Постанова

від 29.10.2013 по справі 813/6258/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року 17 год. 42 хв. м. Львів № 813/6258/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харів М.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/6258/13-а

за позовомФінансово-лізингової компанії «Електрон-лізинг» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон», представник - Бабин А.С., Сенів В.О. доДержавної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Кельбас Р.А. провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фінансово лізингова компанія «Електрон-Лізинг» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» (далі - ФЛК «Електрон - Лізинг»)звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 року № 0000411540 та від 29.07.2013 року № 0000481540.

Судом у порядку, визначеному ст. 55 КАС України допущено заміну відповідача правонаступником Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова, ДПІ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що, ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову перевірку з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із підприємством «Енергоцентраль-Електрон» за період: вересень 2009 року та лютий, серпень, вересень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 22.04.2013 року № 1473/15-40/22412772 та прийнято податкові повідомлення-рішення, які є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства. Позивач вказує, що на виконання договору підряду при здійснені господарських операцій з підприємством «Енергоцентраль-Електрон» первинні документи були складені відповідно до норм чинного законодавства та не порушували порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Господарські операції були здійсненні за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та з метою одержання економічного ефекту. Про це свідчить факт отримання послуг з електропостачання та водовідведення, необхідних для належного функціонування та роботи компанії. Також, проведення комплексу ремонтно-будівельних та відновлювальних робіт з метою покращення стану основних засобів (власних нежитлових приміщень) компанії нерозривно пов'язаний з основним видом економічної діяльності ФЛК «Електрон-Лізинг» - надання в оренду власного нерухомого майна. Здійсненння даних господарських операцій, зумовило можливість отримання відповідного економічного ефекту у вигляді приросту (залучення нових орендарів) та збереження активів чи їх вартості (підтримання нежитлових приміщень у належному стані, як обов'язок власника майна). Отже, дані господарські операції, що фактично відбулися, створюють відповідні наслідки для позивача шляхом формування складу податкового кредиту. З огляду на вищевикладене, позивачем правомірно віднесено суми податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 р., не порушуючи при цьому норми пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», які зазначені в податковому повідомленні-рішенні та Акті перевірки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та поясненнях від 18.10.2013 року, просили суд позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивачем порушено вимоги Законів України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема встановлено, що підприємство «Енергоцентраль-Електрон» здійнило придбання товаро-матеріальних цінностей, які в подальшому реалізовані позивачу, у ТзОВ «Іртас», ТзОВ «Сура 58», ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Фірма «Віалекс», діяльність котрих є під сумнівом у зв'язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт через відсутність відповідного персоналу, приміщень, транспортних засобів та матеріальних ресурсів, що свідчить про неможливість виконання господарських зобов'язань у тому числі і згідно договору, укладеного з ФЛК «Електрон-Лізинг». За таких обставин, на думку відповідача наявність лише отриманих податкових накладних, договорів та без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив.

Відповідно до наказу ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 01.04.2013 року № 307 проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФЛК «Електрон-Лізинг» з питань підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по взаємовідносинах із підприємством «Енергоцентраль-Електрон» (код ЄДРПОУ 23961937) за період: вересень 2009 року та лютий, серпень, вересень 2010 року.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова було складено Акт невиїзної документальної податкової перевірки від 22.04.2013 року № 1473/15-40/22412772 (далі - Акт).

Актом перевірки виявлено такі порушення:

1) не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із підприємством «Енергоцентраль-Електрон» за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р., з 01.02.2010 р. по 30.02.2010 р. з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р. у зв'язку з порушенням пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»;

2) завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в Декларації з ПДВ за вересень 2009 р. та лютий, серпень, вересень 2010 р. в сумі 77555,00 грн, що призвело до:

- завищення суми зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2009 р. в сумі 18521,00 грн,

- завищення суми зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2010 р. в сумі 1 464,00 грн,

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за лютий 2010 р., серпень 2010, вересень 2010 р. на загальну суму 57570,00 грн,

у зв'язку з порушенням пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»;

3) порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Не погоджуючись з висновками вказаними в Акті перевірки 29.04.2013 р. ФЛК було подано заперечення на Акт перевірки.

Листом вих. № 10825/10/15-40 від 16.05.2013 р. ДПІ надала відповідь про відмову у задоволенні заперечень на Акт перевірки.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС на підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000411540, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 59907,5 грн, у тому числі за основним платежем - 47926 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11981,50 грн.

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої Головне управління Міністерства доходів і зборів України податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга платника податків без задоволення та донараховано 300 грн основного платежу по ПДВ та 75 грн штрафних санкцій.

29.07.2013 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000481540, згідно якого встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 375 грн, у тому числі за основним платежем - 300 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 75,00 грн. Дане рішення винесено на підставі акта перевірки № 1473/15-40/22412772 від 22.04.2013 року.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно підпунку 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

При цьому, беручи до уваги те, що сума бюджетного відшкодування ПДВ залежить від значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає лише у разі правомірного та обґрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.8 ст. 1 даного Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою к випадках визначених цим же Законом.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначається пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону, податкова накчадна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, (п. 7.2.4 Закону).

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій у період серпень-вересень 2010 року позивачем надані суду копії первинних документів, з яких вбачається наступне.

02.02.2010 р. між ФЛК «Електрон-Лізинг» та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір № 74 про технічне забезпечення електропостачання Споживача-Користувача та спільне використання технологічних мереж.

Згідно предмету договору, підприємство «Енергоцентраль-Електрон», як власник мереж, забезпечує технічну можливість передачі електроенергії ФЛК «Електрон-Лізинг» в обсягах, згідно договору про постачання електричної енергії, а позивач зобов'язувався своєчасно сплачувати за спожиту кількість переданої електроенергії.

На підтвердження наданих послуг між сторонами 31 серпня 2010 р. та 30 вересня 2010 р. були підписані акти виконаних робіт та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» надані податкові накладні № 479 від 08.08.2010 р., № 572 від 31.08.2010 р., № 826 від 07.09.2010 р. та № 903 від 30.09.2010 р.

АТСЦ «АВАКС» - філією ФЛК «Електрон-Лізинг» та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» 02.02.2009 р. було укладено договір № 105 про технічне забезпечення електропостачання Споживача-Користувача та спільне використання технологічних мереж. 08.09.2010 р. підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано податкову накладну № 841, що засвідчує факт придбання послуг.

17.08.2009 р. між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір про спільне використання технологічних мереж на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод до каналізаційної мережі. Згідно договору підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося надати послуги по забезпеченню водою та прийманню стічних вод, а позивач користуватися даними послугами та оплачувати їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться позивачем відповідно до діючих тарифів та калькуляції понесених затрат до 10-го числа поточного місяця, згідно актів виконаних робіт. 31.08.2010 р. сторонами був підписаний акт виконаних робіт №ОУ-0000079 та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» надано податкову накладну № 637. 30.09.2010 р. сторонами був підписаний акт виконаних робіт №ОУ-0000092, а підприємством «Енергоцентраль» надано податкову накладну № 768.

Між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» 28.09.2010 р. було укладено договір № Вікна 4, згідно з яким підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати комплекс робіт по встановленню металопластикових конструкцій на об'єктах ФЛК «Електрон-Лізинг» за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Волиця, вул. Озерна, 79.

28.09.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату згідно даного договору у розмірі 71328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1046. сторонами був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт 20 січня 2011 р. та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 887.

05.05.2010 р. між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 18, згідно якого підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати роботи по очищенню від сміття корпусу АПК2а та прилеглої території ФЛК «Електрон-Лізинг» за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 315. Згідно п. 3.2 вищевказаного договору здача та прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом підписання акта виконаних робіт, який підтверджує належне виконання підрядником своїх обов'язків, передбачених цим договором.

У вересні 2010 р. сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2. 30.09.2010 р. та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано податкову накладну № 974.

09.08.2010 р. між ФЛК «Електрон-Лізинг» та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 52, згідно якого підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати електромонтажні роботи по відновленню кабельної лінії, що належить позивачу та знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Волиця, вул. Озерна, 79.

10.08.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату за виконання робіт у розмірі 56486,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 845. Підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 498. У вересні 2010 року сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

17.08.2010 р. між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 49 згідно з яким підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати ремонтно - будівельні роботи по заміні вікна та дверей у корпусі Блок А, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. О.Степанівни, 45. 25.08.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату (аванс) за виконання робіт у розмірі 20895,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 898.

25.08.2010 р. підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 551. У грудні 2010 сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

06.09.2010 р. між ФЛК «Електрон-Лізинг» та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 54, згідно якого підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати загально - будівельні роботи по ремонту коридору та влаштуванню даху у корпусі АПК2а, що належить ФЛК «Електрон-Лізинг» та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 315.

13.09.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату (аванс) за виконання робіт у розмірі 42966,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 976. Підприємством «Енергоцентраль-Електрон» 13.09.2010 р. було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 857. У березні та червні 2011 р. сторонами були підписані акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

06 вересня 2010 р. між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 55, згідно якого підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати ремонтно-будівельні роботи по заміні вікон у виробничому корпусі, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 251.

13.09.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату (аванс) за виконання робіт у розмірі 21109,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 986. Підприємством «Енергоцентраль-Електрон» 13.09.2010 р. було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 859. У березні 2011 р. сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

06.09.2010 р. між позивачем та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було укладено договір підряду № 56, згідно якого підприємство «Енергоцентраль-Електрон» зобов'язувалося виконати ремонтно-будівельні роботи по утепленню фасаду у виробничому корпусі, що належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 251.

13.09.2010 р. ФЛК «Електрон-Лізинг» здійснило оплату (аванс) за виконання робіт у розмірі 20641,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 987. Підприємством «Енергоцентраль-Електрон» 13.09.2010 р. було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 858. У червні 2011 р. сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2.

17.08.2010 р. на замовлення ФЛК «Електрон-Лізинг» підприємством «Енергоцентраль-Електрон» надано послуги по заміні склопакета. Підприємство «Енергоцентраль-Електрон» 17.08.2010 р. надано ФЛК «Електрон-Лізинг» рахунок на оплату вартості наданих послуг № В0006.

