Постанова

від 13.11.2013 по справі 813/7612/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року № 813/7612/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю:

представника позивача - Василевської І.П., згідно довіреності,

представника відповідача - Холявки І.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "САМІРА" до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ПП "САМІРА" звернулося до суду з позовом до Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 04.10.2013 року № 0000892200 на суму 276955,50 грн. та форми "В4" від 04.10.2013 року № 0000882200 на суму 19777,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог, покликається на те, що висновки акта Городоцької ОДПІ, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначає, що розмір податкового кредиту, відповідно до податкових накладних від контрагента ТзОВ "Абсолют-Бест" за період квітня, травня, липня 2012 року цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, що супроводжували господарські операції, укладені між позивачем та складені у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Наголошує, що позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом з підстав використання в ході перевірки фактів, викладених в актах перевірки інших державних податкових інспекцій щодо нікчемності правочинів, укладених цим контрагентом, не може свідчити про безтоварний та фіктивний характер взаємовідносин з ТзОВ "Абсолют-Бест". Відповідно, ПП "САМІРА" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, документально доведеними є факти поставки між контрагентами, реальність дій позивача щодо оплати отриманого товару, його подальше використання у власній господарській діяльності, належного оформлення та здачі до податкового органу відповідних податкових декларацій, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та такі підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у запереченні на позов, поданому до суду 29.10.2013 року, суть якого зводиться до наступного. Між позивачем ПП "САМІРА" (покупець) та ТзОВ "Абсолют-Бест" (продавець) було укладено договір № 901 від 02.04.2012 року поставки килимових виробів з найменуванням, зазначеним у накладних. За наслідками перевірки ТзОВ "Абсолют-Бест" ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, згідно акта від 05.02.2013 року № 51/22.4-07/3800288, та ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, згідно акта від 15.07.2013 року № 23/2200/38000288, у контрагента позивача відсутні ознаки реальності здійснення господарської діяльності за відповідні періоди 2012-2013 років, в тому числі і з ПП "САМІРА". Крім того, ТзОВ "Абсолют-Бест" не перебуває за своїм місцезнаходженням, не надавав до перевірки документів фінансово-господарської діяльності. Податковий орган наголошує, що товарно-транспортні накладні на поставку зазначеного в договорі товару оформлені не належним чином, оскільки замовником вантажоперевезення є ТзОВ "Абсолют-Бест", а згідно договору поставки, транспортування повинно здійснюватися покупцем, тобто, ПП "САМІРА". Також, податковий орган зазначив, що проводиться досудове розслідування за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва ТзОВ "Абсолют-Бест". З наведеного вважає, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ "Абсолют-Бест" за квітень, травень, липень 2012 року. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Приватне підприємство "САМІРА" згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (заміненого 27.08.2008 року з підстав зміни місцезнаходження юридичної особи) зареєстроване 07.05.1999 року Мостиською районною державною адміністрацією Львівської області за адресою Львівська обл., Мостиський район, с. Вуйковичі, вул. Садова, 27, ЄДРПОУ 30425896, є платником ПДВ згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва, виданого ДПІ в Мостиському районі Львівської області, станом на 17.09.2013 року перебуває на обліку як платник податків в Городоцькій ОДПІ ГУ Міндоходів.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, серед основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010 є оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП "САМІРА" з питань правильності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період квітня, травня, липня 2012 року по взаєморозрахунках з ТзОВ "Абсолют-Бест" складено акт № 488/2200/30425896 від 17.09.2013 року.

Перевірку проведено на основі первинних бухгалтерських документів, наданих ПП "САМІРА". Також, під час проведення перевірки позивача було використано акти перевірки діяльності ТзОВ "Абсолют-Бест" ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 05.02.2013 року № 51/22.4-07/3800288 та акт ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.07.2013 року № 23/2200/38000288. За результатами даних перевірок у відповідності до представлених актів встановлено неможливість проведення зустрічних звірок ТзОВ "Абсолют-Бест" щодо документального підтвердження господарських відносин товариства із контрагентами, платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 року. Також встановлено неможливість проведення перевірки дотримання ТзОВ "Абсолют-Бест" податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 23.01.2012 року по 02.07.2013 року. Тобто, перевірками встановлено відсутність ознак реальності вчинення ТзОВ "Абсолют-Бест" господарських операцій за період з 01.03.2012 року по 31.10.2012 року та з 23.01.2012 року по 02.07.2013 року, об'єкту оподаткування податком на додану вартість та об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Проведеною перевіркою ПП "САМІРА" встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що, на думку податкового органу, призвело до завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року в сумі 19777,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду за липень 2012 року в сумі 19777,00 грн., та залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за липень 2012 року в сумі 19777,00 грн. Відповідно, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 221566,00 грн., в тому числі, за квітень 2012 року в сумі 97429,00 грн., за травень 2012 року в сумі 3351,00 грн., за червень 2012 року в сумі 81469,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 19777,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 1950,00 грн.

На підставі акта перевірки позивачу 04.10.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000882200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 19777,00 грн.;

- № 0000892200, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 276955,50 грн., з них за основним платежем - 221566 грн., 55391,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладеного позивачем договору з ТзОВ "Абсолют-Бест, оскільки під час перевірки (з урахуванням актів перевірок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 05.02.2013 року та ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.07.2013 року) встановлено порушення ТзОВ "Абсолют-Бест" п.187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено з ТзОВ "Абсолют-Бест"

(ЄДРПОУ 38000288) договір № 901 від 02.04.2012 року поставки килимових виробів з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною договору. Згідно даного договору, продавець (ТзОВ "Абсолют-Бест") зобов'язується передати у власність покупця (ПП "САМІРА") товар (килимові вироби). Покупець зобов'язаний такий товар прийняти та оплатити. Сумою договору є вартість, визначена в видатково-прибутковій накладній, що погоджена між сторонами. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок продавця не пізніше 90 робочих днів з дати передачі товару продавцем. Договір діє до 02.04.2015 року.

Додатковою угодою від 03.04.2012 року до договору поставки № 901 від 02.04.2012 року визначено, що транспортування товару здійснюється продавцем в пункт розвантаження ПП "САМІРА" - м. Львів, Пустомитівський р-н, с. Конопниця, вул. Городоцька, 8а.

Згідно наявної в матеріалах справи копії договору оренди нежитлових приміщень за 01.04.2011 року (строк дії договору закінчується 01.03.2014 року), ФОП ОСОБА_3 здає в оренду, а ПП "САМІРА" орендує складське приміщення першого поверху загальною площею 223,8 м.кв. за адресою м. Львів, Пустомитівський р-н, с. Конопниця, вул. Городоцька, 8а. Таким чином, наявність даного договору обумовлює поставку ТМЦ на вищевказану адресу.

На підтвердження реальності операцій ПП "САМІРА" подано суду копії видаткових накладних № РН-0406/01 від 06.04.2012 року на суму 119611,09 грн. (в т.ч. ПДВ 19935,18 грн.), № РН-0406/02 від 06.04.2012 року на суму 246639,70 грн. (в т.ч. ПДВ 41106,62 грн.), № РН-0416/02 від 16.04.2012 року на суму 20107,89 грн. (в т.ч. ПДВ 3351,32 грн.), № РН-0416/01 від 16.04.2012 року на суму 218325,64 грн. (в т.ч. ПДВ 36387,60 грн.), № РН-0514/07 від 14.05.2012 року на суму 607475,53 грн. (в т.ч. ПДВ 101245,92 грн.), № РН-0521/03 від 21.05.2012 року на суму 76111,74 грн. (в т.ч. ПДВ 12685,29 грн.), № РН-0703/03 від 03.07.2012 року на суму 41131,11 грн. (в т.ч. ПДВ 6855,19 грн.) та відповідних їм податкових накладних № 2 від 06.04.2012 року, № 3 від 06.04.2012 року, № 11 від 16.04.2012 року, № 12 від 16.04.2012 року, № 22 від 14.05.2012 року, № 40 від 21.05.2012 року, № 10 від 03.07.2012 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кожна видаткова накладна містить вказівку на особу, уповноважену прийняти товар від ПП "САМІРА" - Кадирлі Ольгу Ігорівну - та на номер і дату довіреності, виписаної на таку особу.

Представником позивача на підтвердження фактичного руху активів надано суду копію журналу видачі довіреностей по ПП "САМІРА", якою засвідчено видачу заступнику директора ПП "САМІРА" Кадирі довіреностей на отримання ТМЦ від ТзОВ "Абсолют-Бест".

Транспортування ТМЦ підтверджено наданими позивачем копіями товарно-транспортних накладних серії НРО № 00104 від 06.04.2012 року, серії НРО № 00110 від 16.04.2012 року, серії НРО № 000050 від 14.05.2012 року, серії НРО № 000059 від 21.05.2012 року, серії НРО № 000089 від 03.07.2012 року (автомобіль ЗИЛ 130Б д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_5, автопідприємство - ТзОВ "Сталь-Інвест-Груп", замовник перевезення - ТзОВ "Абсолют-Бест", вантажоодержувач - ПП "САМІРА", пункт розвантаження - Львівська обл., с. Конопниця, вул. Городоцька, 8а, вантаж (килими згідно перелічених накладних) одержав - Кадирлі О.І.).

Зауваження щодо оформлення видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних у податкового органу відсутні.

Представленими суду копіями банківських виписок засвідчено проведення оплати ПП "САМІРА" контрагенту ТзОВ "Абсолют-Бест" 11.03.2013 року 65200,00 грн., 13.03.2013 року - 90200,00 грн., 20.03.2013 року 16532,23 грн., 15.11.2012 року 50200,00 грн. та 145000,00 грн., 22.11.2012 року 140,00 грн., 29.11.2012 року 12650,00 грн. та 140000,00 грн., 10.12.2012 року № 140000,00 грн., 08.02.2013 року 114100,00 грн., 145.02.2013 року 93000,00 грн., 27.02.2013 року 99600,00 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено в повному обсязі.

На переконання суду, зміст господарської операції між ПП "САМІРА" та ТзОВ "Абсолют-Бест" цілком відповідає основному виду діяльності позивача - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям.

Також слід зазначити, що під час проведення перевірки податковим органом було виявлено залишки поставлених ТзОВ "Абсолют-Бест" ТМЦ на складі позивача, що не заперечувалось представником Городоцької ОДПІ в судовому засіданні. Отримані килими позивач відобразив на рахунку 281 (Товари на складі).

Крім того, ТзОВ "Абсолют-Бест" в період взаємовідносин з ПП "САМІРА", було зареєстроване платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 16.02.2012 року № 200029246, яке анульовано лише 18.10.2012 року.

Відповідно до п. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено господарську операцію як дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є виключно первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, в той час як сертифікат на продукцію не є первинним бухгалтерським документом в розумінні вказаного Закону а, відтак, здійснення господарських операцій, їх бухгалтерський облік та зв'язок таких господарських операцій з господарською діяльністю платника податків не ставиться в залежність від наявності чи відсутності сертифікатів відповідності на продукцію.

Згідно п. 44.1. ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В свою чергу Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення. Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п. 2.1 п. 2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно п. 2.4 даного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Податковий кредит, у відповідності до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна, згідно із п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відомості, які повинні міститися у податковій накладній, визначено пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно із п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вже було зазначено вище, зауваження щодо належності оформлення податкових накладних, виписаних ТзОВ "Абсолют-Бест" в адресу позивача, у податкового органу відсутні.

Що ж стосується посилань відповідача на наявність акта ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 05.02.2013 року № 51/22.4-07/3800288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Абсолют-Бест" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період за 01.03.2012 року по 31.10.2012 року, та акт ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.07.2013 року № 23/2200/38000288 про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ТзОВ "Абсолют-Бест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.01.2012 року по 02.07.2013 року, то слід зазначити, що сама лише наявність вище перелічених актів податкових органів не може слугувати доказом безтоварності господарської операції з поставки килимів ПП "САМІРА" та не обґрунтовує наявності будь-яких порушень податкового законодавства з боку покупця за договором № 901 від 02.04.2012 року. Суд вважає, що під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку витрат та податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги. При здійсненні такого контролю податковому органу необхідно перевіряти факт укладення та виконання відповідних договорів саме між особою, яка поставила товар і склала податкові накладні, та особою, яка отримувала товар і сформувала витрати та податковий кредит. Названі вище акти свідчать лише про неможливість проведення перевірки ТзОВ "Абсолют-Бест", водночас причини, за яких їх складено, жодним чином не стосуються та не впливають на договірні зобов'язання, що виникли між ПП "САМІРА" та ТзОВ "Абсолют-Бест", оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а, тому, позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Як випливає зі змісту ч 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Таким чином єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Податковим органом не надано суду жодних судових рішень, якими б визнавалися недійсними договори, укладені між ПП "САМІРА" та ТзОВ "Абсолют-Бест". Натомість слід зауважити, що можлива (але не підтверджена податковим органом належними та допустимими доказами) безтоварність фінансово-господарських операцій з поставки товарів між третіми особами та контрагентом позивача, якщо така і мала місце, не має відношення до поставок товару таким контрагентом до ПП "САМІРА". Факт поставки товарів позивачу підтверджується достатніми первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства. В зв'язку з цим не можна вважати наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок чи інших документів податкового органу, в тому числі тих, якими досліджено і надано оцінку операціям продавця з третіми особами, підставою для висновку про безтоварність операцій за умови наявності усіх належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість повинно здійснюватися на основі дослідження таких факторів, як рух активів у процесі здійснення господарської операції. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів. Дана позиція повністю узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011р №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

Згідно ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Наданий позивачем договір із ТзОВ "Абсолют-Бест" підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками, при його укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, а, тому, такий договір створює, змінює та припиняє правовідносини між позивачем та його контрагентом.

Усе вищенаведене підтверджує, що господарські операції позивача з ТзОВ "Абсолют-Бест" є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Таким чином, первинні та інші документи, що були надані під час проведення документальної перевірки ПП "САМІРА" та подані в ході судового розгляду на підтвердження позовних вимог, зокрема, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні супроводжуючі документи, банківські виписки, договір тощо підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню ТМЦ з його господарською діяльністю. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", є первинними документами, оформлені належним чином та містять необхідні реквізити та інформацію. Доказів того, що вказані первинні (податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними представником відповідача не надано.

А, отже, такі первинні бухгалтерські документи є підставою для формування ПП "САМІРА" податкового кредиту.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, акт перевірки ПП "САМІРА" від 17.09.2013 року, складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених позивачем і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Наведене також підтверджується листом заступника ДПА України від 29.09.2010 року, адресованого головам державних податкових адміністрацій в областях, АРК, містах Києві та Севастополі.

Тобто, висновки Городоцької ОДПІ спираються не на дослідженнях та аналізі первинних документів, що були надані для проведення документальної перевірки, а є похідними від висновків актів невиїзних перевірок, складених іншим податковим органом.

Зважаючи на ці обставини, виходячи з приписів ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що акт ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 05.02.2013 року № 51/22.4-07/3800288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Абсолют-Бест" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період за 01.03.2012 року по 31.10.2012 року, та акт ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.07.2013 року № 23/2200/38000288 про неможливість проведення перевірки суб'єкта господарювання ТзОВ "Абсолют-Бест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.01.2012 року по 02.07.2013 року не можуть вважатись допустимими доказами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з твердженнями позивача про відсутність порушення ним норм податкового законодавства, описаних в акті перевірки від 17.09.2013 року.

Висновки відповідача, як органу державної податкової служби, про нереальність укладеного позивачем з ТзОВ "Абсолют-Бест" договору не є обґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірними спірні податкові повідомлення-рішення, якими ПП "САМІРА" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за червень 2012 року.

Звідси, податкові повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.10.2013 року № 0000892200 на суму 276955,50 грн. та № 0000882200 на суму 19777,00 грн., прийняті за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП "САМІРА" з питань правильності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період квітня, травня, липня 2012 року по взаєморозрахунках з ТзОВ "Абсолют-Бест", оформленої актом № 488/2200/30425896 від 17.09.2013 року, підлягають скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2294,00 грн., такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ПП "САМІРА".

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04.10.2013 року № 0000882200 та № 0000892200.

Стягнути з Державного бюджету України в користь приватного підприємства "САМІРА" (ЄДРПОУ 30425896, 81500, Львівська обл., Мостиський район, с. Вуйковичі, вул. Садова, 27), 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18.11.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.