Ухвала

від 14.05.2014 по справі 825/4057/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4057/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пульсар» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 28 серпня 2013 року № 0004332200 та № 0004342200.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 20 листопада 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій за червень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Форте-С»; за липень, серпень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «МАГРЕБ Україна»; та податку на прибуток за відповідні періоди з вищевказаним контрагентом, за результатами якої складено акт № 238/22/14239093 від 08.08.2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0004332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 6300,00 грн., в т.ч. 4200,00 грн. - за основним платежем та 2100,00 грн. - за штрафними санкціями; № 0004342200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6000,00 грн., в т.ч. 4000,00 грн. - за основним платежем та 2000,00 грн. - за штрафними санкціями.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, які оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2012 року між ТОВ «МАГРЕБ Україна» (постачальник) та ТОВ «Пульсар» (покупець) було укладено договір поставки № 106-2.

Відповідно до пп. 1.1. договору Постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покупцю товари (в тому числі, але не виключно - запасні частини для автомобілів, автохімію, масла, супутні товари для автотранспорту та інше) окремими партіями за цінами та кількістю, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.

Виконання даного договору підтверджується видатковою накладною № 723 від 27.06.2012 року на загальну суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.

ТОВ «МАГРЕБ Україна» було виписано податкову накладну від 27.06.2012 року № 375 на загальну суму 24000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.

Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.07.2012 року № 10 на загальну суму 20000,00 грн., № 459 на загальну суму 4000,00 грн.

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку товариства, що підтверджується відомістю по рахунку 281 розрахунки з постачальниками за червень 2012 року та відомістю по рахунку 631 розрахунки з постачальниками за 2012 рік.

Придбання товару за даний договором було відображено в податковому обліку товариства, що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень 2012 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, квитанціями № 2.

До магазинів позивача товар було передано згідно накладних № 19 від 29.06.2012 року на загальну суму 7093,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1182,25 грн.; № 20 від 30.06.2012 року на загальну суму 17987,50 грн., в т.ч. ПДВ - 2997,92 грн.

Для реалізації товару та його зберігання позивач використовує власні нежитлові приміщення: магазин № 1, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Леніна, 46 та магазин № 2, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Рокосовського, 12. Загальна площа складає 485,9 кв.м. Право власності належним чином зареєстровано.

Придбані товари були використані в господарській діяльності позивача та реалізовані замовникам, що підтверджується видатковими накладними за липень-грудень 2012 року.

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «МАГРЕБ Україна» було належним чином зареєстроване в якості суб'єкта господарювання, засновником даного товариства та його керівником є ОСОБА_2 та було платником податку на додану вартість. Свідоцтво було анульовано 30.08.2012 року.

Таким чином, господарська операція з приводу придбання товарів позивачем у ТОВ «МАГРЕБ Україна» мала реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених у видатковій та податковій накладній, відбулося з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, господарські операції з контрагентом спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

З акту перевірки та доводів представника відповідача вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «Пульсар» вимог податкового законодавства став акт перевірки від 21.06.2013 року № 164/2240/36282249 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МАГРЕБ Україна» з питань взаємовідносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року», яким встановлено, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

З даного приводу, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що викладені в актах обставини, не є підставами вважати правочин нікчемним, або таким, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарської операції. Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ «МАГРЕБ Україна».

Відповідно до вимог Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Платники несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, викладені в акті перевірки твердження відповідача про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України є необгрунтованими та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Податковим органом не доведено, що господарські операції є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст. 228 Цивільного кодексу України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.