18.08.2010 р. позивачем здійснено оплату за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 880 та підприємством «Енергоцентраль-Електрон» було надано ФЛК «Електрон-Лізинг» податкову накладну № 539.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача при здійснені вищевказаних господарських операцій, ФЛК «Електрон-Лізинг» на підтвердження правосуб'єктності контрагента було отримано наступні документи від підприємства «Енергоцентраль-Електрон»: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 207349, довідка з ЄДРПОУ АА № 062500, Свідоцтво платника ПДВ № 100238234, Ліцензію на право здійснення будівельної діяльності серії АВ №228700.

Отже, на момент надання послуг підприємство «Енергоцентраль-Електрон» знаходилося в Єдиному державному реєстрі та перебувало на обліку у податковому органі, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, під час проведення перевірки ДПІ не доведено та не встановлено фактів, що цивільна правоздатність та дієздатність ФЛК «Електрон-Лізинг» та підприємства «Енергоцентраль-Електрон» на час здійснення господарських операцій була обмежена рішенням суду, чи позивач або його контрагент не були зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку.

З огляду на вищевказане, податкові накладні, видані підприємством «Енергоцентраль-Електрон», як платником податку, належним чином зареєстрованим в органах ДПІ, та який здійснив операції відповідно до вимог чинного законодавства, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, при здійснені господарських операцій з підприємством «Енергоцентраль-Електрон» первинні документи були складені відповідно до норм чинного законодавства та не порушували порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних послуг у контрагента, який мав статус платника податку на додану вартість.

Окрім того, згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13- 11 від 01.11.2011 року, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Судом встановлено, що вищевказані господарські операції були здійсненні позивачем за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та з метою одержання економічного ефекту. Про це свідчить факт, що отримання послуг з електропостачання та водовідведення необхідний для належного функціонування та роботи компанії. Також, проведення комплексу ремонтно-будівельних та відновлювальних робіт з метою покращення стану основних засобів ( власних нежитлових приміщень) позивача нерозривно пов'язаний з основним видом економічної діяльності ФЛК «Електрон-Лізинг» - надання в оренду власного нерухомого майна. Здійснення даних господарських операцій, зумовило можливість отримання відповідного економічного ефекту у вигляді приросту (залучення нових орендарів) та збереження активів чи їх вартості (підтримання нежитлових приміщень у належному стані, як обов'язок власника майна).

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, судом не враховуються висновки акту перевірки щодо заниження за серпень-вересень 2010 року та безпідставність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями, що проведені з контрагентом позивача підприємством «Енергоцентраль-Електрон» без фактичного здійснення господарської діяльності, оскільки виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Щодо зазначених висновків ДПІ про відсутність підстав формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з втратою його контрагентами первинних бухгалтерських документів, порушення податкового обліку, а також невстановлення підприємства «Енергоцентраль-Електрон» за його місцезнаходженням, то такі висновки є хибними. Податкове законодавство не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і невиконання або неналежне виконання ними свого податкового обов'язку. Платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товарів та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентами вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та дотримання вимог податкового законодавства. Окрім того, відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентом позивача жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

Судом також не враховуються заперечення відповідача стосовно неможливості здійснення господарської діяльності контрагентами підприємства «Енергоцентраль-Електрон», а саме ТзОВ «Іртас», ТзОВ «Сура 58», ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Фірма «Віалекс», оскільки відповідач документально не довів та не надав суду доказів придбання у вищевказаних контрагентів підприємством «Енергоцентраль-Електрон» товарно-матеріальних цінностей та їх подальшу реалізацію ФЛК «Електрон-Лізинг».

Стосовно неможливості проведення перевірки/зустрічної звірки суб'єкта господарювання підприємства «Енергоцетраль-Електрон» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТзОВ «Іртас», ТзОВ «Сура 58», ТзОВ «Екопласт-Львів», ПП «Фірма «Віалекс», суд зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування, як обов'язкову умову для відшкодування податку на додану вартість. Також право на отримання бюджетного відшкодування платником податків не залежить від податкового стану інших осіб та фактичної сплати ними податку на додану вартість до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента.

Вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору суду не надано.

З огляду на вищевикладене, ФЛК «Електрон-Лізинг» правомірно віднесено суми податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 р. при цьому не було порушено норм пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У даному випадку, заперечуючи проти адміністративного позову, ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надало суду належних доказів на підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10 та в ухвалі від 11.06.2013 року № К/800/10501/13.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ФЛК «Електрон-лізинг» - дочірнього підприємства ПАТ «Концерн-Електрон» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000411540 від 20.05.2013 року та № 0000481540 від 29.07.2013 року, підтвердженні належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 20.05.2013 року № 0000411540.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 29.07.2013 року № 0000481540.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фінансово-лізингової компанії «Електрон-лізинг» - дочірнє підприємство ПАТ «Концерн-Електрон» (ЄДРПОУ 22412772, вул. Стороженка, 12, м. Львів) 602 (шістсот дві) гривні 83 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 04.11.2013 року.

Суддя Кедик М.В.