Постанова

від 25.11.2013 по справі 825/4057/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4057/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 01.11.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 28 серпня 2013 року: №0004332200 та №0004342200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивачем на перевірку були надані всі необхідні первинні документи для підтвердження взаємовідносин з ТОВ «МАГРЕБ Україна». Свідоцтво платника ПДВ даного контрагента було анульовано 30.08.2012, а ТОВ «Пульсар» мало взаємовідносини з товариством «МАГРЕБ Україна» в червні 2012 року. Позивач не погоджується з посиланням податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних, що позбавляє права позивача на відображення витрат та податкового кредиту з придбання послуг по перевезенню вантажів. Він вважає, що товарно-транспортні накладні підтверджують не операцію з придбання товарів. які перевозяться в якості вантажу, а операцію з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних у покупця саме по собі не може свідчити про безтоварність операції і не означає відсутність права на витрати та податковий кредит в разі наявності інших первинних документів, що підтверджують факт отримання товару. Таким чином, позивач на законних підставах, дотримуючись відповідних норм бухгалтерського та податкового обліку та маючи необхідні документи, відобразив суми ПДВ у складі податкового кредиту, і суми податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Товари отримані від ТОВ «МАГРЕБ Україна» були реалізовані покупцям, тобто були використані в господарській діяльності позивача, що підтверджується відповідними видатковими накладними. Наявність даних документів свідчить про реальність факту закупівлі товарів, так як ці товари були реально продані і від продажу нараховані податкові зобов'язання та податкові доходи, та був досягнутий реальний економічний ефект, як для позивача так і для бюджету України.

Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що в ході перевірки позивача не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця. На перевірку не надавались документи, що підтверджують транспортування товару, факт передачі. Зберігання та подальшу його реалізацію. ДПІ у м. Чернігові отримала від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акт перевірки від 21.06.13 №164/2240/36282249 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "МАГРЕБ Україна" з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.08.2012», яким було встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, що свідчить про фіктивність та вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювались. Перевіркою також встановлено, що правочини укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Також податкова накладна від 27.06.2012 №375 підписана не уповноваженою особою, тобто оформлена з порушенням вимог чинного законодавства. Отже, документи складені від імені ТОВ «МАГРЕБ Україна» відносно ТОВ «Пульсар», не можуть вважатись первинними та бути документальним підтвердженням здійснення господарських операцій за ними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити виходячи з наступного.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за червень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Форте-С"; за липень, серпень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "МАГРЕБ Україна"; та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт №238/22/14239093 від 08.08.2013 (а.с.14-18).

Перевіркою встановлено порушення:

п. 198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 4000,00 грн., (в т.ч. за червень 2012 року на суму 4000,00 грн.).

пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 4200,00 грн., (в т.ч. за 3 квартал 2012 року на 4200,00 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013: №0004332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6300,00 грн., в т.ч. +4200,00 грн. - за основним платежем та 2100,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.19); №0004342200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6000,00 грн., в т.ч. +4000,00 грн. - за основним платежем та 2000,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.20).

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові актом перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області заперечення від 15.08.2013 №20 (а.с.21-24), однак у відповіді на заперечення Державна податкова інспекція у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 22.08.2013 №1349/10/28-610 висновки акту перевірки залишила без змін (а.с.25-26).

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 06.09.2013 подав до Державної податкової служби в Чернігівській області первинну скаргу 23 (а.с.27-29), однак рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.09.2013 №1309/10/10-285 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.30-31).

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.09.2013 №1309/10/10-285, позивач 03.10.2013 подав до Міністерства доходів і зборів України Департаменту правової роботи Управління адміністративного оскарження повторну скаргу №25 (а.с.32-36), однак рішенням Міністерства доходів і зборів України від 21.10.2013 №13637/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду повторної скарги оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 28 серпня 2013 року: №0004332200 та №0004342200 та рішенням Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 23.09.2013 №1309/10/10-285 - залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с.38-39).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; надання інших допоміжних комерційних послуг; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.105-107). Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар" є платником податку на додану вартість.

01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГРЕБ Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар" (Покупець) було укладено договір поставки №106-2 (а.с.40-41).

Відповідно до пп. 1.1. договору Постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти Покупцю товари (в тому числі, але не виключно - запасні частини для автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами та кількістю, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Відповідно до пп.3.1. договору замовлення, підтвердження замовлення є попереднім документом стосовно погодження між сторонами цін, кількості, асортименту, умов поставки товару.

Відповідно до пп.5.1 договору Покупець зобов'язується провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару.

Відповідно до пп.5.2 договору розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості партії товару в безготівковому порядку в гривнях на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до пп.6.1 договору Постачальник зобов'язаний поставляти Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті остаточно погоджені сторонами в накладних.

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною №723 від 27.06.2012 на загальну суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн. (а.с.42).

Товариством з обмеженою відповідальністю "МАГРЕБ Україна" було виписано податкову накладну від 27.06.2012 №375 на загальну суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн. (а.с.45-46).

Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.07.2012: №10 на загальну суму 20000,00 грн., №459 на загальну суму 4000,00 грн. (а.с.61).

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується відомістю по рахунку 281 розрахунки з постачальниками за червень 2012 року та відомістю по рахунку 631 розрахунки з постачальниками за 2012 рік (а.с.67-73).

Придбання товару за даний договором було відображено в податковому обліку товариства, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, квитанціями №2 (а.с.47-60).

До магазинів позивача товар було передано згідно накладних №19 від 29.06.2012 на загальну суму 7093,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1182,25 грн.; №20 від 30.06.2012 на загальну суму 17987,50 грн., в т.ч. ПДВ - 2997,92 грн. (а.с.43-44).

Згідно договорів купівлі-продажу від 18.08.2000 та від 25.04.2000 для реалізації товару та його зберігання позивач використовує власні нежитлові приміщення: магазин №1 загальною площею 39,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Леніна, 46 та магазин №2: лім. з 1-36 по 1-61 площею 428,0 кв.м, лім. 1-74 площею 57,9 кв.м, загальною площею 485,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 12, корп. 1 (а.с.62-63,65). Право власності належним чином зареєстровано (а.с.64,66).

Придбані товари були використані в господарській діяльності позивача та реалізовані замовникам, що підтверджується видатковими накладними за липень-грудень 2012 року (а.с.74-97).

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ "МАГРЕБ Україна" було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання, засновником даного товариства та його керівником є ОСОБА_1 (а.с.108-112) та було платниками податку на додану вартість, свідоцтво анульовано 30.08.2012.

Таким чином, суд вважає, що господарська операція з приводу придбання товарів позивачем у ТОВ "МАГРЕБ Україна" мала реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених у видатковій та податковій накладній, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар" вимог податкового законодавства став акт перевірки від 21.06.13 №164/2240/36282249 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "МАГРЕБ Україна" з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.08.2012», яким встановлено, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Проте, суд зазначає, що викладені в актах обставини, не є підставами вважати правочин нікчемним, або таким, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарської операції. Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "МАГРЕБ Україна".

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угода порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

В законодавстві України також закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2013 року: №0004332200 та №0004342200.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товарів, відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби від 28 серпня 2013 року: №0004332200 та №0004342200 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, належать задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 28 серпня 2013 року: №0004332200 та №0004342200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/ м.Чернігів/ 22030001, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар" (код ЄДРПОУ 14239093) судові витрати в сумі 172,05 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна