Постанова

від 06.11.2013 по справі 806/6336/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6336/13-a

категорія 8.2

06 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С.,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" до Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2013 року №0000192200 та №0000202200

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 серпня 2013 року №0000192200 та №0000202200. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Житомирський області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Відродження" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт №11/2200/31884860 від 15.08.2013 року. На підставі вказаного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2013 року №0000192200, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 434610,00 грн. у т.ч. 347688 грн. - за основним платежем та 86922 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000202200, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 230218,00 грн. у т.ч. 184175 грн. - за основним платежем та 46043 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки, на його думку вони винесені без з'ясування всіх обставин справи та з порушенням норм діючого законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали та заперечували проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов обгрунтваний та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Чуднівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в Житомирський області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Відродження" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №11/2200/31884860 від 15.08.2013 року, яким встановлено порушення ТОВ "Агрофірма "Відродження" п.138.2 ст.138, п. 139.1.9 ст.139 ПК України, в результаті чого заниженно податку на прибуток на 347688 грн. Крім того, було встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 184175 грн.

На підставі вказаного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2013 року №0000192200, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 434610,00 грн. у т.ч. 347688 грн. - за основним платежем та 86922 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000202200, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 230218,00 грн. у т.ч. 184175 грн. - за основним платежем та 46043 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідачем у акті вказується, що у перевіряємому періоді позивачем було укладено правочини, без мети настання реальних наслідків з ПП "Укрєвроекспорт", код ЄДРПОУ 36575242, ПП "Махаон", код ЄДРПОУ 34675499, ФОП ОСОБА_1. код ЄДРПОУ НОМЕР_1, ФОП ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_3, ФОП ОСОБА_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, ПП ОСОБА_5, код ЄДРПОУ НОМЕР_5, TOB "Транс-сервіс-1", код ЄДРПОУ 32602104, TOB "Налив", код ЄДРПОУ 37165882, ПП "Щит-2008", код ЄДРПОУ 36009563.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.138 ПК України, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно п. 139.1.9 ст.139 ПК України, до складу валових витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку. Тобто, у разі їх відсутності, як таких.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено у ході судового розгляду усі одержані товариством послуги по правочинах укладених із ПП "Укрєвроекспорт", ПП "Махаон", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, TOB "Транс-сервіс-1", ТОВ "Налив", ТОВ "Щит-2008" предметом яких є організація перевезень вантажів автомобільним транспортом, бухгалтерські, охоронні та автотранспортні послуги, а також придбання сої, підтверджені відповідними належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку - договорами, рахунками, актами виконаних робіт, податковими накладними, звітами про виконану роботу, реєстрами, обліковими книгами, оплачені згідно платіжних доручень, що є достатнім доказом реальності вказаних господарських операцій, та правомірності включення понесених витрат при формуванні податкового кредиту зі сплати податку на додану вартість та підтверджують формування і сплату податку прибуток підприємств.

Зауважень до податкових накладених наданих позивачем при проведенні перевірки у відповідача не було.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача викладене у акті, що по взаємовідносинах позивача з контрагентом ПП "Укрєвроекспорт" не можливо ідентифікувати посадових осіб, які товаро-матеріальні цінності по видаткових накладних, оскільки факт отримання товару підтверджується печатками суб'єктів господарювання, а тому на думку суду можливо ідентифікувати контрагентів, які здійснили господарську операцію.

Що стосується доводів відповідача, що у позивача відсутні товаро-транспортні накладні щодо транспортування товару по контрагентах вказаних у акті, а тому, не можливо встановити факт транспортування товару, то слід зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.234 Цивільного Кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

Правочини укладені між ТОВ "Агрофірма "Відродження" та "Укрєвроекспорт", ПП "Махаон", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, TOB "Транс-сервіс-1", ТОВ "Налив", ТОВ "Щит-2008" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Норми ст.203, ст.204 та інших статей глави 16 Цивільного кодексу України, яка передбачає недійсність правочинів, не відносяться до податкового, валютного або іншого законодавства, контроль за яким здійснює державна податкова служба, а отже контролюючий орган не вправі визнавати господарські правочини фіктивними, оскільки це виключна компетенція суду.

Оскільки правочини, що укладалися TOB «АФ «Відродження» із вказаними контрагентами і були предметом перевірки, в установлений законом спосіб та порядку судом фіктивними не визнані, контролюючий орган не вправі застосовувати до них правові наслідки визнання таких правочинів фіктивними та обґрунтовувати даним фактом безпідставність формування податкового кредиту.

Дане твердження суду грунтується на правовій позиції висловленій Вищим адміністративним судом України в справі №К/9991/49378/12 від 19.12.2012 року.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Крім того, слід вказати, що обставини викладені у акті були досліджені Любарським районним судом Житомирської області при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ АФ "Відродження" ОСОБА_6

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 04.10.2013 року було закрито провадження у адміністративній справі №282/1469/13-п у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_6 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 15.10.2013 року.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Наведені обставини свідчать, що постановою Любарського районного суду Житомирської області підтверджено відсутність факту порушення порядку ведення податкового обліку в частині заниження нарахування та сплати податку на прибуток на суму 347688 грн. та ПДВ на 184175 грн. за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та вчинення відповідачем порушення п.138.2 п.138, п.139.1.9 ст.139, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Відродження" задовольнити.

Визнати податкові повідомлення-рішення Чуднівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Житомирський області від 30 серпня 2013 року №0000192200 та №0000202200 протиправними та скасувати їх.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 13 листопада 2013 р.