Рішення

від 11.11.2013 по справі 911/3583/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа № 911/3583/13

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №911/3583/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК», ідентифікаційний код: 01168173, місцезнаходження: 21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, 11,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестрембудсервіс», ідентифікаційний код: 35511738, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Донбасівська, 7-Б, поштова адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 13, а/с 01, фактична адреса: 08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 1,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Сорочинська Ю.О., яка діє на підставі довіреності від 08.10.2013 року б/н;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестрембудсервіс» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором від 10.10.2012 року №43 у вигляді основного боргу у сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.), пені у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.), трьох процентів річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) та інфляційних втрат у сумі -109,50 грн. (сто дев'ять гривень 50 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, прийнявши виконані Позивачем роботи, в повному обсязі не виконав своїх зобов'язань за договором від 10.10.2012 року №43 в частині здійснення повних розрахунків за виконані роботи, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу в сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.), пені у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.), трьох процентів річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) та інфляційних втрат у сумі -109,50 грн. (сто дев'ять гривень 50 коп.). Також у позовній заяві від 10.09.2013 року №174 Позивач просить суд невідкладно вжити заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на майно відповідача та на грошові кошти у розмірі позовних вимог (на загальну суму 125 709,10 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р: 2600215952000 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, ІПН: 35511731035, код ЄДРПОУ: 35511738).

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 року порушено провадження у справі №911/3583/13, розгляд якої призначено на 28.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2013 року у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК», викладеного в п. 3 прохальної частини позовної заяви - про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та на грошові кошти у розмірі позовних вимог відмовлено.

28.10.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвали суду від 16.09.2013 року виконав частково, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 28.10.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 16.09.2013 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2013 року розгляд справи відкладено на 11.11.2013 року.

07.11.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 07.11.2013 року б/н (вх. №23269 від 07.11.2013 року), у якій Позивач просить, зокрема, не враховувати позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат.

11.11.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 16.09.2013 року та від 28.10.2013 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 11.11.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 16.09.2013 року та від 28.10.2013 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 11.11.2013 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.11. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Детально дослідивши заяву Позивача про уточнення позовних вимог від 07.11.2013 року б/н, судом встановлено що вказана заява по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, справа розглядалась у редакції позовних вимог, з урахуванням заяви Позивача про уточнення позовних вимог від 07.11.2013 року б/н, а саме про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором від 10.10.2012 року №43 у вигляді основного боргу у сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.), пені у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) та трьох процентів річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

10.10.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір від 10.10.2012 року №43 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого підрядник зобов'язується виконати роботи по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГНБ) в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської обл. та смт Глеваха Васильківського району Київської обл., а саме: загальною довжиною 250 м та затягнути в нього поліетиленовий футляр д.90 мм (м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської обл.); загальною довжиною 50 м та затягнути в нього поліетиленовий футляр д.50 мм (м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської обл.); загальною довжиною 12 м та затягнути в нього поліетиленовий футляр д.315 мм (смт Глеваха Васильківського району Київської обл.), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт за договором у відповідності до розрахунку договірної ціни (додаток №1) складає 124 582,32 грн., крім того ПДВ (20%) 24 916,46 грн. Вартість разом з ПДВ - 149 498,78 грн.

Пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3. Договору визначено, що розрахунки за договором між замовником та підрядником здійснюються безготівковим платежем вказаним нижче: Замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 40% від вартості договору згідно виставленого підрядником рахунку. Остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання та скріплення печатками актів виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), які являються основою для проведення розрахунків між сторонами.

Згідно п. 4.1.4. Договору, замовник зобов'язаний сплатити прийняті роботи в порядку і терміни, визначені договором.

Договором у п. 5.1. визначено, що здача робіт передбачених договором здійснюється по супровідних документах підрядника (актах на приховані роботи, протоколах буріння та актах виконаних робіт КБ-2в).

Відповідно до п. 6.3. Договору, строк дії договору: з моменту підписання до завершення сторонами своїх зобов'язань, але може бути продовжений сторонами з підписанням відповідної угоди про зміну строків договору.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що замовник за прострочення в розрахунках за договором підрядникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, розмір якої обчислюється від суми, що підлягає оплаті.

Згідно додатку №1 до Договору «Протокол узгодження договірної ціни на виконання комплексу робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГНБ) в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської обл. та смт Глеваха Васильківського району Київської обл.», Позивачем та Відповідачем погоджено вартість робіт, загальний сума яких складає 149 498,78 грн. з ПДВ.

Статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 837 передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що 19.10.2012 року Відповідач, на виконання вимог 3.1.1., 3.1.2. Договору, перерахував на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.10.2013 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Позивачем, на виконання умов п. 1.1. Договору, з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 837, Цивільного кодексу України, було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг підрядних робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГНБ) в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської обл. та смт Глеваха Васильківського району Київської обл., а їх результат було передано Відповідачу (замовнику), що підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2012 року №01 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за жовтень 2012 року, які підписанні Відповідачем 31.10.2012 року без жодного зауваження або претензії щодо якості, обсягу, строків чи вартості виконаних Позивачем підрядних робіт та копії яких знаходяться в матеріалах справи, достовірність яких Відповідач не заперечив.

Загальна вартість виконаних Позивачем підрядних робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2012 року №01 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/за жовтень 2012 року складає 149 498,78 грн.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо виконання робіт. Відповідачем факти своєчасного та належного виконання Позивачем підрядних робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГНБ) в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської обл. та смт Глеваха Васильківського району Київської обл., передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотного суду не надано.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вказує Позивач у позовній заяві від 10.09.2013 року №174, Відповідач не виконав належним чином зобов'язань за Договором щодо повної оплати виконаних Позивачем робіт.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію від 27.06.2013 року №128, в якій Позивач просив провести розрахунки за виконані роботи в термін до 08.07.2013 року та перерахувати на розрахунковий рахунок №26003601353951 в АТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 01168173 кошти в сумі 109 498,78 грн. Факт отримання претензії від 27.06.2013 року №128 Відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №Р 08600 0638475 6, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Проте, як вказує Позивач, Відповідачем не було погашено заборгованість, а також не було отримано відповідь Відповідача на претензію від 27.06.2013 року №128.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем у сумі 109 498,78 грн., за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 11.11.2013 року складає 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.) . Доказів повної чи часткової оплати вказаної заборгованості Відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.) , в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, за несвоєчасну оплату виконаних Позивачем підрядних робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГНБ) в м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської обл. та смт Глеваха Васильківського району Київської обл., пеню, передбачену п. 8.2. Договору, у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) .

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст. 1, 3 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 4.2. Договору, Позивачем Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) .

Дослідженням правильності визначення Позивачем суми пені суд встановив, що сума пені у розмірі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) визначена Позивачем обґрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем в добровільному порядку не надано.

Поряд з цим, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) . Розрахунок суми трьох процентів річних знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вищевказаної суми трьох процентів річних, судом встановлено, що останні визначені Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми трьох процентів річних у розмірі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) .

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором від 10.10.2012 року №43 у вигляді основного боргу у сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.), пені у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) та трьох процентів річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 514,18 грн. (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень 18 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестрембудсервіс» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестрембудсервіс», ідентифікаційний код: 35511738, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Донбасівська, 7-Б, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК», ідентифікаційний код: 01168173, місцезнаходження: 21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, 11, заборгованість за договором від 10.10.2012 року №43 у вигляді основного боргу у сумі 109 498,78 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 78 коп.), пені у сумі 13 538,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 85 коп.) та трьох процентів річних у сумі 2 780,97 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят гривень 97 коп.) та судовий збір у сумі 2 514,18 грн. (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень 18 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 11 листопада 2013 року