Рішення

від 19.11.2013 по справі 569/13104/13-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13104/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників СПП «СПАС» ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАГРОГРУП» до Сільськогосподарського приватного підприємства «СПАС», ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства «Спас» та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості. В позовній заяві вказує на те, що між ТзОВ «ІНАГРОГРУП» та СПП «СПАС» було укладено договір поставки товарів. Відповідно до даного договору позивач поставив відповідачу бензин у кількості 149 л. на загальну суму 1518 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 10 від 27 липня 2012 року. Даний товар СПП «СПАС» оплачений не був.

Для забезпечення виконання зобов’язання, по вказаному договору, 25 січня 2013 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за яким поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов’язань за основним договором у сумі 1518 грн. 00 коп., а також за відшкодування кредитору збитків та сплату відповідних штрафних санкцій.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги було підтримано з підстав викладених в позовній заяві та було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказується, що між ТОВ «ІНАГРОГРУП» та СПП «Спас» було укладено усний договір купівлі-продажу товарів. Відповідно до умов даного договору продавець поставив покупцю наступні товари:

1. Паливо дизельне - 2427 л. - на загальну суму 23663 грн. 26 коп. - накладна № 4 від 12 квітня 2012 року.

2. Селітра аміачна в мішках 50 кг - 16 од. - на загальну суму 53616 грн. 00 коп. - накладна № 5 від 12 квітня 2012 року.

3. Мінеральне добриво «РОЗАСОЛЬ 18-18-18» - 100 кг. - на загальну суму 3287 грн. 26 коп. - накладна № 6 від 25 травня 2012 року.

4. Дизельне паливо - 350 л. - на загальну суму 3500 грн. 00 коп. - накладна № 7 від 25 травня 2012 року.

5. Дизельне паливо - 1927 л. - на загальну суму 16610 грн. 00 коп. - накладна № 9 від 17 липня 2012 року.

Даний товар покупцем було прийнято через ОСОБА_3 на підставі довіреностей № 5 від 12 квітня 2012 року, № 10 від 25 травня 2012 року, № 15 від 17 липня 2012 року. Вказує, що вказані правовідносини є аналогічними тим, що заявлені в позові.

Просить позов задовольнити та стягнути з СПП «Спас» та ОСОБА_5, солідарно, на користь ТзОВ «ІНАГРОГРУП» заборгованість у розмірі 1518 гривень, судові витрати по справі сумі 1068 гривень.

Стягнути з СПП «Спас» на користь ТзОВ «ІНАГРОГРУП» заборгованість у розмірі 100676,52 гривень.

Представники СПП «Спас» позовні вимоги позивача заперечити з мотивів викладених у письмових запереченнях та пояснили, що між СПП «Спас» та позивачем по справі не укладався усний договір поставки, так як будучи суб'єктами господарювання та відповідно до вимог глави 19 Господарського кодексу України укладання господарського договору можливе лише у письмовій формі. При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 ГПК України при укладенні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Таким чином, відсутність письмово договору із вказаними істотними умовами вказує на відсутність у нашого підприємства будь-яких зобов'язань перед позивачем.

Щодо договору поруки, то вказаний договір не відповідає вимогам ст. 553 ЦК України так як порукою може бути забезпечене лише зобов'язання боржника перед кредитором, яке відсутнє між позивачем та СПП «Спас».

Щодо вимог заявлених при збільшенні позовних вимог, то вони не підлягають розгляду в зв'язку із порушенням вимог ст. 31 ЦПК України і випливають із господарських правовідносин, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства ст. 1 ГПК України. Просять у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав письмові пояснення по справі у яких вказав, що він повністю визнає позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що ОСОБА_5 поручився по всіх наведених у позовній заяві зобов’язаннях СПП «Спас». Підставою оформлення договорів поруки є його комерційний інтерес, оскільки ОСОБА_5 планує отримати винагороду у вигляді дисконту, про який він домовився з позивачем.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що СПП «Спас», в період часу з 12 квітня 2012 року по 27 липня 2012 року, придбало в ТзОВ «ІНАГРОГРУП», дизельне паливо, мінеральні добрива та бензин, а саме: 12.04.2012 року ТзОВ «ІНАГРОГРУП» було відпущено СПП «Спас» дизельне паливо у кількості 2427 літрів на загальну суму 23663 грн. 26 коп. та аміачну селітру у кількості 16 тон на загальну суму 53616 грн. 00 коп., що підтверджується накладними № 4, № 5 від 12 квітня 2012 року та довіреністю на отримання товару № 5 від 12.04.2012 року; 25.05.2012 року відпущено мінеральне добриво «РОЗАСОЛЬ 18-18-18» у кількості 100 кг. на загальну суму 3287 грн. 26 коп. та дизельне паливо у кількості 350 літрів на загальну суму 3500 грн. 00 коп., що підтверджується накладними № 6, № 7 від 25 травня 2012 року та довіреністю на отримання товару № 10 від 25.05.2012 року; 17.07.2012 року відпущено дизельне паливо у кількості 1927 літрів на загальну суму 16610 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 9 від 17.07.2012 року; 27.07.2012 року відпущено бензин у кількості 149 літрів на загальну суму 1518 грн.00 коп., що підтверджується накладною № 10 від 27.07.2012 року та довіреністю № 15 від 17.07.2012 року.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З аналізу матеріалів справи та чинного законодавства суд вважає, що між ТзОВ «ІНАГРОГРУП» та СПП «Спас», в період часу з 12 квітня 2012 року по 27 липня 2012 року, виникли правовідносини стосовно поставки товарів, а саме було укладено шість договорів поставки, шляхом видачі СПП «Спас» довіреностей на отримання матеріальних цінностей та фактичної передачі матеріальних цінностей від ТзОВ «ІНАГРОГРУП» для СПП «Спас», що підтверджено накладними.

Суд вважає, що укладені між ТзОВ «ІНАГРОГРУП» та СПП «Спас» договори поставки не суперечать діючому законодавству. Дані договори на момент розгляду справи є чинними і ніким не оскаржені.

В забезпечення зобов’язань СПП «Спас» перед ТзОВ «ІНАГРОГРУП» по вище наведених договорах поставки, 25.01.2013 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «ІНАГРОГРУП» було укладено шість договорів поруки, згідно яких ОСОБА_5 взяв на себе зобов’язання у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов’язання СПП «Спас» за договорами поставки від 12 квітня 2012 року на суму 23663,26 гривень та на суму 53616 гривень, договорами поставки від 25 травня 2012 року на суму 3287,26 гривень та на суму 3500 гривень, договором поставки від 17 липня 2012 року на суму 16610 гривень, договором поставки від 27 липня 2012 року на суму 1518 гривень.

За правилами ч. 1 ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

З пояснень представника ОСОБА_5, судом встановлено, що підставою для укладення договорів поруки від 25.01.2013 року, згідно яких ОСОБА_5 поручився по зобов’язаннях СПП «Спас» перед ТзОВ «ІНАГРОГРУП» був його комерційний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем здійснено поставку товарів для СПП «Спас» на загальну суму 102194,52 гривень, при цьому строк виконання зобов’язання сторонами не встановлювався.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, боржник повинен виконати свій обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що 28.05.2013 року позивачем на адресу СПП «Спас» було направлено вимогу про сплату заборгованості в сумі 102194,52 гривень, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією направлення поштового повідомлення від 28.05.2013 року.

ОСОБА_5 виставлена вимога про сплату заборгованості на суму 1518 гривень.

Проте ні СПП «Спас», ні ОСОБА_5 не здійснено оплату за поставлений товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його вимог не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на те, що ОСОБА_5 поручився по всіх зобов’язаннях СПП «Спас», позивач в позовній заяві просить стягнути з СПП «Спас» суму боргу в розмірі 102194,52 гривні, а з ОСОБА_5 1518 гривень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, з врахуванням обсягу позовних вимог, з СПП «Спас» підлягає стягненню сума боргу в розмірі 102194,52 гривні, а з ОСОБА_5 1518 гривень.

Розглядаючи заперечення представників СПП «Спас», суд вважає їх недоведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Представниками СПП «Спас» не надано доказів, які б свідчили про належне виконання ним свого зобов’язання.

Твердження представників СПП «Спас» про те, що товар ним отримувався на виконання договору № 169-У від 25.11.2011 року та додаткової угоди № 1 від 30.11.2011 року не заслуговує на увагу, оскільки обов’язок позивача щодо поставки товарів вказаним договором не встановлювався. Накладні та довіреності, які наявні в матеріалах справи не містять підстав із посиланням на вказані відповідачем правочини.

З пояснень представника СПП «Спас» ОСОБА_3 та рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 5019/414/12 від 03 квітня 2012 року, яке набрало законної сили, судом встановлено, що СПП «Спас» заборгувало ТзОВ «ІНАГРОГРУП» 409460 гривень.

На виконання даного рішення, між СПП «Спас» та ТзОВ «ІНАГРОГРУП», було укладено додаткову угоду № 1 від 30.11.2011 року до договору № 169-У від 25.11.2011 року, згідно якого СПП «Спас» в рахунок заборгованості перед ТзОВ «ІНАГРОГРУП» зобов’язувалось надати послуги, а саме: обробити грунт, посіяти сільськогосподарські культури, внести засоби захисту рослин, внести добрива, зібрати урожай.

Умовами даної додаткової угоди не передбачено, що ТзОВ «ІНАГРОГРУП» має надати для виконання цих робіт паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та засоби захисту рослин безкоштовно.

Представник СПП «Спас» ОСОБА_3 повідомив, що СПП «Спас» частину засобів необхідних для виконання додаткової угоди № 1 від 30.11.2011 року до договору № 169-У від 25.11.2011 року придбавав у ТзОВ «ІНАГРОГРУП», а частину у інших постачальників, з якими СПП «Спас» вже розрахувалось.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, недоведеними заперечення представників СПП «Спас» про те, що ТзОВ «ІНАГРОГРУП» надавало паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин та мінеральні добрива, безкоштовно, в рахунок майбутнього урожаю, на виконання додаткової угоди № 1 від 30.11.2011 року до договору № 169-У від 25.11.2011 року.

Надані представниками СПП «Спас» акти приймання виконаних робіт на суму 27276 гривень, 73000 гривень, 19930 гривень, 41335 гривень, 78140,96 гривень, довідка про урожайність в 2012 році, на переконання суду, підтверджують погашення заборгованості СПП «Спас» перед ТзОВ «ІНАГРОГРУП» згідно рішення Господарського суду Рівненської області по справі № 5019/414/12 від 03 квітня 2012 року, але не спростовують наявність заборгованості по договорах поставки від 12 квітня 2012 року на суму 23663,26 гривень та на суму 53616 гривень, договорах поставки від 25 травня 2012 року на суму 3287,26 гривень та на суму 3500 гривень, договору поставки від 17 липня 2012 року на суму 16610 гривень, договору поставки від 27 липня 2012 року на суму 1518 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги ТзОВ «ІНАГРОГРУП» задоволені повністю, з відповідачів СПП «СПАС» та ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь ТзОВ «ІНАГРОГРУП» понесені ними судові витрати по справі в сумі 1068 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 205, 525, 526, 530, 533, 626, 627, 629, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАГРОГРУП» до Сільськогосподарського приватного підприємства «СПАС», ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Спас» (код ЄДРПОУ 32404312), що знаходиться за адресою вул. Вишнева, 11, с. Симонів, Гощанського району, Рівненської області та ОСОБА_5 (індивідуальний номер НОМЕР_1), солідарно, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАГРОГРУП» (код ЄДРПОУ 37870667) заборгованість у розмірі 1518 (одна тисяча п’ятсот вісімнадцять) гривень та судові витрати по справі сумі 1068 (одна тисяча шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Спас» (код ЄДРПОУ 32404312), що знаходиться за адресою вул. Вишнева, 11, с. Симонів, Гощанського району, Рівненської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАГРОГРУП» (код ЄДРПОУ 37870667) заборгованість у розмірі 100676,52 (сто тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 52 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлене та підписане 25 листопада 2013 року.

Суддя С.В.Рогозін