Постанова

від 07.11.2013 по справі 804/13063/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. справа № 804/13063/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю представників сторін:

позивача Семченко В.В.

відповідача Бейгул А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000632204 від 21.06.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" (далі - ТОВ "Лексус Центр", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (том 1, а.с. 3-9), в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідач) від 21.06.2013 р. № 0000632204, яке було прийняте на підставі акту від 27.05.2013 р. № 1607/224/35933371 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Лексус Центр" (код ЄДРПОУ 35933371) під час здійснення взаємовідносин з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (код ЄДРПОУ 35295110) за період січень, лютий, березень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 20, 78, 79, 86, 184, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, на порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач обґрунтовував позов тим, що перевірка ТОВ "Лексус Центр" була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальному провадженні, у ДПІ Бабушкінскього районі не було жодних правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, при проведенні перевірки не брались до уваги первинні документи щодо здійснення господарської діяльності між ТОВ "Лексус Центр" та ПП "Полтава-Проект-Монтаж". У зв'язку з чим, на думку позивача, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення без достатніх правових підстав, не погодившись із цим, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

У судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала у зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та матералами справи підтверджено, що податковим органом 27.05.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Лексус Центр" (код ЄДРПОУ 35933371) під час здійснення взаємовідносин з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (код ЄДРПОУ 35295110) за період січень, лютий, березень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, в результаті чого складено акт №1607/224/35933371. (том 1, а.с. 21-32).

21.06.2013 р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 169 536,00 грн., штрафними санкціями 42 384,00 грн., всього на суму 211 920,00 грн. (том 1, а.с. 33).

Як встановлено судом, під час проведення перевірки ТОВ "Лексус Центр" відповідачем брались до уваги податкові накладні, видаткові накладні, Договір № 03/12-12 від 03.12.12 р., Акт Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 10.04.13 р. № 437/22.5-10/35295110 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (податковий номер 35295110) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 року - лютий 2013 року, податкових та видаткових накладних.

Відповідно до зазначеної перевірки, відповідачем зроблені висновки, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Лексус Центр", а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ "Лексус Цент" операцій по ланцюгу з постачальником ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (код ЄДРПОУ 31820299) за період січень, лютий, березень 2013 року, також, встановлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 169 536,00 грн., в тому числі по періодам: у січні 2013 р. на суму 49 946,00 грн., у лютому 2013 року на суму 61 002,00 грн., у березні 2013 року на суму 58 588,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як було встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача, Акт перевірки було складено на основі акту ДПІ у м. Полтаві від 10.04.13 р. №437/22.5-10/35295110 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (податковий номер 35295110) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 р. - лютий 2013 р. (далі - Акт ДПІ у м. Полтаві). На підставі даного Акту ДПІ у м. Полтаві відповідач зробив висновок, про те, що позивачем вчинені зазначені вище порушення норм податкового законодавства. У результаті таких порушень було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Судом встановлено, що Акт ДПІ у м. Полтаві від 10.04.2013 р. № 437/22.5-10/35295110 складено у зв'язку з тим, що неможливо було провести звірку ПП "Полтава-Проект-Монтаж". Таким чином, ані звірки, ані жодної перевірки ПП "Полтава - Проект - Монтаж" з питань господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010 р. - лютий 2013 р. не було проведено взагалі. Зазначеним Актом, ДПІ у м. Полтаві встановило факт неможливості проведення звірки контрагента позивача, врезультаті цього й було складено зазначений Акт.

Водночас, слід зазначити, що правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ № 236). Пунктом 2 Порядку № 1232 передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Додатком № 3 Наказу № 236 затверджено зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, де чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, та яким взагалі не передбачено необхідність робити будь-які висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Таким чином, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відповідач, керуючись, та на підставі Акту від 10.04.2013 р. № 437/22.5-10/35295110, яким встановлено лише факт неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, провів перевірку останнього, та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Окрім цього, позивач надав до суду постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 816/2136/13-а (том 1, а.с. 10-15), яку ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 р. (том 1, а.с. 16-20) залишено без змін. Встановлено, що вказаною постановою Полтавський окружний адміністративний суд визнав неправомірними дії ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС щодо формування в акті № 437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (код ЄДРПОУ 35295110) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року-2013 року" висновків:

«Проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за лютий 2010 - лютий 2013 року.

Проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року - лютий 2013 року».

Таким чином, докази на які посилається відповідач при проведенні перевірки визнанні судами неправомірними.

Суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо проведення перевірки позивача та прийняття щодо цього податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні позивачем надані податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, які були оглянуті та досліджені судом. Тобто, первинні документи щодо підтвердження здійснення господарських взаємовідносин позивачем з контрагентом, та використання придбаного товару у своїй діяльності.

На підставі зазначених документів, судом встановлено, що між ТОВ "Лексус Центр" та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" укладено договір № 03/12-12 від 03.12.2012 р. (том 1, а.с. 183-185). Відповідно даного Договору № 03/12-12 від 03.12.2012 р. ТОВ "Лексус Центр" за період січень-березень 2013 року придбало у ПП "Полтава - Проект - Монтаж", а останній поставив на адресу ТОВ "Лексус Центр", товар (автозапчастини).

Судом встановлено, що факт здійснення господарських відносин між ТОВ "Лексус Центр" та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" підтверджено видатковими та податковими накладними: № 354 від 28.01.2013 р., № 128 від 03.01.2013 р., № 129 від 03.01.2013 р., № 130 від 03.01.2013 р., № 79 від 01.02.2013 р., № 208 від 11.02.2013 р., № 569 від 20.02.2013 р., № 396 від 18.03.2013 р., № 534 від 22.03.2013 р. (том 1, а.с. 186-221).

Також, судом було встановлено та не заперечувалось сторонами про те, що на момент складання вказаних податкових накладних ТОВ "Лексус Центр", та його контрагент включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також, зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Сума ПДВ у розмірі 169 536,00 грн. була віднесена ТОВ "Лексус Центр" до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (копії яких надані при перевірці).

Також, суд зазначає, якщо навіть і були якісь порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача - по ланцюгу постачання товарів (послуг) та які можливо не виконали свого зобов'язання щодо сплати податків, то це повинно тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, податковим органом в судовому засіданні не було доведено правоміріність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2013 р. № 0000632204 підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2 120,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 6328 від 03.10.2013 р. (том 1, а.с. 2).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12 листопада 2013 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000632204 від 21.06.2013 р. - задовольнити повністю.

Скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 21.06.2013 р. № 0000632204, яке було прийняте на підставі акту від 27.05.2013 р. № 1607/224/35933371 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Лексус Центр" (код ЄДРПОУ 35933371) під час здійснення взаємовідносин з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (код ЄДРПОУ 35295110) за період січень, лютий, березень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" (код ЄДРПОУ 35933371; Запорізьке Шоссе, 28-а, м. Дніпропетровськ, 49017) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 120,00 грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2013 року .

Суддя С. В. Прудник