.11.2012 р. - 10 000,00 грн., 28.11.2012 р. - 10 000,00 грн., а всього - 115 000,00 грн.

Заборгованість станом на день подання позовної заяви за вказаним договором становить - 132 260,00 грн.

Суд зазначає, що договори є дійсними, укладені правочини є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договорами та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договорам за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів оплати заборгованості за договором в повному обсязі, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договорами № 01-11/11 від 01.11.2011 та № 08-03/12 від 16.03.2012 в сумі 168 260 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 22 620,56 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.11.2 Договорів.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 22 620,56 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 863,40 грн. трьох відсотків річних на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Разом з тим позивач просить стягнути кошти витрачені останнім за надання правової допомоги в сумі 2 500 грн. Вказана сума підтверджується копією платіжного доручення № 582 від 08.10.2013.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача;

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Міцуї Іст Технолоджіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 11; ідентифікаційний код: 36923818) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрліфтпром" (02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 5-А, кВ. 47; ідентифікаційний код 37034978) 168 260 (сто шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 4 863 (чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 40 коп. - 3 % річних, 22 620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять ) грн. 56 коп. - пені; 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн.. - кошти , витрачені позивачем на правову допомогу; 3 914 (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 88 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.11.2013

Суддя М.О. Лиськов