Рішення

від 21.11.2013 по справі 706/892/13-ц

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/892/13-ц

2/706/485/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Олійника М.Ф.,

за участю секретаря Гирич Ж.М.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства «Голден», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держземагенства у Христинівському районі Черкаської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ФГ «Голден», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держземагенства у Христинівському районі Черкаської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту, площею 3,30 га, від 01.06.2011 р. між нею та ФГ «Голден», скасувати реєстраційний запис № 7124688000:02:001:0109 у Державному реєстрі земель від 06.12.2012 р. про реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки відділом Держкомзему у Христинівському районі.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що на підставі рішення Шельпахівської сільської ради Христинівського району за № 13-07 від 11.10.2011 р. та державного акта № 414 від 12.11.2001 р. їй була надана у приватну власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована за межами населеного пункту, площею 3,30 га. 01.06.2011 р. ФГ «Голден» запропонувало їй укласти договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років. Як орендодавець вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, за станом здоров’я особисто не могла прибути до м.Христинівки, але нікому довіреності на здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01.06.2011 р. не надавала, а Шельпахівська сільська рада Христинівського району такої довіреності не посвідчувала, тому ні сама вона, ні уповноважена від її імені особа вказаний договір у відділі Держкомзему у Христинівському районі не реєструвала. Проте, 06.12.2012 р. без її відому та згоди вказаний договір був зареєстрований. Ознайомившись із змістом договору та додатків до нього, вона виявила ряд неточностей та невідповідностей чинному цивільному законодавству України. Зокрема, договір був укладений нею із ФГ «Голден», а не з ОСОБА_5 як фізичною особою, але в акті прийому-передачі земельної ділянки від 01.06.2011 р. зазначено, що вона передає земельну ділянку не ФГ «Голден», а особисто ОСОБА_5, хоча в договорі не зазначено, що він є уповноваженим представником ФГ «Голден» із зазначенням його посади, а також повинні бути документальні докази на підтвердження його повноважень. Такі документи у договорі оренди від 01.06.2001 р. відсутні.

Вказаний вище договір у відділі Держкомзему у Христинівському районі нею не реєструвався. Це наштовхує на думку, чи відповідає цей договір зі сторони орендаря моральним засадам суспільства, чи не спрямований він на зухвале захоплення орендарем її земельної ділянки у приватну власність.

Вона вважає, що договір оренди земельної ділянки від 01.06.2011 р. між нею та ФГ «Голден» не відповідає вимогам ст.ст. 203, 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України та іншим актам цивільного законодавства, оскільки підписаний зі сторони орендаря неповноважною особою, а нею у відділі Держкомзему у Христинівському районі не реєструвався, тому згідно із ст.215 ЦК України він є недійсним.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з’явилася, проте її інтереси представляв за довіреністю ОСОБА_1, який позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Крім того, у своїй промові у судових дебатах представник позивача ОСОБА_1 стверджував, що підставою для визнання недійсним договору є ч.1 ст.230 ЦК України.

23.10.2013 р., після початку розгляду судом справи по суті, позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із письмовою заявою «в порядку ст.31 ЦПК України про зміну підстав для звернення з позовом до суду», в якій фактично зазначаються нові підстави позову. Такими ОСОБА_4 вважала підписання оспорюваного договору оренди землі та акта прийому-передачі земельної ділянки неповноважною особою, а саме, не ОСОБА_5, а ймовірно ОСОБА_6 У зв’язку з цим просила призначити у справі судову почеркознавчу експертизу щодо питання встановлення особи, яка підписала оспорюваний договір зі сторони орендаря, а також інших питань. У судовому засіданні 07.11.2013 р. представник позивача ОСОБА_1 надав суду заяву про зняття з розгляду питання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 07.11.2013 р. відмовлено у прийнятті до розгляду вказаної заяви позивача ОСОБА_4, їй роз’яснено, що вона має право звернутись до суду з окремим позовом з іншими підставами позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що посилання позивача ОСОБА_4 на наявність у тексті оспорюваного договору запису прізвища ОСОБА_5 жодним чином не змінює орендаря, орендарем земельної ділянки площею 3,30 га, яка належить на праві власності ОСОБА_4, є ФГ «Голден». Запис про ОСОБА_5 є лише вказівкою на керівника юридичної особи - орендаря. Дану обставину підтверджує як відтиск печатки ФГ «Голден» у договорі, так і реєстраційна справа на земельну ділянку, згідно з якою орендарем земельної ділянки є ФГ «Голден». Щодо всіх істотних умов договору оренди землі було досягнуто згоди між ОСОБА_4 та ФГ «Голден». Державну реєстрацію договору було проведено представником ФГ «Голден» ОСОБА_7С, яка діяла на підставі довіреності, у відділі Держкомзему у Христинівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2012 р. за № 712468804002397. Станом на 06.12.2012 р. державна реєстрація договорів оренди землі здійснювалась за поданням однієї зі сторін договору. Тому неподання позивачем особисто документів на державну реєстрацію договору оренди не може бути підставою визнання такого договору недійсним.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у запереченнях проти позову.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні висловила думку, що позов не підлягає задоволенню повністю, оскільки при його укладенні порушень вимог законодавства допущено не було.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка ОСОБА_8, провідного спеціаліста відділу Держземагенства у Христинівському районі, який пояснив, що він здійснював державну реєстрацію оспорюваного договору, із заявою про державну реєстрацію договору звертався представник ФГ «Голден», із такою заявою можуть звертатись одна або друга сторона договору чи їх представники, дослідивши письмові докази: копії державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ЧР № 003949 на ім’я ОСОБА_4, договору оренди землі від 01.06.2011 р. між ОСОБА_4 та ФГ «Голден», акта прийняття-передачі земельної ділянки від 01.06.2011 р., реєстраційної справи на земельну ділянку ОСОБА_4, статуту ФГ «Голден», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФГ «Голден» станом на 19.07.2011 р., довідки виконкому Шельпахівської сільської ради Христинівського району № 303 від 26.03.2013 р., заяву про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 19.11.2012 р., поземельну книгу на земельну ділянку ОСОБА_4, інші письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 003949, виданого 12.11.2001 р. Шельпахівською сільською радою Христинівського району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 414, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,30 га, що розташована на території Шельпахівської сільської ради Христинівського району.

01.06.2011 р. позивачем ОСОБА_4 та представником відповідача ФГ «Голден» був підписаний договір оренди землі щодо вказаної вище земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Христинівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2012 р. за № 7124688804002397.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення спірного договору оренди землі, істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як на підставу для визнання недійсним договору оренди землі позивач ОСОБА_4 у позовній заяві посилається на те, що договір оренди землі підписаний зі сторони орендаря неповноважною особою, а саме, ОСОБА_5 як фізичною особою, крім того, договір оренди землі нею у відділі Держкомзему у Христинівському районі не реєструвався.

Суд вважає, що договір оренди землі підписаний повноважною особою - ОСОБА_5 як головою ФГ «Голден». Те, що ОСОБА_5 є керівником - головою ФГ «Голден», стверджується Статутом ФГ «Голден» та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФГ «Голден» станом на 19.07.2011 р., копії яких долучені до справи.

Наявність у тексті договору запису прізвища ОСОБА_5 жодним чином не вказує на зміну орендаря, орендарем є юридична особа - ФГ «Голден», запис про яку також міститься у тексті договору у графі «Орендар». Запис про ОСОБА_5 є лише вказівкою на керівника юридичної особи - орендаря. Це стверджується і відтиском печатки ФГ «Голден» у договорі і поземельною книгою, згідно з якою орендарем земельної ділянки є ФГ «Голден». Вказане стосується і підписання ОСОБА_5 акта прийняття - передачі земельної ділянки від 01.06.2011 р., на якому також є відтиск печатки ФГ «Голден».

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з Прикінцевими положеннями договору оренди землі від 01.06.2011 р. договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державну реєстрацію оспорюваного договору оренди землі було проведено відділом Держкомзему у Христинівському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2012 р. за № 7124688804002397. Підставою для державної реєстрації була заява представника орендаря ФГ «Голден», копія заяви долучена до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» в редакції, яка діяла станом на 06.12.2012 р., державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, державна реєстрація договору оренди землі станом на 06.12.2012 р. здійснювалась за заявою однієї із сторін договору. Тому подання заяви від іншої сторони договору не вимагалось.

Твердження представника позивача ОСОБА_1 про те, що державна реєстрація повинна здійснюватись лише власником земельної ділянки, про що свідчить п.п.4 п.13-2 постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 р. «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.п.2 п.13-2 вказаної постанови державну реєстрацію може провести і набувач земельної ділянки, яким є орендар.

Можливі порушення порядку проведення державної реєстрації договору оренди землі не можуть бути підставою для визнання недійсним договору оренди землі, оскільки не передбачені законодавством, яке діяло на час державної реєстрації оспорюваного договору, в тому числі зазначеними вище нормативно-правовими актами, як підстава для визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Посилання представника позивача ОСОБА_1 у своїй промові у судових дебатах на ч.1 ст.230 ЦК України як на підставу для визнання договору недійсним є неналежним. Вказана норма закону передбачає правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Однак, про те, що правочин вчинений під впливом обману, жодним чином не зазначено у позовній заяві ОСОБА_4

Тому у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі необхідно відмовити.

Оскільки позовна вимога про скасування реєстраційного запису № 7124688000:02:001:0109 (позивачем ОСОБА_4 помилково у позовній вимозі вказаний не номер запису у Державному реєстрі земель, а кадастровий номер земельної ділянки) у Державному реєстрі земель від 06.12.2012 р. про реєстрацію вказаного договору оренди земельної ділянки відділом Держкомзему України у Христинівському районі є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, тому вона також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 203 ч.ч.1-3, 5, 6, 215 ч.1 ЦК України, ст.ст. 1, 15 ч.ч. 1, 2, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до фермерського господарства «Голден», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділ Держземагенства у Христинівському районі Черкаської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_9