Рішення

від 18.11.2013 по справі 922/4471/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/4471/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор", вул. Радистів, 5А, оф. 402, м. Дніпропетровськ, 49023 до Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Варіант", вул. Шевченка, буд. 325, м. Харків, 61033 про стягнення 94 427 грн. 81 коп. за участю представників сторін:

від позивача - Федотов К.В. ( дов. № 041113/СК від 04.11.2013 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика " Варіант" (відповідач) про стягнення 94 427 грн. 81 коп., з яких сума основного боргу - 91 740 грн. 54 коп., пеня - 2 187 грн. 52 коп., 3% річних - 499 грн. 75 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 888 грн. 56 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором поставки № 2303СК01 від 23.03.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.10.2013 року порушено провадження у справі № 922/4471/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 11.11.2013 року на 18.11.2013 року.

08.11.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання вих. № 444 СК від 07.11.2013 року в якому зазначено про відсутність справ зі спорів між тими ж сторонами та додатки для долучення документів до матеріалів справи.

08.11.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав лист вих. № 2291/2013 про неможливість прибуття представника для участі у судовому засіданні у зазначену дату та час, просить розглядати справу за наявними матеріалами у справі. Зазначив що 07.11.2013 року на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшла сплата суми основного боргу у розмірі 91 740 грн. 54 коп з помилковою переплатою. Крім того, що сторони дійшли усної згоди щодо сплати відповідачем суми основного боргу без врахування пені та 3 % річних (а.с. 93).

13.11.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав пояснення по справі вих. № 449 СК від 12.11.2013 року в яких зазначив що відповідачем було перераховано на рахунок позивача суму основного боргу (а.с. 110).

18.11.2013 року у засіданні суду позивач надав письмові пояснення, про те, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу у розмірі 91 740 грн. 54 коп., про що відповідач зазначив у своїй заяві вих. № 2291/2013 від 08.11.2013 року, також відповідачом не здійснено оплату стосовно нарахованих штрафних санкцій.

У випадках нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засідання 18.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

23.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю фабрика "Варіант" (далі-відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2303СК01. Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник зобов'язується у договірній період, у відповідності із Специфікаціями, поставляти Покупцю хімічні товари для обробки поверхні металів (Henkel Surface Techologies) (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар на умовах даного Договору (а.с. 18).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а у частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання сторонами умов договору (пункт 11.5. договору). Додатковою угодою № 1 до договору поставки № 2303СК01 від 23.03.2013 року сторони прийшли до згоди продовжити строк дії даного Договору та виклали його у наступній редакції: - «пункт 11.5 Договір вступає у силу з моменту його підписання Сторонами та діє від 23.03.2013 року до 31.12.2013 року, а у частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання Сторонами умов договору» (а.с. 23).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, відповідно до специфікації. Партії товару-товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно пункту 2.3. договору право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару покупцеві на його складі і підтверджується підписанням видаткової накладної.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснював поставку товару, що підтверджується видатковими накладними:

- № 0907СК0001 від 09.07.12 року на суму 48 993 грн. 36 коп.;

- № 2307СК0001 від 23.07.12 року на суму 20 478 грн. 00 коп;

- № 1708СК0001 від 17.08.12 року на суму 48 604 грн. 20 коп;

- № 2009СК0001 від 20.09.12 року на суму 10 956 грн. 00 коп;

- № 0510СК0001 від 05.10.12 року на суму 21 660 грн. 00 коп;

- № 0211СК0001 від 02.11.12 року на суму 21 810 грн. 00 коп;

- № 2101СК0001 від 21.01.13 року на суму 36 081 грн. 30 коп;

- № 2901СК0003 від 29.01.13 року на суму 6 769 грн. 80 коп;

- № 0802СК0001 від 08.02.13 року на суму 5 685 грн. 00 коп;

- № 1402СК0002 від 14.02.13 року на суму 22 626 грн. 00 коп;

- № 2802СК0001 від 28.02.13 року на суму 21 984 грн. 00 коп;

- № 2803СК0001 від 28.03.13 року на суму 9 644 грн. 40 коп;

- № 0404СК0002 від 04.04.13 року на суму 10 776 грн. 00 коп;

- № 0504СК0001 від 05.04.13 року на суму 3 693 грн. 60 коп;

- № 1204СК0001 від 12.04.13 року на суму 26 982 грн. 00 коп;

- № 2904СК0002 від 29.04.13 року на суму 6 546 грн. 60 коп;

- № 1505СК0001 від 15.05.13 року на суму 2 178 грн. 40 коп;

- № 1605СК0003 від 16.05.13 року на суму 19 602 грн. 00 коп;

- № 0606СК0001 від 06.06.13 року на суму 10 689 грн. 84 коп;

- № 1406СК0002 від 16.06.13 року на суму 7 822 грн. 50 коп;

- № 1806СК0001 від 18.06.13 року на суму 26 261 грн. 28 коп;

- № 2106СК0001 від 21.06.13 року на суму 20 838 грн. 60 коп;

- № 2606СК0003 від 26.06.13 року на суму 20 001 грн. 74 коп;

- № 1507СК0002 від 15.07.13 року на суму 16 799 грн. 40 коп;

- № 1907СК0001 від 19.07.13 року на суму 17 617 грн. 92 коп;

Та довіреностями на отримання товару :

- № 9481 від 09.07.2012 року;

- № 9571 від 23.07.2012 року;

- № 9748 від 17.08.2012 року;

- № 9977 від 20.09.2012 року;

- № 10083 від 05.10.2012 року;

- № 10246 від 01.11.2012 року;

- № 308 від 28.02.2013 року;

- № 575 від 12.04.2013 року.

Після порушення провадження у справі відповідач частково розрахувався за поставлений товар з позивачем у розмірі 91 740 грн. 54 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №36987 від 07.11.2013 року, № 36988 від 07.11.2013 року, № 36989 від 07.11.2013 року та №37001 від 07.11.2013 року на загальну суму 93 442 грн. 42 коп. зазначивши, що помилково здійснив переплату (а.с.93 -102).

Факт оплати підтвердив присутній у судовому засіданні 18.11.2013 року представник позивача.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованності у сумі 91 740 грн. 54 коп. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пункт 3 частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.5. договору покупець зобов'язується оплатити вартість поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника таким чином: 100% вартості партії товару протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання товару на склад покупця. Оплата, здійснена у період вказаного терміну, вважається своєчасною.

Пунктом 8.2. договору визначено, що у разі порушення постачальником термінів поставки. Постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі 0.05% від вартості оплаченого, але не поставленого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до пункту 8.3. договору у разі несвоєчасної оплати вартості партії товару, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочки пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

На підставі вищезазначених пунктів договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 2 187 грн. 52 коп.., яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 499 грн. 75 коп., які підлягають задоволенню.

Загальна сума заборгованості становить пеня - 2 187 грн. 52 коп, 3% річних - 499 грн. 75 коп., підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 91 740 грн. 54 коп.. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 888 грн. 56 коп.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Варіант"

(р/р 26006022929 в ПАТ "Східно-Український Банк "Грант" , МФО 351607, ЄДРПОУ 21170203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілта-Колор" (р/р 2600230260601 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 32999225) - пеню - 2 187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 52 коп., 3% річних - 499 (чотириса дев'яносто дев'ять) грн. 75 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 56 коп. , про що видати наказ.

В частині стягнення 91 740 грн. 54 коп. - основної заборгованості за поставлений товар провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 21.11.2013 р.

Суддя Ємельянова О.О.