Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/13880/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13880/13 11.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфарма»

про стягнення 69 014,16 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Волков І.С. за довіреністю від 29.10.2013;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарма" про стягнення 69 014,16 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору найму (оренди) будівлі №15/08/З від 18.04.2008. Також, Позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У судове засідання, призначене на 11.11.2013 з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, документи на виконання вимог ухвали від 25.07.2013, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" "Про вжиття заходів до забезпечення позову" з мотивів недоведеності підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі за текстом - ТОВ "Фоззі-Фуд", позивач) та ЗАТ "Вектор - Інвест" було укладено договір найму (оренди) будівлі №15/08/3, згідно з яким ЗАТ "Вектор- Інвест" передав в тимчасове користування позивачеві нежитлову будівлю торгівельного комплексу з підсобними і допоміжними спорудами загальною площею 4 393.9 кв. м, розташовану за адресою м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.9.

Договір найму (оренди) будівлі №15/08/3 від 18.04.2008 укладений строком на 116 календарних місяців з дня підписання акту приймання - передачі будівлі. Акт приймання- передачі був підписаний сторонами 18.04.2008. Договір оренди діє до 18.12.2017.

10.10.2012 між ТОВ "Фоззі-Фуд" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліфарма" (далі за текстом - ТОВ "Поліфарма", відповідач) було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №09-12КЗ (далі за текстом - Договір), згідно з яким позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове користування частину нежитлового приміщення загальною площею 60 кв. м на 1 поверсі за адресою м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.9 згідно з погодженою сторонами схемою. Договір укладено строком до 31.07.2015.

24.10.2012 позивач передав об'єкт суборенди в користування відповідачу в належному стані, що відповідає умовам договору суборенди, що доводиться актом приймання - передачі б/н від 24.10.2012. З 24.10.2012 позивач надавав відповідачеві послуги з суборенди майна в повному обсязі відповідно до умов договору №09-12КЗ від 10.10.2012, що підтверджується актами виконаних робіт №0094819825 від 31.10.2012, №0094824341 від 30.11.2012, №0094834290 від 31.12.2012, №0094850107 від 31.01.2013, №0094857728 від 28.02.2013, №0094866672 від 31.03.2013.

Як стверджує позивач, за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті суборендних платежів за Договором за період жовтень 2012 - березень 2013 в сумі 63 096,77 грн.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного перерахування плати за суборенду суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми оплати за кожний день прострочення платежу.

У зв'язку з несплатою відповідачем плати за користування майном в строки, передбачені договором суборенди, відповідно до п. 2.5 Договору позивачем на адресу відповідача 02.07.2013 був направлений лист вих.№4713-УРС/07/11 від 25.06.2013 про дострокове розірвання Договору з 08.07.2013 та необхідність прибуття відповідача на об'єкт суборенди 08.07.2013 для здійснення огляду орендованого приміщення, його приймання- передачі та підписання акту приймання - передачі (повернення) об'єкту суборенди.

Позивач вказує, що відповідно до вищевказаного листа Договір є розірваним з 08.07.2013, строк повернення об'єкту суборенди сплинув 08.07.2013. Проте, станом на сьогоднішній день об'єкт суборенди позивачеві відповідачем не повернено, приміщення не звільнене і займається відповідачем безпідставно.

З огляду на вищевказане позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд виселити відповідача з частини нежитлового приміщення площею 60,0 кв. м, розташованого на 1 поверсі нежитлової будівлі за адресою м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 9 та повернути вказане приміщення позивачеві. Також ТОВ "Фоззі-Фуд" просить суд стягнути з ТОВ "Поліфарма" заборгованості в сумі 63 096,77 грн., пеню - 4 547,65 грн., втрат від інфляції - 243,47 грн., 3% - 1 126,27 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 588,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обгрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Загальна норма, встановлена у пункті першому статті 759 Цивільного кодексу України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 Господарського кодексу України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2012 між ТОВ "Фоззі-Фуд" і ТОВ "Поліфарма" було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення №09-12КЗ, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування частину нежитлового приміщення загальною площею 60 кв. м на 1 поверсі за адресою м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б.9 згідно з погодженою сторонами схемою. Договір укладено строком до 31.07.2015.

Відповідно до акту приймання - передачі б/н від 24.10.2012 позивач передав об'єкт суборенди в користування відповідачу в належному стані, що відповідає умовам договору суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином виконано обов'язки, передбачені вказаним договором №09-12КЗ від 10.10.2012, що підтверджується актами виконаних робіт №0094819825 від 31.10.2012, №0094824341 від 30.11.2012, №0094834290 від 31.12.2012, №0094850107 від 31.01.2013, №0094857728 від 28.02.2013, №0094866672 від 31.03.2013.

Пунктом 3.1 Договору сторони передбачили, що суборендар зобов'язаний сплачувати щомісячну плату за суборенду майна у розмірі 12 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Обов'язок наймача щомісячно вносити плату за користування майном передбачений також ст. 286 Господарського кодексу України та ст.762 Цивільного кодексу України.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору встановлено, що перший платіж за суборенду здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня від дня укладення договору. Поточна плата за суборенду сплачується орендарю авансом до 5 числа поточного місяця за наступний місяць.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було допущене порушення його зобов'язання по сплаті суборендної плати в строки, передбачені договором.

Станом на час розгляду справи доказів повернення відповідачем заборгованості до суду не представлено.

Наявна заборгованість підтверджується актами виконаних робіт, актом звірки взаєморозрахунків, бухгалтерською довідкою вих. №5122-урс/07/11 від 06.09.2013.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за суборенду за період з 24.10.2012 по 31.03.2013 у сумі 63 096,77 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за період прострочення з 12.10.2012 по 10.07.2013 у сумі 1 126,27 грн. та втрати від інфляції за період прострочення з 12.10.2012 по 10.07.2013 у сумі 243,47 грн. перевірено судом. Надані розрахунки є такими, що відповідають нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного перерахування сум, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми оплати за кожний день прострочення платежу.

Наданий позивачем розрахунок пені за період прострочки з 12.10.2012 по 10.07.2013 в сумі 4 547,65 грн. перевірено судом. Вказаний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті.

Також, суд зазначає наступне. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що кожна сторона має право в будь-який час розірвати договір, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів.

Пунктом 2.5 Договору сторони передбачили, що договір може бути розірваний орендарем без дотримання строків, зазначених у п. 2.3 договору, при одноразовому порушенні суборендарем умов, викладених у договорі й додатках до нього.

З матеріалів справи слідує, що суборендарем було порушено умови Договору. Крім того, відповідно до листа ТОВ "Фоззі-Фуд" від 25.06.2013 Договір суборенди №09-12КЗ від 10.10.2012 є розірваним з 08.07.2013, строк повернення об'єкту суборенди сплинув 08.07.2013.

Станом на час розгляду справи об'єкт суборенди позивачеві відповідачем не повернено, приміщення не звільнене і займається відповідачем безпідставно.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу.

Пунктом 4.3. Договору суборенди №09-12КЗ від 10.10.2012 сторони передбачили, що в останній день строку суборенди або в день дострокового розірвання договору суборендар повинен повернути орендарю об'єкт суборенди в справному стані з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині виселення відповідача з частини нежитлового приміщення площею 60,0 кв. м, розташованого на 1 поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 9 підлягають задоволенню.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачем не виконані умови договору щодо сплати суборендних платежів, а також з огляду на відсутність доказів у матеріалах справи щодо виконання вказаного зобов'язання, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 судом відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" "Про вжиття заходів до забезпечення позову" з мотивів недоведеності підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів.

ТОВ "Фоззі-Фуд" за подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову", керуючись Законом України "Про судовий збір", відповідно до платіжного доручення №1981126 від 16.07.2013 сплачено судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України, Законом України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з подання заяви "Про вжиття заходів забезпечення позову" у сумі 1 720,50 грн. покладаються на позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві вих. №4956-УРС/07/11 від 16.07.2013 позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення, та дві вимоги немайнового характеру про виселення та повернення майна.

Відповідно до платіжного доручення №1981125 від 16.07.2013, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 867,50 грн. з розрахунку: 1 720,50 грн. + 1 147,00 грн.

Згідно з п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що у разі якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

З огляду на вищевказане, підлягають стягненню з позивача на користь державного бюджету України 1 147,00 грн. відповідно до позовної заяви вих. №4956-УРС/07/11 від 16.07.2013 за позовну вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфарма" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, б. 18, оф. 7, ЄДРПОУ 38150788) з частини нежитлового приміщення площею 60,0 кв. м, розташованого на 1 поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 9,

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфарма" (01103, м.Київ, бул. Дружби Народів, б. 18, оф. 7, ЄДРПОУ 38150788) повернути частину нежитлового приміщення площею 60,0 кв. м, розташованого на 1 поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, б. 9 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, б. 5, код ЄДРПОУ 32294926) по акту приймання-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, б. 5, код ЄДРПОУ 32294926) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 копійок).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфарма" (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, б. 18, оф. 7, ЄДРПОУ 38150788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, б. 5, код ЄДРПОУ 32294926, п/р 26000050119346 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123) грошові кошти: основний борг у сумі 63 096,77 грн. (шістдесят три тисячі дев'яносто шість гривень 77 копійок); пеню у сумі 4 547,65 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок сім гривень 65 копійок); втрати від інфляції у сумі 243,47 грн. (двісті сорок три гривні 47 копійок); 3% річних у сумі 1 126,27 грн. (одна тисяча сто двадцять шість гривень 27 копійок) та судовий збір у сумі 4 014,50 грн. (чотири тисячі чотирнадцять гривень 50 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.11.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало