Постанова

від 18.11.2013 по справі 811/3120/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

18 листопада 2013 року Справа № 811/3120/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський механічний завод" (по тексту - позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (по тексту - відповідач) про визнання протиправним і скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати: - наказ №1009 від 14.05.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кіровоградський механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Оникс-СГ" за серпень 2012 р. та з ПП "Аналітикбудторг" за жовтень 2011 р.; - податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 року за №0000720152, №0000730152, №0000740152 та від 20.08.2013 року за №0002721500.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в період з 17.05.2013 по 18.05.2013 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт №66/22-7/00374485 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ПП «Оникс-СГ» за жовтень 2011 року та за серпень 2012 року.

05.06.2013 р. та 20.08.2013 р. на підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000720152, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 129 855,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 64 928 грн.; №0000730151, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 155843 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 59378 грн.; №0000740152, відповідно до якого було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 294,00 грн.; №0002721500, відповідно до якого було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 210,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 105,00 грн..

Із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає, що вони протизаконні, необґрунтовані та безпідставні.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2013 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Водночас, представником заявлено клопотання щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження /а.с.57 т.2/.

Відповідачем подано заперечення проти позову, згідно якого зазначено, що відповідно до матеріалів справи, за результатами перевірки позивача складено акт від 20.05.2013 року №66/22-7/00374485 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кіровоградський механічний завод" (код за ЄДРПОУ 00374485) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Оникс-СГ» (код ЄДРПОУ 37427046) за серпень 2012 року та за жовтень 2011 року, яким було встановлено наступні порушення:- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2011 року, на суму - 6 294,00 гри. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах з ПП «Аналітикбудторг» за період жовтень 2011 року, на суму 9401 грн.; - п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, на загальну суму - 129855 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року 16555 грн.; за серпень 2012 року 113300 грн.; - п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму - 155843 грн., в тому числі: за ІІ-ІV квартал 2011 року на суму 37088 грн.; за III квартал 2012 року на суму - 118755 грн..

В результаті вчинення порушень, Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 року №0000720152, №0000730151, №0000740152. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення /а.с.128-137 т.1/.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2013 р. заперечення підтримав, просив суд їх врахувати та відмовити у задоволенні позову. Щодо заявленого клопотання та розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував /а.с.57 т.2/.

Відповідності до вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. Так, з огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Судом встановлено, що в період з 17.05.2013 по 18.05.2013 службовими особами відповідача на підставі наказу Кіровоградської ОДПІ від 14.05.2013 р. №1009 та згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Оникс-СГ» (код 37427046) за серпень 2012 року та з ПП «Аналітикбудторг» (код 37096793) за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №66/22-7/00374485 від 20.05.2013 р. /а.с.19-27 т.1/.

Перевіркою правильності нарахування позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 р. та за серпень 2012 р. по взаємовідносинах з ПП «Аналітикбудторг» та з ПП «Оникс-СГ» встановлено порушення:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) за жовтень 2011 р. на суму 6294 грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 22) по взаємовідносинах з ПП «Аналітикбудторг» за період жовтень 2011 року на суму 9401 грн.;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 129 855 грн., у тому числі:

- за жовтень 2011 року - 16 555 грн.;

- за серпень 2012 року - 113 300 грн.;

3) п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та за ІІІ квартали 2012 року на загальну суму 155 843 грн., в т.ч.:

- за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 37 088 грн.;

- за ІІІ квартали 2012 року на суму 118 755 грн..

На підставі зазначених висновків, відповідачем 05.06.2013 винесено податкові повідомлення-рішення:

а) №0000720152, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 129 855,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 64 928 грн. /а.с.28 т.1/;

б) №0000730151, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 155 843,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 59 378 грн. /а.с.29 т.1/;

в) №0000740152, відповідно до якого позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 294,00 грн. /а.с.30 т.1/;

За результатами адміністративного оскарження рішень /а.с.31-33 т.1/, відповідачем 20.08.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення за №0002721500, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 210,00 грн. основного платежу та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 105,00 грн. /а.с.34 т.1/.

1. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1009 від 14.05.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Встановлено, що 14.05.2013р. відповідач виніс наказ №1009 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», яким призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Оникс-СГ» (код ЄДРПОУ - 37427046) за серпень 2012 р. та з ПП «Аналітикбудторг» (код ЄДРПОУ - 37096793) за жовтень 2011 р. терміном на 2 робочих дні з 17.05.2013 по 18.05.2013 року /а.с.16 т.1/.

Позивач вважає даний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Водночас, позивачем не взято до уваги той факт, що перевірка, яка призначена на підставі наказу №1009 від 14.05.2013 р., станом на день звернення до суду фактично вже відбулась.

Стаття 2 КАС України вказує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказане свідчить, що суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати реальний спосіб захисту порушеного права.

Оскільки перевірка господарської діяльності позивача вже проведена, за її результатами вже складено акт №66/22-7/00374485 від 20.05.13 р., тому, навіть за умови наявності підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, суд не зможе захистити порушене право, так як це не є підставою для спростування того, що перевірка вже проведена, акт перевірки вже складений.

Суд зазначає, що оперативний захист порушеного права при винесені протиправного наказу про проведення перевірки можливий лише за умови звернення до адміністративного суду з позовом до початку проведення такої перевірки. В даному випадку позивач звернувся до суду лише 02.10.2013 р. (перевірка поведена в період з 17.05.2013 по 18.05.2013 р.), тобто вже після проведення перевірки.

Проте, за результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 р. за №0000720152, №0000730152, №0000740152 та від 20.08.2013 р. за №0002721500, які оскаржено до суду. Відтак, задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, на думку суду, в повній мірі відновить порушені права та інтереси позивача, відновить (перешкодить зміні) його майнового стану як платника податків.

Отже, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 14.05.2013 року №1009 задоволенню не підлягають.

2. Щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 червня 2013 р. №0000720152, №0000730152, №0000740152 та від 20 серпня 2013 р. №0002721500.

Як вбачається з акту №66/22-7/00374485 від 20.05.2013 р., згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів у ПП "Оникс-СГ" (код 37427046) за серпень 2012 року та у ПП "Аналітикбудторг" за жовтень 2011 року на загальну суму ПДВ 145 550,00 грн., в т.ч.:

- ПП «Оникс-СГ» за серпень 2012 року - 113 300,00 грн.;

- ПП «Аналітикбудторг» за жовтень 2011 року - 32 250,00 грн..

Перевіркою ПП «Оникс-СГ» (акт №295/1520/37427046 від 08.04.13) встановлено порушення: 1) п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.п. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України; 2) п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України; 3) ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Оникс-СГ» (код - 37427046), як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Підприємствами-покупцями ПП «Онікс-СГ» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Онікс-СГ» на загальну суму 1475478,25грн. Підприємствами-постачальниками ПП "Онікс-СГ" безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму - 1250724,18 грн..

Перевіркою ПП «Аналітикбудторг» (акт №1235/1520/37096793 від 29.12.12 р.) встановлено порушення: 1) п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.п. а) п.187.1 ст.187 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України;2) п.1 ст.9 та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України;3) ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Аналітикбудторг» (код за ЄДРПОУ 37096793), як наслідок не спричиняють реального настання наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Підприємствами-покупцями ПП «Аналітикбудторг» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Аналітикбудторг» на загальну суму 37241,67 грн. в жовтня 2011 р., 11204,64 грн. в грудні 2011 р., 41990,87 грн. в квітні 2012 р.. Підприємствами-постачальниками ПП «Аналітикбудторг» було безпідставно сформовано податкові зобов'язання на загальну суму 4850 грн. у вересні 2011 р., 45047 грн. у жовтні 2011 р., 41187,67 грн. в грудні 2011 р. та 75790,15 грн. у квітні 2012 р..

Відтак, відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) за жовтень 2011 р. на суму 6294 грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 22) по взаємовідносинах з ПП «Аналітикбудторг» за період жовтень 2011 року на суму 9401 грн.;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 129 855 грн., у тому числі: - за жовтень 2011 року - 16 555 грн.; - за серпень 2012 року - 113 300 грн.;

3) п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року та за ІІІ квартали 2012 року на загальну суму 155 843 грн., в т.ч.: - за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 37 088 грн.; - за ІІІ квартали 2012 року на суму 118 755 грн..

Проте, суд не погоджується з даною позицією відповідача, як податкового органу.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, якщо не доведено отримання платником певної податкової вигоди. В акті №66/22-7/00374485 від 20.05.13 р. не зазначено жодного порушення, допущеного саме позивачем по справі.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є сам факт придбання таких товарів та послуг з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності (або подальшої реалізації).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належними первинними документами, складеними у відповідності до закону, що в свою чергу відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно до вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є правовою підставою формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що позивач перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ПП «Оникс-СГ» та ПП «Аналітикбудторг». Згідно Витягів з ЄДР, зазначені суб'єкти господарювання зареєстровані як юридичні особи у встановленому порядку /а.с.122-127 т.1/.

Матеріалами справи підтверджено наступне.

У серпні 2012 року між ПП «Оникс-СГ» , як виконавцем робіт та продавцем, та позивачем, як замовником та покупцем, здійснювались господарські операції щодо монтажних і демонтажних робіт та поставки товарів, що підтверджено наступними доказами, зокрема:

1) договором на виконання підрядних робіт №157 від 30.07.2012 р. /а.с.75-76 т./ та: актом виконаних робіт №157/1 від 27.08.2012 р. /а.с.77 т.1/; податковою накидною №39 від 27.08.2012 р. /а.с.78 т.1/; платіжним дорученням №263 від 30.08.2012 р. /а.с.79 т.1/;

2) договором на поставку пічного палива №77/7 від 09.07.2012 р. /а.с.84 т.1/ та: податковою накладною: №11 від 06.08.2012 р. /а.с.85 т.1/, №18 від 10.08.2012 р. /а.с.89 т.1/; видатковою накладною: №11/08 від 06.08.2012 р. /а.с.86 т.1/, №18/08 від 10.08.2012 р. /а.с.90 т.1/; прибутковою накладною: №ПН-0000066 від 06.08.2012 р. /а.с.87 т.1/, №ПН-0000067 від 10.08.2012 р. /а.с.91 т.1/; платіжним дорученням: №250 від 16.08.2012 р. /а.с.88 т.1/, №256 від 20.08.2012 р. /а.с.92 т.1/.

Використання позивачем придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності підтверджено наявними в справі доказами /а.с.80-83, 93-111, 209-213 т.1/. В свою чергу ПП «Оникс-СГ» підтверджено реальність господарських відносин /а.с.1-39 т.2/.

Між ПП «Аналітикбудторг» , як постачальником, та позивачем, як покупцем, 05.06.2011 року було укладено договір на постачання пічного палива №255-07 /а.с.44 т.1/.

Виконання сторонами своїх зобов'язань підтверджено, зокрема: податковою накладною №65 від 26.10.2011 р. /а.с.45 т.1/; видатковою накладною №65 від 26.10.2011 р. /а.с.45-а т.1/; прибутковою накладною №ПН-0000184 від 26.10.2011 р. /а.с.45-б т.1/; платіжним дорученням №676 від 26.10.2011 р. /а.с.46 т.1/.

Використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджено наявними в справі доказами /а.с.47-63 т.1/. Водночас, ПП «Аналітикбудторг» підтверджено реальність господарських відносин /а.с.40-56 т.2/.

Відповідно вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отримані позивачем податкові накладні внесені до відповідного реєстру /а.с.64-66 т.1, 112-114 т.1/.

Відтак, суд приходить до висновку про спростування тверджень відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі статей 138-139, 198 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення від 05.06.2013 р. та 20.08.2013 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу ДПС, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено..

Згідно з п.п.3 п.9 роз.VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 05 червня 2013 року №0000720152.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 05 червня 2013 року №0000730152.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 05 червня 2013 року №0000740152.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20 серпня 2013 року №0002721500.

6.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградський механічний завод» (код 00374485) з державного бюджету України судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2294,00 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

7.В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько