Постанова

від 17.03.2014 по справі 910/19747/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2014 р. Справа№ 910/19747/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Киченко А.В., Храпійчук В.О.,

від відповідача -Розметов Р.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Міцуї Іст Технолоджіс» б/н від 29.11.2013

на рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2013

у справі №910/19747/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрліфтпром», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Міцуї Іст Технолоджіс», м. Київ

про стягнення 195 743грн.96 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013 (суддя Лиськов М.О.) задоволено позовні вимоги ТОВ "Укрліфтпром" та стягнуто з ТОВ "Міцуї Іст Технолоджіс" 168260грн. заборгованості за виконані позивачем роботи з монтажу ліфтового обладнання та його пусконалагоджування згідно укладених сторонами договорів №01-11/11 від 01.11.2011 та №08-03/12 від 16.03.2012, 4863грн.40коп. - 3 % річних, 22620грн.56коп. пені, 2500грн. витрат на правову допомогу, 3914грн.88коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем неналежно виконано грошове зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, позовні вимоги задовольнити частково в сумі 72990грн. стягнення основного боргу та 4163 пені. Відповідач зазначає, що позивачем виконані роботи з недоліками, які при прийнятті робіт не могли бути виявлені. На підтвердження вказаного відповідач зазначає, що під час огляду ліфтів за участю експлуатуючої організації ТОВ "Либідьліфт" та ТОВ "Київмонтажліфт" були виявлені недоліки, які зафіксовані в актах огляду готовності ліфтів із зазначенням, що без усунення недоліків ліфти не можуть бути прийняті в експлуатацію. Для усунення недоліків відповідачем було укладено угоду з ТОВ "Колорфлекс" та сплачено 95270грн. на їх усунення вказаному товариству. За викладених обставин скаржник вважає, що має право на зменшення плати за роботу позивача на 95270грн. - суму сплачену ТОВ "Колорфлекс" за усунення недоліків. Крім того, вказує відповідач і незастосування строку позовної давності щодо стягнення пені, про що останнім зроблено відповідну заяву під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач заперечив проти доводів відповідача вказавши, що в порушення умов п. п. 9.2, 10.1, 10.2 договорів відповідач не звернувся до позивача з відповідною претензією чи актом про виявлення недоліків. Також, позивача не було повідомлено про день і час складання актів огляду готовності ліфтів за участю експлуатуючих організацій ТОВ "Либідьліфт" та ТОВ "Київмонтажліфт", на думку позивача, за таких обставин виявлені недоліки не можуть розглядатись як такі, що виникли по вині підрядника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.11.2011 між ТОВ "Укрліфтпром" (позивач-підрядник) та ТОВ "Міцуї Іст Технолоджіс" (відповідач- замовник) укладено договір будівельного підряду №01-11/11, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання (2 комплекти), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Об'єкт будівництва: офісний комплекс БЦ "Чайка".

Згідно п. 2.1. договору вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт (ліфт в/п 1000 кг, 9 зупинок - 2 одиниці) складала 72 000грн., в тому числі ПДВ - 12 000 грн.

На підставі п.8.1. замовник оплачує підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт, а саме: 21 600грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 3600грн. протягом 5 банківських днів після підписання договору.

Подальші розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику вартість виконаних робіт, зазначених в актах ф.КБ-2в та в довідках ф.КБ-3, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника не пізніше 10 банківських днів з дати їх підписання (п.8.2.).

30.03.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 01.03.2012-30.03.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 30.03.2012 р. за період 01.03.2012 - 30.03.2012 р., яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становить 57 600грн.

В цей же день складено Акт приймання виконаних будівельних пусконалагоджувальних робіт змонтованого ліфтового обладнання на об'єкті за 01.03.2012-30.03.2012.

Згідно довідки про вартість будівельних робіт (та витрат) від 30.03.2012 р. за період 01.03.2012-30.03.2012, яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена і підписана сторонами договору, вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання становить 14 400грн.

30.03.2012 сторонами договору складено та підписано Акт на установку обладнання ліфтів. Відповідно з цим актом сторони підтвердили, що ліфтове обладнання встановлено на об'єкт: с.Чайка, вул.В.Чайки Дб згідно договору №01-11/11 від 01.11.2011.

За виконані роботи відповідачем проведено лише часткову оплату, а саме: 23.11.2011 - 21600грн. та 04.01.2012. - 14 400грн., всього - 36 000грн.

Так як робіт за договором виконано на суму 72000грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт, враховуючи проведену відповідачем оплату в сумі 36 000 грн., заборгованість відповідача за виконані роботи по вказаному договору становить 36 000 грн.

Крім того, 16.03.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір №08- 15/12 про виконання комплексу робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання на об'єкті за будівельною адресою: м. Київ, Позняки-2, буд. 11, відповідно до умов якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання (3 комплекти). В цей перелік ліфтового обладнання входили:

ліфт в/п 1000 кг, 23 зуп. - вартість робіт - 121 900грн. з ПДВ;

ліфт в/п 400 кг, 23 зуп. - вартість робіт -120 750грн. з ПДВ.

Монтажні та пусконаладжувальні роботи проводились позивачем щодо двох перших, вказаних в договорі, комплектів ліфтового обладнання.

Згідно п.8.1. договору замовник оплачує підряднику аванс в розмірі 30% від вартості робіт а саме: 116 145грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 19 357грн. протягом 5 банківських днів після підписання договору.

Подальші розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику вартість виконання робіт, зазначених в актах ф.КБ-2в та в довідках ф.КБ-3, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника не пізніше 10 банківських днів з дати їх підписання (п.8.2.).

12.07.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 02.07.2012 - 12.07.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 12.07.2012 за період 02.07.2012 - 12.07.2012, яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становила 90800грн.40коп.

30.07.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 16.07.2012 -31.07.2012 (форма №КБ-3).

Згідно цього Акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) від 31.07.2012 р. за період 16.07.2012 - 31.07.2012 , яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена та підписана сторонами договору, загальна вартість проведених позивачем робіт з монтажу двох комплектів ліфтового обладнання становить 181 600грн. Вся сума оплати за проведення монтажних робіт становить 181 600грн.

21.11.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з пусконалагоджування змонтованого ліфтового обладнання на об'єкті за будівельною адресою: м.Київ, Позняки-2, буд.11.

Згідно довідки про вартість будівельних робіт (та витрат) від 21 листопада 2012 р. за період 01.11.2012 - 21.11.2012, яка є невід'ємною частиною вказаного вище Акту і яка узгоджена і підписана сторонами договору, вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання становить 65 659грн.20коп.

За виконані роботи відповідачем проведено часткову оплату 27.03.2012 р. в розмірі 30 000 грн., 06.08.2012 р. в розмірі 35 000грн., 10.09.2012 р. - 20 000грн., 17.09.2012 - 10 000 грн., 01.11.2012 р. - 10 000грн., 28.11.2012 р. - 10 000грн., а всього - 115 000грн.

Таким чином заборгованість станом на день подання позовної заяви за другим договором становить - 132 260грн.

Проте, заборгованість відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення 168260грн. заборгованості за виконані позивачем роботи з монтажу ліфтового обладнання та його пусконалагоджування згідно укладених сторонами договорів №01-11/11 від 01.11.2011 та №08-03/12 від 16.03.2012, 4863грн.40коп. - 3 % річних, 22620грн.56коп. пені та 2500грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт є достатнім доказом факту виконання позивачем передбачених договором робіт. Акти та довідки підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками товариств. Крім того, сам відповідач не заперечує факту виконання робіт позивачем. Також, відповідач не заявляв про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах в порядку ч.1 ст. 853 ЦК України.

Заперечення відповідача зводяться до того, що позивачем виконані роботи з недоліками, які при прийнятті робіт не могли бути виявлені. Як зазначалось вище в підтвердження своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час огляду ліфтів за участю експлуатуючої організації ТОВ "Либідьліфт" та ТОВ "Київмонтажліфт" були виявлені недоліки, які зафіксовані в актах огляду готовності ліфтів із зазначенням, що без усунення недоліків ліфти не можуть бути прийняті в експлуатацію. Для усунення недоліків відповідачем було укладено угоду з ТОВ "Колорфлекс" та сплачено 95270грн. на їх усунення вказаному товариству. За викладених обставин скаржник вважає, що має право на зменшення плати за роботу позивача на 95270грн. - суму сплачену ТОВ "Колорфлекс" за усунення недоліків.

Проте, такі заперечення не можуть бути підставою для неоплати виконаних позивачем робіт, оскільки згідно умов договорів платежі замовник здійснює за фактично виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2в) і довідок про вартість виконаних робіт та витрат (ф.КБ-3). Як зазначалось вище такі підписано відповідачем без будь-яких зауважень.

Крім того, пунктом 9.2 вищевказаних договорів передбачено, недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини підрядника, повинні бути усунуті підрядником протягом строків, визначених комісією у складі представників сторін.

Також, пунктом 10.1 договору встановлено, що у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків замовник протягом 3-х днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання акта про порядок і строки їх усунення.

Згідно пункту 10.2 договору підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки в строки та порядку, визначені в акті про їх усунення. Якщо підрядник не забезпечить виконання цієї вимоги чи буде порушувати строки її виконання, замовник має право прийняти рішення, попередньо повідомивши про нього підрядника, про усунення недоліків своїми силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача до позивача про виявлення недоліків та необхідності їх усунення. Отже, враховуючи положення ст. 853 ЦК України відповідач втратив право посилатися на недоліки у виконаній позивачем роботі. Відсутні підстави і для відшкодування за рахунок позивача понесених відповідачем витрат на їх усунення, оскільки порядок відшкодування збитків чітко врегульований вищевказаним п. 10.2 договору, умови якого відповідачем не дотримано.

