Постанова

від 19.11.2013 по справі 901/1417/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 901/1417/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Видашенко Т.С.,

Черткової І.В.,

позивач, ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 16.07.08, ОСОБА_2;

позивач, не з'явився, ОСОБА_3 ;

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія";

представник третьої особи, ОСОБА_4, довіреність № 429 від 20.03.12, ОСОБА_5;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;

представник третьої особи , не з'явився, Державний реєстратор Виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лагутіна Н.М.) від 08 липня 2013 року у справі № 901/1417/13

за позовом ОСОБА_2 АДРЕСА_2

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія" (вул. Курортна, 15а,Саки,96500)

3-тя особа 1) Державний реєстратор Виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Санаторна, 3-19,Саки,96500)

2) ОСОБА_7 АДРЕСА_3

3) ОСОБА_6 АДРЕСА_4

4) ОСОБА_5 АДРЕСА_5

про визнання корпоративного права на частку у статутному фонді, включення до складу засновників та зобов'язання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду від 08.07.2013 по справі №901/1417/13 позов задоволений у повному обсязі. Визнано корпоративне право за ОСОБА_3 на частку у статутному фонді ТОВ „Торговий дім „Мрія", що становить 26,51% та складає 13380,00 грн. Визнано корпоративне право за ОСОБА_2 на частку у статутному фонді ТОВ „Торговий дім „Мрія", що становить 26,51% та складає 13380,00 грн. Зобов'язано ТОВ „Торговий дім „Мрія" включити у склад засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія" ОСОБА_3 - з внеском до статутного фонду товариства у відповідності з п. 4.1.1 статуту, що становить 26,51% та складає 13380,00 грн. Зобов'язано ТОВ „Торговий дім „Мрія" включити у склад засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія" ОСОБА_2 - з внеском до статутного фонду товариства у відповідності з п. 4.1.1 статуту, що становить 26,51% та складає 13380,00 грн. Зобов'язано ТОВ „Торговий дім „Мрія" виконати необхідні дії по реєстрації відповідних змін до статуту. Визнано питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

Апеляційні вимоги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

19 серпня 2013 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, яким просять виділити матеріали господарської справи №901/1417/13 щодо надання до суду за відомо підроблених документів для направлення до Сакської міжрайонної прокуратури Автономної Республіки Крим для проведення перевірки та прийняття заходів реагування згідно законодавства України.

Розпорядженням секретаря судової палати від 21.08.2003 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Черткову І.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 09.10.2003 року суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Видашенко Т.С.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні, призначеному на 19 листопада 2013 року позивач та представник третьої особи підтримали свої доводи та заперечення, інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ухвалою суду від 13 листопада 2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно наявного у матеріалах справи свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №548068 (а. с. 20) та довідки Відділу статистики у Сакському районі №434307 від 19.01.2012 (а. с. 21) Виконавчим комітетом Сакської міської ради Автономної Республіка Крим 27.02.1996 проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" за ідентифікаційним кодом 22294048, місцезнаходження: 96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 15А.

Згідно п. п. 1.2, 1.3, 7.3.2 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" (а. с. 15-19) товариство створюється за рішенням засновників, якими є ОСОБА_6 зі статутним внеском 100.000.000 крб. або 33.3% статутного фонду, ОСОБА_7 зі статутним внеском 100.000.000 крб. або 33,3% статутного фонду, ОСОБА_5 зі статутним внеском 100.000.000 крб. або 33,3% статутного фонду.

На підставі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 25.10.1996 (а. с. 86, 87) на загальних зборах засновників товариства було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 25.10.1996 (а. с. 22), про вступ у склад засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мрія" ОСОБА_3 та ОСОБА_9, з метою розширення виробництва та придбання об'єктів Фонду майна Автономної Республіки Крим, збільшено розмір статутного фонду з 10327,37 грн. до 50463,37 грн., а також встановлено наступний розподіл часток статутного фонду:

ОСОБА_6 - 3303,69 грн - 6,55%,

ОСОБА_7 - 3727,13 грн - 7,39%,

ОСОБА_5 - 16672,55 грн - 33,04%,

ОСОБА_3 - 13380,00 грн - 26,51%,

ОСОБА_9 - 13380,00 грн - 26,51%.

Матеріалами справи (квитанціями до приходного касового ордеру від ОСОБА_3 та ОСОБА_9 від 19.12.1996 та від 20.12.1996 (а. с. 39), касовою книгою від 19.12.1996 та від 20.12.1996, приходними касовими ордерами від 19.12.1996 та від 20.12.1996, журналом-ордером Каса по рахунку НОМЕР_3 за грудень місяць 1996, зворотною відомістю по рахунку НОМЕР_4 „Розрахунки з учасниками", журналом-ордером №2 по кредитному рахунку НОМЕР_2 «Розрахунковий рахунок у Держбанку» за грудень місяць 1996 (а. с. 165-170) підтверджується внесення до статутного фонду товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_9 грошових коштів - засновницьких внесків у розмірі 13380,00 грн.

01.11.1996 директор товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" листом за вих. №27 (а. с. 88) звернувся до голови Сакської міської ради з проханням про внесення змін до засновницьких документів підприємства у зв'язку зі вступом у склад засновників ОСОБА_3 та ОСОБА_9, а також збільшити розмір засновницького внеску для приватизації об'єктів Фонду майна Автономної Республіки Крим.

Як зазначено позивачами у позовній заяві, з невідомих причин реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів про включення до складу нових засновників і збільшенню вступних внесків не були внесені і не були зареєстровані відповідним чином.

Протягом усього періоду до теперішнього часу підприємство здійснювало свою виробничу діяльність, змінювались керівники.

У червні 2012 року з метою проведення реєстраційних дій „Заміна свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи", товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" надало державному реєстратору заяву про заміну свідоцтва про державну реєстрацію з квитанціями.

Згідно листа за вих. №260/03.6-09 від 25.06.2012 (а. с. 25) державний реєстратор Сакської міської ради, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" при зверненні подано лише заяву без документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, у зв'язку з чим реєстрація змін до статутних документів товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія", в тому числі на підставі документів 1996 року, є неможливою.

Відповідно до п. п. 6.6, 6.7, 6.8 статуту товариства було вирішено 01.09.2012 об 11 год. 00 хв. зібрати загальні збори засновників для внесення відповідних змін в установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія". Відповідне повідомлення про проведення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" було надіслано усім засновникам товариства, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 26-28).

Згідно протоколу загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" від 01.09.2012 (а. с. 23-24) на збори з'явились ОСОБА_6 - 6,55%, ОСОБА_3 - 26,51%, ОСОБА_2 - 26,51%. Загальна кількість голосів, що присутні зі складу засновників - 59,57%. Через відсутність необхідних 60% голосів засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" загальні збори засновників визнано неправомочними, у зв'язку із чим прийнято рішення відкласти проведення загальних зборів засновників.

У зв'язку з тим, що через виїзд деяких засновників товариства за кордон не є можливим зібрати правомочні загальні збори товариства для вирішення питання з внесення змін в установчі документи підприємства щодо включення до складу засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія" ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у товариства відсутня можливість зареєструвати відповідні зміни у встановленому законодавством порядку.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх прав позивачі просять визнати корпоративні права за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на частки у статутному фонді ТОВ „Торговий дім „Мрія", а також зобов'язати відповідача включити позивачів до складу засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія".

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 1 Закону України „Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст. 50 Закону).

Статтею 11-1 Закону передбачено, що законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 4 Закону товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Статут товариства повинен містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді (ст. 50 Закону).

Відсутність зазначених відомостей є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Відповідно до ст. 7 Закону зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Статтею 58 Закону визначено, зокрема, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному капіталі товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з положень Закону України „Про господарські товариства", у випадку збільшення розміру статутного капіталу товариства, розмір, форма і порядок внесення учасниками вкладів встановлюються загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що загальними зборами засновників товариства було прийнято рішення, оформлене протоколом №3 від 25.10.1996 (а. с. 22), зокрема, про вступ до складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мрія" ОСОБА_3 та ОСОБА_9, яким також встановлено розподіл часток статутного фонду у розмірі 13380,00 грн. (26,51%) у кожного з зазначених осіб.

Вказані загальні збори товариства не оскаржувались у судовому порядку, недійсними не визнавались.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Таким чином реалізація учасником господарського товариства передбачених законом та статутом прав учасника господарського товариства відбувається в рамках корпоративних відносин.

У п. 2.2.2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначено, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств.

Згідно пункту 3.2 вказаних рекомендацій носіями корпоративних прав, зокрема, у товариствах з обмеженою відповідальністю є учасники цих товариств.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначений зміст корпоративних прав та корпоративних відносин.

Корпоративні права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні), а відтак - і пов'язані з цим можливості, що гарантуються законом. Комплекс корпоративних прав складний і включає такі їх види: а) основні корпоративні права (притаманні учасникові будь-якої господарської організації) - визначаються цією статтею Господарського кодексу України, а також - як права учасників господарського товариства - ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.1991; б) спеціальні, наявність яких пов'язується з участю в суб'єкті господарювання певної організаційно-правової форми або з певним видом виключної діяльності та закріплюються відповідними правовими нормами; в) локальні - передбачаються установчими та внутрішніми документами конкретної господарської організації з урахуванням специфіки корпоративних відносин, що складаються між нею та її засновниками і учасниками.

Основні корпоративні права включають правомочності на участь суб'єкта цих прав в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації відповідно до закону.

Як вже зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було сплачено засновницькі внески у розмірі 13380,00 грн. 19.12.1996 та 20.12.1996 відповідно.

Отже, з моменту прийняття загальними зборами засновників рішення про прийняття у склад засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мрія» ОСОБА_3 та ОСОБА_9 та сплати ними засновницьких внесків, позивачі набули корпоративні права та стали їх носіями, проте позбавлені можливості їх реалізувати, оскільки на час розгляду даної справи не внесені відповідні зміни до засновницьких документів товариства.

Враховуючи викладене та те, що позивачі звернулись до суду з даним позовом у зв'язку з тим, що державним реєстратором не здійснюються відповідні реєстраційні дії з включення до складу засновників ОСОБА_3 та ОСОБА_2, тобто фактично не визнаються їх корпоративні права, суд першої інстанції правомірно встановив обґрунтованість позовних вимог.

Один із засновників товариства - ОСОБА_5, яка є у даній справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечує проти задоволення даного позову.

Вказані заперечення стосуються насамперед тих обставин, що, як стверджує ОСОБА_5, протоколу №3 від 25.10.1996 вона не підписувала, а підписи ОСОБА_5 зроблені у вказаному протоколі та в установчому договорі ТОВ „Торговий дім „Мрія" відрізняються один від одного, з приводу чого ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи з метою встановлення, як зазначає представник ОСОБА_5, що брав участь у судовому процесі, законно чи незаконно включені до складу засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія" ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Стосовно клопотання третьої особи ОСОБА_5 про призначення судової почеркознавчої експертизи судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Науково-мегодичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 визначено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами-експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи) який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням 'даної експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначивша) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо), як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

ОСОБА_5 у судові засідання в суд першої інстанції жодного разу не з'являлась, передбачених законодавством документів, необхідних для проведення почеркознавчих досліджень суду не представила, у зв'язку з чим господарський суд правомірно не задовольнив її клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Крім того, суд зазначає, що предметом даного спору є набуття корпоративних прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 внаслідок внесення ними до статутного фонду товариства грошових коштів у зазначених розмірах, а стосовно вказаного ОСОБА_5 не надано суду ніяких пояснень або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень та клопотань, заявлених представником вказаної третьої особи, ОСОБА_5 має спірні питання з ТОВ „Торговий дім „Мрія", яке є відповідачем у даній справі, з приводу несплати їй товариством доходів від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_5 не позбавлена права звернутись до суду з відповідними позовними вимогами про примусове стягнення з товариства вказаних дивідендів.

Слід зазначити, що до матеріалів справи долучена фотокопія заяви ОСОБА_5 від 20.03.2012 адресована загальним зборам засновників ТОВ „Торговий дім „Мрія" про її вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ „Торговий дім „Мрія" (а. с. 79).

Відповідно до пункту 3.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" № 04-5/14 від 28 грудня 2007 року, подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 зазначено, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України „Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства внесення до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України „Про господарські товариства".

Відповідачем надано до матеріалів справи судові рішення, яким ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні позовних вимог, зокрема, про виділення в натурі частки ОСОБА_5 із майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія", у вигляді магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_7, що відповідає її частці 27,87 % в статутному капіталі товариства; визнання за ОСОБА_5 права власності на магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_6 стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія" вартості частки ОСОБА_5 із майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія" у сумі 85184,10 грн., що відповідає частці ОСОБА_5 4,05 % у статутному капіталі товариства, але суд не приймає їх до уваги, оскільки вони стосуються спірних питань товариства з ОСОБА_5, які виникли у 2008, 2009 роках. Вищевказана заява ОСОБА_5 датована 2012 роком, а тому засновник має право звернутись до суду, якщо вважає, що її права та інтереси порушені, за новими підставами та обставинами.

Крім того, необхідно вказати на те, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963, який втратив чинність з 01.01.2004 із прийняттям Цивільного кодексу України. Таким чином, порядок створення господарського товариства на час виникнення спірних правовідносин щодо сплати статутних внесків регулювався зовсім іншим нормативно-правовим актом, на положення якого заявник не посилається.

Клопотання представника ОСОБА_5 про зобов'язання відповідача задовольнити вимогу щодо виплати їй вартості частини майна пропорційно її частини у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія" також не підлягає задоволенню оскільки не стосується предмету спору у даній справі та фактично становить окремі позовні вимоги.

Як вже зазначалось судом першої інстанції, ОСОБА_5 не позбавлена права звернутися з відповідними позовними вимогами до господарського суду в загальному порядку.

Представником ОСОБА_5 заявлено також клопотання про направлення матеріалів до Сакської міжрайонної прокуратури для проведення перевірки та прийняття відповідних заходів реагування.

Клопотання мотивовано тим, що на копії протоколу №3 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мрія» міститься копія круглої печаті російською мовою, а на копіях квитанцій до приходних ордерів без номерів стоять полукопії круглих печаток українською мовою. ОСОБА_5 пояснено, що восени 1997 року у неї невідома особа вкрала круглу печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мрія» та штамп, виконані російською мовою. У „Сакській газеті" від 19.11.1997 було опубліковано оголошення: „Печать и штамп ООО „Торговьій Дом Мрия" считать недействительньными". Вказане клопотання заявлено з метою встановлення чи мало місце у діях осіб, які підписали квитанції до приходних ордерів без номерів ознак правопорушення.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки заявником документально не підтверджено, що печаті, якими завірені вказані документи, взагалі викрадені чи викрадені особисто у ОСОБА_5

Крім того, суд зазначає, що печаті на протоколі та копіях квитанцій до приходних ордерів були зроблені у 1996 році, а припустиме викрадення печатки у ОСОБА_5 відбулось у 1997 році, що не дає підстав вважати у діях осіб, які засвідчували вказані документи у 1996 році, будь-яких ознак правопорушення.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявником апеляційної скарги в апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів та суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували по суті висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року у справі № 901/1417/13ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції

Керуючись статтями 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 липня 2013 року у справі № 901/1417/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді Т.С. Видашенко

І.В. Черткова

Розсилка:

1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_10 АДРЕСА_8

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Мрія" (вул. Курортна, 15а,Саки,96500)

4.Державний реєстратор Виконавчого комітету Сакської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 15,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

5.ОСОБА_11 АДРЕСА_9

ОСОБА_12 АДРЕСА_3

ОСОБА_13 АДРЕСА_10