ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2015 рокусправа № 804/3339/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року
у адміністративній справі № 804/3339/13-а за позовом Приватного підприємства «Прозір» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Прозір», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 15.02.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2823,37 грн.; та № НОМЕР_2 від 15.02.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1026,68 грн., а Державного бюджету позивачу присуджено здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 114,70 грн.
Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав помилкового застосування норм матеріального права, та неврахування фактичних обставин, які свідчать про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом ПП «Універсал Н», яким в період 2006-2011 р.р. здійснювалася фіктивна діяльність, яка не спрямована на реальне настання наслідків, що обумовлені укладеними правочинами, а спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. За наведених обставин, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 та №0000070220 від 15.02.2013 року були прийняті на підставі акту № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» (код ЄДРПОУ 31098093) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34053444), ПП «Сервіс транс Н-08» (код ЄДРПОУ 35950329) за період з 01.03.2010 р. по 31.03. 2010 р.», оформленого за результатом проведеної за наказом Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС № 40 від 21.01.2013 р. перевірки ПП «Прозір» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал-Н» та ПП «Сервіс транс Н-08» за березень 2010 р., за висновками якої позивачем порушено: пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3.ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2823,37 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до безпідставного заниження податку на додану вартість на загальну суму 1026,68 грн.
Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з протиправності висновків відповідача в ОСОБА_1 № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» (код ЄДРПОУ 31098093) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34053444), ПП «Сервіс транс Н-08» (код ЄДРПОУ 35950329) за період з 01.03.2010 р. по 31.03. 2010 р.» та протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 р. від 15.02.2013 р.
Наведені висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що позивачем по справі документально підтверджено правомірність формування показників податку на прибуток та податку на додану вартість за Договором № 43 від 25.03.2010 р. з його контрагентом ПП «Універсал-Н» щодо придбання запчастин за готівку було здійснено внаслідок поломки автомобіля в дорозі, які позивачем були використані у власній господарській діяльності що зокрема підтверджено: специфікацією до Договору № 43 від 25.03.2010 р., видатковою накладною, податковою накладною, квитанцією до прибуткового касового ордеру, наказом (рішення власника) про прийняття на роботу ОСОБА_2, Договором оренди автомобіля № 1 від 05.07.2010 р., оборотно-сальдовими відомостями, і податковими розрахунками, а відповідачем по справі в свою чергу не було спростовано належні докази позивача.
При цьому, суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача в ОСОБА_1 перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних щодо перевезення запчастин, оскільки згідно умов зазначеного договору обов'язок перевезення товару (запчастин) покладено на продавця, тому відсутність в покупця товарно-транспортних накладних не доводить нереальність господарської операції за Договором № 43 від 25.03.2010 р.
Не прийняті судом першої інстанції також як належні докази: ОСОБА_1 ОДПІ № 151/222/34052444 від 21.07.2012 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011р.» та постанову Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. щодо амністії ОСОБА_3 з тих підстав, що в ОСОБА_1 перевірки та в матеріалах справи відсутні докази дослідження первинних документів під час проведення перевірки ПП «Універсал Н» згідно ОСОБА_1 ОДПІ, що вказує на порушення пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984, а постанова Самарського районного суду в кримінальній справі № 1-301/11 від 05.08.2011 р. стосується ОСОБА_3 як керівника «Агроспецтехніка Н09», з яким в ПП «Прозір» не було господарських відносин, в зв'язку з чим використання відповідачем висновків акту перевірки ПП «Універсал Н» є протиправним. За аналогічних підстав суд не прийняв як належний доказ вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська № 1-436/21/121/436/288/11 від 03.04.2012 р. зазначивши, що даний вирок не було використано під час перевірки позивача.
За наведених вище обставин, та того, що діючим законодавством не передбачена можливість позбавлення платника податків права на формування показників податку на прибуток та податку на додану вартість кредиту в разі порушеннями його контрагентами вимог податкового законодавства, суд першої інстанції в світлі зазначеного визнав протиправними висновки відповідача в ОСОБА_1 перевірки про заниження позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість, а зауваження в ОСОБА_1 перевірки про те, що згідно форми 1ДФ в ПП «Універсал Н» працювала 1 особа з ІІ кварталу 2006 р. по ІІІ квартал 2010 р. та з IV кварталу 2010 р. по І квартал 2011 р. працювало 0 осіб, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки дана обставина не виключає можливість залучати для виконання робіт (надання послуг) інших людей за цивільними угодами.
Судова колегія не погоджуючись з висновками суду першої інстанції виходить з приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", в ст.9 якої встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, договір від 25.03.2010 р. № 43 підписано від ПП „Універсал Н" директором ОСОБА_4, а від ПП „Прозір" директором ОСОБА_2 Згідно зазначеного договору, та специфікацією № 1 від 25.03.2010 р. і видаткових та податкових накладних, ПП „Універсал Н" було реалізовано ПП „Прозір" товар - запасні частини. Податкова накладна від ПП „Універсал Н" також підписана директором ОСОБА_4, а від ПП „Прозір" директором ОСОБА_2, при цьому, розрахунки між сторонами вказаного договору відбулись в готівковій формі на загальну суму 6160,08 грн. з ПДВ, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 25 від 25.03.2010 р. на загальну суму 6160,08 грн. (підстава: через ОСОБА_2 за запасні частини, згідно видаткової накладної від 25.03.2010 р.).
Під час проведення податковим органом перевірки, позивачем було надано звіт про використання коштів, виданих під звіт від 25.03.2010 б/н, згідно якого підприємство ПП „Прозір" надало директору ОСОБА_2 кошти в сумі 6160,08 грн. для господарських потреб, а саме: за запчастини, згідно видаткової накладної № РН-00025 від 25.03.2010 р. для ПП. „Універсал Н".
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції не врахував те, що позивачем до перевірки не було надано бухгалтер рахунок 631 „розрахунки з вітчизняними постачальниками" за березень 2010 р., у зв'язку з чим перевіряючи не мали об'єктивної можливості встановити дебіторську/кредиторську заборгованість на початок та кінець перевіряємого періоду. Крім того, на запит ОДПІ від 03.01.2013 р. позивачем до перевірки не було надано перелік власних чи орендованих основних фондів, у тому числі складських та офісних приміщень, транспортних засобів, цистерн, тощо, і товарно-транспортну накладну, яка б підтверджувала перевезення запчастин.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (надалі - Положення № 88), в яких чітко прописано, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарської операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, і п.2.7 цього Положення № 88, відповідно до якого, первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.5.1. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За умовою статті 47 Статуту автомобільного транспорту вантажовідправник подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні ..., які є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями, транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.
Порядок оформлення документів на перевезення закріплено наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10.97, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.
Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно з п. 1 Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пп. 11.5. та 11.7 п. 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Як вбачається із наведених вище норм законодавства, товарно-транспортні накладні (заповнені відповідно до «порядку заповнення товарно-транспортних накладних») являються необхідними документами для підтвердження витрат з оприбуткування ТМЦ на складі ПП „Прозір", і їх відсутність, наявність яких є обов'язковою за нормами чинного законодавства, ставить під сумнів факт отримання позивачем товару за укладеним договором з ПП "Універсал Н", та не надавало ПП „Прозір" права на віднесення до складу податкового кредиту операцій з ПП „Універсал Н", які не підтверджуються первинними документами (не підтверджено факт доставки (транспортування) ТМЦ).
Безпідставним судова колегія визнає неврахування судом першої інстанції:
- постанови Самарського районного суду від 05.08.11р. №1-301/11, за змістом якої: організована злочинна група під керівництвом ОСОБА_3 у складі членів групи ОСОБА_4 і ОСОБА_5В, а с листопада 2009 р. також ОСОБА_6А, маючи в розпорядженні статутні, реєстраційні документи, печатку, поточні банківські рахунки створених ними суб'єктів підприємницької діяльності ПП "Універсал Н", ПП "Дніпротранс Д07", ПП "Сервістранс-Н-08", ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Автопромресурс Н09", ПП "Спецпромтехніка", ПП "Спецстанкострой", ПП "Променергокомплект-Н", ПП "Регіонкомплектсервіс", з метою здійснення та прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму та незаконному формуванню податкового кредиту по ПДВ, вчинили злочин у вигляді фіктивного підприємництва у складі організованої групи осіб з метою використання підприємств для прикриття незаконної діяльності.