При цьому необхідно зазначити, що в зв'язку з необхідністю дослідження обставин аналізу технічного стану ліфтів розгляд справи неодноразово відкладався. Колегією суддів в повній мірі досліджувались всі обставини справи, в результаті чого апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 168260грн. основного боргу за виконані позивачем роботи на виконання умов вищевказаних договорів.

Також, правомірними є й висновки суду про стягнення з відповідача 4863грн.40коп. трьох відсотків річних, загальної суми за прострочку оплати за двома договорами, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, за розрахунком позивача (а.с. 24, 38).

Що стосується стягнення з відповідача 22620грн.56коп. пені, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано пояснення в яких, зокрема, останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені з застосуванням строку позовної давності (163-169).

Згідно п. 11.2 договорів за порушення термінів оплати замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України, при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Так, по договору №01.11/11 від 01.11.2011 сторонами 30.03.2012 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання та в цей же день підписано Акт приймання виконаних будівельних пусконалагоджувальних робіт змонтованого ліфтового обладнання.

Згідно п. 8.2 договору розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі акта ф.КБ-2в та довідки ф.КБ-3. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику вартість виконаних робіт, зазначених в актах ф.КБ-2в та в довідках ф.КБ-3, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника не пізніше 10 банківських днів з дати їх підписання (п.8.2.).

Отже, підстави для нарахування пені виникли у позивача з дня наступного за останнім днем у який відповідне зобов'язання мало бути виконане, тобто з 13.04.2012. Враховуючи викладене, строк позовної давності щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт минув 13.04.2013року, а позивач звернувся до суду з позовом лише 11.10.2013року.

Щодо договору №08-03/12 від 16.03.2012, то сторонами підписано три акти приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання та приймання виконаних будівельних пусконалагоджувальних робіт змонтованого ліфтового обладнання, а саме: 12.07.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 02.07.2012 - 12.07.2012 (форма №КБ-3);

30.07.2012 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт з монтажу ліфтового обладнання (два комплекти) за період 16.07.2012 -31.07.2012 (форма №КБ-3);

21.11.2012 сторонами складено Акт приймання виконаних будівельних робіт з пусконалагоджування змонтованого ліфтового обладнання на об'єкті.

Отже, підстави для нарахування пені виникли у позивача з дня наступного за останнім днем у який відповідне зобов'язання мало бути виконане, тобто по акту від 12.07.2012 з 27.07.2012, а по акту від 30.07.2012 з 14.08.2012. Враховуючи викладене, строк позовної давності щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт минув 27.07.2013 та 14.08.2013року відповідно, а позивач звернувся до суду з позовом лише 11.10.2013року.

Встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності для стягнення пені минув, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині, оскільки відповідач заявив про застосування позовної давності у поданих запереченнях проти позову. При цьому навіть врахувавши часткові сплати відповідачем заборгованості, як факт переривання строку позовної давності, то такий все одно залишається пропущеним.

Таким чином, залишається сума по акту від 21.11.2012 у розмірі 65659грн.20коп. (за вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання), підстави для нарахування пені з цієї суми виникли через десять банківських днів після підписання акту і довідки, тобто з 06.12.2012.

За викладених обставин стягненню з відповідача підлягає пеня по акту від 21.11.2012 від суми заборгованості в розмірі 65659грн.20коп. за період з 06.12.2012 по 06.06.2013 в сумі 4924грн.44коп., з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

При цьому відповідач вказує, що в суму заборгованості не має входити 10000грн. сплачених 28.11.2012. Проте, за актом від 21.11.2012 передбачено вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання, тоді як 28.11.2012 відповідачем сплачено заборгованість за виконані позивачем монтажні роботи та наладку ліфтового обладнання.

Враховуючи викладене вище, колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду підлягає зміні в частині задоволення вимог про стягнення пені.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі №910/19747/13 змінити.

2. Викласти пункт 1, 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2013 у справі №910/19747/13 в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міцуї Іст Технолоджіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 11; ідентифікаційний код: 36923818) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтпром" (02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 5-А, кВ. 47; ідентифікаційний код 37034978) 168 260 (сто шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 4 863 (чотири тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 40 коп. - 3 % річних, 4924 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять чотири)грн. 44коп. - пені; 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. - кошти, витрачені позивачем на правову допомогу, 3 560 (три тисячі п'ятсот шісдесят) грн. 94 коп. - суму судового збору."

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрліфтпром" (02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, буд. 5-А, кВ. 47; ідентифікаційний код 37034978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міцуї Іст Технолоджіс" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 11; ідентифікаційний код: 36923818) 124 (сто двадцять чотири) грн. 94коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/19747/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко