25/403-06-9990
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 р. Справа № 25/403-06-9990
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 137 від 06.11.2006 року.
за участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Граніна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу ВАТ „Одесхарчокомбінат”, м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області
від 08.11.2006 року
у справі № 25/403-06-9990
за позовом ТОВ „Сумифітофармація”, м. Суми
до ВАТ „Одесхарчокомбінат”, м. Одеса
про стягнення 10406,8 грн. основного боргу, пені в сумі 2117,61 грн. та штраф в сумі 8700,25 грн., всього 21224,66 грн.
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року ТОВ „Сумифітофармація” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ „Одесхарчокомбінат” про стягнення 10406 грн. 80 коп. грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за поставлений у листопаді –грудні 2005 року товар згідно з договором № 27 від 12.07.2005 р., а також 2117 грн. 61 коп. пені та 8700грн. 25 коп. штрафу за порушення строків оплати отриманого товару.
ВАТ „Одесхарчокомбінат” позов визнав частково на суму основного боргу в розмірі 10406 грн.80 коп., а проти стягнення пені та штрафу заперечував посилаючись на відсутність своєї вини у несвоєчасній оплаті отриманого товару.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року у справі (суддя – Малярчук І.А.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2117 грн. 61 коп. пені та 8700 грн. штрафу з мотивів доведеності зазначених позовних вимог, а в частині стягнення основного боргу в сумі 10406 грн. 80 коп. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки під час розгляду даної справи відповідач оплатив борг в повному обсязі за платіжним дорученням № 1971 від 27.10.06 року.
ВАТ „Одесхарчокомбінат” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить винести постанову, якою відмовити в частині стягнення штрафу й пені. Скаржник вважає, що суд порушив норми матеріального і процесуального права та визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які недоведено. При цьому відповідач посилається на те, що не мав можливості оплатити суму заборгованості, оскільки не отримав постійного поточного рахунку позивача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.07.2005 року між ВАТ „Одесхарчокомбінат” (покупець) та ТОВ „Сумифітофармація” (постачальник) було укладено договір № 27 згідно якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідачеві товар, а останній зобов'язався його прийняти й оплатити на умовах даного договору.
Відповідно до умов договору сторони встановили, що покупець оплачує поставлений товар за узгодженою ціною по безготівковому розрахунку, згідно виставленого рахунку. Оплата поставленого товару здійснюється покупцем таким чином: 20% - передоплата, 80% - по факту поставки товару на склад покупця. За порушення строків поставки й оплати товару винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі 0,5 % від суми договору за кожен день прострочення виконання зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. За порушення строків оплати поставленого товару більше ніж на одну календарну неділю, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від вартості неоплаченого товару.
На виконання своїх зобов'язань за цим договором за накладними № ВН -249 від 30.11.2005 р., № ВН - 268 від 16.12.2005 р. позивач поставив відповідачеві товар загальною сумою 51644 грн. 84 коп., що останнім не заперечується.
Оплата отриманого товару відповідачем була проведена частково й несвоєчасно в сумі 41238 грн. 04 коп., в зв'язку з чим в нього виникла прострочена заборгованість на момент звернення позивача до суду з цим позовом у сумі 10406 грн. 80 коп. За порушення строків оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачеві штраф і пеню. За розрахунками позивача, що містяться в справі та відповідають умовам договору й чинному законодавству, сума пені складає 2117 грн. 61 коп., штрафу – 8700 грн. 25 коп. Зазначені розрахунки відповідачем не оспорені.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими й доведеними та підлягаючими задоволенню.
Оскільки під час вирішення даного спору в суді відповідач за платіжним дорученням № 1971 від 27.10.2006 р. перерахував позивачеві борг в сумі 10406 грн. 80 коп., то господарський суд першої інстанції правильно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору .
Доводи відповідача про те, що неоплата отриманого товару спричинена зміною позивачем свого поточного рахунку, про що його не було повідомлено, підставно були відхилені судом як неспроможні, оскільки спростовуються наявними в справі доказами, а саме: договором № 27 від 12.07.2005 р., в якому зазначено поточний рахунок позивача, довідкою банківської установи № 827 від 23.10.2006 р. про те, що цей рахунок дійсний і протягом 2006 року по ньому проводилися різні банківські операції, а також видатковими накладними, платіжними вимогами –дорученнями позивача та платіжними дорученнями відповідача про неодноразове перерахування позивачеві грошових коштів протягом 2006 року (а. с. 35 - 53).
Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення цього спору.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 08.11.2006 року у справі № 25/403-06-9990 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Одесхарчокомбінат” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 354501 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні