Постанова

від 18.11.2013 по справі 823/2896/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2896/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року за адміністративним позовом Приватного підприємства «Теплосервіс-2000» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, Постанова суду першої інстанції - зміні в її резолютивній частині, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено Акт від 24.05.2013 року № 208/22-11/30284785, копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 15-52).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним на 472 671 грн. суми податку на прибуток, в тому числі за ІV квартал 2011 року - на 55 600 грн., та за І - ІІІ квартали 2012 року - на 417 071 грн., п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано йому 430 159 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за грудень 2011 року - 48 348 грн., за травень 2012 року - 207 858 грн., за червень 2012 року - 105 904 грн., за липень 2012 року - 22 870 грн., за жовтень 2012 року - 36 893 грн., за листопад 2012 року - 8 286 грн., п. 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 01.03.1999 року за №303, а саме, заниження ним на 74, 98 грн. суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2010 року, пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242, п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України - заниження ним на 369, 16 грн. суми екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за І-ІV квартали 2011 року, в тому числі, за І квартал 2011 року - на 93, 84 грн., за ІІ квартал 2011 року - на 116, 61 грн., за ІІІ квартал 2011 року - на 99, 02 грн., за ІV квартал 2011 року - на 59, 69 грн., пп. пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме, станом на 01.04.2013 року ненарахування, неутримання та неперерахування ним до бюджету 5 830 грн. суми податку на доходи фізичних осіб.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області про результати розгляду первинної скарги від 07.08.2013 року №4662/23-00-10-0210, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 53-55), податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 року №0003322301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 114 896 грн., в тому числі на 103 037 грн. за основним платежем та 11 859 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) скасовано, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 462 043 грн., в тому числі на 369 634 грн. за основним платежем та на 92 409 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) залишено без змін, а скаргу - без задоволення; податкове повідомлення-рішення від 02.07.2013 року №0003332301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 116 980 грн., в тому числі на 93 527 грн. за основним платежем та 23 381 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) скасовано, в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 420 791 грн., в тому числі на 336 632 грн. за основним платежем та на 84 158 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі зазначеного Рішення, Відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення форми «Р» від 13 серпня 2013 року №0003722301 та №0003732301, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 56, 57), та якими збільшено суми грошового зобов'язання: з податку на прибуток на 462 043 грн., в тому числі на 369 634 грн. за основним платежем та на 92 409 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) і з податку на додану вартість на 420 791 грн., в тому числі на 336 632 грн. за основним платежем та на 84 159 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) відповідно.

Як вбачається з Договору купівлі - продажу товарів №4-05-12 від 04.05.2012 року, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МармурЛТД», копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 58), контрагент зобов'язався передати у власність Позивачу, а Позивач - прийняти і оплатити товар, визначений у Договорі.

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності придбання у контрагента товару за зазначеним Договором надано первинні документи, а саме, видаткові та податкові накладні, копії яких також наявні в матеріалах справи (том І, а.с.59-62).

А як вбачається з Договорів підряду від 11.05.2012 року №8-05-12, №8/1-05-12, №8/2-05-12, №9-05-12 , від 14.05.2012 року №12-05-12, від 18.06.2012 року №18-06-12, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 63-66, 71-75, 80-82, 85-93, 101-104, 132-135), контрагент зобов'язався на власний ризик, власними та залученими силами і засобами, із застосуванням власних видаткових матеріалів виконати будівельно-монтажні роботи з установки вентиляційних систем на території складу за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 43, згідно із затвердженими Договірними цінами у встановлені зазначеними Договорами строки і терміни, якщо інше не буде окремо погоджено сторонами у письмовій формі шляхом укладення відповідних додаткових угод до Договорів; виконати роботи у строки та терміни, встановлені Договорами і здати готовий комплекс робіт, а Позивач - прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у строки та порядку передбачені Договорами.

Позивачем на виконання господарських зобов'язань та на підтвердження реальності здійснення контрагентом робіт, визначених зазначеними Договорами надано первинні документи, а саме, Довідки про вартість виконаних робіт, Акти приймання виконаних підрядних робіт, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), Акти здавання-приймання ескізного проекту та робочої документації, податкові накладні, платіжні доручення, копії яких також наявні в матеріалах справи (том І, а.с.67-70, 76-79, 83-84, 94-100, 105-131, 136-140, 141-152).

Як зазначено Відповідачем в апеляційній скарзі, під час аналізу податкової звітності контрагента Позивача встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності, в зв'язку з чим, господарські операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та контрагентом, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договорів недійсними, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361). Крім того, Позивач не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та/або їх посадовими особами.

Більш того, посилання Відповідача в апеляційній скарзі на відсутність підтвердження реального здійснення Позивачем господарських операцій у зв'язку із ненаданням ним товарно-транспортних накладних, є не обґрунтованими, тому, як, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання Позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 26.06.2012 року (код ЄДРСР 25219557 ).

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно включено відповідну суму до податкового кредиту з податку на додану вартість та визначено суму податку на прибуток, тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Відповідача підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Предметом адміністративного позову в даній справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасуванню рішення суб'єкта владних повноважень обов'язково передує визнання його судом протиправним , в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення суду першої інстанції в його резолютивній частині.

Згідно із п. 1 частини першої ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга задовольняється частково, а Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року змінюється в її резолютивній частині.

Керуючись ст.ст. 162, 197, 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково, Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року змінити в її резолютивній частині, а саме, слово в другому та третьому абзацах, з якого вони починаються «Скасувати» замінити на фразу «Визнати протиправним та скасувати».

В іншій частині Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 21.11.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.