Ухвала

від 18.11.2013 по справі 801/8228/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8228/13-а

18.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/8228/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 24.09.13

за позовом Навчально-спортивної бази "Динамо" фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України в м. Феодосії (вул. Курортна, 38, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

заявник апеляційної скарги: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 задоволено адміністративний позов Навчально-спортивної бази "Динамо" фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України в м. Феодосії до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим від 17.05.2010 №0003471503/0 про визначення Навчально-спортивній базі "Динамо" фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України в м. Феодосії (ідентифікаційний код 04605409) суми податкового зобов'язання з податку на землю у загальній сумі 63352,93 грн., у тому числі за основним платежем - 60336,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3016,81 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. Заявник апеляційної скарги вказує, що позивач має право на користування пільгою по земельному податку з 01.04.2010 року.

Навчально-спортивна база "Динамо" фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України в м. Феодосії звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.05.2010 року №0003471503/0.

Посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку поданого позивачем податкового розрахунку з земельного податку на 2010 рік.

За результатами перевірки складено акт від 30.04.2010 року №769/15-3/04605409 (далі - акт перевірки) (а.с. 11-12)

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пункту 1 статті 7, пункту 4 статті 12 Закону України "Про плату за землю" №2535 від 03.07.1992 , що призвело до заниження суми податкового зобов'язання на 60336,12 грн..

На підставі акту перевірки, згідно із підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) Державною податковою інспекцією в м. Феодосії АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2010 №0003471503/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на землю у загальній сумі 63352,93 грн., у тому числі за основним платежем - 60336,12грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3016,81 грн.

У податковому розрахунку з податку на землю за 2010 рік позивач самостійно визначив податкове зобов'язання з цього податку, застосувавши 100% пільгу по його сплаті за частину земельних ділянок (99,8% до загальної суми податку).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010р. по справі №2а-12037/10/4/0170 визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим від 17.05.2010 року №0003471503/0 (а.с.53-54).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 по справі №2а-12037/10/4/0170- залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 по справі №2а-12037/10/4/0170- залишено без змін (а.с.73-76).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.08.2013 касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим задоволено частково. Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2010 по справі № 2а-12037/10/4/0170 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.92-94).

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.08.2013 вбачається, що судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. Судами не надано правової оцінки законодавчо врегульованій процедурі здійснення контролю за порядком оподаткування земельним податком, та, відповідно, не з'ясовано правову природу такої перевірки в комплексі. В процесі розгляду даної справи, відповідно до вимог статті 70 КАС України, судам необхідно було витребувати та, відповідно, дослідити докази, на які посилається відповідач, як на законну підставу визначення позивачу спірної суми штрафних (фінансових) санкцій.

Але судова колегія звертає увагу, що з ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 по справі №К/9991/27372/12, копія якої наявна у матеріалах справи (а.с.107-108) надано правову оцінку законодавчо врегульованій процедурі здійснення контролю за порядком оподаткування земельним податком та з'ясовано правову природу такої перевірки.

Навчально-спортивна база "Динамо" фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України в м. Феодосії (далі - НСБ "Динамо" ФСТ "Динамо" України в м. Феодосії) звернулась до суду з позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року позов НСБ "Динамо" ФСТ "Динамо" України в м. Феодосії задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року апеляційну скаргу Феодосійської МДПІ задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року скасовано. У задоволені позовних вимог НСБ "Динамо" ФСТ "Динамо" України в м. Феодосії відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції НСБ "Динамо" ФСТ "Динамо" України в м. Феодосії подала касаційну скаргу в якій просила скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2011 року.

Феодосійською МДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, законодавства по земельному податку НСБ "Динамо" ФСТ "Динамо" України в м. Феодосії за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки відповідачем складений акт від 21.07.2011 року №1384/23-1/04605409.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю", Порядку спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2010 року №250 "Питання реалізації п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю", у результаті чого занижено податкове зобов'язання по земельному податку у сумі 181008,33 грн.

На підставі висновку акту перевірки 27.07.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000872301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок, за основним платежем на суму 181008,23 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 45252,08 грн.

Згідно п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.12 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2006 року №30 затверджений Перелік закладів фізкультури і спорту, яким надається статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки, відповідно до якого НСБ "Динамо" присвоєний статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки.

Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 року "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту" затверджений перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, до яких віднесена НСБ "Динамо".

Факт віднесення позивача до переліку закладів фізкультури і спорту, яким надається статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки встановлений в акті перевірки. Крім того актом перевірки також встановлений факт віднесення позивача до переліку підприємств, установ, організації, які звільняються від сплати земельного податку.

Сумуючи вище викладене, позивача віднесено до числа тих осіб, які мають право застосовувати положення п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю".

Також в ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 по справі №К/9991/27372/12 вказано, що з аналізу п. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" вбачається, що законодавець в якості умови використання пільги із земельного податку ставить спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту.

Встановлення напрямів і порядку спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту делегований вказаним Законом Кабінету Міністрів України.

У зв'язку з чим на виконання п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" видано Постанову Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 року "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту".

Зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України затверджений порядок спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, якій визначає механізм спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклубами та авіаційно-спортивними клубами Товариства сприяння обороні України, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань, навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву (далі - суб'єкти господарювання), сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту (Далі порядок спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту).

Як встановлено, кошти у розмірі сплати земельного податку в розмірі 181000,34 грн., на суму яких оскаржуваним рішенням відповідача збільшено грошове зобов'язання, фактично використані позивачем відповідно до умов п.4 ч.4 ст.12 Закону України "Про плату за землю" та п. 3 Порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, а саме на розвиток фізичної культури і спорту.

Вказані кошти використані на поточний ремонт, придбання обладнання та інвентарю у загальному розмірі 182439грн., що підтверджується наданими первинними бухгалтерськими документами та свідчить про використання таких коштів на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту.

Сумуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з боку позивача відсутне порушення п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" та про наявність підстав та правомірність використання позивачем пільги із сплати податку на землю, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та у справі №К/9991/27372/12, факти, встановлені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 у справі №К/9991/27372/12, є преюдиційними для даної справи.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.13 по справі № 801/8228/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко