Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2013 року Справа № 811/2419/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Сагун А. В.,
при секретарі - Таранусі Т.М.,
за участю:
представника позивача -Парокінний І.А.,
представника відповідача - Довгань І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "1001 дрібниця" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 №№0000562220, 0000572220, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "1001 дрібниця" (в подальшому - ТОВ "Магазин "1001 дрібниця" або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.04.2013 №№0000562220, 0000572220.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП «Корел-Плюс», ПП «Агроленд-КР», ПП «Транс-ВМ», ПП «Агро-буд-гранд», ПП «Єлисавет-агро-світ», ПП «Інбудтраст» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманого від ПП «Корел-Плюс», ПП «Агроленд-КР», ПП «Транс-ВМ», ПП «Агро-буд-гранд», ПП «Єлисавет-агро-світ», ПП «Інбудтраст» товару (послуг), оскільки такі правочини є нікчемним через фіктивність зазначеного підприємства та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Корел-Плюс», ПП «Агроленд-КР», ПП «Транс-ВМ», ПП «Агро-буд-гранд», ПП «Єлисавет-агро-світ», ПП «Інбудтраст» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання послуг (т. 1, а.с.86-90).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.
Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що у період з 03.04.2013 по 05.04.2013 посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Агроленд-КР» за період з 01.06.2009 по 30.06.2009, з ПП «Транс-ВМ» за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з ПП «Корел-Плюс» за період з 01.02.2009 по 31.03.2009, та з 01.05.2009 по 31.05.2009, та з 01.10.2009 по 31.10.2009, з ПП «Інбудтраст» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, з ПП «Агро-буд-гранд» за період з 01.02.2010 по 28.02.2010, з ПП «Єлисавет-агро-світ» за період з 01.03.2010 по 30.06.2010, 01.12.2010 по 31.12.2010, за наслідками якої складено акт від 10.04.2013 за № 52/22-2/13769334 (т. 1, а.с.29-79).
Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення, в тому числі:
1. п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (чинний на момент вчинення порушення) в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1696139 грн., в тому числі:
- за І квартал 2009 року на суму 614793 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс»;
- за II квартал 2009 року на загальну суму 604546 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс» та ПП «Агроленд-КР»;
- за IV квартал 2009 року на суму загальну 173390 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс» та ПП «Транс-ВМ»;
- за І квартал 2010 року на загальну суму 34461 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Агро-буд-гранд» та ПП «Єлисавет-агро-світ»;
- за II квартал 2010 року на суму 97369 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-агро-світ»;
- за III квартал 2010 року на загальну суму 10713 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-агро-світ»;
- за IV квартал 2010 року на суму загальну 160869 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-агро-світ» та ПП «Інбудтраст».
2. пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями, який діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1356911 грн., в тому числі:
- за лютий 2009 року на суму 395488 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс»;
- за березень 2009 року на суму 96346 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс»;
- за травень 2009 року на суму 272948 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс»;
- за червень 2009 року на загальну суму 210688 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Агроленд-КР»;
- за жовтень 2009 року на суму 92925 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Корел-Плюс»;
- за грудень 2009 року на суму 45787 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Транс-ВМ»;
- за лютий 2010 року на суму 8377 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Агро-Буд-Гранд»;
- за березень 2010 року на суму 19192 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ»;
- за квітень 2010 року на суму 30175 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ» (код 36390733);
- за травень 2010 року на суму 37700 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ»;
- за червень 2010 року на суму 10020 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ»;
- за серпень 2010 року на суму 4253 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ»;
- за вересень 2010 року на суму 4317 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-Агро-Світ»;
- за грудень 2010 року на суму загальну 128695 грн., в частині проведених взаємовідносин з ПП «Єлисавет-агро-світ» на суму 125328 грн. та ПП «Інбудтраст» на суму 3367 грн. (а.с.77-78).
На підставі акту перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0000562220, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 303411 грн., штрафних санкцій - 75853 грн., № 0000572220 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 215160 грн., штрафних санкцій - 53790 грн. (а.с. 11-12).
Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на матеріалах перевірки щодо дотримання податкового законодавства ПП «Інбудтраст» за період з 06.07.2007 по 31.12.2011, ПП «Агроленд-КР» за період 20.09.2006 по 30.06.2010, ПП «Агро-буд-гранд» за період з 20.02.2009 по 31.11.2011, ПП «Корел-Плюс» за період з 01.03.2007 по 31.12.2010, ПП «Транс-ВМ» за період з 17.11.2006 по 30.09.2010, відповідно до яких їх діяльність полягала в сприянні різним суб'єктам підприємницької діяльності, що реально діють в проведенні безтоварних операцій, переказі безготівкових грошових коштів в готівку, заниженні податкових зобов'язань з податків та зборів з використанням реєстраційних документів, печаток та поточних рахунків в банківських установах. Не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств постачальників у перевіряємий період, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків (т. 1, а.с. 96-214).
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, (в подальшому - закон України від 28.12.94 №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.
Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Єлисавет-агро-світ» (виконавець) укладено договори про надання інформаційно-консультаційних послуг б/н від 03.06.2010, від 07.05.2010, від 05.04.2010, від 03.03.2010 (т.1, а.с. 230,233, 236, 239).
Згідно умов договору, виконавець бере на себе зобов'язання за дорученням замовника надати йому інформаційно-консультаційних послуг на тему «Ринок зерна та продуктів на тему «Ринок зерна та продуктів його переробки».
На виконання зазначеного договору, позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (т.1, а.с. 231,234,237,240), податкові накладні (т.1, а.с. 232, 235,238,241), а також маркетингове дослідження (т. 2, а.с. 13-190).
Однак, маркетингове дослідження щодо ринку зерна і продуктів їх переробки не містить обов'язкових реквізитів документу (підпис виконавця, печатка установи) інформації щодо виконавця цього дослідження та його замовника (т. 2, а.с. 13-190).
Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.
На підтвердження господарських операцій з ПП «Інбудтраст» позивачем надано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) (т. 2, а.с. 8), розрахунок-фактура (т.2, а.с. 9), податкову накладну (а.с. 10).
Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.
На підтвердження господарських операцій з ПП «Агро-буд-гранд» позивачем надано акт прийому-передачі виконаних робіт (переданих послуг) (т.2, а.с. 11), податкову накладну (т.2, а.с. 12).
Інших документів на підтвердження реальності господарських операцій позивачем не надано, та не зазначено де вони можуть знаходитись.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Натомість представник позивача не зміг надати жодного документа на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем і ПП «Агроленд-КР» за період з 01.06.2009 по 30.06.2009, з ПП «Транс-ВМ» за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з ПП «Корел-Плюс» за період з 01.02.2009 по 31.03.2009, та з 01.05.2009 по 31.05.2009, та з 01.10.2009 по 31.10.2009.
Також, представник позивача не зміг надати жодного документа на підтвердження оплати робіт (послуг) отриманих у ПП «Інбудтраст» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, ПП «Агро-буд-гранд» за період з 01.02.2010 по 28.02.2010, ПП «Єлисавет-агро-світ» за період з 01.03.2010 по 30.06.2010, 01.12.2010 по 31.12.2010 та не надано копій укладених договорів між позивачем та ПП «Інбудтраст», ПП «Агро-буд-гранд» щодо предмету господарських договорів та умов їх виконання.
Крім того, представник позивача двічі ініціював питання про зупинення провадження у справі для надання необхідних доказів на підтвердження господарських операцій між позивачем і контрагентами, які ним так і було надано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що надані позивачем документи позбавляють можливості встановити факт проведення господарських операцій позивачем з контрагентами, оскільки відсутні документи на підтвердження факту оплати робіт (послуг, товару), а по ПП «Агроленд-КР» за період з 01.06.2009 по 30.06.2009, з ПП «Транс-ВМ» за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з ПП «Корел-Плюс» за період з 01.02.2009 по 31.03.2009, та з 01.05.2009 по 31.05.2009, та з 01.10.2009 по 31.10.2009 взагалі не надано жодного документу.
З огляду на зазначене, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для включення до валових витрат суми у розмірі 6 784 555 грн., а тому висновок податкового органу про порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями (чинний на момент вчинення порушення), є обґрунтованим.
Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість", позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 356 911 грн.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(чинного на час виникнення правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення податкового кредиту), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як зазначено вище, позивач не зміг підтвердити реальність господарських операцій між ним та ПП «Агроленд-КР» за період з 01.06.2009 по 30.06.2009, з ПП «Транс-ВМ» за період з 01.12.2009 по 31.12.2009, з ПП «Корел-Плюс» за період з 01.02.2009 по 31.03.2009, та з 01.05.2009 по 31.05.2009, та з 01.10.2009 по 31.10.2009, з ПП «Інбудтраст» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, з ПП «Агро-буд-гранд» за період з 01.02.2010 по 28.02.2010, з ПП «Єлисавет-агро-світ» за період з 01.03.2010 по 30.06.2010, 01.12.2010 по 31.12.2010.
З огляду на зазначене, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження наявність підстав у позивача для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема в частині доведеності фактичного отримання робіт (послуг, товару), а тому висновок податкового органу про порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», є обґрунтованим.
Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 №№0000562220, 0000572220, дійшов висновку, що вони є правомірними і не підлягають скасуванню.
Судових витрат, які підлягали б відшкодуванню на користь відповідача судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94,158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Дата складання постанови в повному обсязі - 25.11.2013.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду А.В. Сагун
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2013 |
Оприлюднено | 27.11.2013 |
Номер документу | 35478912 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. Сагун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні