Рішення

від 05.11.2013 по справі 901/2614/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа № 901/2614/13 за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна,16)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3)

до Установи « 28 управління начальника робіт»

(97404, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Казаса,15)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3)

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

прокурора - Середа Т.С . , посвідчення №020160 від 03.09.2013 ,

представника позивача та третьої особи - Лужанської А.О., довіреність №07-02/267 від 29.04.2013, №03-15/5881 від 07.12.2012,

представника відповідача - Терещенко Є.О., довіреність №9 від 10.01.2013 ,

Суть спору:

07.08.2013 прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Установи « 28 управління начальника робіт», в якому просив суд змінити умови договору оренди земельної ділянки від 23.10.2006, зареєстрований у Державному реєстрі земель 18.12.2006, запис №040666100117, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши пункти цього договору у відповідній редакції, зазначеній у позовній заяві:

На підставі вимоги Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі №2а-2984/11/2770, рішень Севастопольської міської Ради від 20.12.2001 №2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію», від 07.02.2012 №2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя", внести в договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 8536900000:03:010:0041) загальною площею 2,7976 га, розташованої по вул. Симонок,53, наданої для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків, укладеного між Севастопольською міською Радою та установою « 28 управління начальника робіт», зареєстрованим Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру України по земельним ресурсам» 18.12.2006 під №040666100117 у Державному реєстрі земель, внести наступні зміни:

Преамбулу вищевказаного договору викласти в наступній редакції:

«Севастопольська міська Рада, що іменується в подальшому «Орендодавець», розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна,3, в особі голови міської Ради Дойникова Юрія Васильовича, діючого на підставі Рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 №4, Закону України «Про місцеве самоврядування в України», Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одної сторони, та Установи « 28 Управління начальника робіт» (ідентифікаційний код юридичної особи 24967480), що іменується в подальшому «Орендар», юридична адреса: м. Євпаторія, вул. Казаса,15, в особі начальника Олейскер Ігоря Вікторовича, з іншої сторони, уклали даний договір про нижчевикладене:»

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

" 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

- на 2009 рік:

а) на період будівництва

7122073 * 1,028 * 1,152 = 8434357,68 грн. (вісім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі триста п'ятдесят сім грн. 68 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4555/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2006 року;

б)на період експлуатації:

14244145 * 1,028 * 1,152 = 16868714,18 грн. (шістнадцять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 18 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №3684/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 17.05.2006 року;

- на період з 01.01.2010 до 29.04.2010:

а) на період будівництва

7122073 * 1,028 * 1,152 * 1,059 = 8931984,79 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 79 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4555/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2006 року;

б) на період експлуатації

14244145 * 1,028 * 1,152 * 1,059 = 17863968,32 грн. (сімнадцять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 32 копійки), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №3684/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 17.05.2006 року;

- на період з 29.04.2010 по 31.12.2010;

а) на період будівництва

4369678,00 грн. (чотири мільйони триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №72/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 12.02.2010 року;

б) на період експлуатації

8739355,00 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №159/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 03.03.2010 року;

- на 2011 рік:

а) на період будівництва

4369678 * 1,0 = 4369678,00 грн. (чотири мільйони триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №72/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 12.02.2010 року;

б) на період експлуатації

8739355 * 1,0 = 8739355,00 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №159/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 03.03.2010 року;

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 складає:

а) на період будівництва

5184792,08 грн. (п'ять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 08 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №315-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року;

б) на період експлуатації

10369863,92 грн. (десять мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 92 копійки), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №316-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року.»;

Розділ 3 договору викласти у наступній редакції:

" 3. Строк дії договору

3.1. Договір укладений строком на 25 років.

3.2. По закінченню строку, на який укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.

3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється."

Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:

" 4. Оренда плата та порядок розрахунків

4.1. На виконання вимог Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 по справі №2а-2984/11/2770, річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.2009 встановлюється:

- до здачі об'єкту в експлуатацію у відповідності з ч.4 ст.21 Закону України «Про орендну плату» (з 01.01.2011 року - у відповідності з п. 5.1 ст. 288 Податкового Кодексу України) в розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкту до експлуатації - у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 0,09% (нуль цілих дев`ять сотих проценти) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формах, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.

4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

на 2009 рік:

8434357,68 х 0,03 = 253030,73 грн.

- на період з 01.01.2010 до 29.04.2010:

8931984,79 х 0,03 / 365 х 118 = 86628,02 грн.

- на період 29.04.2010 по 31.12.2010:

4369678,00 х 0,03 / 365 х 247 = 88710,45 грн.

- на 2011 рік

4369678,00 х 0,03 = 131090,34 грн.

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2012 згідно з розрахунком складає:

- на період будівництва:

5184792,08 * 0,03 = 155543,76 грн.

- на наступний період:

10369863,92 * 0,0009 = 9332,88 грн.

При цьому грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду застосовується з моменту введення до експлуатації об'єкту будівництва, але не пізніше 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки.

4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується згідно з п. 4.6. даного договору.

4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, визначених Податковим кодексом України.

4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до першого лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.

У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється відповідно до знову затвердженої Методики.

4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. У разі порушення строків освоєння (забудови) орендованої земельної ділянки, визначених проектною документацією, річна орендна плата до моменту введення до експлуатації об'єкту капітального будівництва, передбаченого даним договором, стягується у трикратному розмірі, але не більш ніж 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.9. Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, вказані у пункті 4.9., має бути прийнято до 15 липня року, який передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.

4.10. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

4.11. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.

4.12. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.

4.13. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України."

Пункт 5.4. розділу 5 договору викласти в наступній редакції:

« 5.4. Орендована земельна ділянка або його частина може за згодою Орендодавця передаватись Орендарем у суборенду без змін цільового призначення у відповідності з Законом України «Про оренду землі». В цьому разі плата за суборенду земельної ділянки не може перевищувати розміру орендної плати.».

Пункт 9.1.1. розділу 9 договору доповнити підпунктом ж) наступного змісту:

"ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються."

Підпункт б) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:

"б) виконувати зобов'язання землекористувача у відповідності з умовами даного договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України."

Пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити пунктами н), о), п) наступного змісту:

н) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою набувачу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

о) дотримуватись режиму користування земельною ділянкою таким чином, щоб це не спричиняло шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища, об'єктам історико-культурного призначення;

п) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та інш., у десятиденний термін».

Пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:

" 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3-х місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передачі чи відчуження права оренди третім особам."

Пункт 12.5 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору.».

Решту пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 18.12.2006 за №040666100117 у Державному реєстрі земель, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю умов договору вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку її сплати.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2013 позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №901/2614/13 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2013 (суддя Чумаченко С.А.).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2013 матеріали справи №901/2614/13 були передані за виключною підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

23.08.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя з господарського суду АР Крим надійшли матеріали справи №901/2614/13.

За результатами автоматичного розподілу автоматизованою системою документообігу суду, справа №901/2614/13 передана до провадження судді Щербакову С.О.

Ухвалою суду від 27.08.2013 справу №901/2614/13 прийнято суддею Щербаковим С.О. до свого провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2013.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи 16.09.2013 відкладався на 03.10.2013. В судовому засіданні 03.10.2013 оголошувалась перерва до 23.10.2013. В судовому засіданні 23.10.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 08.11.2013 та відкладено розгляд справи на 05.11.2013.

В судовому засіданні 05.11.2013 прокурор, представник позивача та третьої особи позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позові, в якому зокрема зазначено, що позивачем були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, а 20.11.2011 року прийняте рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінці земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Ці рішення відповідно до статей 288, 289 Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку землі" та Закону України "Про місцеве самоврядування", а також враховуючи вимогу Контрольно-ревізійного управління України в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі №2а-2984/11/2770 є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.11.2013 зі змінами до пунктів 2.3., 4.1, 4.3, не погодились частково, з підстав, викладених у відзиві на позов та доповненнях до відзиву, а саме щодо включення у додаткову угоду нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 01.01.2009 по 01.01.2012 та посилання на ч. 4 ст. 21 Закону України «Про плату за землю» та на п.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України з 01.01.2011 і в частині встановлення ставки орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, починаючи з 01.01.2009, також заперечував проти змін до преамбули договору. Зокрема зазначав, що вимога Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанова Окружного адміністаривного суду міста Севастополя від 24.04.2012 та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 у справі №2а-2984/11/2770 не є підставами для внесення змін до умов господарських договорів, в них не має вказівок про внесення таких змін в спірний договір та прокуророром не наведено в позові належного обгрунтуваня з цих підстав. Крім того, представник зауважив, що прокурором також не обгрунтовано обов`язковість внесення змін у спірний договір, а саме в пункти 5.4., 9.1.1., 9.2.2., 12.4. Крім того зазначив, що внесення змін до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі не є підставою для перегляду орендної плати по договорам оренди, укладеним до внесення таких змін, а вимога про встановлення дати з якої повинен застосовуватись цей розмір необґрунтована .

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 05.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши прокурора та інших учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2006 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та Установою « 28 управління начальника робіт» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в Державному реєстрі земель 18.12.2006 за №040666100117 та за умовами якого, в редакції Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 31.03.2010, Орендодавець відповідно до рішень Севастопольської міської Ради №4748 від 15.03.2006 та №792 від 13.09.2006 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирних будинків з віднесення цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Симонок,53 (далі - Договір) /11-20, 25-27/.

Згідно з пунктом 2.1. Договору, в редакції Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 31.03.2010, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7976 га.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що він укладений строком на 25 років.

Відповідно до пункту 2.3. Договору в редакції Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 31.03.2010, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:

а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 4369678,00 грн. (чотири мільйони сто триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім грн.), що підтверджується випискою з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки №72/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі від 12.02.2010;

б) на наступний період:

8739355,00 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч триста п'ятдесят п'ять грн.), що підтверджується випискою з технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки №159/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі від 03.03.2010.

Пунктом 4.1. Договору, в редакції Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 31.03.2010, сторони обумовили, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (в редакції 13.02.2008) (далі - Методика), розмірі 1,0% (одного відсотка) від грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва, до введення об'єкту до експлуатації; в розмірі: 0,9% (нуль цілих дев`ять сотих процентів) від грошової оцінки земельної ділянки на період експлуатації.».

Пункт 4.2. Договору, в редакції Додаткової угоди про внесення змін до договору оренди від 31.03.2010 встановлював, що розмір річної орендної плати за користування земельною згідно з розрахунком складає:

а) на період будівництва:

4369678 * 0,01 = 43696,78 грн.

б) на наступний період:

8739355 * 0,0009 = 7865,42 грн,

При цьому, номартивна грошова оцінка земельної ділянки для періода будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періода приймається з моменту введення до експлуатації об'єкту будівництва, але не пізніше 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки.

Актом прийому-передачі земельної ділянки від 31.10.2006 був засвідчений факт передання орендованої земельної ділянки відповідачу (а.с. 21).

Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні розмірів орендної плати договорів оренди землі з урахуванням внесених змін, зокрема рішенням Севастопольської міської Ради від 13.02.2008 за № 3701, встановлені розміри орендної плати (далі - Методика). (а.с. 104-110)

20.12.2011 Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" (далі - Рішення №2163) /а.с. 131-132/.

07.02.2012 Севастопольською міською Радою прийнято рішення №2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" (далі - Рішення № 2318). /а.с. 159-160/.

На виконання зазначених рішень, Севастопольською міською Радою на адресу відповідача - Установи « 28 управління робіт» був надісланий проект додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого від 18.12.2006 №040666100117 (а.с. 32). Однак, Установа « 28 управління робіт» з проектом додаткової угоди не погодилось та направило на адресу позивача відповідні повідомлення (а.с. 33-34).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до господарського суду із даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 10 і п.21 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські Ради представляють загальні інтереси територіальних громад у межах повноважень, які надані Конституцією України.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Севастопольської міської Ради у частині земельних правовідносин входить розпорядження землями територіальної громади міста, у т.ч. і надання земельних ділянок у користування, власність, прийняття рішень про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

У зв'язку із цим, органом, який уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Севастопольська міська Рада.

Підставою представництва у суді інтересів держави стало те, що несплата господарюючими суб`єкатми податків не дає можливості реалізації державної податкової політики спрямованої на повноту і своєчасність сплати податків до бюджетів, державних цільових фондів, податків та зборів (обов'язкових платежів), та не сплата в повному обсязі орендної плати за користування земельною ділянкою завдає істотної шкоди економічним інтересам держави у сфері раціонального використання земель.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Крім того, згідно пункту 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-V ЗК України, зокрема що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок.

З урахуванням зазначених норм суд вважає, що прокурор мав право звернутись до суду в інтересах держави в особі позивача - Севастопольської міської Ради із зазначеним позовом, а спосіб захисту обраний прокурором відповідає діючому законодавству.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. (частина 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі")

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

У своїй позовній заяві прокурор просить суд внести зміни до пункту 2.3. Договору виклавши його у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

- на 2009 рік:

- а) на період будівництва

7122073 * 1,028 * 1,152 = 8434357,68 грн. (вісім мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі триста п'ятдесят сім грн. 68 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4555/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2006 року;

б)на період експлуатації:

14244145 * 1,028 * 1,152 = 16868714,18 грн. (шістнадцять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 18 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №3684/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 17.05.2006 року;

- на період з 01.01.2010 до 29.04.2010:

а) на період будівництва

7122073 * 1,028 * 1,152 * 1,059 = 8931984,79 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 79 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4555/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 06.10.2006 року;

б) на період експлуатації

14244145 * 1,028 * 1,152 * 1,059 = 17863968,32 грн. (сімнадцять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень 32 копійки), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №3684/1, виданої Севастопольським міським Головним управлінням земельних ресурсів 17.05.2006 року;

- на період з 29.04.2010 по 31.12.2010;

а) на період будівництва

4369678,00 грн. (чотири мільйони триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №72/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 12.02.2010 року;

б) на період експлуатації

8739355,00 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №159/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 03.03.2010 року;

- на 2011 рік:

а) на період будівництва

4369678 * 1,0 = 4369678,00 грн. (чотири мільйони триста шістдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №72/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 12.02.2010 року;

б) на період експлуатації

8739355 * 1,0 = 8739355,00 грн. (вісім мільйонів сімсот тридцять дев`ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №159/1, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 03.03.2010 року;

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 складає:

а) на період будівництва

5184792,08 грн. (п'ять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 08 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №315-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року;

б) на період експлуатації

10369863,92 грн. (десять мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 92 копійки), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №316-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року.».

Суд вважає, що вимоги прокурора у цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 статті 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію". Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012 року, Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 1 рішення Севастопольської міської Ради № 2318 "Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя" від 07.02.2012 третю особу зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни в діючи договори.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття рішень Севастопольською міською Радою № 2163 та № 2318, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.7. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи вищезазначені норми права та те, що нова нормативна грошова оцінка землі в адміністративних межах міста Севастополя введена у дію з 01.01.2012 року, вона повинна діяти для усіх землекористувачів саме з цієї дати.

Більш того, відповідно до наданих письмових пояснень відповідача, викладених у відзиві на позов, орендна плата у період 2012-2013 років визначалась та сплачувалась саме виходячи із нормативної грошової оцінки, встановленої рішенням Севастопольської міської Ради №2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію " від 20.11.2011 року, а саме з 01.01.2012 року, зазначене також не заперечувалось представником позивача.

Таким чином, з 01.01.2012 повинна була діяти нормативна грошова оцінка яка введена в дію рішенням Севастопольської міської Ради № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію" від 20.11.2011.

Оскільки прокурором та позивачем не доведено суду необхідність внесення змін у п. 2.3. Договору в частині зазначення розмірів нормативної грошової оцінки до 2012 року, то у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Зміст пунктів 3.1., 3.2. та 3.3. розділу 3 запропонованої редакції Договору відповідає змісту пунктів 3.1. та 3.2. розділу 3 діючої редакції Договору. Необхідність викладення цих умов саме у такому вигляді позивачем не доведено. Тому суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Що стосується доповнення Договору пунктом 3.4, то суд зазначає, що він повністю відтворює зміст частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто, ця норма буде діяти для сторін не залежно від того, чи внесена вона до договору оренди землі, а тому підстави для її обов'язкового включення до договору відсутні.

Позивачем була також заявлена вимога про викладення пункту 4.1. розділу 4 у новій редакції, а саме: " На виконання вимог Контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області від 25.08.2011 №07-08-6-14/5418, постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.04.2012 та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2012 по справі №2а-2984/11/2770, річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.2009 встановлюється:

- до здачі об'єкту в експлуатацію у відповідності з ч.4 ст.21 Закону України «Про орендну плату» (з 01.01.2011 року - у відповідності з п. 5.1 ст. 288 Податкового Кодексу України) в розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкту до експлуатації - у відповідності з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 0,09% (нуль цілих дев`ять сотих процентів) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ".

Суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. (Частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі")

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі статтею 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, тобто трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Не може перевищувати - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.8 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним з участю Орендодавця; в інших випадках, передбачених законом.

Позовні вимоги про внесення змін до п. 4.1 Договору обґрунтовані невідповідністю умов договору Методиці.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 року за №1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №3701 від 13.02.2008 (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення Ради №1348. Зокрема розмір орендної плати за земельні ділянки, під багатоквартирний житловий фонд встановлений у розмірі 0,9%. (а.с. 106)

Пунктом 1.3 рішення Ради №2318 від 07.02.2012 було передбачено, що за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди.

Статтею 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вже зазначалось, рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 року за №1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №3701 від 13.02.2008 (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення Ради №1348. Зокрема розмір орендної плати за земельні ділянки під багатоквартирний житловий фонд встановлений у розмірі 0,9 %.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 29.05.2013 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»», абзаци третій-п'ятий замінити двома абзацами в такій редакції:

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, як і невідповідність її розміру діючим нормативним актам. А тому наявні підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законодавством, як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судом, а відтак і наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

В силу положень частини першої статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

На виконання зазначених приписів при прийнятті рішення у даній справі судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у прецедентній постанові від 20.08.2013 року у справі №5009/3430/12.

Тому, позовні вимоги у частині встановлення у Договорі розміру орендної плати на період будівництва у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач зазначив, що такій розмір орендної плати повинен застосовуватись з 01.01.2011 року, але не надав суду законодавчого обґрунтування застосування нового розміру саме з цієї дати.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи цю норму права новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Такі ж самі положення зазначені і у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями).

Необхідність визначення у новій редакції Договору розміру орендної плати за попередні періоди позивачем так само жодним чином не обґрунтовано.

А тому, у цій частині позовних вимог має бути відмовлено.

Позивач просив суд внести зміни у Договір та викласти пункт 4.3 в наступній редакції:

«Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

на 2009 рік:

8434357,68 х 0,03 = 253030,73 грн.

- на період з 01.01.2010 до 29.04.2010:

8931984,79 х 0,03 / 365 х 118 = 86628,02 грн.

- на період 29.04.2010 по 31.12.2010:

4369678,00 х 0,03 / 365 х 247 = 88710,45 грн.

- на 2011 рік

4369678,00 х 0,03 = 131090,34 грн.

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2012 згідно з розрахунком складає:

- на період будівництва:

5184792,08 * 0,03 = 155543,76 грн.

- на наступний період:

10369863,92 * 0,0009 = 9332,88 грн.

При цьому грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду застосовується з моменту введення до експлуатації об'єкту будівництва, але не пізніше 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки.».

Суд вважає що ця вимога підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 2.3 Методики розмір річної орендної плати визначається в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Такий принцип визначення річної орендної плати за землю відповідає статтям 274, 285-288 Податкового кодексу України. Таким чином, формула визначення річної орендної плати, що передбачена у першому реченні та величина річної орендної плати з урахуванням нових нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати запропонованої редакції пункту 4.3 відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено обґрунтованість перерахунку орендної плати за попередні періоди, а тому суд вважає вимоги позивача про внесення цих змін до договору необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо змін до пунктів 4.2, 4.6.-4.9, доповнення п. 4.10.-4.11., 4.13, змін до п. 5.4., підпункту, доповнення пункту 9.1.1. підпунктом ж), та пункту 9.2.2 підпунктом н), о), п), зміни пункту 12.4 слід зазначити таке.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. та 1.5 рішення Ради №2318 управління було зобов'язано:

- після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженою рішенням Севастопольської міської Ради №2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни до діючого договору оренди земельних ділянок (п. 1.1);

- за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди (п.1.3);

- направити на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни до договорів земельних ділянок (п.1.5.).

Згідно з рішенням Ради № 4308 було вирішено внести в Договір зміни, а саме пункт 4.1 Договору викласти в новій редакції.

Таким чином, Севастопольською міською Радою були прийняті рішення щодо внесення змін лише до пунктів 2.3. та 4.1 Договору. Рішення щодо внесення змін до інших пунктів договору не приймалось.

13.09.2011 року Севастопольською міською Радою прийняте рішення «Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки. Але, цим рішенням не вирішувалось питання щодо приведення діючих договорів до відповідності із затвердженим примірним договором.

Посилання прокурора та представника позивача на внесення змін до статей 120 та 140 Земельного кодексу України як на підставу для безумовного доповнення Договору підпунктами н), о), п) пункту 9.2.2 суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Так, позивач просить доповнити Договір цими пунктами у наступній редакції:

«н) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою набувачу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

о) дотримуватись режиму користування земельною ділянкою таким чином, щоб це не спричиняло шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища, об'єктам історико-культурного призначення;

п) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та інш., у десятиденний термін»

Відповідно до статей 120 та 140 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Вищезазначені норми права не регламентують питання зміни реквізитів сторін у договорі та внесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди до реєстру, а тому не можуть бути підставою для внесення цих змін до Договору.

Позивач також просив суд викласти пункти 12.4, 12.5. розділу 12 у наступній редакції:

« 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передача чи відчуження права оренди третім особам.».

« 12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору».

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Вищезазначений пункт договору не відповідає статті 31 Закону України «Про оренду землі», а тому, позовна вимога щодо включення його до Договору задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначених вище обставин у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаних позовних вимог.

Що стосується позовних вимог щодо внесення змін до преамбули договору, то суд вважає, що в преамбулі Договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули Договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін за існуючим договором, а тому внесення змін до преамбули не вплине на зміну зобов'язань сторін за цим договором та сторони не позбавлені права додатково повідомити один одного у разі зміни документів або реквізітив, на підставі яких діє та чи інша сторона. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу Українисудовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

У пункті 4.1. постанови пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Таким чином, оскільки прокурор звільнений від сплати судовго збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету міста Севастополя пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Змінити умови укладеного між Севастопольською міською Радою (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3, ідентифікаційний код 24872845) та Установою « 28 управління начальника робіт» (97404, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Казаса,15, ідентифікаційний код 24967480) договору оренди земельної ділянки від 23.10.2006, зареєстрованого 18.12.2006 року за №040666100117, виклавши пункти договору у новій редакції, запропонованій позивачем:

2.1. Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

«а) на період будівництва

5184792,08 грн. (п'ять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 08 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №315-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року;

б) на період експлуатації

10369863,92 грн. (десять мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 92 копійки), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №316-3.1/5 виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 27.01.2012 року.»;

2.2. Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:

" Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється:

- до здачі об'єкту в експлуатацію в розмірі 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- після введення об'єкту до експлуатації в розмірі 0,09% (нуль цілих дев`ять сотих процентів) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

2.3. Пункт 4.2. договору викласти у наступній редакції:

"4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період будівництва:

5184792,08 * 0,03 = 155543,76 грн.

- на наступний період:

10369863,92 * 0,0009 = 9332,88 грн.

При цьому грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду застосовується з моменту введення до експлуатації об'єкту будівництва, але не пізніше 31.12.2015 від дати прийому-передачі земельної ділянки.

3. Стягнути з Установи « 28 управління начальника робіт» (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3, ідентифікаційний код 24872845) в дохід державного бюджету м. Севастополя (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 137,64 грн. (сто тридцять сім гривень 64 коп) .

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 11.11.2013.

Суддя С.О. Щербаков