Рішення

від 21.11.2013 по справі 915/1756/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Справа № 915/1756/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, вул. Київська, 1, м. Житомир, 10014

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг", вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002

про стягнення заборгованості у сумі 43 299, 55 грн. - заборгованості за договором та 4 416, 00 грн. - пені

Представники сторін у судове засідання не з'явились

Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" про стягнення заборгованості за договором в сумі 43 299, 55 грн. та пені в сумі 4 416, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2013 року розгляд справи відкладено на 12.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 року розгляд справи відкладено на 21.11.2013 року.

Позивач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом на участь в судовому засіданні та повноважного представника в судові засідання 22.10.2013 року, 12.11.2013 року та 21.11.2013 не направляв. Про час та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, наявні у матеріалах справи (арк. справи 15, 43). У поданому суду супровідному листі вих. № 01/140 від 15.10.2013 року позивач просив суд справу розглядати за відсутності представника позивача (арк. справи 19). В обґрунтування заявлених позовних вимог у позовній заяві позивач зазначив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївіндодяг» і Житомирським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих 03.01.2013 року було укладено договір на виконання послуг, предметом якого є виконання лекал та обмеловка утеплених жилетів, модель 899975, в кількості 965 штук. Послуги надані виконавцем однієї одиниці вищезгаданих жилетів оцінюються сторонами договору в розмірі 4 євро 50 євроцентів по міжбанківському курсу в гривнях на день відправки замовнику готових виробів по видаткових накладних.

Також сторонами була затверджена Додаткова угода № 1 від 05.01.2013 року до Договору по виконанню послуг від 03.01.2013 року за № 04/187, згідно якої сторони змінили графік оплати.

Акт виконаних робіт підписаний сторонами без зауважень. За виконані роботи позивач не провів розрахунки. Станом на день звернення до суду із позовом розмір заборгованості відповідача становить 43 299, 55 грн.

Із посиланням на приписи ст. 526 ЦК України та умови договору позивач просив суд стягнути з відповідача 43 299, 55 грн. - заборгованості за договором та 4 416, 00 грн. - пені.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судові засідання 22.10.2013 року, 12.11.2013 року та 21.11.2013 року не направляв.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.09.2013 року про порушення провадження у справі та від 22.10.2013 року направлені на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, а саме: вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002.

Вказані ухвали повернуті поштовою установою до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (арк. справи 16-18, 46-48).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013 року направлена на дві адреси відповідача, а саме: на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002, та на адресу, зазначену у витягу з Інформаційно-ресурсного центру (арк. справи 44-45), - вул. Декабристів, 41/23А, кім. 601А, 54020.

Судом також враховано факт отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками, направленої позивачем за адресою: вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002 (арк. справи 21-23, 42).

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.2008 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 29.05.2013 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 29.05.2013 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївіндодяг» (далі - замовник) та Житомирським учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих (далі - виконавець) було укладено договір на виконання послуг № 04/187 від 03.01.2013 року (далі - договір) відповідно до умов якого предметом послуг (результатом виконаної роботи за даним договором) є виконання лекал та обмеловка утеплених жилетів модель 899975 в кількості 965 штук. Послуги виконавцем однієї одиниці вищезазначених жакетів оцінюються сторонами договору в розмірі еквівалентному 4, 50 євро по міжбанківському курсу в гривнях на день відправки замовнику готових виробів по видатковим накладним (п. 1.1 Договору) (арк. справи 7-9).

Вказаний договір підписано сторонами та скріплено печатками юридичних осіб.

05.01.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївіндодяг» та Житомирським учбово-виробничим підприємством українського товариства глухих було також підписано Додаткову угоду № 1 до Договору на виконання послуг № 04/187 від 03.01.2013 року. Додаткова угода з моменту набрання нею чинності є невід'ємною частиною договору (п. 5 Додаткової угоди № 1) (арк. справи 10).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір № 04/187 від 03.01.2013 року на виконання послуг є за своєю правовою природою договором підряду, оскільки предметом договору є не надання послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ст. 901 ЦК України), а виконання робіт (виготовлення лекал та обмеловки на утеплені жилети) (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника -достроково.

Умовами договору Сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору на основі даного договору, замовник доручає, а виконавець приймає до виконання замовлення по виконанню окремих операцій з виробів замовника, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 3.1 Договору матеріали, фурнітура та інші предмети (надалі - матеріали), надані замовником виконавцю, залишаються у власності замовника. Передача матеріалів виконавцю відбувається на складі підрядника та оформлюється видатковою накладною та актом прийому передачі та скріплюється печатками обох сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору передача виконаних робіт здійснюється на підставі приходної накладної та акту виконаних робіт, який підписується у двох екземплярах з обох сторін. Виставлені замовником претензії щодо якості повинні подаватися у письмовій формі не пізніше як у 10 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Відповідно до п. 4.2 Договору робота вважається виконана виконавцем та прийнята замовником з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору замовник зобов'язаний оплачувати виконану виконавцем роботу після здачі всієї роботи по кількості і якості у розмірі по видатковим накладним підрядника, та строки узгоджені сторонами згідно п. 6.2 Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 05.01.2013 року замовник оплачує виконану виконавцем роботу протягом шести календарних місяців з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, з щомісячною виплатою не менше ніж шістнадцяти відсотків загальної вартості виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.2 Договору підрядник зобов'язується виконати роботу до 03.01.13 року та здійснити передачу представнику замовника на складі виконавця в м. Житомирі, вул. Київська, 1 виготовлені лекала та обмеловки на утеплені жилети модель 899975 в кількості 965 штук згідно Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за виконане замовлення виконавцем згідно п. 1.1 та п. 6.2 договору, із замовника стягується пеня у розмірі 0, 1 % від загальної вартості предмету підряду за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та скріплення підписів останніх печатками і діє до моменту його остаточного виконання.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору № 04/187 від 03.01.2013 року Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих виконало лекала та обмеловку утеплених жилетів модель 899975 в кількості 965 штук. Факт виконання та прийняття виконаних робіт підтверджується Актом виконаних робіт № 04/187 від 03.01.2013 року (арк. справи 11). Вартість виконаних робіт оцінюється сторонами договору у розмірі еквівалентному 4,50 євро за міжбанківським курсом у гривнях на день відправки замовнику готових виробів.

Акт виконаних робіт № 04/187 від 03.01.2013 року підписано сторонами договору та скріплено печатками. Доказів заявлення відповідачем претензій щодо кількості чи якості виконаних робіт суду не подано.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відтак, в силу п. 6.2 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 05.01.2013 року у замовника виник обов'язок з проведення оплати за виконану роботу. Граничний строк оплати за виконану роботу - 03.07.13 року.

Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив жодної проплати за виконану роботу. Доказів зворотного суду не подано.

Щодо розрахунку суми заявленої позивачем до стягнення слід зазначити наступне.

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 43 299, 55 грн.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що послуги виконавцем однієї одиниці вищезазначених жакетів оцінюються сторонами договору в розмірі еквівалентному 4, 50 євро по міжбанківському курсу в гривнях на день відправки замовнику готових виробів по видатковим накладним (арк. справи 7). Про це також зазначено в акті виконаних робіт від 03.01.2013 року (арк. справи 11).

На виконання вимог ухвали господарського суду Миколаївської області від 27.09.2013 року позивачем було надано суду розрахунок суми, заявленої до стягнення (арк. справи 20). З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем здійснено розрахунок, виходячи із застосування курсу НБУ, який, як зазначає позивач, становить 997, 0744 грн. за 100 євро.

Перевіривши курси валют станом на 03.01.13 року, судом встановлено, що:

- готівковий курс євро станом на 03.01.2013 року становив мін. 10, 450 грн. (купівля), мін. 10, 620 грн. (продаж) (арк. справи 39);

- офіційний курс Національного банку України гривні до євро станом на 03.01.2013 року становив 1053, 7172 грн. (арк. справи 40);

- міжбанківський курс євро станом на 03.01.2013 року становив мін. 10, 499 грн. (купівля), мін. 10, 525 грн. (продаж) (арк. справи 41).

Судом встановлено, що позивачем застосовано ставку нижчу, ніж діяла станом на 03.01.2013 року. Відтак суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони , дійшов висновку про необхідність здійснення розрахунку, виходячи зі ставки, яка застосована позивачем, оскільки вона не перевищує ставку міжбанківського курсу, що діяла станом на 03.01.2013 року, відтак, не порушує права відповідача.

Розрахунок позивача є наступним:

4, 50 євро х 9, 97 = 44, 87 грн. (вартість однієї одиниці виконаної роботи (жилета)).

44, 87 грн. х 965 штук (кількість виконаних жилетів за договором) = 43 299, 55 грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної суми, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором на виконання послуг № 04/187 від 03.01.2013 року станом на день розгляду справи становить 43 299, 55 грн. Вимога про стягнення вказаної суми є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 416, 00 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до п. 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за виконане замовлення згідно п. 1.1 та п. 6.2 Договору із замовника стягується пеня у розмірі 0,1% від загальної вартості предмету підряду за кожен день прострочення.

Позивачем здійснено нарахування пені у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а саме за період з 03.07.2013 року (102 дні) на суму заборгованості 43 299, 55 грн. у розмірі 4 416, 00 грн. (розрахунок позивача наявний в матеріалах справи) (арк. справи 20). Нарахована сума пені в розмірі 4 416 грн. заявлена до стягнення в позовній заяві. При цьому, судом враховано, що з позовною заявою позивач звернувся 26.09.13 року. Враховуючи, що клопотань про збільшення розміру позовних вимог позивачем не заявлялось, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку заявленого до стягнення розміру пені з урахуванням вимог ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.07.13 року (граничний строк оплати 03.07.13 року) по 25.09.13 року (до дня звернення до суду із позовом).

Перерахунок розміру пені здійснено судом за допомогою бази «Законодавство», від дня, коли зобов'язання мало бути виконано з 04.07.13 року (граничний строк оплати 03.07.13 року з урахуванням відстрочки в оплаті, передбаченої Додаткової угодою) по 25.09.13 року (до дня звернення до суду із позовом), в межах піврічного строку та з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, пеня за період прострочення з 04.07.2013 року по 25.09.2013 року (84 дні) на суму заборгованості 43 299, 55 грн. становить 1 342, 88 грн. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. справи 53). Пеня в сумі 1 342, 88 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті нарахованої позивачем пені слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду.

Статус позивача як громадської організації інвалідів підтверджується поданими суду доказами: 1) Довідкою № 12-03/93 від 10.10.13 року Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Українське товариство глухих» (арк. справи 24); 2) копією Витягу з ЄДРПОУ № 300754 станом на 14.10.13 року (арк. справи 25-27); 3) копією Статуту позивача (арк. справи 28-35).

Відтак, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із позовом в силу Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог , якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір з позовної вимоги 47 715, 55 грн. (43 299, 55 грн. + 4 416, 00 грн.) має становити 1 720, 50 грн.

Враховуючи вищевикладене та часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 1 609, 70 грн. відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 612, 629, 837, 854 ЦК України, ст. 193, 231, 232 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" про стягнення заборгованості у сумі 43 299, 55 грн. - заборгованості за договором та 4 416, 00 грн. - пені.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг", вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002 (код ЄДРПОУ 03055970, р/р 26007194887 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь позивача Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, вул. Київська, 1, м. Житомир, 10014 (р/р 26000013026436 у ПАТ «ВТБ-Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 03972577):

- 43 299, 55 грн. (сорок три тисячі двісті дев'яносто дев'ять грн. 55 коп.) - заборгованості за договором на виконання послуг № 04/187 від 03.01.2013 року;

- 1 342, 88 грн. (одна тисяча триста сорок дві грн. 88 коп.) - пені за договором на виконання послуг № 04/187 від 03.01.2013 року.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову в сумі 3 073, 12 грн. відмовити.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг", вул. Новосільська, 3, м. Миколаїв, 54002 (код ЄДРПОУ 03055970) в доход Державного бюджету України (банк отримувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, отримувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код платежу 03499980, призначення платежу судовий збір):

- 1 609, 70 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 70 коп.) - судового збору.

Наказ видати місцевому органу державної податкової інспекції після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Е.М. Олейняш