- та вироку Самарського районного суду від 03.04.12р. №1-4361/21/12 (а.с.80 оборот-88), яким ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.1 ст.364-1, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а в об'єм його обвинувачення входило те, що він «діючи повторно, своїми умисними діями особисто, і охоплюючи умислом всі дії інших членів організованої групи ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, здійснив створення суб'єктів підприємницької діяльності: ПП "Універсал Н", ПП "Дніпротранс Д07", ПП "Сервістранс-Н-08", ПП "Агроспецтехніка Н09", ПП "Автопромресурс Н09", ПП "Спецпромтехніка", ПП "Спецстанкострой", ПП "Променергокомплект-Н", ПП "Регіонкомплектсервіс" з метою здійснення прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів із безготівкової в готівкову форму та незаконному формуванню податкового кредиту по ПДВ (а.с.84).
Зміст постанови та вироку, що згадані в попередніх абзацах, є безспірним підтвердженням того, що: договір від 25.03.2010 р. № 43 з ПП „Прозір" та специфікація № 1 від 25.03.2010 р. до цього договору, а також видаткові та податкові накладні, що виписані та підписані від ПП „Універсал Н" директором ОСОБА_4, тобто особою, яка з метою здійснення прикриття незаконної діяльності по переведенню грошових коштів з безготівкової в готівкову форму та незаконному формуванню податкового кредиту по ПДВ для третіх осіб, створила фіктивне підприємство ПП "Універсал Н", за що і є засудженою вироком Самарського районного суду від 03.04.12р. №1-4361/21/12, який набрав законної сили до складення ОСОБА_1 ОДПІ за результатами перевірки ОСОБА_1 № 151/222/34052444 від 21.07.2012 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34052444) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 03.02.2006 р. по 01.03.2011р.», та оформлення Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби акту № 71/22-2/31098093 від 31.01.2013 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» (код ЄДРПОУ 31098093) щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Універсал Н» (код ЄДРПОУ 34053444), ПП «Сервіс транс Н-08» (код ЄДРПОУ 35950329) за період з 01.03.2010 р. по 31.03. 2010 р.», на підставі яких відповідачем по цій справі були винесені оспорювані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та №0000070220 від 15.02.2013 року.
З урахуванням наведених обставин та вищезгаданих по тесту постанови апеляційного суду норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що усі операції з купівлі-продажу товарів у ПП "Універсал Н" в період з 03.02.2006. по 01.03.2011 року, в т.ч. позивачем, не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, оскільки ПП "Універсал Н" здійснював діяльність спрямовану лише на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, а підписані від ПП "Універсал Н" ОСОБА_4 податкові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документами, які підтверджують право ПП «Прозір» відносити до складу податкового кредиту та валових витрат витрати по операціям з ПП "Універсал Н" без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Відсутність факту придбання товарів (послуг) або в разі, якщо придбані товари (послуги) не призначено для використання у господарській діяльності платника податку, не дає йому права формувати валові витрати та податковий кредит з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Досліджені в судовому порядку документи, надані ПП «Прозір» як підтвердження факту здійснення реальності господарських операцій, правомірно не було враховано відповідачем під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних ним податкових повідомлень-рішень, оскільки зазначені первинні документи було складено неповноважною особою, яка створила фіктивне підприємство.
Таким чином колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що мета створення підприємства ПП "Універсал Н" (контрагента позивача) та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків, отже і господарські відносини, які були здійснені від імені ПП "Універсал Н" без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування валових витрат та, як наслідок, заниження об'єктів оподаткування, несплати податків, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і такі, що призвели до втрат дохідної частини Держбюджету України.
Оскільки фактично підприємницька діяльність ПП "Універсал Н" проводилась фіктивно, то колегія суддів приходить до висновку, що взаємовідносини по господарським операціям між позивачем та ПП "Універсал Н" залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку. Таким чином, несплачені позивачем суми податку на прибуток та податок додану вартість, внаслідок невірного відображення показників податкової звітності, є дохідною частиною державного бюджету та власністю держави, і відповідно правильно були донараховані відповідачем по справі за результатами перевірки оскаржуваними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 15.02.2013 р. та № НОМЕР_2 від 15.02.2013 р..
Отже, за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій ПП "Прозір" в частині відтворення в податковому обліку наслідків операцій з ПП "Універсал Н", судова колегія вважає, що вони здійснення без мети настання реальних наслідків та не підтверджені належним чином.
Відповідно до вищенаведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нової постанови про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби і - задовольнити
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «Прозір» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Згідно з оригіналом
Старший консультант ОСОБА_7
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2015 |
Оприлюднено | 06.08.2015 |
Номер документу | 47791871 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Борисенко Павло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні