Постанова

від 25.04.2013 по справі 804/3339/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/3339/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Горбатова І.А., представників відповідача - Трикозенко-Дирдіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Прозір»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Прозір» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000080220 та № 0000070220 р. від 15.02.2013 р., які прийняті на підставі Акту № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість є протиправними, оскільки під час проведення перевірки відповідачу були надані всі необхідні первинні документи для підтвердження реальності відносин з ПП «Універсал Н», товар придбаний в ПП «Універсал Н», було використано у власній господарській діяльності. Згідно ст. 20 ПК України податковим органам не надано повноважень щодо визнання тих, чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними. Посилання на постанову Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. щодо амністії ОСОБА_4 як організатора злочинного угрупування та керівника «Агроспецтехніка Н09» не може бути застосовано для підтвердження порушень податкового законодавства позивачем, оскільки в постанові не досліджуються господарська діяльність ПП «Прозір», вказаною постановою закрито провадження по справі у відношенні ОСОБА_4, обвинувальний вирок суду відсутній, а тому використання зазначеної постанови як доказу в Акті перевірки є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та зазначив, що позивачем під час перевірки не надано перелік власних та орендованих основних фондів,у тому числі транспортних засобів, не надано товарно-транспортну накладну щодо перевезення придбаного товару (запчастин) в ПП «Універсал Н», Актом Новомосковської ОДПІ № 151/222/34052444 від 21.07.2012 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011р.» та відповідно до постанови Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. щодо амністії ОСОБА_4 встановлено відсутність в ПП «Універсал Н» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а тому ПП «Універсал Н» здійснювало свою діяльність спрямовану на надання податкової вигоди для третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

На підставі наказу Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС № 40 від 21.01.2013 р. проведено перевірку ПП «Прозір» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал-Н» та ПП «Сервіс транс Н-08» за березень 2010 р. на підставі копій документів наданих ПП «Прозір» листом від 15.01.2013 р. № 8, про що складено Акт № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» (код ЄДРПОУ 31098093) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34053444), ПП «Сервіс транс Н-08» (код ЄДРПОУ 35950329) за період з 01.03.2010 р. по 31.03. 2010 р.» (далі - Акт перевірки) та встановлено наступні порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3.ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2823,37 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість на загальну суму 1026,68 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення № 0000080220 від 15.02.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2823,37 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000070220 від 15.02.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1026,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Відповідно до 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» ( який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1.7. ЗУ «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ЗУ «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Між позивачем та ПП «Універсал-Н» було укладено Договір № 43 від 25.03.2010 р. на придбання товару (запчастин).

Для підтвердження правомірності формування податку на додану вартість та податку на прибуток між позивачем та ПП «Універсал-Н» були надані наступні документи: специфікація до Договору № 43 від 25.03.2010 р., видаткова накладна, податкова накладна, квитанція до прибуткового касового ордеру.

Для підтвердження використання придбаного товару (запчастин) у власній господарській діяльності були надані: наказ (рішення власника) про прийняття на роботу ОСОБА_5, Договір оренди автомобіля № 1 від 05.07.2010 р., оборотно-сальдові відомості, податкові розрахунки.

На підставі зазначених документів, суд встановив правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість за Договором № 43 від 25.03.2010 р. з ПП «Універсал-Н».

Відповідно до п. 2.2 Договору № 43 від 25.03.2010 р. на поставку товару (запчастин) між ПП «Прозір» (ПТВП «Автоекспрес») та ПП «Універсал-Н» «отгрузка товара покупателю производится транспортом продавца». Відтак суд встановив необґрунтованість посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних щодо перевезення запчастин, оскільки згідно умов зазначеного договору обов'язок перевезення товару (запчастин) покладено на продавця, тому відсутність в покупця товарно-транспортних накладних не доводить нереальність господарської операції за Договором № 43 від 25.03.2010 р.

Аналогічна позиція зазначена в ухвалу Вищого адміністративного суду України № К/9991/52426/11 від 01.02.2012 р.

Позивачем в судовому засіданні були надані усні пояснення, згідно яких, придбання запчастин за готівку було здійснено внаслідок поломки автомобіля в дорозі, що відповідачем спростовано не було.

Суд не приймає як належний доказ використання відповідачем в Акті перевірки Акту Новомосковської ОДПІ № 151/222/34052444 від 21.07.2012 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011р.» та постанови Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. щодо амністії ОСОБА_4 з тих підстав, що в Акті перевірки та в матеріалах справи відсутні докази дослідження первинних документів під час проведення перевірки ПП «Універсал Н» згідно Акту Новомосковської ОДПІ, що вказує на порушення пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, постанова Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. стосується ОСОБА_4 як керівника «Агроспецтехніка Н09», з яким в ПП «Прозір» не було господарських відносин, в зв'язку з чим використання відповідачем висновків акту перевірки ПП «Універсал Н» є протиправним.

За аналогічних підстав суд не приймає як належний доказ вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська № 1-436/21/121/436/288/11 від 03.04.2012 р. та зазначає, що даний вирок не було використано під час перевірки позивача.

Законодавством не передбачена можливість позбавлення платника податків права на формування показників податку на прибуток та податку на додану вартість кредиту в разі порушеннями його контрагентами вимог податкового законодавства.

В світлі зазначеного суд визнав протиправність висновків відповідача в Акті перевірки про заниження позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість.

Зауваження в Акті перевірки про те, що згідно форми 1ДФ в ПП «Універсал Н» працювала 1 особа з ІІ кварталу 2006 р. по ІІІ квартал 2010 р. та з IV кварталу 2010 р. по І квартал 2011 р. працювало 0 осіб, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, суд не приймає, оскільки дана обставина не виключає можливість залучати для виконання робіт (надання послуг) інших людей за цивільними угодами.

Суд не надає правову оцінку поясненням позивача щодо протиправності визнання відповідачем правочинів ПП «Прозір» нікчемними, оскільки такі висновки відсутні в заключній частині Акту перевірки.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд визнав протиправність висновків відповідача в Акті № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» (код ЄДРПОУ 31098093) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34053444), ПП «Сервіс транс Н-08» (код ЄДРПОУ 35950329) за період з 01.03.2010 р. по 31.03. 2010 р.» та протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0000080220 та № 0000070220 р. від 15.02.2013 р.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Прозір» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000080220 та №0000070220 від 15.02.2013 року.

Присудити Приватному підприємству «Прозір» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 30.04.2013р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 30.04.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко