Рішення

від 21.11.2013 по справі 920/1788/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2013 Справа № 920/1788/13

За позовом: Комунального підприємства «Путивльська житлово - експлуатаційна контора», м. Путивль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Апіс Україна» в особі філії «Апіс Путивль», м. Путивль, Сумська область

про стягнення 51876 грн. 93 коп.,

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Волоховій Н.В.

Представники сторін:

Від позивача: Міненко С.А., договір № 0005 від 05.11.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 46612 грн. 05 коп. заборгованості за неналежне виконання договору про надання послуг з прийому та розміщення твердих побутових відходів № 1 від 02.01.2013 року, укладеного між сторонами у справі, в тому числі: суму основного боргу в розмірі 36796 грн. 12 коп., штраф у розмірі 9815 грн. 93 коп., а також витрати по сплаті судового збору.

Крім цього, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № 355 від 06.11.2013 року, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 51876 грн. 93 коп. заборгованості за неналежне виконання договору № 1 від 02.01.2013 року, в тому числі: суму основного боргу в розмірі 36796 грн. 12 коп., штраф у розмірі 14831 грн. 53 коп., 249 грн. 28 коп.-3% річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надіслав відзив на позовну заяву (вх.№ 15954 від 19.11.2013р.), в якому зазначає, що несплата відповідачем наданих позивачем послуг за договором сталася внаслідок неправомірних дій позивача та Виконавчого комітету Путивльської міської ради, які полягають у незаконному піднятті вартості послуг позивача. Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, за зверненням Філії «Апіс Путивль» ТОВ «Апіс Україна», розпочато розгляд справи за ознаками порушення комунальним підприємством «Путивльська житлово - експлуатаційна контора» законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50 та ч.1 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з захоронення побутових відходів.

Відповідач подав клопотання № 1, б/н, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до закінчення розгляду справ Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України по справам № 02-06/78-2013 та № 02-06/79-2013 щодо зловживання КП «Путивльська житлово - експлуатаційна контора» монопольним становищем на ринку послуг з захоронення побутових відходів.

Також, відповідач подав клопотання № 2, б/д, відповідно до вимог якого просить суд витребувати у Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України інформацію по справам № 02-06/78-2013 та № 02-06/79-2013, а по закінченні провадження - рішенням по цим справам.

Крім того, відповідач подав клопотання № 3, б/д, в якому просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання 21.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

Враховуючи достатність доказів в матеріалах справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд залишає без задоволення, оскільки зазначені в клопотанні відповідачем підстави для зупинення провадження у справі не передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Розгляд Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України справ № 02-06/78-2013 та № 02-06/79-2013 не є підставою для зупинення провадження у даній справі в розумінні ст.79 ГПК України.

Суд розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів прийшов до висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Клопотання представника позивача про витребування доказів у справі суд залишає без задоволення, оскільки обов'язок доказування і подання належних доказів на підтвердження своєї позиції по справі покладено на сторін у справі. Наявних в справі доказів достатньо для прийняття рішення у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, 02.01.2013 року між Комунальним підприємством «Путивльська житлово - експлуатаційна контора» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апіс Україна» в особі філії «Апіс Путивль» був укладений договір № 1 «Про надання послуг з прийому та розміщенню твердих побутових відходів». Відповідно до умов договору позивач зобов'язався приймати тверді побутові відходи, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату відповідно до актів виконаних робіт, до 15 числа календарного місяця в межах та згідно тарифу, затвердженому рішенням виконавчого комітету Путивльської міської ради № 17 від 31.01.2013 «Про затвердження калькуляції Путивльської ЖЕК на розміщення побутових відходів на міському звалищі». Вартість послуг з розміщення ТПВ на звалище затверджена в розмірі 45,11 грн. за 1 тону.

Відповідно до п.3.4 договору акт прийому - передачі твердих побутових відходів оформляється сторонами щомісячно до 3 числа календарного місяця після закінчення поточного місяця.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір № 1 від 02.01.2013 року, за своєю правовою природою є договором надання послуг, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Як встановлено судом і не заперечується відповідачем, позивач на виконання умов договору надав послуги з прийому та розміщенню твердих побутових відходів, що підтверджується актами прийому - передачі ТПВ від 02.02.2013, 02.03.2013, 29.03.2013, 02.05.2013, 03.06.2013, 03.07.2013, 01.08.2013, 03.09.2013, 02.10.2013.

Відповідач в порушення умов договору вчасно та в повному обсязі за надані позивачем послуги не розрахувався, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 36796 грн. 12 коп.

Відповідач заперечуючи проти позову, вказує на те, що Виконавчим комітетом Путивльської міської ради вчинено неправомірні дії, які полягають у незаконному піднятті вартості послуг позивача.

Судом досліджено, що рішення виконавчого комітету Путивльської міської ради від 31.01.2013 року № 17 (на підставі якого визначений розмір плати в п.3.1 договору) - не оскаржено, не визнано нечинним. Договір № 1 від 02.01.2013 року, укладений між сторонами у справі не розірваний та не визнаний недійсним.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Заборгованість відповідача за надані позивачем послуги в розмірі 36796 грн. 12 коп.

Згідно п. 3.6. договору за прострочення платежу нараховується штраф у наступних розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10% суми боргу, при затримці більше 30 днів - 20%. Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано до сплати штраф у розмірі 14 831 грн. 53 коп. за період з січня по вересень 2013 року.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Позивачу нараховано до сплати 249 грн. 28 коп. - 3% річних.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 51 876 грн. 93 коп., з яких: 36796 грн. 12 коп. - боргу за надані послуги, 14831 грн. 53 коп. - штрафу за прострочення платежу, 249 грн. 28 коп. Відповідач доказів сплати боргу не подав, не надав і обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апіс Україна» в особі філії «Апіс Путивль» (41500, Сумська область, м. Путивль, вул. Першотравнева, 66; код ЄДРПОУ 38264347) на користь Комунального підприємства «Путивльська житлово-експлуатаційна контора» (41500, Сумська область, м. Путивль, пров.Луначарського,3; код ЄДРПОУ 14025297) 36796 грн. 12 коп. - боргу, 14831 грн. 53 коп. - штрафу, 249 грн. 28 коп. - 3% річних та 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.11.2013 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО